Розділ 6. Причини невтручання Бога в гріховні дії прабатьків людства
Усезнаючий і всемогутній Бог знав про гріховні дії прабатьків людства і мав змогу відвернути їх. Чому ж Він не втрутився і не запобіг гріхопадінню? Це одне з найважливіших питань, на яке, однак, не було знайдено відповіді за всю історію людства. Розгляньмо три причини невтручання Бога в гріхопадіння перших людей.
6.1. Заради збереження абсолютності й досконалості принципу творення
Згідно з принципом творення, Бог створив людину за Своїм образом і подобою, наділивши її якостями та могутністю творця, щоб людина могла володарювати над усім, що існує, так само, як Бог володарює над людством. Однак, щоб успадкувати від Бога Його творче начало, людина повинна виконати свою частку відповідальності впродовж періоду розвитку і досягти досконалості. Цей період розвитку називається сферою непрямого володарювання Бога, або сферою володарювання над результатом, досягнутим згідно з Принципом. Доки людина перебуває в цій сфері, Бог не може бути її безпосереднім володарем, оскільки Він має на меті дати людині можливість до кінця виконати свою частку відповідальності. У сферу прямого володарювання Бога людина входить лише після досягнення досконалості.
Втручання Бога під час періоду розвитку в дії людини, яка перебуває у сфері непрямого володарювання, було б рівнозначним тому, що Бог ігнорує частку відповідальності людини. У такому разі Він проігнорував би принцип творення, за яким людина повинна успадкувати Його творче начало і стати володарем над усім, що існує. Якби Бог не дотримувався Принципу, то абсолютність та досконалість Принципу були б утрачені. Оскільки Бог є абсолютним та досконалим Творцем, Його принцип творення також повинен бути абсолютним та досконалим. Отже, дотримуючись необхідності зберегти принцип творення абсолютним та досконалим, Бог не міг утрутитися в гріховні дії недосконалої людини.
6.2. Заради того, щоб тільки Бог був Творцем
Бог володарює лише над тими, кого Він створив за Принципом, і втручається лише в ті їхні дії, які відповідають Принципу. Він не володарює над тим, що Ним не створене і перебуває поза сферою Принципу, наприклад, над пеклом; також Він не втручається в ті дії, які не відповідають Принципу, наприклад такі, як злочини. Утручання Бога надає будь-якій істоті або вчинку цінність Божого творення і рівнозначне визнанню Богом того, що вони відповідають Принципу.
З цієї точки зору, втручання Бога в гріховні дії прабатьків людства означало б, що цим діям надається цінність, рівна цінності всього, створеного Богом, тобто гріх був би визнаний таким, що відповідає Принципу. Вчинивши так, Бог тим самим створив би новий принцип, за яким такі злочинні діяння вважалися б законними. Оскільки ситуація гріхопадіння була спровокована сатаною, Боже втручання означало б, що сатана створив новий принцип і що він також став у положення творця. Тому заради того, щоб бути єдиним Творцем, Бог не міг утрутитися в гріховні дії людини.
6.3. Заради того, щоб зробити людину господарем творіння
Створивши людину, Бог благословив її володарювати над усім творінням (Бут. 1:28). Щоб здійснити бажання Бога і стати володарем над усім, що існує, людині необхідно набути певних якостей, адже вона не зможе володарювати над творінням, залишаючись в однаковому з ним положенні.
Так само як Бог, будучи Творцем, має право володарювати над людьми, люди повинні успадкувати Його творче начало, щоб володарювати над усім, що існує. Тому, щоб дати змогу людині набути якостей і могутності творця та зробити її вартою позиції володаря всього творіння, Бог призначив їй самій удосконалювати себе, виконуючи свою частку відповідальності до кінця періоду розвитку. Людина може набути необхідних якостей і посісти місце правителя Всесвіту, лише якщо вона пройде таким принциповим шляхом.
Якби Бог проявив Свою безпосередню владу над людьми в той період, коли вони були ще недосконалими, то це означало б, що Він дав право на володарювання тим, хто насправді не володів необхідними для цього якостями та гідністю. Це означало б, що Бог визнав за людьми право володарювати над усім, що існує, у той час як вони ще не виконали свою частку відповідальності і не успадкували Його творче начало. Крім того, це свідчило б про однакове ставлення Бога до досконалої і недосконалої людини, що призводить до протиріччя. При цьому Бог порушив би власний принцип творення, встановлений Ним заради того, щоб люди мали змогу успадкувати Його творче начало і володарювати над усім, що існує. Отже, Бог створив цей світ і діяв у ньому відповідно до Принципу заради того, щоб зробити людину господарем усього творіння. Тому Бог мусив утриматися від утручання в гріховні дії людини, яка ще не досягла досконалості і перебувала у сфері Його непрямого володарювання.