Розділ 4. Любов приходить від партнера

 Любов не здійснюється, коли людина одна. Звідки вона береться? Вона бере початок не з мене, а в моєму партнері. Оскільки вона починається в партнері, я повинен схилити перед ним голову і жити заради нього. Звідси виникає небесний принцип: «Живіть на благо інших!» Мені дається щось надзвичайно цінне, але щоб прийняти це, я повинен шанувати свого партнера та піклуватися про нього, тобто втілювати філософію «життя на благо інших». (143-277, 30.03.1986)

 У людини є любов. Однак вона не проявляється, коли людина одна. Любов не проявляється, коли чоловік один. Вона виникає тільки коли перед ним з’являється жінка, його партнер. Отже, любов виникає лише з появою партнера. (БСІК І-342)

 Возвеличуючи батьківську любов і подружнє кохання, ми маємо на увазі, що справжня любов не егоїстична. Вона починається не з мене самого, а з мого партнера. Ви повинні це знати. Любов виходить з чоловіка та з жінки, з синів, з братів і сестер. Любов починається не з самої людини, а з її партнера. Так хто ж являється господарем любові? Ним стає партнер. (34-331, 20.09.1970)

 Де починається любов? В партнерові. Якщо цей партнер негарний та огидний вам, любов також прагне відступити; а якщо ж він гарний та симпатичний, то її дія прискорюється. Дія любові визначається словами, красою, запахом, смаком і іншими властивостями об’єкта. (БСІК І-342)

 Де знаходиться оплот любові? Оплотом любові є не сама людина. Поняття «любов» має на увазі взаємовідносини. Жити без партнера неможливо, тому що, наприклад, яким би красенем не був чоловік, він не може відчути кохання на одинці.
  Оплот любові — це не сама людина. «Любов виходить з мене» — досі цей вираз використовував сатана. Я сам не є оплотом любові. Люди вважають, що вони самі породжують любов, але якщо ми не виправимо такий спосіб мислення, в майбутньому історичний прогрес зупиниться.
  Досі кожен в подружжі вважав себе центром і при цьому вимагав від іншого жити заради нього. Від цього пішов розвал. Оплот любові — не в самій людині, а в його партнері, тому, щоб зберегти любов, людина повинна заради неї пожертвувати собою. Любов неодмінно потребує жертв. Для любові необхідне подолання. З цієї точки зору, стає зрозуміло, що у Всесвіті ми не знайдемо нічого іншого, що могло б підкорити сатанинський світ. Знайти таку силу можна, лише слідуючи принципу любові, центром якої є Бог. Саме тому Він так тримається за любов. Без любові в цьому світі не з’являється слово «милосердя». Про гуманність також неможливо говорити, якщо людина одна.
  Поняття «милосердя» і «гуманність» повністю опираються на концепцію взаємовідносин. (46-35, 18.07.1971)