Розділ 6. Дитяча любов

6.1. Діти — це втілення любові батьків

 Для люблячих батьків їх діти є найвищими представниками світу. (БСІК І-934)

 Чому, коли в людини немає дітей, її називають одинокою? Завдяки дитині людина власноручно відчуває хвилювання Божого Шімджон, Який, керуючись любов’ю, створив цей Всесвіт та є його Суб’єктом. Ви стали причиною народження ваших дітей. Давши їм життя та люблячи їх, ви розумієте: «А, он як Бог любить людство!» (136-201, 29.12.1985)

 Батьки, займаючи це положення, жертвують заради своїх дітей тому, що саме через них бажають повернутися до Бога. Коли ви любите дітей, ви власноручно відчуваєте батьківську любов, і більше того, відчуваєте та розумієте Божу любов. Це первісний прояв почуттів. Людина, в якої не було дітей, не тільки не зможе відчути батьківську любов, але й не зможе зрозуміти Божу любов. Її любов не стане досконалою. (БСІК І-1002)

 Які діти можуть залишитися в Царстві Небесному? Вони повинні сплатити все, що заборгували любові батьків. Ви станете шанобливим сином тільки тоді, коли будете служити батькам, що вже зістарилися з роками, та будете долати труднощі з таким же ставленням, як це робили батьки, піклуючись про вас, коли ви ще мочилися та ходили в штани. (35-241, 19.10.1970)

 Коли люблячі батьки посварять дитину або, навіть вдарять, вона все одно залишається щасливою. (БСІК І-1027)

 Заради дітей батьки готові віддати своє життя. Діти теж повинні бути здатними відмовитись від свого життя заради батьків. Життя з’являється з любові, отже висновок такий, що заради справжньої любові жертвують життям. Це ніяке не протиріччя. (БСІК І-1009)

 Батьки будуть задоволені, коли діти будуть докладати зусиль для того, щоб не бути перед ними в боргу. (БСІК І-1009)

 Хіба є такі діти, які будуть лаяти та нападати на батьків, які плачуть після того, як вдарили дітей, коли вони це зробили керуючись любов’ю? Істинна любов має цінність в тому, що примиряє обидві сторони. (БСІК І-1027)

 Велика та мати, яка, притискаючи дитину до грудей, буде вчити її, що подолати будь-які труднощі можливо, ставши доброю людиною, здатною змінити цей світ. Мати добре знає Небесний закон — добро ніколи не вмирає. (13-238, 24.03.1964)

 Коли у вас народжується дитина та смокче груди, вона виглядає дуже чарівно, але як ви її пестите? Ви повинні її пестити як представник неба та землі. Ви повинні її пестити, тому що ви представляєте країну, світ та Бога.
  Небесна вдача змінюється, слідуючи Божій любові, щоб охопити не тільки світ, але й усі Небеса та землю. Отже, мати, яка годує дитину, притискаючи її до грудей, повин на, представляючи Небеса та землю, робити це з палаючим серцем люблячого дітей Бога. (8-105, 22.11.1959)

 Батьківська любов є основою дитячої любові та щастя. Батьки, ставши єдиними в істинній любові, дають народження дітям і хочуть виховувати їх саме в такій любові. Наша найбільша відповідальність стосовно наших дітей полягає не тільки в тому, щоб дати їм зовнішню освіту, але й у тому, щоб дати їм життєво важливі елементи істинної любові, що зроблять їх духовність досконалою. (277-200, 16.04.1996)

 Незважаючи на те, якби батько не любив своїх дітей, його любов не може бути такою, як материнська.

 Коли мати повністю присвятила себе дитині, то її присвячення більше, ніж в будь-кого. Якщо вона страждає заради дитини, то її страждання більші за будь-чиї. Коли вона любить свою дитину, то немає нікого, хто любив би її більше за неї.
  В цьому сенсі, жінки, в плані чуттєвості, займають найвище та найважливіше положення. Наскільки б сильно батько не любив свою дитину, він не знає того, як її любить мати. Тому, коли люди відправляються до Царства Небесного, саме жінки йдуть до Небесного Царства Шімджон. З такої точки зору гарно народитися жінкою. Отже, ми можемо зрозуміти, що Бог справедливий. (85-166, 03.03.1976)

6.2. Шлях істинних дітей — бути шанобливими дітьми

 Якщо ви розумієте батьків, то що ви для них повинні зробити? Ви повинні бути шанобливою дитиною, стати шанобливим сином. Також, завдяки своїм батькам, ви повинні стати патріотом нації. Тому що батьки очолюють країну та світ.
  Спочатку ви повинні стати люблячим членом родини, потім істинним братом або сестрою, потім шанобливим сином або донькою, а потім — патріотом. Коли вас називають членом родини, це дає вам право хвалити братів та сестер. (30-220, 23.03.1970)

 Шанобливий син цінний тому, що він і в дитинстві, і в юності, й у старості поважає батьків та любить їх незмінною любов’ю. Саме таку людину називають шанобливою дитиною. (168-161, 20.09.1987)

 Що потрібно робити, якщо ви хочете стати шанобливим сином? Для цього потрібно завжди розуміти душу батьків і погоджуватися з ними. Людина, яка живе, як шаноблива дитина, не робить чогось, що віддаляло б її від батьків. Якщо батьки йдуть на схід, то й вона повинна йти на схід, коли батьки йдуть на захід, вона теж повинна слідувати за ними. Навіть якщо вони десять разів скажуть іти, а потім десять разів повернуть назад, шаноблива дитина повинна повернутися та піти за ними. (62-32, 10.09.1972)

 В сім’ї кажуть: «Стань шанобливою дитиною», — це значить, що, слідуючи за батьками, ми маємо стати учасниками на тому шляху любові, яким вони повинні пройти. Небесна вдача слідує шляхом, яким іде батьківська істинна любов. Не тільки батьки йдуть цим шляхом. Разом з ними по ньому йде невидима вертикальна небесна вдача. Завдяки поєднанню з батьками, стають єдиними сфери серця вертикальної та горизонтальної історії. Тому ми повинні поєднатися з ними. Того, хто саме так робить, батьки й будуть називати шанобливою дитиною. (136-203, 29.12.1985)

 Подивившись з точки зору сім’ї, відповідальність синів і дочок полягає в тому, щоб бути шанобливою дитиною для батьків. Чому ми повинні бути шанобливими дітьми? По відношенню до країни, шлях, яким іде шаноблива дитина, безпосередньо пов’язаний з шляхом патріота. Це схоже на зв’язок, що існує між колінами бамбука. Що повинен робити патріот, людина, яка віддана своїй країні? По відношенню до світу вона повинна йти шляхом святого. Ці шляхи повинні стати однією дорогою.
  В цьому випадку, навіть якщо ви не зможете стати шанобливою дитиною, але станете патріотом своєї країни, то ваші батьки не зможуть сказати, що ви не були дитиною, яка їх шанувала. Вони скажуть: «Ти зробив дуже гарно!» Навіть коли ви, не шануючи батьків, та забувши про них, пішли з дому, та стали патріотом країни, а вони померли та подались на той світ, вони все одно будуть хвалити вас, кажучи: «Гей, ти справді гарно зробив». (100-155, 09.10.1978)

 Хто такий шанобливий син? Це людина, яка для того, щоб виконати сумну відповідальність замість батьків, візьме на свої плечі всі труднощі, й виконавши її, принесе їм радість. Коли батьки роблять десять справ, а дитина докладає стільки зусиль, щоб зробити п’ятнадцять, то батьки відчують радість за ті п’ять разів. Шанобливий син — це той, хто докладає зусилля, думаючи про те, як дати все батькам та зробити все для них. (24-261, 24.08.1969)

 Хто такі істинні батьки? Це батьки, що будуть любити дитину вічно та їх любові не буде кінця. Тоді, хто такі істинні діти? Це діти, які, у відповідь на любов істинних батьків люблять їх безкінечно, й серце яких переповнене любов’ю. Той, хто займає таке положення, і є шанобливою дитиною. (127-16, 01.05.1983)

 Чого Бог бажає своїм дітям? Щоб вони стали дуже багатими? Чи щоб вони стали президентом, який має найбільшу владу в країні? Бог бажав, щоб Його діти, Адам і Єва, виросли та стали шанобливими дітьми, патріотами, святими та Божими дітьми. (299-117, 07.02.1999)

 Отже, чи замислювалися ви над тим, щоб стати шанобливою дитиною в сім’ї, патріотом для країни, святим для світу та Божою дитиною для Небес і землі, саме такими, якими вас хоче бачити Бог? Якщо подивитись на історію, то можна побачити, що всі святі приходили та навчали, що потрібно стати шанобливими дітьми, патріотами, святими та Божими дітьми. (287-23, 10.08.1997)

 Хіба можуть бути байдужими діти, що виросли, оточені традицією любові, коли батьки захочуть розлучитися? Це абсолютно неможливо. Діти будуть наполягати, кажучи батькам: «Я — ваша дитина. Я — ваше втілення. Заради мене ви повинні знайти компроміс, ви повинні стати для мене видатними батьками. Ви мені потрібні». Ми повинні дати зрозуміти молодим людям та батькам, що так як у батьків є діти, то вони не мають права на розлучення. (БСІК І-1009)