Розділ 2. Джерело істини
2.1. Що означає «істинний»?
Кого у Всесвіті можна назвати істинною особою? Це Абсолютна Сутність. В сучасній корейській мові Абсолютна Сутність іменується «Єдиним Господарем» або Богом. Отже, Бог — це Єдиний Господар.
Який же Бог? Він любить всіх жителів Землі: і гарних, і поганих. Навіть засуджені на смерть злочинці перед стратою волають: «О Боже! Зжалься наді мною!» Чому ж перед смертю навіть у душі людини, яка скоїла багато гріхів, прокидається добро, і вона з надією присягається Богу, що почне все спочатку, повністю присвячуючи себе та бажаючи бути разом з Ним? Чому людина відчуває, що Бог їй ближче ніж батьки, брати та сестри, та звідки в її серці виникає гаряче бажання розкрити перед Богом всі таємниці? Це відбувається тому, що Бог істинний. Істинна людина повинна любити не тільки тих, хто любить її, але навіть і ворогів, які бажають їй смерті! Ми можемо повністю довіритися їй, поділитися з нею своїми проблемами та покладатися на неї в усьому.
Коли ви росли, то вам, мабуть, зустрічалися люди, які вам не подобалися. А тепер скажіть мені — якщо людина кого-небудь ненавидить, чи вона істина людина, чи неправдива? Звичайно, неправдива! В світі таких багато…
Істинна людина повинна залишатися такою по відношенню до обох сторін. Якщо в Церкві Об’єднання є люди, які дуже люблять тих, хто їх любить, та жахливо ненавидять тих, хто їх ненавидить, якими їх можна вважати, гарними чи поганими? Звичайно ж, поганими!
Отже, давайте любити навіть тих, хто нас ненавидить! Якщо ви любите людину, яка вас ненавидить, їй сподобається ваше ставлення. Якщо ви будете поводитись з нею по-доброму, хоча б три рази, вона поклониться вам. Перевірте, так це чи ні! В людини є совість, тому вона знає, гарно вона чинить чи погано. (39-302, 16.01.1971)
В нашій країні багато гарних людей, чи не так? У світі також багато великих і чудових людей. Кого з великих людей Кореї ви можете назвати? Більшість корейців одразу ж згадує адмірала Лі Сун-Шіна*.
Він подобається всім! Тоді дозвольте запитати, чи був адмірал Лі Сун-Шін істинною людиною? Ви цього не знаєте, але він вам подобається. Я ж від нього не в захваті. Можливо, коли ви почуєте від мене таке, ви подумаєте: «Дивно! Що це він? Йому, бачите, не подобається патріот нашої країни! Може він комуніст, чи ворог народу?» Так чи інакше, я недолюблюю Лі Сун-Шіна, і ось чому. Всі корейці вважають його вірним підданим свого короля. Але для японців він — ворог! Вони вважають його ворогом! Це чорним по білому написано в японських книгах по історії. Отже, в очах корейців адмірал Лі Сун-Шін — патріот, але в очах японців він — ворог. Тому я його й не люблю!
Істина повинна залишатися істиною всюди: і в Англії, і в Німеччині, і в Америці, і в Кореї, і в Африці, і в Японії. В істини немає ворогів та недоброзичливців. Те, що подобається одним і не подобається іншим, не може бути досконалою істиною! Якщо б адмірал Лі Сун-Шін був по- справжньому істинною людиною, його б вважали великою особистістю і істинною людиною і корейці, і японці. Однак, він не повністю відповідає цьому еталону, хіба що в якійсь мірі. Він — істинна людина для Кореї, але не для Японії! Ніхто не стане цьому заперечувати. Я шукаю істинну людину та не люблю тих, хто є таким лише частково, як адмірал Лі Сун-Шін.
Кого ж тоді в нашому світі можна назвати істинною людиною? Як я вже казав, істинна людина — це та, яку люблять усі люди: і погані, і хороші. Чи повинна людина, яку обожнюють гарні люди, викликати сильну ненависть у поганих людей? Ні, погані люди також повинні любити її більше за всіх! Погані та гарні люди живуть разом, але кожен з них прагне до кра щого. Всі вони люблять те, що краще! Якщо щось подобається всім, значить, воно подобається і гарним людям, і поганим.
Тому, якщо хтось скаже що ви поганий, ви не є істинною людиною. За визначенням, істинна людина повинна подобатися й найгіршим й найкращим людям. Вона подобається більше за всіх, як поганим, так і гарним людям. Саме так людина і є істинною. (39-300, 16.01.1971)
2.2. Джерело істини
Істина не обмежується лише індивідуальними рамками. Істина охоплює все, її можна застосувати до всього, вона намагається встановити зв‘язок з тим, що цінно для всіх. Всі шукають істину, всі її люблять, тому істина повинна бути у всьому. (63-88, 08.10.1972)
Ми зібралися разом не заради особистих інтересів, ми дбаємо про загальну мету. Тому ми повинні жити більше для сім’ї, ніж особисто для себе; більше для свого народу, ніж для сім’ї, більше для країни, ніж для власного народу; і більше для світу, ніж для власної країни. Перед тим як ви станете істинними людьми, ваша сім’я, країна та увесь світ повинні стати істинними.
На шляху відновлення сама людина не може стати джерелом всіх благословінь. Що ж є таким джерелом? Істина. Щоб здобути істинного вигляду, людина повинна побудувати стосунки з Богом, від Якого залежить життя та смерть, успіхи та поразки. Сама по собі, без стосунків з Богом, людина цього не доб’ється. Центром істини неодмінно повинен бути Бог. Істина втілюється лише тоді, коли в Бога з’явиться міцна основа, завдяки якій Він може керувати людьми та цілковито володарювати над ними. Зрозумійте, що слово «істина» не може вживатися, поки в Бога немає основи.
Істина походить від Бога. Вона може втілитися лише завдяки Йому. Якщо Бог піде геть, зникне й істина, а замість неї виникне джерело зла. Істинний результат досяжний лише завдяки істині. Іншими словами, Боже бажання може бути здійснено лише тому, що існує Бог. Тому поняття «істина» та «добро» походять не від людини, а від Бога.
Виходячи з цього, ми бачимо, що людина не може вважати істиною все, що їй заманеться. Нехай буде вам відомо, що істина непідвласна грішним людям, навпаки, ми знаходимося під її владою. Тому ми завжди повинні схилятися перед нею. Встановивши істину, ми повинні їй підкорятися. Проаналізувавши своє реальне життя та совість, ви не зможете заперечувати, що істина повною мірою належить Небесам. (24-315, 14.09.1969)
В молитві ми часто за звичкою використовуємо розмиті вислови: «Святий Небесний Отче, Істинний Бог, Сущий на небесах!». Однак, досі не існувало істини в справжньому значенні цього слова. Тому джерело істини знаходиться не в історії людства, а десь за її межами. Істина починається за рамками історії. Витоки істини потрібно шукати поза межами нашого оточення, тому людина не може бути об’єктом релігійної віри.
Звичайно, дехто вважає еталоном віри засновника своєї релігії, але є й такі, хто шукає істину в Богові, за межами людського фактора. Отже, джерело істини не знайти ні в житті людей, ні в реаліях суспільства протягом всієї історії. Джерело істини неможливо відкрити лише у зв’язку з людиною. Істина — це абсолютний еталон. Значить, про неї неможливо говорити, не згадуючи Бога, Абсолюту. Чому? Та тому, що досі на землі не було істинних батьків!
Людина, яка шукає істину, не може бути її джерелом. Ним повинен бути тільки Бог.
Ось чому Він проявлявся в кожному поворотному моменті історії та релігії. Присутність Абсолютної Істоти конче необхідна! Поняття «Бог», «Трансцендентна Істота» або «Абсолютна Істота» необхідні для досягнення кінцевої мети, до якої прагне філософія в своїх пошуках істини для розуміння початку буття. Чому? Та тому, що неможливо вирішити наукові питання чи питання про цінність буття, без звертання до Абсолютної Істоти. Ось чому люди намагались знайти вихід з критичних ситуацій за допомогою істини. Ми не можемо цього заперечувати! Отже, людина не може знайти джерело істини лише своїми силами. Тут не обійтися без втручання Бога, Абсолютної Істоти. Неможливо уявити релігію, яка проголошує істину без Бога. Етика та мораль захищають істину, тому вони не можуть заперечувати Його існування.
З цього приводу Конфуцій казав: «Людина, яка покірлива Небесам, буде процвітати, а яка повстала проти них — згине». В цьому вислові наголос робиться на Небеса. Їх обов’язково потрібно враховувати! Злети та падіння, процвітання та занепад залежать не від людини, а від Небес. Тому те, що не виходить з Небес, не може бути істиною. Звідси питання: чи є хоч одна істинна людина серед людей, які живуть на Землі?
Далі, де можна знайти істину? Звичайно, Небо є її джерелом, але воно прагне ствердити її на землі. Таке бажання Бога. Тому й виникає питання: де ж ця істина буде знаходитися? Вона здобувається в тому оточенні, де проходить наше життя! Ось чому Ісус сказав: «Божеє Царство всередині вас!» Царство Небесне, істинна країна — в нашій душі. Воно живе в глибокій долині, де немає злих спонукань.
Аналізуючи властивості своєї душі, ми виявимо, що вона складається з інтелекту, емоцій та волі. В якій з цих складових знаходиться Царство Боже? Яка з них головна? Не воля і не інтелект, а почуття.
Куди б ви поклали найдорожче, що у вас є? Напевно, в таке місце, яке відоме лише вам, де ніхто б не торкався до цієї речі, і де б ви володіли нею безроздільно. Де ж це місце? В глибині вашої душі, в самому потаємному її куточку. Лише сховавши вашу дорогоцінність туди, ви б сказали: «Ну, тепер я за неї спокійний!» Так само люди зберігають цінності в потаємній скриньці. Саме так істина може зберігатися в глибині вашої душі. (24-317, 14.09.1969)