Розділ 5. Благословення та вічне життя
5.1. Чому нам потрібно знати про вічне життя
Чому зараз по всьому світу розпадаються сім’ї? Чому мати, батько та діти стають ворогами? Тому що вони не знають істинної любові. Найбільш важливим є вічне життя. Однак вони не знають про існування духовного світу. Якби ви чітко розуміли, що житимете вічно, ви б не чинили злочинів, навіть якщо б інші казали вам це робити. Ви б не жили для себе, навіть якщо хтось просив би вас про це. Без такого усвідомлення, навіть якщо ви вірите в християнство чи в якусь іншу релігію, ви ніколи не потрапите на Небеса. Ви не можете увійти в Божий ідеальний світ. Ви не можете потрапити туди, якщо не будете вкладати істинну любов та життя. (205-261, 09.09.1990)
Якщо наша церква озброїться Принципом, питання вічного життя буде прояснено. Без зв’язку з цим питанням навіть соціальна революція неможлива. Жодна людина не бажає потрапити в обстановку більшої убогості та занепаду ніж та, в якій ми живемо зараз. Однак, коли у нас є уявлення про вічне життя, людина може здолати умови свого середовища. В цьому сила релігії. Питання вічного життя залежить від цього. Все, що потрібно зробити, це твердо обґрунтувати поняття вічного життя. Досі релігії не могли асимілювати або вийти за рамки культурного середовища, яке було переплетено з численними звичаями. Чому так? Тому що в них не було чітко сформульованого поняття вічного життя.
Чому зміни обставин розхитують християнство? Через відсутність уявлень про вічне життя. У них немає впевненості в питаннях, які торкаються вічності. Чи зможуть вони подолати вплив середовища, якщо для цього знадобиться ризикувати життям? Ми бачимо, що всі вони гублять віру під впливом різноманітних відволікань, скочуючись до життя лише заради задоволення власних сьогоденних потреб.
Якщо в цих людей не закладено уявлення про вічне життя, вони звернуть з дороги, не пройшовши й половини шляху. Що формує уявлення про вічне життя? Любов. Лише Церква Об’єднання може повністю прищепити їм це. Життя віри — це підготовка до життя не у фізичному, а у вічному світі. Якщо ви впевнені в цьому, то зможете потурбуватися про себе. Коли люди розмінюють четвертий і п’ятий десяток, і день смерті наближається, вони починають серйозніше сприймати питання вічного життя. З роками ми стаємо серйознішими.
Коли ми старіємо, любов турбує нас менше, однак якщо нам прищеплене поняття вічного життя, роки роблять нас серйознішими. Отже, у майбутньому тільки релігійна ідеологія зможе керувати цим світом. Незважаючи на часті зміни обставин, підйоми та падіння, з якими ми зіштовхуємося у житті, варто тільки дотримуватися абсолютної концепції вічного життя, і у вас не виникне проблем. Тому важливо те, як можна прищепити концепцію вічного життя. Бог створив Адама та Єву об’єктами Його любові. Це не підлягає сумніву. Відповідно, ми повинні жити як личить об’єктам Божої любові. Ви повинні не лише розмовляти про це, а відчувати і глибоко переживати.
Коли ви дізнаєтесь про те, якою великою є сила істинної любові, ви підете цим шляхом, навіть якщо вас вмовлятимуть не робити цього. Отже, варто вам прищепити поняття вічного життя, і все скінчиться. Коли ви вбиратимете в себе цю концепцію, коли вона набуватиме логічної суті, вона знайде відгук у вашій душі, та навіть тіло з’єднається з нею на найближчому рівні. Юність — це пора, коли таке відбувається. До підлітків до 16 років можна застосовувати еталон первісної природи людини, яка ще не скоїла гріхопадіння. До 16 років Адам і Єва ще не чинили гріхопадіння, тому до 16-річного віку первісна душа людини ще жива. Отже, людина повинна познайомитися з Богом в юності — так у неї з’являться нерозривні стосунки з Ним. Щоб так сталося, потрібно прищепити поняття вічного життя.
Якби це було зроблено, друге покоління в Церкві Об’єднання вже не пішло б хибним шляхом, навіть якщо його штовхали б на це. Тому ми повинні якомога швидше врятувати світ та привести всіх у небесну країну. Цим буде визначений ваш рівень у духовному світі. Ось чому Царство Небесне і досі геть порожнє. (230-22, 15.04.1992)
5.2. Шлях вічного життя
5.2.1. Період нашого життя та проблема вічного життя
Як ви вважаєте, скільки вам жити? Мабуть кожен думає: «Років до 70 — 80 проживу», — і не збагне, що може померти раніше? Ви надто жадібні. Навіть якщо ви абсолютно впевнені, що доживете до 80 чи 100 років, неможливо знати, чи ви не помрете завтра або навіть сьогодні. Ви можете думати: «Я молодий, отже, житиму ще років 40 — 50». Ви можете бажати цього.
Але чи давав Бог вам таку гарантію? Думайте, що ви можете скоро померти, можливо навіть протягом року. Ви повинні підготуватися до цього протягом короткого часу. Живіть з такими думками. Чим меншим буде цей уявний відрізок часу, тим щасливішими ви будете, і тим менших страждань зазнаєте. Всі ваші приготування стануть цеглинами, з яких будуватиметься ваш будинок у вічному житті.
Чи любили ви Бога за цей короткий час? Ви хочете стати єдиними з Ним і любити Його, але не можете. Бог каже вам: «Люби мене!» Коли ви так проживете життя, то після смерті станете суб’єктом у вічному житті. Якщо б вам сказали, що ви помрете через два роки, наскільки ви були б серйозними? Підіть на кладовище, візьміть участь у похороні. Це необхідно для нашого життя в вірі. Отже, ось чому той, хто жадає здобути життя, помре, а той, хто бажатиме загубити життя, буде жити. Це відповідає Принципу. Той, хто хоче віддати своє коротке життя заради виконання Божої Волі, житиме вічно.
Така сама логіка: чоловік, готовий померти одиноким і неодруженим, пройметься великим відчуттям вдячності, якщо за життя зустріне кохану дружину. Якщо людина помре неодруженою, а потім воскресне і зможе одружитися — уявляєте, якою щасливою вона буде? Чи довго ви будете жити? А що як за Божим наказом вам доведеться піти до місця, де ви негайно помрете? Вам потрібно залишити після себе щось, що заслуговує похвали Небес. Вам буде шкода витрачати час на їжу та сон. Коли відпочивати? У вас не було б часу хвилюватися, навіть якщо ви цього хотіли. Щодо питання життя та вічності: ви можете зробити своє життя тим ціннішим, чим частіше ви будете думати про його швидкоплинність. Що означає любов до окремої людини, до сім’ї, до роду? Це підручник любові до всього людства. Це підготовка до того, щоб, потрапивши на той світ, необмежений рамками простору та часу, ви могли любити всіх людей. (102-122, 27.11.1978)
5.2.2. Люди шукають вічного життя
Життя віри полягає у пошуках світу вічного життя. Віра — це пошуки Божої вічної любові. Для того, щоб об’єднатися з вічним життям і вічною любов’ю, ви повинні знайти ту точку, де радість Бога та ваша радість зіллються в одне. Це шлях віри. Тому найважливішим є те, наскільки людина, яка веде життя віри, може постійно розвивати любов і силу життя.
Наша цінність як людини залежить від того, наскільки наші почуття можуть існувати у зв’язку з життям і любов’ю. Тому треба ще раз замислитися, чи жили ми в суспільстві з серцем життєздатності та глибокої любові. Якщо це не так, ви перебуваєте на місці відступу або навіть відступаєте. (32-18, 14.06.1970)
5.2.3. Вічне життя та релігія
Люди мають вічне життя. Релігії не зникали, вони розповсюдили свій вплив на весь світ, проникаючи в середовище з різними культурами та традиціями. Так сталося, тому що це стосується не земного, а вічного життя людини. Люди повинні жити разом зі Всесвітом. Фізичне життя коротке, не більше 100 років, але воно не закінчується зі смертю. Подолавши цей кордон, ви можете продовжувати жити у трансцендентній сфері, не обмежуючись рамками глобального села.
Тому, хоча наявність у нас вічного життя є суворою, ми повинні були б вигадати його лише з одного співчуття та бажання допомогти людству, що живе і стогне від страждань до цих пір. З цього ми повинні вивести ідеальну націю, центром якої є уявний Бог. Отже, питання про Бога треба вирішувати разом з питанням вічного життя. Ці поняття пов’язані. (162-263, 17.04.1987)
5.2.4. Чому ми повинні жити вічно
Якою істотою Бог створив людину? Він створив людину об’єктом Своєї любові, який може мати Божу абсолютну та унікальну цінність. Це дивовижний факт. Чого варте зараз людське життя? Воно не варте й ломаного гроша. Від початку люди не повинні були бути такими нікчемними істотами. Цінність людини надзвичайна — її неможливо поміняти навіть на увесь Всесвіт!
Скелетом усієї сучасної літератури є любов. Людина народжується, живе та помирає в любові. Однак, люди не зникають безслідно. Оскільки Бог є вічним, незмінним та унікальним суб’єктом, коли людина стає об’єктом Його любові, вона також може жити вічно. Саме в цьому бере свій початок теорія вічного життя. Вона не виникає просто з факту життя. (142-143, 08.03.1986)
Хто така істинна людина? Це людина, яка єдина з Богом і внутрішньо, і зовнішньо, яка купається в любові Бога, як Його дитина. Про таких людей можна сказати, що їх життя є істинним життям. Якою б не була людина, вона завжди прагне до найкращого. Коли ви займаєте найвище положення, Бог належить вам, а ви — Богові. Так ви стаєте Божою дитиною і самим Богом, і тому навіть Всесвіт належить вам.
Якщо в Бога є щось таке, що Він любить більш за все та цінує, як найбільший скарб? Хіба Він створить це таким, що кине через день, десять або сто років? Чи Він створить його таким, щоб воно залишалося з Ним навічно? Він створить цю річ так, щоб вона була з Ним назавжди. Саме це стосується людини.
Люди повинні жити вічно. Чому? Тому що людина є об’єктом абсолютного Бога, Який створив її, щоб відчувати радість від абсолютної любові. Якби Бог мав би уподобання до когось 1—2 дні, 10 чи 100 років, а потім викидав геть, це не було б любов’ю. Чим більше людина кохає когось, тим більше вона хоче бути разом. Хіба не було чоловіка, дружина якого померла молодою, а він залишався одиноким до кінця свого життя та носив із собою її хусточку? Джавахарлал Неру втратив свою дружину, ще в молодості, але до кінця свого життя він носив троянди у одязі, тому що дружина їх любила.
Отже, коли Бог створював Своїх найцінніших єдиних сина та доньку, ви вважаєте, що Він зробив їх такими, що вони б зникли через 100 років? Ні. Тому основоположним правилом є те, що людина живе вічно. Щоб жити вічно, ми повинні мати під собою таку основу для дій, яка може випромінювати більшу силу. Тому, чим більше часу минає і чим більше ця сила віддається та приймається, замість того, щоб виснажуватися, сила любові стає сильнішою та більшою. Вона не залишається лише щастям, а виростає та перетворюється у безмежне щастя. Це є нашою ідеальною країною та Царством Небесним, в якому перебуває Бог.
Ви прагнете до вічного життя, чи ні? Хоча й досить неясно, але ви прагнете до нього. Якщо у вас є щось цінне, чи візьмете ви його з собою, коли шукатимете притулку, чи ні? Ви візьмете це з собою. Чи хочете ви цим пишатися, чи ні? Ви хотіли б цим пишатися. Чи ви перестали б пишатися через день чи два? Ні. Коли ви стоїте на порозі смерті, ви хочете залишити це своїм нащадкам назавжди.
Аналогічно відбувається й з Богом. Якщо Бог — вічна, абсолютна істота, об’єкт Його любові також повинен бути вічним. Тому з незапам’ятних часів людина прагне до вічного життя. Отже, Бог, абсолютна сутність, не може не шукати улюбленого сина та доньку, які мають цінність вічного життя. (39-342, 16.01.1971)
Ми, люди, схожі на Бога як Його шедеври. Оскільки Бог вічний, і ми теж повинні бути вічними, наше серце не старіє. Отже, людина повинна жити вічно. Тільки якщо людина живе вічно, вона може набути цінність того шедевра. Ось чому людина є господом всього творіння. Звідси з’являється «дух». Люди повинні жити вічно. Тому ми не можемо думати, що все закінчиться після того, як ми проживемо близько 80 років. (159-279, 19.05.1968)
5.2.5. Життя заради вічного життя
Кожна людина живе по-своєму. «Жити» — означає вести своє щоденне життя. «Вікувати» — означає прожити все своє життя. Крім того, релігійні люди вживають ще слово «вічне життя». Вічне життя не означає вікування — це життя, що триває вічно.
Важливо те, як ви поєднаєте своє вікування з вічним життям. Це ваша відповідальність, яку ви повинні виконати за час свого вікування. Вікування визначається тим, як ви поєднуєте кожен день з наступним. Ваше життя — це всі дні що ви прожили.
Коли визначається цінність усього вашого життя? Не тоді, коли ви вже прожили все своє життя. Вона визначається вашим щоденним життям, день за днем. Тому ви повинні вести достойне життя.
Що це означає — вести достойне життя? Кожен день, який є представником усього шляху вашого життя, ви повинні наповнювати значенням. Коли ви кажете, що сьогодні прожили день добре, це означає, що це пам’ятний день у всьому вашому житті, яким ви можете пишатися. День, який ви змогли прожити цінно, буде незабутнім днем вашого життя. (197-186, 14.01.1990)
5.2.6. Теорія вічного життя
Бог мудрий. Якщо б Він не створив ідеал любові, то залишився б одиноким. Він був би тоді богом, який не відчував би радості, злості, печалі чи щастя. Бог, який втратив Свою абсолютну любов, перебуває в жахливій та нещасній ситуації, якої не було ні в кого протягом історії.
Ніхто ніколи не міг втішити Його. Він не знаходить задоволення у відтворенні ідеальної форми своїх мрій, віддавши заради цього в жертву Своїх бажаних сина та доньку. У Нього має бути змога подорожувати світом і, тримаючись цього ідеалу, прикрасити його ще яскравіше та висловити його ще чарівніше. Так Він створив Всесвіт. (204-100, 01.07.1990)
Коли в атмосфері виникає область стовідсоткового абсолютно низького тиску, автоматично з’являється область високого тиску, і природно виникає циркуляція повітря. Бог — король мудрості. Вічний кругообіг починається завдяки тому, що існує принцип автоматичного кругообігу, тому логічною є поява теорії вічного життя. Коли ви віддаєте, віддаєте та ще більше віддаєте, починає діяти теорія вічного життя. Якщо ви живете заради інших, ви ніколи не загинете. (204-106, 01.07.1990)
Коли Бог шукає партнера абсолютної любові, кого Він обере на це місце? Можна з впевненістю сказати, що це людина. Тому є така стара приказка: «Серед всього творіння, людина найцінніша». Що це означає? Ми приходимо до логічного висновку, що партнер любові, поєднавшись з вічною любов’ю Творця, житиме вічно.
Вічне життя — це природний результат цієї логіки. Саме з цього воно починається. Питання про те, як довести теорію вічного життя, яка базується на стосунках любові, є надзвичайно цінною дискусією в релігії. Вічного життя не знайти ні в чоловікові, ні в жінці. Вічне життя не знайти в Богові. Воно — в Божій любові. (218-210, 29.07.1991)
5.2.7. Найважливіше питання вічного життя
Сучасні християни стверджують, що віра в Ісуса дає вічне життя. Щоб жити вічно, потрібно безперервно діяти. Щоб вічно йти своїм життєвим шляхом, всі органи кровообігу — серце, вени, артерії — повинні функціонувати нормально. Нормально функціонувати повинні нервова система, мозок, мозочок. На це витрачається величезна кількість енергії. (121-172, 24.10.1982)
Коли ви, скинувши взуття ввечері, лягаєте спати, ви впевнені, що зранку зможете одягнути його знов? Навіть якщо ви дуже зайняті, на світі не існує нічого важливішого за вічне життя. Немає нічого серйознішого у цьому світі, ніж розв’язання проблеми вічного життя. (10-249, 21.10.1960)
5.2.8. Врешті-решт, людина повинна прийти до вічного життя
Розтопіть печаль гріхопадіння, як хвилю нового приливу, стверджуючи шлях любові Істинних Батьків, та створіть сім’ю істинної любові, де зможе правити Бог. Тільки так ви зможете потрапити прямо на Небеса. Царство Небесне на землі та Царство Небесне на небі схожі на рейки, які підігнані в стик. Поїзд зможе проїхати лише тоді, коли дві колії однакові. Аналогічно, колії на землі та в небесному світ повинні бути однаковими. Шлях, який з’єднує Царство Небесне на землі з Його Царством на небі, є шляхом істинної любові.
Тому шлях, яким іде особа, та шлях сім’ї повинні стикуватися і лежати в одному напрямку. Тому все, що людина робить за своє життя, постійно перебуває з нею як запис її діяльності, яка зроблена заради істинної любові. Тому, коли людина потрапляє в духовний світ, вона природнім чином подається жити на той рівень, який відповідає гідним нагороди досягненням, що залишилися як результат її життя. (211-287, 30.12.1990)
5.2.9. Віра та питання вічного життя
Як жити вічно? Християни кажуть, що ви можете отримати вічне життя та спасіння через віру в Ісуса, але це безглуздо. Спасіння можливе тільки завдяки любові. З точки зору Божого принципу творення, лише істинна людина є партнером Божої любові. Отже, якщо хтось володіє істинною любов’ю, він має жити вічно. Як тільки ви опинитесь у сфері такої любові на землі або в духовному світі, ви дізнаєтесь, де повинні жити.
Якщо на великому океанському лайнері виникає загроза затоплення, корабельні пацюки втікають з нього. Хоча це всього лише нікчемні тварини, але вони відчувають, що треба робити, коли справа стосується життя і смерті. А що ж люди, які є господарями усього творіння? Чому вони стали такими, якими є зараз? Через гріхопадіння. Як ми можемо скинути з себе маску гріхопадіння, звільнитися від сатанинської любові, життя та родоводу? Звільнення означає відділення від чогось. Це означає повністю відділитися та перейти в незалежне положення , яке не має ніякого зв’язку з сатаною. (215-53, 06.02.1991)
Мати, якій за 90 років, каже своєму синові, якому більше 70 років, коли той виходить з дому: «Будь обережним, щасливої дороги». Хоча й сину вже 70 років, щойно він збереться десь іти, вона казатиме йому: «Сьогодні будь обережним». Вона може так йому говорити. Вона повторюва тиме йому це кожного дня, навіть після того, як їй виповниться 90 і більше років. Вона не втомиться повторювати це навіть цілу вічність. Який мотив за цим стоїть? Це — любов. Навіть у грішному світі такою є батьківська любов. А якою вона була, якщо б ми жили в Божій любові у первісному світі?
Коли це станеться, вперше виникне сфера, яка належатиме об’єкту Істинного Бога. Коли ми дізнаємось, що Божа любов є вічною та незмінною, ми підтвердимо вірність теорії вічного життя, яке базується на людській любові. Суттю нашого вічного життя є любов. (143-280, 20.03.1986)
5.2.10. Члени Церкви Об’єднання та вічне життя
Я хочу, щоб члени Церкви Об’єднання проходили через багато труднощів. Вони не тікають, навіть коли я змушую їх проходити через труднощі. Чому вони не тікають? Бо вони знають, що існує вічне життя. Вони не можуть залишити Церкву Об’єднання, тому що є вічне життя. (204-82, 01.07.1990)
У всіх людей є свої амбіції. Всі вони хочуть бути синами та доньками Бога. Вони не хочуть бути онуками чи зятями Бога, вони хочуть бути Його синами та доньками. Сім’я є тим місцем, де кожен може втілити це бажання. (221-23, 20.10.1991)
5.2.11. Світогляд, необхідний для вічного життя
Ви повинні жити зі ставленням: «Я той, в кого життя вічне. Я той, хто практикує істинну любов». Щоб ви не робили, ви повинні думати, що це необхідно для вічного життя та для підготовки до нього. Вам завжди необхідна концепція вічного життя та істинної любові. Вона буде потрібна вам вічно. (216-125, 09.03.1991)
5.3. Любов і вічне життя
5.3.1. Вічне життя прямо пов’язане з любов’ю
Ми хочемо здобути вічне життя. Коли ми шукаємо вічне життя, що є незмінним? Це — любов. Все інше змінюється. Під впливом обставин все змінюється, але чому любов залишається незмінною? Вона не змінюється, тому що є центром усіх життєвих сил. Чому любов не змінюється? Тому що серед необхідних для ідеалу умов вона займає центральне місце. Спочатку зникає оточення і тільки потім центр, а не навпаки. Оскільки любов є центром Всесвіту, все, що об’єднується з нею, буде існувати доти, доки існує Бог. (157-267, 10.04.1967)
5.3.2. Істинна любов і вічне життя
Що таке істинна любов? Коли ви одружуєтесь, ви хочете, щоб ваша друга половина була краща за вас. Жодна людина не має батьків, які б не хотіли, щоб їх діти були кращими за них. Кого це нагадує? Бога. Бог прагне, щоб Його партнер в любові був кращим, аніж Він Сам.
Якщо абсолютний Бог є Батьком людства, чи може такий Батько вимагати від Своїх дітей досконалості в діях, якщо Сам Він досі не досяг у цьому досконалості? Не може. З точки зору Принципу, оскільки Бог бажає, щоб об’єкт Його любові став кращим за Нього, людина має вищу цінність. З точки зору любові, цінність людини перевищує цінність Самого Бога.
Ось чому ваша душа прагне до високого. В цьому немає нічого неможливого. На таке здатні всі. Це стало б можливим, якби не гріхопадіння.
Люди створені для того, щоб з високого благородного місця споглядати Всесвіт, розпоряджатися та керувати ним. Вони не повинні витягувати перед кимось шию та підкорятися чиїмось наказам. Ваша душа є саме такою — вільною. Ніхто не хоче знаходитись під контролем у будь-кого. Це однаково стосується всіх людей. Зайнявши позицію істинної любові, ви можете безперешкодно зайняти місце Бога та Його престол у Небесній країні. Ви зможете стати Його другом. Бог створив людину заради любові. Оскільки Бог вічний та абсолютний, люди самі мають вічне життя. Ми автоматично приходимо до таких висновків. Щоб досягти вічного життя, ми повинні жити у сфері істинної любові. (211-272, 30.12.1990)
Через істинну любов можливе вічне життя. Чому? Це тому, що початок творіння, мотивація, процес та мета — все може бути завершене завдяки любові. Результат з’являється через процес. Досконалість тіла та душі принципово можлива завдяки істинній любові. Тільки любов може принести плоди ідеалу. Лише істинна любов. Саме завдяки істинній любові Бог існує вічно. З любов’ю пов’язане вічне життя. Отже, щоб створити оточення для вічного життя, ви повинні жити у сфері істинної любові. Щоб жити в оточенні любові, потрібно, керуючись любов’ю, пережити її на власному досвіді. (218-134, 14.07.1991)
5.3.3. Істинна любов абсолютно необхідна
Де знаходиться Бог у духовному світі? Він існує в абсолютному центрі, центрі любові. Та любов є істинною, яка йде найкоротшим шляхом. По-перше, ви повинні знати Бога. По-друге, ви повинні знати про вічне життя та, по-третє, істинну любов. Це вклад, більш, ніж 100-відсотковий вклад. Там, де вклад перевищує 100 відсотків, з’являється вічне життя. Вічне життя не може існувати без істинної любові. Ті, хто не здобуде вічного життя, не зможе зустріти Бога. (205-128, 29.07.1990)
Як навести порядок у світі? Це можна зробити, по-перше, через альтруїзм, по-друге, істинною любов’ю і, по-третє, через вічне життя.
Що таке істинна любов? Це вклад, більший за власне життя. Істинна любов не може існувати там, де немає такого вкладу. Істинна любов виникає в місці, де робиться вклад, більший за життя. Вічне життя не може існувати без істинної любові. Чому? Тому що всі ви народилися із сатанинської крові та родоводу. Ось чому Біблія каже: «Люби Господа, Бога Свого, всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!» Що це означає? Любити усім своїм серцем, всією своєю душею і всім своїм розумом. Це перша заповідь.
Друга заповідь: «Люби свого ближнього, як самого себе!» Що означає любити свого ближнього, як самого себе? Любити всім своїм життям. Ви повинні вкладати все своє життя. Чому ви повинні вкладати все своє життя? В іншому разі, ви: по-перше, не зможете примусити сатану підкоритися, по-друге, не зможете звільнитися від сатанинських обставин і, по-третє, не зможете позбутися сатанинського родоводу. Навіть якщо б ви і змогли звільнитися від сатанинського оточення, то нічого не зможете зробити із сатанинським родоводом. Істинна любов виходить за межі життя.
Чоловіки та жінки народилися, щоб жити заради інших. Чоловік народжений заради жінки. Це абсолютна істина. Це вічна істина. Чому вони народжуються такими? Заради істинної любові.
Це стосується народження і чоловіка, і жінки. Люди цього світу кажуть: «Я хотів би, щоб ми удвох вічно були разом». Як тільки вони об’єднаються в одне ціле, що вони будуть робити? Вони повинні заволодіти Богом. Цього неможливо зробити без істинної любові.
Хто господар у вашій сім’ї? Людина, яка живе все своє життя заради всієї сім’ї, стане центральною особою, яка представлятиме Бога та батьків. Якщо людина має сто друзів і живе заради них все своє життя, вона здобуде їхню повагу та стане їхнім центром. Отже, господар, який вічно житиме заради інших у вічному світі, стане вічним господарем.
Хто ця особа? Це Бог. Проміж іншим, Бог є нашим Батьком, і тому Він проголошує, що бажає бути разом з усім Всесвітом. Там можна знайти вічне життя. Вічне життя не існує десь в іншому світі. Ось чому Біблія стверджує: «Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її» Що це означає? Це означає, що вам потрібно подолати смерть. Без цього подолання ви не зможете по-справжньому жити. (205-258, 09.09.1990)
5.3.4. Світ після смерті пов’язаний з любов’ю
Куди ми кінець кінцем ідемо? В духовний світ. Ми називаємо його загробним світом, але він не такий. Чому він не може бути просто світом після смерті? Тому що він пов‘язаний з любов’ю. Саме тому він не є світом після смерті. Духовний світ почався завдяки істинній любові. Отже, коли ви втілюєте істинну любов, те місце, де ви знаходитесь, стає духовним світом. В цьому велич любові. (144-198, 24.04.1986)
Тільки у сферичному русі ви можете привести до гармонії напрями верху та низу, переду та тилу, лівого та правого. Без гармонії між вертикальним і горизонтальним неможливо досягти гармонії ніде: ні між верхом і низом, ні між передом і тилом, ні між лівим і правим. Без цього не утворити єдності. Лише любов може викликати єдність. Церква Об’єднання говорить про об’єднаний ідеальний світ, зосереджений на істинній любові, тому що цей висновок відповідає точці зору Принципу. (144-219, 24.04.1986)
Бог намагається об’єднати людство. Навіть Бог дихає: Він вдихає істинну любов. Всесвіт, зосереджений на істинній любові, існує вічно. Вічне життя знаходиться в любові. Навіть любов дихає. Оскільки таким є пульс Всесвіту, чоловік і жінка не можуть не любити цього. Щоб відповідати цьому ритму, вони повинні любити одне одного та йти в одному напрямі. Все повинно рівнятися на єдиний напрямок, зосереджений на Богові. (201-191, 01.04.1990)
5.3.5. Вічне життя з’являється лише з життя заради інших
Зразковий шлях вічного життя однаковий як для дідусів і бабусь, так і для нащадків, які будуть жити через тисячу років, і навіть для тих, хто перебуває в духовному світі. У вічні ворота зможуть увійти лише ті, хто жив заради інших. (203-192, 24.06.1990)
5.4. Благословення та духовний світ
5.4.1. Сила любові
І духовний, і фізичний світи керуються любов’ю. Умови середовища автоматично діють у злагоді один з одним, базуючись на істинній любові. (185-19, 01.01.1989)
Що необхідно мати людям, які жили в минулому та живуть тепер, щоб бути вічними? Що є необхідним фактором всіх бажань у нашому світі? Це любов. І не просто любов, а істинна любов.
Істинна любов існує під кутом у 90 градусів до вертикалі і горизонталі в будь-якому місці. Вона повинна пасувати в будинках східного або західного, північного або південного типу, незважаючи на колір шкіри, культурне чи релігійне підґрунтя. Це істинна любов. (180-86, 07.08.1988)
Сьогодні на світі живе багато людей. Серед них не так багато тих, які розуміють значення Благословення, про яке вчить Церква Об’єднання. Церква Об’єднання почала використовувати термін «Благословення» та провела церемонії Благословення, які базуються на цьому слові. У майбутньому люди не зможуть потрапити на Небеса, не пройшовши через ворота Благословення. Традиційні церкви мають багато послідовників, але ці церкви не можуть потрапити на Небеса інакше, ніж через ворота Благословення.
Коли я скажу їм це, вони обуряться, що преподобний Мун з Церкви Об’єднання занадто багато собі дозволяє. Все одно, грішні люди повинні безумовно пройти Благословення, як навчає Церква Об’єднання. Як би вони не опиралися, Благословення — це справа надзвичайної важливості, яка потребує зв’язку між духовним і фізичним світом. У наші дні віруючі традиційних релігій вважають, що спасіння — це індивідуальне спасіння. Це означає, що вони вважають, ніби підуть на небеса просто завдяки своїй власній вірі. Однак. у відповідності до первісного ідеалу Бога, в Царство Небесне неможливо потрапити одному. Туди можуть увійти любляче одне одного подружжя разом із сім’єю, в якій панує любов. (143-234, 19.03.1986)
5.4.2. Духовне «я» подружжя
Ми група, яка прагне ідеалу любові. Щоб стати речниками духовного світу, ми повинні прищепити цей ідеал у горизонтальній сфері. Ми повинні посіяти його як насіння. Ми можемо вирости через дії віддавання-та-приймання, керуючись серцем істинної любові. Якщо чоловік і жінка принесли плід любові таким способом, то коли вони потраплять у духовний світ, вони стануть єдиним тілом з Богом у сфері Його вічної любові. Вони стануть єдиними з Богом. (144-224, 24.04.1986)
Ми повинні багато вивчати логіку істинної любові. Коли поглянути на палкі обличчя членів Церкви Об’єднання, вони виглядають так, ніби їм лише по сорок років, хоча насправді їм вже за п’ятдесят. Дехто виглядає навіть на тридцять. Ось чому, чим більше ви любите, тим молодшими стаєте.
Наша земна оболонка старіє. Але чим сильніша подружня любов, тим молодіше ваше духовне «я». Це означає, що чим довше ви житимете в любові, тим більш зрілим ставатиме ваше внутрішнє «я», та ви станете чарівними жінками та красивими чоловіками. Ваше зовнішнє тіло повинно зніматися, подібно до одягу, але що ви будете робити, якщо воно з кожним днем молодішатиме і пристане до вас?
Наше зовнішнє тіло починає давати збої та стає непотрібним, але наше внутрішнє «я» міцнішає, трансформуючись у наступників майбутнього. Ось чому тіло схоже на шкарлупу осіннього каштану. Коли наступає осінь, колись твердий каштан дозріває, а шкарлупа м’якшає і репається, щоб каштан впав додолу. Так само і з нами. (164-101, 26.04.1987)
5.4.3. Шлюб і духовний світ
Християнство проповідує любов до Бога, але це дуже туманна концепція. В Біблії Ісус говорить: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша! А друга однакова з нею: люби свого ближнього, як самого себе». Все, що вам потрібно, це ці дві заповіді. Перед тим, як любити Бога, ви повинні любити їжу, яку ви їсте, все творіння та своє тіло.
Вашими першими батьками є батьки, що дали вам народження. Вашими другими батьками є планета Земля, ця земля. Земля забезпечує вас усіма необхідними для вашого фізичного росту речовинами. Земля є другим батьком для вашого фізичного тіла. Завдяки другому батьку ви можете піти до третього батька — я маю на увазі фізичну смерть. Однак ви не можете піти до третього батька такими, якими ви є. Для того, щоб повернутися до третього батька, ви повинні бути схожими на Бога, вашого Первісного Батька.
Чому ми одружуємось? Щоб бути схожим на Бога. Бог є істотою гармонійної єдності дуальних властивостей. Оскільки чоловік і жінка є окремими втіленнями Божих дуальних властивостей, вони повинні об’єднатися як одне тіло, стати насінням та повернутися до місця первісного характеру Бога.
Проте, щоб з’єднатися з цим насінням, ви і повинні пройти шляхом любові. Ви повинні народитися в любові, мати любов своєю метою під час росту, робити любов центром життя та йти цією стежкою, щоб повернутися до любові. Якщо ви не будете йти стежкою, яка керується метою жити заради інших, то підете у неправильному напрямку. (138-97, 19.01.1986)
5.4.4. Положення благословенних сімей в духовному світі
Ми, члени Церкви Об’єднання, впевнені в існуванні духовного світу. Ми не віримо в це — ми це знаємо. Може хтось і хоче заперечувати це, але безліч прикладів цього не дозволяє. Аж доки Церква Об’єднання створила всесвітню основу, вона мала багато духовних переживань. Тому члени Церкви Об’єднання займають положення, яке не дозволяє їм заперечувати існування духовного світу.
Духовний світ — це світ, який побудований навколо абсолютного Бога. Якщо такий абсолютний Бог існує, Він є джерелом Всесвіту. Все походить від Нього Оскільки все належить Богові, воно поділяє однакові з Ним відчуття та живе у зв’язку з Ним. (140-121, 09.02.1986)
Сатана не може існувати у середовищі, де досягнута така любов. Тому ми можемо сказати, що сатанинський світ любить себе. В такому місці перше місце займає не Бог, а власне «я». Це почалось із заперечення небес і землі. Але ми знаємо, що протилежним чином, якщо ми визнаємо небеса та землю, об’єднаємось довкола рівноправної любові батьків, то сатана не зможе підкорити нас. Це первісне положення Адама. Ми повинні відновити цей стандарт. (140-201, 09.02.1986)
Благословенна пара повинна бути на вустах свого села, так само як я, де б я не йшов. Селяни повинні казати: «Ми дуже щасливі, що в нашому селі є таке подружжя. Кожному чоловікові та жінці подобається ця дружина. Навіть діти люблять її». Будьте такими.
Якщо ви цього не зможете, потрібно буде повертатися на землю з духовного світу. Щоб повернутися, необхідно отримати мій підпис. Чи ви вважаєте, що благословенна сім’я зможе повертатися на землю, коли захоче? Це буде можливим лише після того, як я помолюся за них. Ось чому ті, хто потрапив у духовний світ, до цього часу закріпачені. Всі благословенні сім’ї Церкви Об’єднання перебувають там у кріпацтві. Причина проблеми знаходиться на землі. (140-201, 09.02.1986)
5.4.5. Благословення — це обіцянка
Отримуючи Благословення, пари Церкви Об’єднання обіцяють жити як вічні сім’ї. Я людина, яка керує вічними сім’ями та вічною країною. Я встановлюю стандарт сімей вічної країни. Ті, хто дотримає своєї обіцянки, може отримати у спадок таку сім’ю та вічну країну. (205-359, 02.10.1990)
5.4.6. Слава Благословення
Якою повинна бути істинна жінка? Ставлячи в центр істинного чоловіка, вона повинна робити те, про що просить чоловік. Якщо жінка зможе служити сім’ї та роду, вона отримає аплодисменти від усіх сусідів. Я подобаюсь вам усім.
Чому ж ви мене любите? Тому що я проходжу через страждання, аби врятувати вас і звільнити все людство. Якщо я не страждатиму, ви не зможете отримати Благословення, навіть якщо ви будете чекати мільярди років у духовному світі. Я зробив неможливе можливим, і сфера дорогоцінного Благословення утворилася моїми стражданнями. Для духовного та фізичного світів воно виглядає чимось славетним і сяючим. (162-67, 27.03.1987)