Розділ 2. Людина, яка втілила мету творення, та Ісус

2.1. Досконалий Адам та Ісус із точки зору відновлення дерева життя

 Історія людства — це історія провидіння відновлення. Її мета — створення Царства Небесного на землі, яке стане реальністю в дні завершення історії, коли людство знову здобуде втрачене в Едемському саду дерево життя (Бут. 3:24; Об'яв. 22:14). Якщо ми зрозуміємо, як пов'язані між собою дерево життя, яке знаходилось в Едемському саду (Бут. 2:9), і дерево життя, яке буде відновлене в останні дні (Об'яв. 22:14), то нам стане зрозумілий зв'язок, що існує між Ісусом і досконалим Адамом.

 У главі «Гріхопадіння» (1.1.1) нами вже докладно обговорювався той факт, що якби Адам повністю втілив ідеал творення, то він став би деревом життя (Бут. 2:9), тоді і всі його нащадки стали б деревами життя. Однак через гріхопадіння Адама воля Бога не здійснилася (Бут. 3:24), і відтоді грішні люди жили надією на те, що вони будуть відновлені як дерева життя (Прип. 13:12; Об'яв. 22:14). Оскільки грішна людина не здатна досягти повного відновлення і стати деревом життя лише за рахунок своїх власних зусиль, повинна з'явитися людина, яка прийде як дерево життя і, втіливши ідеал творення, «щепить» від себе все грішне людство.

 Ісус і є тим деревом життя, про яке говориться в Біблії (Об'яв. 22:14). Якби Адам утілив ідеал досконалості, що символічно представлений в Едемському саду деревом життя, то з точки зору втілення мети творення він би нічим не відрізнявся від Ісуса — дерева життя, про яке розповідає Книга Об'явлень (Об'яв. 22:14). Відповідно, їхня первозданна цінність була б рівною.

2.2. Людина та Ісус із точки зору втілення мети творення

 Вище ми визначили цінність досконалої людини. Порівняймо тепер цінність досконалої людини та цінність Ісуса.

 Щоб досягти мети творення, людина повинна бути досконалою, як Бог (Матв. 5:48). Володіючи такою ж Божественною природою, як і Бог, вона стає безмежно цінною. Оскільки Бог вічний, то людина, яка створена для того, щоб стати Його досконалим субстанційним об'єктом, повинна мати вічне життя. Досконала людина унікальна і є володарем світу творіння, тому без неї цінність існування Чонджу не може бути реалізована у всій повноті. Таким чином, людина має цінність рівня Чонджу.

 Ніхто і ніщо не може мати більшу цінність, ніж людина, яка втілила мету творення. У цьому цінність Ісуса, — а він, без сумніву, був тим, хто набув найвищої цінності у світі.

 Традиційні християнські уявлення про Божественну природу Ісуса цілком підтверджуються, оскільки Ісус, будучи досконалою людиною, абсолютно єдиний із Богом. Положення Принципу про те, що Ісус — це людина, яка втілила мету творення, ніяк не зменшує його цінності. Навпаки, Принцип підносить істинну цінність усіх досконалих людей, прирівнюючи її до цінності Ісуса.

 Розгляньмо тепер деякі біблійні вірші, які підтверджують, що Ісус — це людина, яка втілила мету творення.

 У Біблії написано: «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус» (1 Тим. 2:5); «Бо як через непослух одного чоловіка [Адама] багато хто стали грішними, так і через послух Одного [Ісуса] багато хто стануть праведними» (Рим. 5:19); «Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих» (1 Кор. 15:21); «Бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши» (Дії 17:31); «І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського» (Лук. 17:26). Таким чином, у Біблії явно вказується на те, що Ісус — це людина. Більше того, він і повинен був прийти як людина, бо тільки в такому випадку він міг стати Істинним Батьком і дарувати людям народження згори.

2.3. Ісус — це Сам Бог?

 Коли Пилип попросив Ісуса показати йому Бога, той відповів: «Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені?» (Іван. 14:9—10). У Біблії про Ісуса говориться: «Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його» (Іван. 1:10). Ось що сказав сам Ісус: «Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є» (Іван. 8:58). На основі вищенаведених віршів багато християн вірило і вірить, що Ісус і є Бог-Творець.

 Ісус може бути названий Богом у тому розумінні, що він здійснив мету творення і живе в цілковитій єдності з Богом, утілюючи в собі Божественне начало. Проте він жодною мірою не є Самим Богом. Стосунки між Богом та Ісусом можна порівняти зі стосунками між душею та тілом. Оскільки тіло є субстанційним об'єктом душі, відображає її і утворює з нею єдине ціле, його можна вважати другою душею, однак не можна ототожнювати з нею. Схожим чином Ісус, як утілення Бога, будучи єдиним із Ним, може бути названим другим Богом, але він не є Самим Богом. Дійсно, можна сказати, що той, хто бачив Ісуса, бачив Бога (Іван. 14:9—10), однак Ісус, промовляючи ці слова, не мав на увазі, що він і є Самим Богом.

 Біблія називає Ісуса Словом, яке «сталося тілом» (Іван. 1:14). Це означає, що він — утілення Слова, тобто той, через кого Слово набуло життя. У Біблії написано, що все «через Нього [Слово] повстало» (Іван.1:3), а також, що весь «світ через Нього [Ісуса] повстав» (Іван. 1:10). Таким чином, у цьому значенні Ісуса можна назвати Творцем.

 Згідно з принципом творення, усе у Всесвіті створене за образом досконалої людини, яка наділена дуальними властивостями сонсан і хьонсан, тому досконала людина є втіленням усіх елементів світу творіння і центром їхньої гармонійної взаємодії. У цьому розумінні можна сказати, що світ був створений через досконалу людину. Більше того, Бог задумав, що людина стане на положення творця всього, що існує у світі, для чого Він наділив її якостями та могутністю Творця. Задумане Богом стало б реальністю після того, як людина, виконавши свою частку відповідальності, досягла досконалості. Виходячи з цього стає очевидним, що наведені біблійні рядки підтримують думку про те, що Ісус — це людина, яка втілила мету творення, а не вказують на те, що він — Сам Творець.

 Ісус також сказав: «Перш, ніж був Авраам, Я є» (Іван. 8:58). Ісус був нащадком Авраама. Однак із точки зору провидіння відновлення Ісус є предком Авраама, бо, даючи народження згори всім людям, він стоїть на положенні прабатька людства. Ми маємо зрозуміти, що ці слова зовсім не означають, що Ісус — Сам Бог.

 Коли Ісус жив на землі, він нічим не відрізнявся від будь-кого з нас, за винятком того, що в нього не було первородного гріха. Те ж саме можна сказати й про його життя після воскресіння: дух Ісуса, який живе в духовному світі так само, як і духовні «я» його учнів, відрізняється від них лише тим, що, досягши рівня божественного духу, він випромінює яскраве світло, тоді як його учні, маючи рівень духів життя, віддзеркалюють це світло.

 У Біблії сказано, що від часу воскресіння Ісус «заступається за нас» перед Богом у духовному світі, так само як він це робив на землі (Рим. 8:34). Якщо Ісус — Сам Бог, як він може заступатися за нас перед самим собою? Більше того, Ісус звертається до Бога, чи Отця, з проханням про допомогу, що також свідчить про те, що він не Сам Бог (Матв. 27:46; Іван. 17:1).

 Крім того, чи можливо, щоб Бога, якщо таким є Ісус, випробовував сатана, і щоб зрештою він був розп'ятий силами зла? Насамкінець можна також навести слова Ісуса на хресті: «Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?» (Матв. 27:46), які ще раз доводять, що він не є Самим Богом.