Розділ 7. Люди повинні пройти небесним шляхом, який пролягає через сім'ю
Як людина любить своїх батьків, свого діда, своїх синів і доньок, так вона повинна любити й інших людей, інших дідусів, інших дітей, які живуть по сусідству. Тільки коли виникнуть стосунки верху та низу, правої та лівої сторін, переду та тилу, лише з їхньою появою буде встановлений еталон вертикального серця та виникне Небесний Шлях. Отже, ми закликаємо втілити це в життя.
Оскільки Церква Об’єднання здійснює це, ми кажемо про побудову ідеальної сім’ї.
Церква діє для того, щоб розповсюдити цю вертикальну основу на горизонталі, у всіх чотирьох напрямах. Чим нас більше, тим краще. Чому? Тому що ми переходимо з епохи сім’ї у сферу роду, а з родової сфери — у сферу народу. Значить, чим більше ви свідчите, тим більшою стає небесна основа, завдяки вам. За рахунок цього, цінність вашої особистості зростає в очах Бога. Отже, що ми повинні робити в цьому вертикальному центрі? Нам слід відтворити його на горизонтальній площині. (70-152, 09.02.1974)
Ви повинні знати, що коли тато з мамою об’єднуються, сім’я розвивається, коли батьки та діти стають єдиним цілим, сім’я переходе на вищій рівень. А що відбувається, коли сім’я об’єднується зі всіма родичами? У такому місці народжується дух нового народу.
Коли ми прагнемо перейти на вищий рівень, все оточення згуртовується з нами, і ми можемо залишитися родом вірнопідданих своєї країни. Не забувайте про це! (74-301, 01.01.1975)
Скоро я стану дідусем. Постарівши, ви також станете дідусями та бабусями. Всіх це чекає. Ми народжуємося як сини та доньки, вступаємо у шлюб, стаємо батьками та матерями, а потім дідусями й бабусями, — таким є людське життя. Значить, дід з бабусею, батько й мати, чоловік і дружина, сини й доньки — все це є складовими еталонного шляху, яким вони проходять, і той, хто не любить всі цих людей, відхиляється від Шляху Небес. Не зв’язавши воєдино ці основи, ми не зможемо привести світ у порядок.
На Заході дідусі й бабусі нещасні. Ви не уявляєте, як вони мріють про східні звичаї. Вони кажуть: «Ох! У відповідності зі східною філософією, дідусів і бабусь шанують, як Бога. До сімдесятилітніх, восьмидесятилітніх стареньких приходять їхні сини і про все у них питають. «Як гарно!»
Ті, хто не вміє любити дідусів і бабусь, не можуть любити й Бога.
Хто є найстарішим дідом? Бог. Він старший за дідусів і молодший за немовлят, тому якщо не любити всіх людей, Його любити неможливо.
Якщо вважати Бога старим, то можна сказати, що Він є старшим за всіх. Якщо уявити Його молодим і таким, який дивиться в майбутнє, можна сказати, що Він наймолодший. Щоб любити Бога, потрібно любити всі людські істоти, які перебувають у Ньому. Всі люди, які перейшли в духовний світ протягом різних історичних епох, також бажають жити в тій сфері, знайшовши надію, а значить, потрібно любити і їх. Тільки так можна знайти спосіб слідувати за Богом і любити Його. Все це відповідає теорії. (70-152, 09.02.1974)