Розділ 1. Батьківське серце хоче віддати все

 Батьки, які дали життя дітям і виховали їх, зрозуміють мене. Завдяки своїм синам і донькам, яких вони люблять та пестять, батьки хочуть отримати благословення та відчути щастя. Якщо батьки досягли в чомусь такого рівня, який приніс їм радість і удачу, вони хочуть передати його своїм дітям навічно. Навіть у грішних людей є в душі така надія, навіть вони хочуть, щоб їх нащадки благополучно виросли та змогли користуватися повагою в усьому світі, щоб люди вічно хвалили їх дітей.
  Батьки побиваються та переживають за своїх дітей, захищають їх і вдень, і вночі, щоб вони не поранились,таким є батьківське серце. Навіть у грішних батьків воно таке.
  Мати, яка від всього серця годує дитину грудьми та виховує її, навіть якщо дитина вкакається та впісяється й буде смердіти, через те, що вона любить дитину, про все забуде. Ось таке батьківське серце. Якщо грішні батьки з таким серцем відносяться до своїх дітей, то наскільки ж більше хотів любити Адама та Єву, всім Своїм первісним Шімджон, Бог, Який є суб’єктом любові? Наскільки Його душа щиро прагнула до цього? Хоча б раз ви повинні глибоко замислитися над цим. Ви обнімаєте свого малюка, пестите його, співаєте колискову, розповідаєте йому що-небудь перед сном і бажаєте, щоб у нього все було добре. Напевно в будь-якого батька в душі те ж саме.
  Якщо в дитини виникає якась проблема, один з її батьків, яким би незграбним і некомпетентним він не був, відчуває найсильнішу біль, немов усе його серце рветься на частини. А коли ця проблема вирішується, він відчуває таку ж велику радість. Якщо вже в грішних батьків таке серце, то що можна сказати про Боже Серце? (20-209, 09.06.1968)

 Якщо син здійснює злочин і потрапляє до в’язниці, його батьки не кажуть: «Негідник, туди тобі й дорога!» Вони прощають свою дитину, проливають за неї сльози та прагнуть любити її. Такою є батьківська любов.
  Тому ми й говоримо, що вона дорогоцінна. Якщо цього сина засудять на смерть, його мати, дізнавшись, що настає його останній час, розплачеться.
  Нехай навіть зміняться в цьому світі всі закони, якщо тільки знайдеться один-єдиний спосіб врятувати її сина, заради цього мати піде на будь-який ризик і погодиться віддати своє життя. Ось такою незмінною любов’ю володіють батьки, тому ми її і цінуємо.

 Не боїться навіть смерті, підставити себе під удар, втратити своє життя, пожертвувати собою — таким є батьківське серце. (50-281, 08.11.1971)

 Хіба батьки, які люблять своїх дітей, ведуть бухгалтерський облік: «Такого-то дня я купив тобі взуття та одяг. Я проливав заради тебе кривавий піт і витратив на тебе стільки-то тисяч, сотень і десятків вон*»?
  У любові до своїх дітей батьки хочуть дати їм більше, ніж отримують принци та принцеси в якомусь королівському палаці цього світу. Їм хочеться дати ще більше за це, тому вони кажуть: «Вибачай, я зробив усе, що міг, але крім цього, в мене нічого немає». В душі своїй вони хочуть дати щось ще краще, от чому всім подобається батьківська любов.
  Вам слід це знати. Навіть віддавши щось, вони відчувають, що віддали недостатньо, навіть люблячи, переживають, чи не надто малою є їхня любов, і хочуть любити більше, навіть віддавши щось, вони печаляться та жалкують, що не можуть дати більше. Оскільки вони мають усі ці якості, батьки можуть співвідноситися з сутністю вічної любові. Це і є джерело, з якого починається традиція любові. (60-82, 06.08.1972)

 Небесний Батько хоче дати Своїм дітям все найкраще, що в Нього є. Таким є батьківське Серце.
  На кого схожі батьки? На Бога. Який же тоді Бог? Коли в Нього справді є дитина, людина, Бог хоче віддати їй щось цінніше, ніж Він Сам. Ось який Він. (56-147, 14.05.1972)