Розділ 1. Первозданне кохання між чоловіком і жінкою
Навіть якщо чоловік і жінка кохають одне одного, питання полягає в тому, чи узгоджується їхнє кохання з Божою волею, чи відповідає воно еталону, якого бажав Бог. Коли чоловік і жінка кохаються, питання полягає в тому, чи відповідає це зразковій любові, як її уявляє Собі Бог.
Якби перші чоловік і жінка об'єдналися на основі Божої любові, вони стали б моделлю для Всесвіту, центром якого є любов. Випливає такий висновок. Бог, напевне, бажав такої любові від людей. Так само чоловік і жінка хотіли б такої любові одне від одного. Така істинна любов не може не бути ядром світобудови. Вона стала б єдиною системою стандартів, схожою на метричну систему. (БСІК І-334, 05.06.1983)
За своєю суттю любов Бога та любов людини однакові. Любов — це сила, яка прагне об'єднання. Чому чоловік і жінка сумують одне за одним? Тому що чоловік може володіти Богом тільки через жінку, а жінка — тільки через чоловіка. Адже Бог спускається туди, де чоловік і жінка стають єдиним цілим у любові. (БСІК І-334, 26.04.1982)
Враховуючи, що Бог є джерелом дуальних властивостей, ми повинні стати людьми, які возвеличують цінність (гідність) чоловіка та жінки, водночас ще більше возвеличуючи цінність Самого Бога. (25-277, 05.10.1969)
У душі чоловіка є жінка, яку любить Бог, а в душі жінки — Його об'єкта — чоловік, якого любить Бог. Коли вони звеличують одне одного, Бог радіє, спостерігаючи за цим, і все суще теж взаємно радіє. Радість, яку відчувають чоловік і жінка, обнімаючи одне одного, набуває такої цінності, що стає радістю небес і землі.
Коли чоловік і жінка з любов'ю обнімають одне одного, ці обійми є місцем, де Всесвіт стає єдиним цілим. Таким є первозданний образ, який здійснюється відповідно до Божого ідеалу. (БСІК І-334, 04.02.1969)
Первісно чоловік повинен зустріти жінку, якій він може радіти, а жінка повинна зустріти такого ж чоловіка. Ба більше, Бог і все суще теж мають зрадіти їхній зустрічі.
У цьому разі всі істоти в цьому світі мобілізувались би для такого подружжя та хотіли б підкорятися йому. Птахи співали б для них, а метелики пурхали б у веселому танці. Бог, людина та різноманітні створіння перебували б у радості. Якби наші прабатьки почали історію, досягнувши такого положення, якраз і виник би первозданний ідеальний світ. (БСІК І-334, 04.02.1969)