Розділ 3. У моря можна багато чому повчитися

3.1. Треба жити, обійнявши як море весь світ

 Якщо ходити в море, то можна багато чому навчитися. Воно змінюється декілька разів на добу. У світі говорять, що душа людини змінюється зранку до вечора, але море міняється не зранку до вечора, а погодинно. Воно змінюється щогодини. Якщо уважно придивитися, яким би не був гарним день, одним шляхом підеш — хвилі гарні, а підеш іншим — дме вітер. Хоча і не великий вітер, але усюди по-різному. Подібно до того, як відрізняються обличчя людей, є вода і гора, на якій в залежності від висоти змінюється клімат. Море має вишукану красоту всіх форм і станів. (263-18, 16.08.1994)

 Учителю подобається природа. Мені подобається море. Море само по собі дуже таємниче. Краплі води — це діаманти. Вони блищать і пишаються: «Власність президента Муна. Вода має більшу цінність ніж діамант». Чому вода пишається? «Якби мене не було, то життя б у світі не сформувалося. Оскільки я є, то є можливість порівняти глибоке й низьке». Знаєте, наскільки нерівним і вибоїстим є море? Однак як прекрасно, що вода його зрівняла! Гарний настрій і синє світло, щоб не надоїло дивитися цілу вічність. Синє світло — це колір розради.
  Чому Бог створив синє світло? На нього ніколи не втомлюєшся дивитися. Це колір розради. Це стосується всього сущого. І небо синє, і море синє. Наскільки це ідеально? Якщо вам доведеться потонути в Божій любові, то все і всі стануть вашими друзями — і люди, і світ природи. Якщо ви одного разу пізнаєте цей характер, то ніколи не змінюватиметеся.
  Однак характер людини приймає самі різні форми і стани. Сьогодні такий, а завтра змінюється. Тому ж і кажуть, що душа людини змінюється зранку до вечора, а гірський вид однаковий в усі часи. Душа людини змінюється зранку до вечора. Де це застосувати? Отже, вона гірша за тварину. (177-274, 20.05.1988)

 Море живе, обійнявши весь світ. Зібравшись в одному місці, воно стає хмарою, яка окутує гору і стає їй другом. Воно проливається дощем з високого місця і розповсюджується в усі боки. Чудовою річчю є вода. Вона не відпочиває. Вона рухається десятки тисяч років, то наскільки ж вона втомилась? Президент Мун любить море. У природі немає шахрайства. Якщо високо, то високо, якщо низько, то низько. Якщо знаходишся на висоті, то без будь-яких заперечень здійснюєш постачання. Президент Мун навчився цьому і здійснює постачання без будь-яких заперечень. Навіть коли я їду в чужу землю і бачу людей, які в більш скрутному становищі ніж я, то я відчиняю свою комору і незважаючи на те, що в мене убавляться запаси рису, я всім ділюся. Я роблю горизонталь. Всьому цьому я навчився у води. Ось чому мені подобається вода. (300-141, 02.03.1999)

 І небо зелене, і море зелене, і рослини зелені, якщо все буде зелене, то що буде? (З корейської мови слово «пхурида» можна перекласти і як зелений, і як синій. Прим. перекладача.) Напевно, задихнешся. Уявіть на хвилинку, що це мій любимий жовтий. Вам, напевно, одразу набридне. Який би інший колір ви не вибрали, він майже одразу приїсться. Зате зелений — колір відради: він завжди свіжий. Чому тоді людині подобається зелений? Світ буття знаходиться в гармонії з зеленим. Я вважаю, що саме тому в ґрунті багато зеленого кольору. Ґрунт в основному близько за кольором до зеленого. Отож, сам створений з ґрунту, я люблю зелений колір. Це за теорією. Можна думати таким чином. Небо зелене, і море зелене, тому що Бог це знав. Взявши людину за основу, Він зробив все в гармонії з зеленим кольором. Наскільки це прекрасно? (119-168, 18.07.1982)

 Море таємниче коли спокійне. Воно стає красивою жінкою схожою на чарівну казкову королеву і має силу, яка тягне всіх людей. Море виблискує срібним світлом, але має і малахітовий колір. Вам воно може видаватися самими різними кольорами. Якщо ніжно подує вітер, то красота цих хвиль, як би виразитися?
  Як би гарно не танцювала танцюристка, вона не зможе повторити за хвилями. Панове, коли ви хочете подивитися на танцюристку, то вона танцює на маленькій сцені, яка надто вузька. Натомість морська сцена — безмежна. Наскільки широкою є сцена моря? Воно має природу як у красивої жінки чи танцюристки, але якщо море якось розсердиться, то воно стає більш страшніше, ніж тигр чи лев, який нападає в пустелі. Уявіть собі. Коли навалюються хвилі кількох десятків метрів, то крик чайки не йде ні в яке порівняння. «Як би ти гарно не співав, яку б видатну комедію не вивчив, але все одно не зможеш зрівнятися з моїм величним духом!» Горда сила.
  Ви приємно промчалися на швидкісному човні, коли воно було спокійним, але тут ваша спритність куди й подінеться. Затруситься хвіст і голова. Ви змушені йти по хвилях, як вони того захочуть, власної сили немає. (128-249, 28.08.1983)

 Природа має велику силу. Тому людина, яка любить море, не може бути зарозумілою. Море має таку велич. Якщо відчинити двері моря і придивитися, то в ньому безмежна кількість риби. Там живе багато риб усіх кольорів від жовтого і золотистого, до синього і зеленого. Якщо порівняти сушу та підводний світ, то що більш красивіше? Суша теж красива, чи не так? Однак що є на суходолі крім квітів і метеликів? Є красиві птахи, але це все одноманітне. Квіти не рухаються. У морі всі красиві та яскраво забарвлені створіння рухаються танцюючи. То де красиво? Земля красива чи море? Море красиве. Чому Бог створив воду? Можна навіть сказати, що вода — це особливий пристрій для Божої насолоди. Він її добре сховав і не показував. З огляду на це Бога більш цікавитиме море, ніж суша.
  Також, людина, яка думає про майбутнє, більше цікавиться морем, ніж сушею. Бог зацікавлений в ідеальній сім'ї майбутнього, яка не з'явилася. Тому дотепер в історії Землі Він неминуче більше цікавився морським світом, який має погляд у майбутнє, що не з'явилося, ніж тим, що з'явилося на землі. Це за теорією. З цих позицій можна сказати, що збільшується кількість людей, які думають про море і томляться за образом майбутнього. (128-249, 28.08.1983)

 Не можна описати дозвілля, коли сидиш, закинувши вудку. Чи можна там прогулятися? Рухаєшся на отакій території й мусиш там готувати їсти. Чи можна при цьому подивитися виставу, чи піти погуляти з другом? Не можна слухати й музику, бо має бути тихо. Отож, дивишся на море і розмовляєш з ним та з небом. Коли знаходишся сам у місці об'єднання моря й неба, то настрій дуже гарний. Чому Учитель весь час виходить у море? І духовно, і в усіх аспектах багато користі. Якщо я цілий день вдома, то дух втрачає концентрацію і можу думати про все — місіонерів у світі, церковні проблеми тощо — лише частково. Однак коли я виходжу в море, то приходять загальні думки. З цього боку море це дуже добре. Там я відчуваю: «Так ось чому з'явився вираз «духовний шлях риболовлі». (79-270, 01.09.1975)

 Уявіть, що в тихому морі кохається пара. Чи заявить море: «Гей ви, я вже не можу!»? У такому випадку припливе косяк риби, яка битиме хвостами і приємно дивитиметься. Все творіння бажає такої любові. Всі істоти природи кличуть: «Будь ласка, приходьте! Будь ласка, робіть це!», бажаючи, щоб у те місце пришли люди й кохалися. Ви теж повинні мати душу, яка зможе це осягнути та відчути. Якщо господар піде на вершину, вкриту білим снігом, і займеться коханням, то природі це сподобається: «Наш пан господар так красиво кохається!» Вона цього бажає. (235-277, 11.10.1992)

3.2. Життя моря чудове і дивовижне

 «Чорна течія» робить оберт у 4 тисячі миль навколо Тихого океану. Вона робить оберт у 4 тисячі миль за один рік. Її обертова сила обертає п'ять океанів. Якби чорної течії не було, то океан би не обертався. Завдяки цій чорній течії атлантичний і тихий океани сполучаються з п'ятьма океанами. (227-129, 11.02.1992)

 Завдяки таким умовам середовища всі п'ять океанів живуть і не вмирають. (297-209, 20.11.1998)

 Якою б не була великою ріка, вона впадає в море, як би широко не текло море, вони слідує чорній течії. Ви знаєте про чорну течію? Це течія, що малює коло довжиною в 4 тисячі милі й обертається навколо зони Тихого океану. Завдяки течії, яка обертається з великою силою, всі потоки п'яти океанів живуть і діють.
  Кваліфікацію морської води можна набути, тільки якщо обертатися разом з нею. Те ж стосується і життя людини. (220-201, 19.10.1991)

 Якою б не була широкою й великою ріка, великі й малі річки приречені влитися в океан. В океані вони всі обов'язково змішаються. Якщо подивитися на п'ять океанів, то в Тихому океані є чорна течія, яка робить оберт у 4 тисячі миль. Звичайно впливає і тяжіння місяця, але всі п'ять океанів рухаються тому що є чорна течія, яка обертається таким чином. Вона виконує роль морського стовпа. Мета моря в тому, щоб змішати все, що в нього попаде, включаючи бруд, і прийняти єдиний образ.
  У моря є авторитет, тому що якою б не була великою ріка, і скільки б десятків тисяч років вона постійно не вкладала прісну воду, море може з запасом її поглинути. Воно величне, адже зберігає незмінне ставлення, скільки б річок у нього не впадало. (210-200, 23.12.1990)

 Коли японські хмари перетинають Тихий океан і об'єднуються з американськими хмарами, чи кажуть вони: «Ми не хочемо американських хмар!»? Чи каже: «О-гу-гу-гу!» японська вода, що пішла в Тихий океан через чорну течію, коли до неї наближається американська вода? У тихому океані тече чорна течія довжиною в 4 тисячі миль. Чи є там розвинуті країни та нерозвинені країни? Чи є там кордони між країнами? Тоді що ж це робиться зі світом людей? Все, що протидіє рухові природи, руйнується. (268-26, 07.02.1995)

 Світ лобові має доступ усюди. Чи думає вода Тихого океану: «Я вода Тихого океану. Мені не подобається ця забруднена азіатська вода!»? Звідки б не текла вода, океан робить її своєю. Якщо в ній є щось погане, то він це змішує і докладає зусиль, щоб швидко це вирішити та йти однаковим шляхом.
  Тому як би сильно не забруднювалась вода Тихого океану, вона безсумнівно буде як і раніше синьою. Навіть біль зникнення людства не змусить її змінити свій колір. Так само, як морська вода ніколи не відступиться від свого синього кольору, яких би випробувань їх не довелось зазнати, чи через який би мінливий процес не довелося пройти, авторитет любові, її зміст і сила завжди залишаться свіжими. (214-273, 03.02.1991)

 Церква Об'єднання має стати основною течією світу, подібною до чорної течії Тихого океану. В Тихому океані чорна течія робить оберт у 4500 миль і, таким чином, обертається вода п'яти океанів. Для того, щоб у Всесвіті спричинити вибух всієї життєвої сили світу, необхідно повернутися у глибоке місце й створити джерело, яке б могло привести все в рух. У такий спосіб необхідно очистити брудний світ. (275-32, 30.10.1995)

 Знаєте, які хвилі ненависні та вітер страшний, коли налітає тайфун? Однак той вітер теж думає, що виконує свою місію. Якби вітер не дув і не було хвиль на морі, то риба б не змогла жити. Вітер дме для того, щоб постачати морю кисень. Хвилі постачають кисень. Тому якби не розлютилися хвилі та як би сильно не дув вітер, відчуваючи їх смак, ви повинні сказати: «Ви не втратили свій смак!» Море має солоний смак. Воно думає: «Я теж не втратило смак преподобного Муна». Якщо так думати, то вам не будуть ненависні хвилі, які б'ють з великою силою.
  У морі дуже багато філософії. Людина, яка жила лише на суходолі, матиме на тому світі досить багато перешкод, займаючись ідеальною діяльністю. У духовному світі можна покататися на киті, та поплавати разом з рибами, але якщо вам не подобається море, то ви цього не зможете робити. (119-252, 13.09.1982)

 Тайфун у морі — це страшно. Ці хвилі справді лякають. Однак як би не було страшно, коли парус виставить сила любові, навіть таке можна пройти й подолати. (110-102, 09.11.1982)

 Море не може нічого не робити. Вода не вмре, якщо рухатиметься. Якщо воду налити в посуд і рухати її, то вона ніколи не вмре.
  Рух не дасть їй вмерти. Коли риболовецький корабель вирушає у відкрите море, він одразу бере із собою запас води на півтора-два роки. Однак оскільки він гойдається у морській воді, то цю воду можна пити сотні років, вона не гнистиме. Якщо він буде рухатися, то вона не гнистиме, якщо він зупиниться, то вона зіпсується. Тож вода справді особлива, чи не так? Такою є вода. (296-200, 09.11.1998)

 Ті, хто збираються ловити рибу у відкритому морі, до країв навантажують корабель питною водою. Вони мусять пити цю воду протягом півтора року. Адже не можна пити солену воду. Вода не зіпсується протягом десятиріч, якщо рухатиметься. Вона повинна рухатися. Тому Слово теж повинно рухатися. (291-88, 05.03.1998)

 Чому вода тече? Вона тече, тому що не встановилася горизонталь. Куди направляється вода, яка тече? Вона прямує до горизонтальної лінії. Вода повинна впадати в море. Вона має знайти горизонталь. (263-91, 21.08.1994)

 Вода завжди повинна утворювати горизонталь. Це її особливість. Як би сильно не піднімалися хвилі, море малює горизонт. Коли дивишся на горизонт, то хочеться лягти. Він каже: «Гей, давай приляжемо!» Оскільки це неможливо, то береш човна і лягаєш. Ви так колись думали? Що б ви не робили на горизонті, навіть якщо впасти горілиць, голова чи ноги спочатку не співпадатимуть. Точно співпадають з горизонталлю. На горизонті таке можливе. Людині потрібен горизонт. (263-90, 21.08.1994)

 Повітря, вода і любов — однакові. Варто лише виникнути вакууму, як мобілізовується повітря світу і заповнює його. Якщо з'явиться яма, то морська вода відштовхує її й займає горизонталь. І повітря, і вода, і любов завжди визнають горизонталь. (264-316, 20.11.1994)

 Якщо ми вийдемо в море, то побачимо воду. Вода обертається. Місце, в якому є вода, вранці затуманюється. Утворюється пара і в силу низького атмосферного тиску вона не може піднятися.
  Туман збирається, коли вода перетворюється на пару. Ця вода стає туманом. Випарившись, вона утворює хмари й облітає землю. Щоб станеться, якщо в морі не буде води? Біда. Не зможуть існувати живі організми. Замисліться, якою великою є вода. (263-78, 21.08.1994)

 Як ви знаєте, якщо Учитель лише мав час, то виходив у море. Вийшовши в море, я змучуюсь. Змучений я беру себе в руки і думаю, що це випробування й підготовка до великої боротьби. Я не сплю і дуже втомлююся, але я збираюся з силами і самостійно визначивши такі стандарти, займаюся тим, що не відхиляюся від цих паралельних ліній. (73-270, 29.09.1974)

 І повітря рухається, і вода рухається віками, вірно? Віками рухається, але по тій самій формулі. Подивіться на море. Як сильно втомилася вода! Однак вона ні на хвилини не думає про свою втому. Це є формула продовження існування. (207-18, 21.10.1990)

 Випливає висновок, що людина, яка не знає світ моря, настільки обмежує територію свого щастя. Якщо Творець існує, то Йому подобатиметься хвала людини, яка знає сушу і добре знає море, думає про таємничість моря і красу суходолу. Ці слова надзвичайно відповідають теорії. (128-256, 28.08.1983)

 Якщо подумати, що море і суша були створені, щоб виховати людину, то можна реально відчути, наскільки ми заборгували перед Творцем. (128-259, 28.08.1983)

 Коли я дивлюся на море, то бачу не просто море. Воно представляється мені дарунком, який дав мені Отець. У процесі відтворення людина вчиться по-іншому відчувати і дивитися, при цьому відбувається велика революція. Звідси починає підніматися стяг великої перемоги. (112-306, 25.04.1981)

3.3. Море має велику силу природи

 Учителю подобаються стимулюючі речі. Я пробиваюся там, де багато змін. Для цього краще підходить море, аніж суша. У морі дує вітер, воно також буває спокійним, по кілька разів піднімаються вітер і хвилі, а потім воно знову змінюється. Тому морська подорож краща за подорож сушею. Навіть якщо по землі йти, ранкові думки залишаються без змін.
  По суходолу можна довго йти, зберігаючи поважний вигляд і не прикладати рук, але море не таке. Я думаю, що йду в цьому напрямку, але опиняєшся і тут, і там. Так воно змінюється. У змінах є воістину стимулюючі зміни. Спокій на морі присоромлює суходіл. Його спокій воістину чудовий. Інколи у морської води буває скляний настрій. Інколи її надзвичайна красота викликає бажання доторкнутися та сильне бажання випити її. Тому зміни на морі ні з чим порівняти, але воно просувається вперед з однією думкою: «Я йду». Без такого стимулу не можна вершити великі справи. (79-270, 01.09.1975)

 Якщо подивитися на морське дно, то там є кити, але також є риба палтус, на дні живе риба, яка виглядає як сом. У риб, схожих на сомів, голова більше за тулуб, і великий рот. Навіщо це? Якщо їй трапиться велика річ чи гниль, то вона відгризає це шматочками і їсть. Ковтає великим шматками, відгризає та їсть. Якщо це капелюх, то він всмоктує з неї черв'яків та їсть. Таким чином вона без відпочинку виконує роботу з очищення. Виконує роботу з прибирання.
  У Пантаналі водиться 3600 видів риб. Всі вони харчуються чимось різним. Вони змішуються і без перепочинку виконують роботу з очищення моря. Ви маєте знати, що вони харчуються і тим самим виконують роботу по очищенню. Вони живуть не заради власної мети, вони живуть, приводячи до ладу середовище, очищуючи все оточення та допомагаючи один одному. Це природна організація допомоги. Вони очищують морську воду. Море не може лише будувати. Є риба, тому повинен хтось їсти бруд. Що відбувається з риб'ячими екскрементами? Є також ті, хто їх їдять. (293-283, 07.06.1998)

 Море очищають не лише риби. Це також роблять водоплавні птиці. Такі птиці як гуси та чайки без перепочинку ведуть пошуки. Якщо є щось не на поверхні моря, а у воді, то вони занурюються у воду, знаходяться це та з'їдають. Також вітер каже: «Гей, хмаро, там є місце, де дуже жарко, ходімо туди» і холодне повітря з моря йде. Вітер несе хмару і поливає дощем.
  Замисліться, як працює система взаємодопомоги цього Всесвіту. Що сталося б, якби не було вітру? Сталося б лихо, вірно? Це стосується і риса, і хліба, що ви їсте. З моря пара піднімається в небо, несеться вітром та жарким літнім сонячним світлом, потім випадає дощем. Волога тієї води всмоктується і створюється рослина. Рис чи хліб утворився, коли з'єдналися волога землі та волога повітря. Якщо взяти це до уваги, то який це тяжкий труд. Наскільки це цінно? При цьому рухається Всесвіт. Хліб утворився завдяки тому, що Всесвіт рухався і допомагав. Шмат хліба утворився не просто так. (293-285, 07.06.1998)

 Як ви вважаєте, де найсолоніше місце в морі: там, де глибоко, чи там, де мілко? Там, де глибоко. Чому? Тому що солена вода важка. Отож, чим глибше, тим солоніше. Тоді де знаходиться найкращий палац Божого Царства? По аналогії з солоною водою, він знаходиться на самому дні. Там є царський палац. Він направляється до самого дна.
  Ви повинні розуміти концепції, про які я так розказую. Преподобний Мун хоче сказати, що найкраще місце Царства Небесного знаходиться у найглибшому морі, на дні посеред найсолонішої води. І навпаки — найчистіша людина знаходиться на вершині. Бог перебуває в місці, де є найбільш совісна й вища душа, яка живе заради світу, заради всіх. (244-178, 07.02.1993)

 Коли чиста вода, яка тече в головному потоці, помічає забруднену воду, то не може її уникнути, сказавши: «Я не хочу з тобою змішуватися!» Таке становище природи.
  Гармонія природи та загальні стосунки — це дивні речі. Характер води такий, що вона обніме і бруд, навіть якщо це забруднить її суть. Вона поглинає те, що навколо неї, і робить усе ідентичним. Таким чином, поки вода тече, бруд осідає, а чиста вода піднімається. За цей час утворюється прозора вода, яка впадає в море. Те ж відбувається і з течією історії. (218-292, 22.08.1991)

 Як би не бігли морські хвилі, риба спить. Вода тече, а плавець риби стоїть в одному місці проти течії й ворушиться, але тіло спить. Цікаво, чи не так? Це так само, як ви самі спите, а кров пульсує по всіх венах. Життя риби налаштовується на цей ритм, вона спить так само, як кров обертається. Коли так думати, то хто стає господарем, хто стає вищим? Господарем стає людина, яка більше вкладає, яка більше живе заради інших. (220-282, 20.10.1991)

 Як би не били хвилі небезпечного моря, його течія неодмінно дотримується головної течії. Я зміг вижити незважаючи на протидію та переслідування всього світу завдяки тому, що орієнтувався на напрямок головної течії. Також, якщо Бог на основі головного русла як довершений суб'єкт стає в положення головного русла, то Він захищає, спираючись на стосунки суб'єкта і об'єкта, тому я не зазнаю шкоди. (249-164, 10.10.1993)

 Ви кажете, коли купаєтеся: «Ай, пересохло в горлі. Дайте коли, мекколь!»? Якщо бути у воді, то за цілий день можна не випити жодного стакану води. Якщо зайти у воду, то клітини її питимуть. Учитель нещодавно говорив протягом шістнадцяти з половиною годин. Ви можете спитати: «Як можна терпіти протягом такого довгого часу, коли природа кличе по маленькому?», але сеча виходить потом. Жара парить і вона виходить потом. З цієї причини коли цілий день знаходишся у воді, то не потрібно з собою брати воду. Якщо у вас пересохло в горлі, то спробуйте годину чи декілька годин поплавати як кит. Тоді теж пересихає в горлі? Воду п'ють від жари, коли лежать на піщаному пляжу. Для людини вода є цінною річчю. Потім — повітря! Куди йде вода, туди йде й повітря. У глибині моря є повітря, чи немає? (217-206, 01.06.1991)

 Світовий океан завжди рухається. Рух вітру та все інше має на меті процвітання та життя. Коли думати про таке, дме тайфун і встають хвилі у кілька десятків метрів, у протилежному випадку в морі зникне повітря. Як тоді жити рибам? Коли це розуміти, то можна думати таким чином: «Гм, дує тайфун і у морських риб, певно, гарний настрій. Хоча мені і важко, але нічого, адже рибам добре!» (262-289, 01.08.1994)

 Вода — все одно, що предок життя. То ви любите воду замість Бога? Необхідно, думаючи по це, любити море. Там, де гарний краєвид, має бути вода й ліс. Це є гармонія води. Приймаючи до уваги цю проблему, давайте любити воду. Любити воду — значить любити все суще. Це початкова думка. Любити воду означає любити озерну воду чи морську воду? Чи треба щодня виходити в море, чи ні? Якщо ви будете в човні, коли дме вітер і піднімаються хвилі, то ваша кров не може зіпсуватися, тому що вона збовтується. Вона вся очищається. Це факт. Людина, яка завжди в човні, буде здоровою. (262-289, 01.08.1994)

 Я не отримую зарплатні. Я живу, своїми силами заробляючи на хліб. Якщо зараз мене гелікоптером висадити посеред Африки там, де немає людей, а живуть самі тварини, я зможу вижити. Будь-де зможу. Я навчився, як харчуватися та жити в горах або в морі. Тому я у такий спосіб здійсню Царство Небесне, навіть пішовши у лігво жебраків. Я натренований так, що навіть коли ви не йтимете за мною слідом, я зможу здійснити волю Бога через жебраків. Отже, якщо я зараз скажу вам піти в лігво жебраків, ви підете, чи ні? Якщо ви цього хочете, то вам потрібне тренування. (109-152, 01.11.1980)

 Ви бажаєте жити та їсти, зручно сівши й обійнявши свої вузли, однак я дотепер був першопрохідцем. Я прокладав шлях і був на чолі. Якщо цього разу для корабля, який зробить наша компанія, не буде капітана, то я візьму всіх і поведу в море. Я думаю таким чином: «Дуй, вітре. Бий, хвиля. Чи будете перешкоджати ви шляху чоловіка? Заради Небес і заради людства я тут вирішу продовольчу проблему, яка дасть змогу продовжити життя в наступні покоління». Це гарний чоловік, чи не так? Мені подобаються такі чоловіки. Там у майбутньому з'явиться кіно про яке ніколи не забудуть, там розв'яжеться вир історії. Хай це загадка, але чи є більш складна загадка? Це шлях, який перетинається з трагікомедією, яким повинні йти чоловіки, що за ним томляться. Тому є база, яка дозволяє зробити стрибок і звідси подолати світ.
  Завдяки цьому можна надихнути надією численну молодь, яка виходить в море. Тут б'є джерело, яке може намалювати мрію щодо завтрашнього морського світу. Як це прекрасно! (109-152, 01.11.1980)

 Я з таким завзяттям виходжу в море, але якщо забути цю душу, то виникне проблема. Ця душа повинна продовжуватися. Щирість має продовжуватися вічно. Якщо вийшовши в море, присвячувати себе, зруч но сівши, то умови для відкуплення не встановлюватимуться. Сьогодні має бути кращим ніж учора, а завтра — краще ніж сьогодні. Вода всіх рік збирається в Атлантичний океан, який прямує до Тихого океану. Якщо я надалі присвячуватиму себе поки не врятую людей, що вмирають з голоду, то думаю, що ця воля Бога здійсниться на землі, навіть якщо я вмру. (279-308, 22.09.1996)

 Рибалка річки Гудзон з чорним обличчям, чоловік, який, здається, зникне, якщо почекати тисячу років, але навряд чи. Ви не думаєте, що цю роботу робить така людина, чи не так? Чому він це робить? Для того, щоб звільнити 20 мільйонів людей, які вмирають від голоду.
  Не забувайте ріку Гудзон, де він проливав піт. Дихання через п'ять океанів і шість континентів та думка, що схожа на незримі електромагнітні хвилі, може з'єднатися з шляхом майбутнього звільнення людства через світ риби, яка живе в тому місці. Буде земля і море — не буде голодних смертей. Якщо Учитель навчить, то можна буде врятувати людей, які вмирають від голоду. (247-21, 21.04.1993)

 Цікаво дивитися на речі, які Бог створив звідяки абсолютній любові. Він створив всього в достатку, щоб задовольнити умови необхідні для життя в сім'ї, центром якої є майбутня благословенна земля Царства Небесного, тож яке задоволення вона відчуватиме. Вода, що тече, теж призначена для функціонування неба й землі. Вона випаровується з моря, обертається і дає життя всьому сущому. У сфері взаємодії немає протиріч, взаємодопомога усіх речей направлена на те, щоб довершити ідеал людини. Як на сцені Божого життя давайте виховаємо на цій землі Божих синів і дочок та переправимо їх до Царства Небесного. (284-47, 15.04.1997)

 Подібно до того, як після ночі настає ранок, настав протилежний світ. Для Церкви Об'єднання настає весна, а для сатанинського світу вечір, який дивиться в ніч. Для сатанинського світу немає надії. Це світ цілковитої безнадії та відчаю. Церква Об'єднання ж, здавалося, не має надії, але пройшов час світанку і завдяки новому ранку наступає епоха ясності. Утворюється царство істини Мун Сон-Мьона. Ім'я один раз добре. Ієрогліф Сон (鮮) означає об'єднання суходолуі моря, тому що складається з ієрогліфа риба (魚) та ієрогліфа вівця (羊).
  Мьон (明) означає небо, сонце і луну в небі. Якщо швидко написати ієрогліф Мун (文), то вийде батько (父). Він є двоюрідним братом ієрогліфа батько. Якщо є вираз батько, Істинний Батько, який може пояснити за допомогою істини, то це стосується найближчого місця. Я теж цього не знав. Вивчив, коли отак розказав. (261-64, 22.05.1994)