Розділ 1. Правильне розуміння Церкви
1.1. Церква — це місце, що об’єднує Слово і характер
Мета церкви — знайти та заснувати Божу країну, а не знайти та заснувати церкву. Божий первісний ідеал творення полягав у заснуванні єдиного світу, який базується на країні. Тому призначення церкви полягає у знаходженні цієї країни. (149-48, 02.11.1986)
У майбутньому часи церкви минуть. Церква — це не те, чого бажає людство. Церква необхідна під час процесу відновлення у сфері гріхопадіння, але як тільки наступить нова епоха, епоха церкви мине. З цієї причини Церква Об’єднання здійснює не лише церковну діяльність. Від імені церкви ми пристосовуємося до суспільства, реформуємо його та ініціюємо рух за очищення суспільства. Це та місія першопрохідців, яку не можуть виконати люди, які живуть у межах своїх культур, націй та світу. Це той шлях, який ви повинні обрати. (28-222, 11.01.1970)
Церква — це опорний пункт, який поєднує минуле, теперішнє та майбутнє. Тому вона — посередник у встановленні умов відкуплення та місце об’єднання Слова, характеру й серця. (ШДЛ-238)
Церква — це Святе Святих, що поєднує небеса й землю. Церква — це ворота у світ, міст у стосунках взаємодопомоги між усіма людьми та духовна опора, що підтримує існування країни. Як джерело духовного життя, церква забезпечує силою наше щоденне життя. (ШДЛ-238)
До того, як бути відданими своїй сім’ї, ви повинні бути відданими Церкві. До того, як бути відданими суспільству, ви повинні бути відданими Церкві. Церква займає положення суб’єктного партнера, а сім’я й суспільство перебувають у положенні об’єктного партнера.
Яке положення займе мудра людина? Вона займе положення суб’єктного партнера. Положення суб’єкта лише одне. Об’єкти можуть перебувати у будь-якому з чотирьох напрямків: півночі, півдня, сходу та заходу чи будь-де довкола 360 градусів, але суб’єкт — тільки в центральному місці. Це положення знаходиться в середині абсолютної сфери. Їх не може бути два. Чи може бути два центра? Якщо центральність переміщується між двома, обидва вони, скоріше за все, загинуть. (25-126, 30.09.1969)
Християни стверджують, що всезнаючий, всемогутній, славний і люблячий Бог пробачить нас, навіть якщо ми грішимо десятки тисяч разів. І як тільки вони виходять з церкви — починають сваритися. Церква — це не місце для розкаяння за скоєні гріхи. Якщо Бог може легко пробачити стільки гріхів, тоді постає запитання, чому Бог не простив один-єдиний гріх, який вчинив сатана в Едемському саду? Що ви думаєте про це? Якби для сатани була можливість легко отримати прощення, він би вже розкаявся. Він би вже розкаявся в сльозах десятки тисяч разів. (19-161, 01.01.1968)
Якщо церква поділиться на дві частини, які в свою чергу поділяться ще на дві, та якщо вона поділиться так три рази, тоді Бог покине церкву. Це шлях небесних принципів. Тому люди збираються як сім’я. Ті, хто мають благодать, збираються сім’єю. Вони не ходять у церкву. Вони опускатимуться на коліна для молитви у своїх сім’ях. Почекайте та побачите, чи так буде, чи ні. (9-266, 05.06.1960)
Яка мета Церкви Об’єднання? Встановити зв’язок з людством, влаштувати на Землі танці з Богом і Месією та навіть спробувати ощасливити сатану. Це шлях Церкви Об’єднання. Який він величний! Церква Об’єднання закликає піти ним. Люди світу кажуть, що Церква Об’єднання така-сяка, єретична, але ми навіть і бровою не ведемо на це. Святі люди йдуть своєю дорогою, а довколишні собаки гавкають — ми ставимось до цього так. (80-285, 02.11.1975)
В цю епоху останніх днів чим повинна займатися Церква Об’єднання? Навчати відповідей на такі запитання: «Яке бажання Бога? Яке бажання людства? Що таке Божа любов? Які обставини людства? Що таке Божий Шімджон? Що таке шімджон людини?»
Церква Об’єднання виникла для того, щоб робити це. Вона повинна навчати про такий світ. Якщо вона зможе навчити цьому тисячу людей, десять тисяч, усіх людей, тоді під впливом цих ідей, навіть якщо світ не хотітиме об’єднуватися, в нього не буде іншого вибору. (151-209, 15.12.1962)
1.2. Церква — це продовження сім’ї
Той, хто каже, що ходить до церкви через когось: через улюблених синів і дочок або для своїх любих чоловіка чи дружини — не зможе піти далі цього. Вони повинні ходити до церкви через Бога. Ви йдете до церкви для того, щоб служити Богу як своєму власному Богу та знайти Божу любов як свою власну любов. (8-162, 06.12.1959)
Громадська церква цінніша за ваш власний дім. (15-271, 24.10.1965)
Царство Небесне досягається через церкву. Сім’я повинна пройти через церкву. Тому церква — це основа для того, щоб сім’ї отримали перемогу, це місце, де з’являються закони сім’ї та визнається благородність характеру, тренувальний майданчик життя в Царстві Небеснім. (ШДЛ-238)
Хтось каже, що буде свідчити лише красивим та молодим, але це абсурд. Церква — це продовження сім’ї. Ви повинні знати, що вона — продовження сім’ї. Там повинні бути бабусі й дідусі, тітки й дядьки, молодь. Якщо в церкві є лише молоді люди — це недолік. Я вважаю, що його треба швидко виправити. Ви повинні знати, як служити старшим. Ваші бабуся й дідусь представляють Бога, ваші мати й батько є вашими батькам, далі ви й ваші діти — всього чотири стадії. Якщо є лише дідусь і бабуся, батьки та ви — це три стадії. Наше життя таке, що ми не можемо втекти від цієї долі. Дідусь і бабуся, батько, ваше подружжя та діти складають три стадії.
Для того, щоб утворити три стадії, необхідно провести чотири лінії, чи не так? Оскільки це складає число сім, не зв’язавши це все разом, ви не отримаєте три стадії. Якщо вони не будуть пов’язані, то випадково перетинатимуть шляхи один одному. Для того, щоб отримати три стадії, це повинно бути пов’язано. (70-149, 09.02.1974)
Якщо говорити про церковне життя, то той, хто не займає авторизоване Богом положення, не може вести життя представника Бога у громадському житті. Тому питання полягає в тому, чи можемо ми бути людьми, які визнані Богом у нашому внутрішньому церковному житті.
Але коли подумати про ваше теперішнє ставлення до церкви, то можна побачити, що ви забуваєте цінність часу церковних зустрічей. Оскільки ви маєте туманне бачення громадських зустрічей церкви, ваше розуміння напрямку розвитку Волі теж туманне.
Ви не розумієте належним чином те, яке положення ви повинні займати внутрішньо, тому не маєте чіткого зовнішнього стандарту. (22-36, 19.01.1969)
Якщо ви подивитесь, то помітите, що деякі люди добре встигають у церковному житті, але не такі вправні у громадському. З іншого боку, ви побачите інших, які добре встигають у громадському житті, але не такі вправні у церковному. По відношенню до цього, ті, хто добре встигають у громадському житті, але не такі вправні у церковному житті, не володіють фундаментальними якостями та змістом для того, щоб принести плід.
Серед людей, які вправні у церковному житті, але не такі вправні у громадському, та людей, які вправні у громадському житті, але не такі вправні в церковному, перші кращі. Той, хто озброєний якостями, що дозволяють плодоносити, може рухатися вперед з надією на завтра, але той, хто не має цього, не може встановити стосунки з плодом. (36-20, 08.11.1970)
Ви обов’язково повинні встановити еталон, який дозволить вам своїм родоводом, істиною, своїм життям і своїми діями довести, що ви — Божі діти. Без цього ваше відвідування церкви та участь у її житті буде не більшою, ніж у хлопчика на побігеньках. (3-40, 15.09.1957)
Якщо взяти тристоронні відносини між сім’єю, церквою та суспільством, то на чому ви більше фокусуєтесь: на сім’ї, церкві чи на суспільстві, щоб зробити кар’єру? Подумайте про це.
Якій людині Бог буде більше допомагати і співчувати? Турбуватися про церкву означає любити людей замість Бога, а також спасати їх. (42-169, 04.03.1971)
Для того, щоб стати людиною характеру, необхідні систематичні тренування. Ви повинні пройти через групове церковне життя. Тобто питання в тому, чи можете ви пройти крізь загальну ідеологію або систему. Церква є такими воротами. (9-8, 13.03.1960)
Коли порівняти все ваше життя до цього часу в суспільстві, яке ви вели за звичками, з усім вашим життям у церкві, то ваше церковне життя є більш внутрішнім. Який ви тоді встановили еталон цінності для свого внутрішнього життя? Хтось каже, що керується Божою волею, а сам собі думає: «Те, що я зараз роблю, стане Божою волею». Чи вважаєте ви, що Бог зможе жити в такій людині? (22-38, 19.01.1969)
Якщо людина, яка протистоїть Церкві Об’єднання, поїсть у церкві та збиратиметься йти, ви повинні зуміти провести її посміхаючись.
Ви ніколи не повинні скупитися на їжу, маючи справу з будь-ким. Навіть якщо прийде хтось, хто не є членом церкви та попросить їжі, ви не повинні йому відмовляти. Чому я так кажу? Тому що я вважаю, що будь-хто з восьми провінцій Кореї — член Церкви Об’єднання чи ні — може прийти сюди та поїсти. (37-329, 01.01.1971)
Людям більш за все подобаються немовлята, а найбільше не подобаються дідусі й бабусі, які ось-ось помруть. Це два полюси. Небесний рух призначений для того, щоб обійняти обидва полюси. Ви повинні прагнути об’єднатися з дітьми. До вас повинні приходити бабусі та дідусі з палицями, проводити час і їсти. Якщо ви так зможете робити, це місце процвітатиме.
Якщо ви станете друзями дідусів і бабусь до такої міри, що вони сходитимуть з розуму за вами та замість того, щоб спати у своїх гарних будинках з прекрасними садами та квітами, приходитимуть до церкви та спатимуть там, тоді таке місце, така організація, такі люди, як правило, процвітатимуть. (60-158, 17.08.1972)
Якщо приходить бабуся та питає: «Чи є тут лідер церкви? — а ви подивитесь на неї та скажете: — Ні, немає», — ви будете покарані. Подивіться що станеться, коли вона запитає: «Куди пішов лідер церкви? — а ви дасте відповідь: — Чому ти, старенька, питаєш? Нам не потрібні старі бабусі». Бог звинуватить вас, кажучи: «Ти, негіднику, звідки ти взявся?»
Відмовляти літнім бабусям і дідусям це теж саме, що відмовляти своїй матері й батьку. Ось чому ви можете бути шанобливим сином лише тоді, коли служите та підтримуєте своїх літніх батьків та дідусів і бабусь. (56-38, 10.05.1972)