Розділ 5. Шлях істинної любові

5.1. Шлях, який повинно знайти людство

 Якщо ви підете шляхом первісної душі, то Всесвіт стане єдиним. Завдяки чому це стане можливим? Досягши такого стану, ви зможете спілкуватися зі своєю душею. В такому стані ви зможете з нею говорити. Ви тільки зберетеся про щось подумати, а вже отримаєте відповідь. Ви дійдете до такого стану. Хіба люди в такому стані не знають шлях, яким вони йдуть? Точно визначившись зі шляхом, вам будуть допомагати всі сили, діючі у Всесвіті. Якщо вас, потягнувши за руку, заведуть в екзаменаційну кімнату, все буде допомагати вам. Тільки в цьому випадку ви зможете вершити великі справи. (120-313, 20.10.1982)

 Людина, яка живе, маючи підтримку великої сили, є ідеальною людиною. Таку людину підтримує безмежна сила, постійно підштовхуючи її у напрямку, в якому та рухається. Варто вам відхилитися від вірного напрямку, як ви у ту ж мить це зрозумієте. Церква Об'єднання, яку ви знаєте, не є церквою, якій не можна довіряти. У неї глибоке та високе походження, що має велику силу. Отже, якщо ви, докладаючи зусилля, виростете, досягнувши цього стану, ви зможете розрішити будь-яке питання. У цьому випадку, потрібно вирішити, в якому напрямку вам рухатися. Ви повинні це вирішити самі. Ви знаєте себе краще за всіх. (120-313, 20.10.1982)

 Ви повинні знайти шлях, яким підете. Вважаєте лише грошей достатньо, щоб його пройти? Ні. Іноді потрібні гроші, але іноді виникає потреба пройти іншим шляхом, пройти його, як людина. Саме тому ви повинні самі вирішити, куди ж вам іти. Необхідно, щоб ви знаходились у гармонії зі своїм характером і були здатними прямувати до майбутньої цілі. Якщо є Бог, то Він вам покаже той напрямок. Щоб це було саме так, у глибині своєї душі, ви повинні прийняти відповідне рішення. (120-298, 20.10.1982)

 Магніт своїми діями перебільшує магнітне поле землі. Завдяки чому це стає можливим? Його сила менша за силу тяжіння землі, але вона перебільшує її дію. Теж саме стосується нашого сумління. Ми тільки народилися, а воно вже знає передумови нашого народження. Тільки ви повинні приймати рішення про це. Якщо ви не зможете відчути цього та прийняти рішення, в майбутньому вам буде не під силу вершити великі справи. (120-301, 20.10.1982)

 Подивившись на природу, ви можете сказати: «А мені не потрібні чотири пори року. Мені треба тільки весна, я не люблю літо, осінь та зиму!» Але спитавши Бога, ви почуєте у відповідь: «Мені подобаються всі чотири сезони!» Отже, навіть якщо вони вам не подобаються, вам потрібно навчитися любити літо, потрібно навчитися любити осінь і зиму. Коли іде сніг, Богу подобається дивитися на те, як світ вкривається білим снігом. «А мені теж подобається!» — скажете ви. Саме так повинно бути. (133-29, 01.07.1984)

 Ви повинні вміти дивитися на природу так, як на неї дивиться Бог. У вас повинна бути саме така душа. Під час потопу або грому не кажіть: «Ой, ой, я це ненавиджу!» Бог так думає: «Ха, ха, поцілуй це й одружись з ним!» Він скаже таким людям: «Ха, ха, ха, ха, негідники! Погані негідники!» (133-29, 01.07.1984)

 Ви повинні любити людей. Навіть серед всіх людей, ви повинні любити представників всіх рас. «Мені подобаються тільки білі». Хіба Бог так думає? У цьому випадку потрібно одягати тільки білий одяг. Щоб усі білі люди одягали тільки білий одяг. Чому ж тоді вони одягають чорний одяг? Чому одягають кольоровий одяг? Якась суперечність. Якщо ви зайдете до них у кімнату, там все різних кольорів. Там є речі схожі на піаніно, чому вони тримають такі чорні речі? Чому вони тримають щось схоже на класні дошки? Їм також не потрібна ніч. Їм не потрібна ніч, чорна, як воронове крило. Чому це так? Хіба білі люди є центром? Чого це вони кращі? Це шлях до загибелі. Скільки ви думаєте це буде продовжуватися? Як довго? Навіть якщо прийде зима, вона не буде продовжуватися більше трьох місяців. Заради вічності вам потрібно любити всі чотири пори року. Отже, не можна любити тільки білих людей. (133-29, 01.07.1984)

 Бог любить все, Він любить не тільки людство, але й тих, хто приходив та пішов у минулому, тих, хто живе, та тих, хто прийде. Отже, знайте, що серед тих, хто відправився в пекло, Бог проводить кампанію по звільненню. Людина повинна йти шляхом істини, життя та любові. Якою б великою не була людина, якщо вона не буде жити заради інших, то за нею нічого не слідуватиме. Тому людина, що йде шляхом істини, життя та любові, природно стане суб'єктом. Вона стане людиною, яка має істинне життя. (133-30, 01.07.1984)

 Ви самі повинні знати, яким шляхом вам потрібно йти. Швидко обравши напрямок, вкладіть всі сили, що ви отримаєте від цього вибору. Потрібно настільки вкластися, щоб від зморення ви не могли плакати і нічого не чули. (120-315, 20.10.1982)

 Якщо ви прожили вірним життям віри в Церкві Об'єднання, ви вже знаєте, що ви повинні робити? Але людина, яка живе, думаючи лише про себе, та керується власною точкою зору, не знає цього. Коли великі хвилі б'ють корабель, навіть корабельні миші, розуміючи, що він може зруйнуватися, тікають з нього по канату до того, як корабель відправиться в плавання. Але люди не можуть не знати про таку можливість. Ви повинні знати шлях, яким підете.
  Хіба ви не знаєте, що навіть мурахи знають про наближення сезону дощів? Подивившись на те, як вони пересуваються, вишикувавшись у ланцюжок, ви розумієте, що мурахи все знають. Люди уявляють собі щось непотрібне, тому не розуміють цього. Небезпечно не знати своїх здібностей. Потрібно разом з Небесами знайти порозуміння з приводу найважливіших питань життя. Необхідно адаптувати себе до оточуючого середовища. Хто це повинен зробити? Так або інакше, це повинні зробити ви самі. (120-298, 20.10.1982)

 У врівноваженої людини душа теж знаходиться в рівновазі. Вона знаходиться в стані, в якому вона може спати. Ваша душа повинна досягти такого стану. Коли знаходячись в такому стані її розбудять, вона буде дуже чутливою. Тоді ви, ясно мислячи та керуючи собою, все зрозумієте. Саме тому вам потрібно молитися та вдосконалювати себе. (120-306, 20.10.1982)

 Я теж молюся. Я присвячую себе. Потрібно завжди присвячувати себе. Це не присвячення, коли ви зробите це один раз і потім цим користуєтесь. Ніж завжди потрібно гострити. Що з ним буде, якщо використовуючи, ми не будемо його гострити? Його треба завжди гострити. Інакше, ви раз відріжете й будете не в гарному настрої, тому його потрібно завжди гострити. Питання саме в цьому. Ви повинні заспокоювати свою душу. (120-306, 20.10.1982)

 Опинившись в центрі світу серця, ви будете то підніматися, то спускатися. Це буде відбуватися автоматично. Це дихання. Ви знаєте, що земля теж дихає? Земля дихає десь на один метр. Вона пристосовується дихаючи. Вона пристосовується, вигинаючись та приймаючи округлу форму. Отже, центр світу серця, основуючись на осі, то піднімається, то опускається. (120-306, 20.10.1982)

 Все творіння має форму еліпса. Отже, опинившись у самому центрі душі, серця на вас зійде безмежна сила. Тому, тільки встановивши прямий кут (90º), можливо зберегти цю безмежну силу. Ось чому потрібно йти шляхом праведності. Присвячуючи себе, відчуйте глибокий духовний світ в усіх його аспектах. Протягом вашого життя вам потрібне джерело сили, що буде вас спрямовувати, з якого ви зможете безмежно живитися. Тому це все відбувається. (120-308, 20.10.1982)

 Я теж серйозно замислююся, коли роблю великі світові справи, для яких потрібна сила більша за ту, що в мене є. Питання в тому, де ж взяти необхідну велику силу, коли вона потрібна. Де ж її взяти, коли у вас її немає? Прийшовши без неї, потрібно буде повернутися, але це неможливо. Отже, вам потрібна буде молитва, вам буде потрібен Бог. Тому виникає потреба в світі серця. В світі любові, якщо ви будете тягти до себе, кінець не настає. Матеріальний світ та світ знань закінчуються, світ влади, врешті-решт, руйнується, але світ серця вічний. Саме тому ваш розвиток повинен відбуватися, ґрунтуючись на світі серця. (120-306, 20.10.1982)

 Бог не диктатор. Навіть Бог вкладав Себе заради людства. Бог існує для людей, для того, щоб жити заради них. Саме тому ми хочемо слідувати за Богом тисячоліттями. Для того, щоб зберегти своє місце у цьому великому Всесвіті, який існує керуючись принципом життя заради інших, потрібно бути істотою, що живе заради інших.
  Коли ви живете заради інших, то стає можливим пов'язати схід із заходом, минуле з сучасним. Бог і в давнину, і зараз, і на сході, і на заході — всюди любить однаково. Тому Він може перемогти і захід, і схід, і минуле, сучасне та майбутнє. Що це означає? Завдяки тому, що Він може подолати минуле, сучасне та майбутнє, Він завжди може розвиватися. Завдяки тому, що Бог може подолати схід та захід, він може їх поєднати. Це стає можливим тільки в любові. (187-89, 06.01.1989)

 Відстоюючи свою точку зору, ви руйнуєте себе, партнера та Бога, це приводить до повного відокремлення. Ви повинні розуміти, що в такій ситуації неможливо докопатися до теорії об'єднання. Це прості слова, але вони дуже важливі. Відшукавши ідеал та, врешті-решт, пішовши, вам необхідно буде вертикально поєднатися з Божою любов'ю. Для того, щоб стало можливим встановлення цієї вертикальної основи, ви повинні жити один заради іншого. Там, де живуть заради інших, встановлюється досконала сфера єдності. (187-89, 06.01.1989)

 Як досягається єдність? Що я для цього роблю? Завдяки чому це можливо? Завдяки вечірці, силі, грошам, владі чи знанням? Коли ви живете заради інших, керуючись любов'ю, все вирішується.
  Простий висновок, вірно ж? Випливає висновок, що коли ви живете заради інших, керуючись любов'ю, то світ зла перетворюється та стає небесною країною. Це все досить логічно. (182-134, 16.10.1988)

5.2. Шлях істинної людини

 Коли ви ставите себе на перше місце і дієте, виходячи з цього, — це приносить зло, але коли живете заради спільної цілі, то це приносить процвітання. Це потрібно знати. Коли ви живете заради спільної цілі, то перед вами відкриваються всі двері. Перед вами відкриють двері людина, сім'я, рід, нація, світ і навіть Небеса. На шляху любов, та на всіх інших шляхах вам відкриють двері та привітають. Що ж це буде за шлях? Ви повинні замислитися над цим. Отже, Церква Об'єднання вчить істині, яка каже, що керуючись такою точкою зору потрібно йти шляхом заради інших, жити заради інших, тому що ми народилися , щоб жити заради інших. (133-16, 01.07.1984)

 Що означає жити істинним життям? Спільна мета, яку потрібно встановити, полягає в тому, щоб жити заради інших. Будь-де розуміють цей принцип, тому він незмінний. Так було і в минулому, і зараз, і так буде в майбутньому. Якщо Бог з'явиться перед Конфуцієм, Ісусом, Буддою, Магометом або іншими святими й запитає: «А що ви думаєте з цього приводу?» Яку відповідь вони дадуть: «Це вірно!» чи «Це невірно!»? Вони скажуть, що це вірно. Це закон Всесвіту. Ви повинні зрозуміти, що таке життя. Це єдиний шлях, що дозволить зробити ваше життя істинним. Це шлях до того, як стати істинним. (133-16, 01.07.1984)

 Що потрібно зробити, щоб стати людиною світу? Для цього не достатньо керуватися тільки мораллю. Це не вийде, якщо ви в центр всього поставите людину. Якщо ви будете думати тільки про людину, то не зможете піднятися вище національного рівня. Те, що вам дозволить піднятися вище цього рівня, знаходиться на Небесах. Не маючи небесної ідеології, ви не зможете вийти за рамки країни. (38-260, 08.01.1970)

 Святі говорили не тільки про людину. Вони вели мову про Бога. Якщо подивитися на людей, яких вважали святими, вони шанували Бога чи ні? Хіба були святі, які облишили Бога? (39-316, 16.01.1971)

 Святі вчили не тільки моралі, вони вчили, що потрібно мораль поєднувати з небесними законами. (33-291, 21.08.1970)

 Людина, яка в родині любить та живе заради батьків — шанобливий син, той, хто живе люблячи, та живе заради країни — патріот, той же хто любить світ — святий. Тоді чому ж я вчу вас? Я вчу вас тому, щоб ви стали святими дітьми, які люблять Бога, світ та Всесвіт. Ким ви станете? Святою дитиною, шанобливим сином або донькою? Якщо ви до цього прагнете, то повинні мати в душі любов, схожу на Божу. (129-99, 01.10.1983)

 Бог не мав іншого вибору, ніж дати людям коротке життя на землі разом з найкращим девізом та найкращим завданням. Він дав їм девіз: «Люби Господа Бога свого більше за будь-що!» як завдання, яке вони повинні виконати. Виконавши його, люди можуть стати Його дітьми, чого ще не було в історії. Коли ви стаєте божим сином, зрозуміло, що ви стаєте й досконалим святим, вірним патріотом та шанобливим сином. Все набуває своєї досконалості. У цьому випадку, ви займете місце переможця в сім'ї та станете переможцем для країни та світу. (100-157, 09.10.1978)

 До чого ми закликаємо в Церкві Об'єднання? Ми не намагаємось робити людей великими. Ми прагнемо, щоб вони стали святими. У великих людей є вороги, а у святих їх немає. Велика людина любить тільки свою країну, а святий любить людство. У такому випадку, коли велика людина постане перед Богом, То Він її спитає: «Ти любив свою країну, але ти не зміг любити людство, яке я люблю та прагну знайти. Хіба ні?» Отже він не зможе предстати. Але людина, яка йшла шляхом святого, зможе прийти прямо до Бога. Про що кажуть у Церкві Об'єднання? Про те, як стати великими людьми чи святими? (38-263, 08.01.1971)

 Як можна описати Бога, Який зробив цей Всесвіт та його закони? В усьому Всесвіті Він — той, хто займає представницьке положення, тому що Він жив заради інших більше, ніж будь-хто. Він — Бог. Отже, щоб зустрітися з Ним, ви повинні жити заради інших. Незважаючи навіть на те, що Він великий король знань, Він не просить нас приходити до Нього зі знаннями. Бог також є великим королем сили, але Він не просить нас приходити з силою. Він також господар та великий король влади, грошей і творіння, але не бажає, щоб люди приходили з усім цим. Якщо ви житимете заради інших, до вас прийде все. (133-16, 01.07.1984)

5.3. Причина, з якої було встановлено закон життя заради інших

 Любов, ідеал, щастя та мир, про які ми мріємо, неможливо втілити наодинці. Вони втілюються тільки у взаємовідносинах, тому навіть абсолютний Бог наодинці не може втілити ідеал, щастя та мир, яких Він так бажає. Ми не могли подумати, що люди — це той об'єкт, завдяки якому стає можливим втілення Божого щастя, миру, ідеалу та любові. Навіть якщо Бог втілить любов на самоті, що Він з нею буде робити? Навіть втіливши ідеал, що Він з ним зробить наодинці? Випливає логічний висновок, що це можливо тільки завдяки людині, яка є об'єктом. (75-315, 16.01.1975)

 Бог — Цар мудрості та центр всього. Отже, в кого Він помістив джерело істинного щастя, любові, ідеалу та миру: в суб'єкта чи об'єкта? Проблема саме в цьому. Існують як суб'єкт, так і об'єкт. Є шлях, на якому об'єкт живе заради суб'єкту, а є шлях, на якому суб'єкт живе заради об'єкту. Котрий з них є необхідною умовою для втілення ідеалу? Це не може не бути проблемою для Бога, Який створив цей світ.
  Отже, в чому полягає ідеал встановлення істинного миру, любові та ідеалу? В тому, що поставивши суб'єкт в центральне положення, об'єкт живе заради нього, чи в тому, що суб'єкт живе заради об'єкту, зробивши його центром своїх помислів? Якби Бог, розмірковуючи над цим питанням, зробив ідеалом ситуацію, коли об'єкт служить суб'єкту, то одночасно з Богом, Який займає саме таке положення, всі люди стали б на положення, в якому б вони могли мати об'єкти. У цьому випадку шлях до того, щоб стати єдиними, було б повністю заблоковано. Ви повинні знати про це. (75-318, 16.01.1975)

 Де той шлях, на якому можна стати джерелом гармонії та досягти єдності? Бог повинен був встановити принцип, згідно з яким не тільки Він Сам, але й істинна людина повинна жити заради інших.
  Саме тому, істинна любов, ідеал, мир та щастя втілюється там, де живуть заради інших, його неможливо знайти в інших місцях. Ви не знали, що це основа, на якій було створено Всесвіт. (75-318, 16.01.1975)

 Для чого народжуються чоловік та жінка? Чоловік народжується не заради себе, а заради жінки. Жінка народжується не заради себе, а заради чоловіка. Ми не народжуємося заради себе. І навіть незважаючи на це, настоюємо на своєму. Потрібно зруйнувати концепцію, що каже: «Я, я!» Варто лише цього позбутися, і почнеться поширення світу єдності. (61-266, 01.09.1972)

 Щаслива та людина, яка прагне знайти власну цінність не стільки в собі самому, скільки знайти її в своєму партнері, точніше, коли основою є взаємовідносини. Де завгодно та коли завгодно така людина тримає свого партнера в серці. Отже, чи то вона виходить чи приходить, їй ніколи не одиноко, і вона завжди щаслива. (59-200, 16.07.1972)

 Чому Бог не міг не встановити принцип жити заради інших? Спочатку я задам вам питання. Якщо є людина, яка заради вас щиро віддає своє життя та жертвує, на 100%, служачи вам, коли ви будете відплачувати людині за її милість, що вона проявила до вас, ваша первісна душа забажає віддати їй тільки 50%, залишивши половину собі, чи буде прагнути віддати все? Як вона вчинить? Будь-кому вона захоче повернути ще більше.
  Дізнавшись, наскільки щиро людина віддає, первісна душа поверне більше ніж сто відсотків. Коли сто відсотків повернуться до вас сто десятьма відсотками, то завдяки тому, що це було зроблено дуже щиро, ви в свою чергу повернете сто двадцять. Таким чином, встановлюється концепція вічності. Починається вічність. Отже, не тільки необхідно встановити такий принцип, але саме завдяки йому відбувається розвиток та процвітання. (73-326, 10.08.1974)

 Навіть незважаючи на те, що ідеал та любов для людини цінніші за життя, люди їх не шукають. Вони вважають, що це само до них прийде. Але це велике непорозуміння. Звідки приходять ідеал та любов? Вони приходять від об'єкту. Тому обов'язково повинен бути встановлений закон, за яким ми живемо заради інших. Зрозумійте ж, що Бог, Цар мудрості, розуміючи всі ці наслідки, не міг не встановити такий закон. (73-326, 10.08.1974)

 Концепція вічності не можлива там, де живуть заради себе. Навіть розглянувши взаємодію, ми побачимо, що, чим більше взаємодія між партнерами, тим швидше вони починають обертатися. Знайте, що Цар мудрості — Бог, встановив закон існування заради інших для того, щоб було можливим вічне існування. (75-322, 16.01.1975)

 Я знаю, що серед нас багато людей, які вважають абсолютно неможливим підкорятися вказівкам інших. Більш того, в освічених верствах населення можна часто побачити таке явище з відомими людьми. Але вони повинні знати одну річ — до нашого часу люди не могли навіть собі уявити той факт, наскільки щасливою стає людина, коли вона, підкоряючись, живе заради інших. Погляньмо на організацію духовного світу. Бог, Який є великим головою неба і землі, — це центральна істота, яка існує заради всіх істот у Всесвіті. Люди не знали, яким щастям є життя під керівництвом такого Бога. Бог знає, що тут виникає ідеальна сфера єдності, в якій можливо бути вічно вдячним, маючи володаря, тому Він не міг не встановити принцип існування заради інших. (75-322, 16.01.1975)

 Любов не починається з мене. Якщо ви прагнете знайти ідеал та любов, які цінніші навіть за життя, це неможливо зробити при відсутності об'єкту. Ми не могли навіть подумати про це. Саме завдяки об'єкту стає можливим знайти та отримати настільки цінну любов та ідеал. Саме з цієї причини найважливіше, що ми повинні зробити, з покірністю прагнучи отримати дорогоцінну любов та ідеал — це жити заради інших. Нам потрібно завжди пам'ятати, що саме тому Бог повинен був встановити принцип існування заради інших. (75-322, 16.01.1975)

 Любов не втілюється наодинці. Звідки ж вона приходить? Вона не приходить від вас, вона приходить від об'єкту. Тому ви повинні схилити голову та жити заради вашого об'єкту. Саме звідси випливає істина, що проголошує: «Живіть заради інших!» Для того, щоб ця найцінніша любов прийшла до вас, якщо ви прагнете її отримати, ви повинні більшою мірою жити заради свого об'єкта. Ви отримаєте любов, тільки втіливши в життя філософію «жити заради інших». (143-277, 20.03.1986)

 Істинна любов, навіть віддавши та забувши про це, віддає знов. Неправдива любов віддає як товар, як продавець. Віддавши, вона каже: «Ти повинен повернути більше, ніж отримав!» Це сатанинська любов. (138-172, 21.01.1986)

 Наша первісна батьківщина — це місце, куди підуть тільки ті, хто живе заради Бога. Тільки ті, хто народився заради Нього, живе та помирає заради Нього. Наша первісна батьківщина має саме такий ідеальний устрій. Для того, щоб ми могли її знайти, Бог упродовж історії заснував багато релігій та тренував нас.
  Причина, з якої дотепер релігії вчили необхідності жертовності та покірливості, полягає в тому, що люди повинні піти до духовного світу, а його закон саме такий. Отже, релігії під час життя людини на землі повинні були підготувати її для того, щоб вона відповідала вимогам духовного світу. Саме тому, чим більш розвинутою була релігія, тим більше вона підкреслювала необхідність жертвування та служіння, тому що протягом життя вона прагнула зробити так, щоб людина адаптувалася до духовного світу. (75-320, 16.01.1975)

 Люди в цьому світі часто запитують: «Що ж таке життя?» Але проблема полягає у встановленні погляду на життя, на країну та світ, погляду на Всесвіт, і більш того — на Бога. Яким чином цей погляд слід сформувати? Найважливішим є питання, як створити систематизований порядок пріоритетів у житті та яким чином всі навколишні речі можуть бути узгоджені з ним.
  Коли подивитися з точки зору, що ґрунтується на принципі існування заради інших, найціннішим світоглядом є той, що закликає жити заради всього людства, всього світу, всієї країни, суспільства, сім'ї, дружини та дітей. Зайнявши положення, в якому ви відчуєте себе щасливим, ви зрозумієте, що кращого світогляду не існує. (75-324, 16.01.1975)