Розділ 4. Світові війни
4.1. Провіденційні причини світових воєн
Війни можуть викликатися такими факторами, як конфлікти політичних і економічних інтересів чи ідеологічні розходження. Однак це не більше, ніж зовнішні причини. Існують також і внутрішні причини, адже будь-яка дія людини буває викликана як внутрішніми, так і зовнішніми причинами. Людські дії визначаються вільною волею людини, яка прагне, з одного боку, узгоджувати їх із наявною зовнішньою ситуацією, а з іншого — підкоряти їх своїй внутрішній схильності до втілення волі Бога та мети провидіння відновлення. Тому про те, добрими чи злими є вчинки людини, не можна судити, зважаючи тільки на зовнішні мотиви. Те ж можна сказати і про світові війни, які виникли внаслідок зіткнень світового масштабу великої кількості людей, що відбувалися з їхньої власної волі. Відповідно, нам ніколи не зрозуміти провіденційного значення світових воєн, якщо ми будемо брати до уваги виключно їхні зовнішні причини — політичні, економічні та ідеологічні.
Які ж внутрішні провіденційні причини світових воєн?
По-перше, світові війни були викликані останніми відчайдушними спробами сатани зберегти свою владу. Від часів гріхопадіння прабатьків людства сатана займався створенням хибної подоби Божого ідеального світу. Прагнучи відновити ідеальний світ згідно зі Своїм Принципом, Бог поступово розширював Свої володіння, відвойовуючи їх у світу не за Принципом, підвладного сатані. Тому в ході провидіння відновлення хибна подоба ідеалу завжди з'являється напередодні появи його істинного втілення. Як приклад можна навести біблійне пророцтво про те, що антихрист з'явиться перед поверненням Христа.
З приходом Христа Другого пришестя настане кінець історії влади зла з сатаною в центрі. Вона перетвориться на історію Божої влади добра. У цей час сатана вступить у свій останній бій. Коли в ході національного відновлення Ханаану ізраїльтяни наблизилися до виходу з Єгипту, сатана, діючи через фараона, розв'язав жорстоку боротьбу, щоб утримати народ Ізраїлю у своїх руках. Завдяки цьому сторона Бога отримала право вразити фараона трьома чудесними знаменнями. Так само, на завершальному етапі історії сатана розгорне останню битву, щоб знищити Божу сторону, готову розпочати свій світовий шлях відновлення Ханаану. Три контратаки Бога у відповідь на агресію сатани проявилися в трьох світових війнах.
По-друге, три світові війни були викликані необхідністю виконати на світовому рівні умови тангам для відновлення Трьох Благословень, які були втілені не за Принципом, коли сатана створив хибну подобу Божого світу. Бог створив людину і дав їй Три Благословення: досягти досконалості особистості, примножуватися в дітях та володарювати над світом творіння (Бут. 1:28). Втіливши їх, наші прабатьки повинні були побудувати Царство Небесне на землі. Створивши людей і давши їм Свої благословення, Бог не міг відібрати їх у людей тільки тому, що вони згрішили. Він мусив дозволити грішним людям побудувати світ не за Принципом, над яким володарював сатана і в якому втілилася лише спотворена подоба Трьох Божих Благословень. Відповідно до цього, наприкінці історії людства виник світ псевдо-Принципу, у якому втілилися Три Благословення в спотвореному вигляді, тобто: удосконалення особистості з сатаною в центрі, примноження дітей сатани та завоювання світу з сатаною на чолі. З метою виконання умов тангам на світовому рівні для відновлення Трьох Благословень в історії мали відбутися три світові війни, за допомогою яких Бог хотів узяти верх над світом сатани на трьох стадіях: формування, росту й завершення.
По-третє, три світові війни були неминучими, тому що людству необхідно подолати три сатанинські спокуси Ісуса на світовому рівні. Як учні Ісуса, християни повинні йти його шляхом і подолати три спокуси, з якими він зіткнувся в пустелі, на індивідуальному, сімейному, національному і світовому рівнях.
По-четверте, неминучість трьох світових воєн була зумовлена необхідністю виконання світової умови тангам для відновлення влади Бога. Якби прабатьки людства не згрішили, а досягли досконалості, пройшовши три стадії періоду розвитку, вони б побудували світ Божої влади. Так само світове відновлення повинне пройти через три стадії. Воно вимагає, щоб спочатку світ був поділений на два світи — типу Каїна і типу Авеля, а потім відбулися три останні війни, у яких сторона Бога, тобто світ типу Авеля, здобула б перемогу над стороною сатани, світом типу Каїна. Це і є умова відновлення на світовому рівні вбивства Каїном Авеля. Після цього може бути побудований світ Божої влади. Таким чином, світові війни — це останні глобальні зіткнення в історії людства, зумовлені необхідністю відновити за допомогою тангам горизонтально мету всіх війн за відновлення влади, які відбулися на вертикальному шляху провидіння.
4.2. Перша світова війна
4.2.1. Провіденційний огляд Першої світової війни
Абсолютна монархія припинила існувати, зруйнувавшись під впливом демократичних революцій типу Каїна й типу Авеля, породжених двома типами світогляду. Подальша промислова революція знищила залишки феодалізму і привела до виникнення капіталізму. Потім настала епоха імперіалізму.Політичний зміст Першої світової війни полягав у тому, що це була війна між демократичними державами типу Авеля, які боролися за здійснення мети провидіння відновлення, і тоталітарними державами, які, відстоюючи ідеали демократії типу Каїна, протистояли меті провидіння відновлення. Перша світова війна відбулася між імперіалістичними державами на боці Бога та імперіалістичними державами на боці сатани, тобто в економічному аспекті це була війна за колонії між більш розвиненими і менш розвиненими капіталістичними країнами.
У релігійному та ідеологічному значенні Перша світова війна відбувалася між країнами типу Каїна і країнами типу Авеля. До перших належала Туреччина, мусульманська держава, у якій переслідувалося християнство, і її союзники — Німеччина й Австро-Угорщина. До країн типу Авеля належали Англія, Америка, Франція тощо, які здебільшого підтримували християнство. Перша світова війна відбулася, щоб демократія, яка мала здійснити мету світогляду типу Авеля, здобула перемогу на стадії формування.
4.2.2. Що визначає належність до сторони Бога, а що — до сторони сатани?
Критерієм, який визначає належність до сторони Бога чи до сторони сатани, є напрям Божого провидіння відновлення. Рух у напрямку Божого провидіння та дії, які відповідають його меті хоча б опосередковано, визначають належність до сторони Бога, тоді як протилежна позиція визначає належність до сторони сатани. Тому факт належності до сторони Бога чи до сторони сатани тієї чи іншої людини або держави не обов'язково узгоджується зі здоровим глуздом чи совістю. Ті, хто не знають Божого провидіння, можуть зробити висновок, що вбивство Мойсеєм єгиптянина було злом. Однак цей учинок може розглядатися як добро, оскільки він узгоджувався з Божим провидінням. Так же можна розглядати і вторгнення ізраїльтян у Ханаан, де вони, здавалося, невиправдано винищили багатьох хананеян. Без урахування Божого провидіння їхні дії можуть здаватися злісними і жорстокими, проте вони служили добру. Це пояснюється тим, що, навіть якщо серед хананеян було більше добрих людей, ніж серед ізраїльтян, у той час хананеяни належали до сторони сатани, а ізраїльтяни — до сторони Бога.
Далі дослідимо цю концепцію у сфері релігії. Оскільки всі релігії мають одну й ту ж мету — втілення добра, усі вони належать до сторони Бога. Однак, якщо якась із них перешкоджає іншій, яка є ближчою до центру Божого провидіння, вона опиняється на стороні сатани. Оскільки кожна релігія має визначену місію в ту чи іншу епоху, будь-яка з них може опинитися на стороні сатани, якщо із закінченням терміну своєї місії в провидінні вона стане перепоною на шляху релігії, яка приходить із новою місією, зверненою до наступної епохи. Наприклад, до приходу Ісуса іудаїзм і єврейський народ перебували на боці Бога. Та коли вони почали переслідувати Ісуса, який прийшов із новою місією, що охоплювала також і здійснення мети іудаїзму, вони опинилися на боці сатани, незважаючи на те, що в минулому віддано служили Богові.
У сучасному світі на боці Бога стоять системи, які підтримують світогляд типу Авеля, а стороні сатани належать ті з них, які підтримують світогляд типу Каїна. У цьому значенні матеріалісти, які дотримуються світогляду типу Каїна, належать до сатанинської сторони, незважаючи на те, що з гуманістичної точки зору вони постають людьми, які вміють жити по совісті та жертвувати собою. З цієї причини комуністичний світ належить до сторони сатани. З іншого боку, демократичний світ, у якому відстоюється свобода віросповідання, має у своїй основі світогляд типу Авеля, тому його можна віднести до сторони Бога.
Як уже зазначалося в першій частині, християнство зародилося як центральна релігія, наділена місією остаточного втілення мети всіх релігій. Тому з точки зору провидіння відновлення будь-яке суспільство чи нація, які забороняють християнство чи перешкоджають його розвитку прямо чи опосередковано, перебувають на стороні сатани. У Першій світовій війні провідні країни Антанти — Англія, Америка, Франція й Росія — були християнськими націями, крім того, вони воювали за звільнення від переслідувань християн у Туреччині. Тому вони належали до сторони Бога. З іншого боку, Німеччина та Австро-Угорщина, провідні держави австро-німецького блоку, підтримували мусульманську Туреччину, у якій християни переслідувалися. Тому разом із Туреччиною вони опинилися на боці сатани.
4.2.3. Провіденційні причини Першої світової війни
Якими були внутрішні провіденційні причини Першої світової війни? По-перше, Перша світова війна відбулася з метою виконання світової умови тангам на стадії формування для відновлення Трьох Благословень Бога. Як говорилося вище, сатана, випереджаючи Бога, створював спотворену подобу Божого ідеального світу, який Богу не вдалося створити з Адамом у центрі. Тому на завершальному етапі історії неминуче повинен виникнути світ не за Принципом, який у спотвореному вигляді імітує втілення Трьох Божих Благословень на стадії формування. У центрі цього світу повинен стояти антитип Адама на стороні сатани. Божа сторона має створити умову тангам, здобувши перемогу над цим світом не за Принципом.
Кайзер Німеччини Вільгельм ІІ (1859—1941), який поклав початок Першій світовій війні, був антитипом Адама на стороні сатани. Він імітував досягнення Першого Благословення — досконалості особистості — на стадії формування і, відстоюючи пангерманізм, продемонстрував видимість утілення Другого Божого Благословення — примноження дітей; проводячи політику світового панування, він досяг спотвореного втілення Третього Благословення — володарювання над світом творіння. Так кайзер побудував світ не за Принципом, утіливши сатанинську подобу Трьох Благословень на стадії формування. Таким чином, Перша світова війна відбулася для того, щоб на світовому рівні виконати умову тангам, яка відповідає стадії формування, для відновлення в майбутньому світу, в якому Три Благословення нарешті втіляться з Богом у центрі.
По-друге, Перша світова війна була необхідна для того, щоб люди на стороні Бога отримали можливість подолати на світовому рівні першу спокусу Ісуса сатаною. У світлі значення трьох спокус Ісуса зрозуміло, що Божій стороні було необхідно виконати умову тангам для відновлення Першого Божого Благословення на світовому рівні, для чого необхідно було здобути перемогу в Першій світовій війні. Подолавши першу спокусу в пустелі, Ісус відновив себе, уособлення каменю, і заклав основу для відновлення досконалості людської особистості. Так само перемога сторони Бога в Першій світовій війні повинна була супроводжуватися не тільки поразкою світу сатани і його центральної особи, а й створенням світу на стороні Бога та основи для появи Господа Другого пришестя. Завдяки цьому Христос Другого пришестя міг народитися і досягнути досконалості своєї особистості.
По-третє, неминучість Першої світової війни була зумовлена завданням створення основи на стадії формування для відновлення влади Бога. Демократія зародилася як остання політична система, яка мала покласти край авторитарному монархічному режиму та відновити владу Бога (Епохи 7.2.6). Відповідальність сторони Бога в Першій світовій війні полягала в тому, щоб здобути перемогу і розширити сферу свого політичного впливу для поширення християнства в усьому світі. Таким чином, широка й міцна політична й економічна основа, закладена стороною Бога, забезпечувала створення основи на стадії формування для демократичного світу, і поряд із тим — основи на стадії формування для відновлення влади Бога.
4.2.4. Результат Першої світової війни з провіденційної точки зору
Завдяки перемозі сторони Бога в Першій світовій війні була виконана умова тангам на стадії формування для відновлення Трьох Божих Благословень на світовому рівні. Подоланням першої спокуси Ісуса на світовому рівні сторона Бога виконала світову умову тангам для відновлення Першого Божого Благословення. Перемога демократії заклала також основу на стадії формування для відновлення влади Бога. Завдавши поразки сатанинському світу і його правителю, кайзеру, світ на стороні Бога домігся перемоги на стадії формування та заклав основу для народження Христа Другого пришестя, якому було визначено стати Царем Божого світу. Одночасно з цими подіями в Росії встановився комунізм. Невдовзі до влади прийшов Сталін — антитип Христа Другого пришестя на стороні сатани.
Оскільки Христос приходить, щоб побудувати Царство Небесне на землі на засадах взаємозалежності, спільного правління та загальної етики, сторона сатани прагне завадити цьому шляхом створення спотвореного образу Царства Небесного під керівництвом антитипу Христа Другого пришестя на стороні сатани. Отже, з перемогою сторони Бога в Першій світовій війні було закладено основу для Другого пришестя Месії. Відтоді в промислі Другого пришестя Господа розпочалася стадія формування.
4.3. Друга світова війна
4.3.1. Провіденційний огляд Другої світової війни
Духовним джерелом сучасної демократії є прагнення людей утілити мету світогляду типу Авеля. Демократія йде за внутрішнім і зовнішнім покликами первісної природи людини і неминуче розвивається в напрямку Божого ідеального світу. Тоталітаризм, навпаки, обмежує людей у їхньому прагненні прислухатися до голосу своєї первісної природи. Тому в Другій світовій війні демократія, спираючись на основу стадії формування, створену перемогою в Першій світовій війні, мала завдати поразки тоталітаризму, забезпечивши перемогу на стадії росту.
4.3.2. Природа тоталітаризму
Коли в 30-ті роки ХХ століття світ охопила економічна криза, такі країни, як Німеччина, Японія та Італія, перебуваючи в умовах ізоляції, вирішили вийти з цього безпорадного становища, звернувшись до фашизму як засобу подолання своїх труднощів.
Що ж таке тоталітаризм? Це політична ідеологія, яка заперечує основні цінності сучасної демократії, як-от: повагу до людської особистості та її основних прав, свободу слова, друку і зібрань, а також парламентську систему. Расова чи національна приналежність стає найвищою цінністю, яка звеличується сильною націоналістичною державою. Кожна людина чи організація існує виключно заради держави в цілому. Під ярмом тоталітаризму люди не можуть користуватися свободою як своїм невід'ємним правом, навпаки, вони змушені жертвувати нею, виконуючи обов'язок служіння державі.
Відповідно до головного політичного принципу тоталітаризму, уся влада та авторитет зосереджуються в руках однієї можновладної людини, лідера, а не розподіляються між людьми. Особиста воля лідера диктує правлячу ідеологію для всієї нації. Прикладами таких диктаторів фашистського спрямування є Муссоліні в Італії, Гітлер у Німеччині та лідери мілітаристського уряду Японії.
4.3.3. Країни на боці Бога і країни на боці сатани у Другій світовій війні
У Другій світовій війні брали участь два блоки. Союз демократичних держав — Сполучені Штати, Англія і Франція — був лідером країн Божої сторони. Сторону сатани представляв союз фашистських держав — Німеччини, Японії й Італії. Чому ж перша група країн належала до сторони Бога, а друга — до сторони сатани? Країни антигітлерівської коаліції перебували на боці Бога, оскільки були демократичними державами з політичною системою завершальної стадії провидіння відновлення з основою на світогляді типу Авеля. З іншого боку, держави Осі належали до сторони сатани, тому що підтримували фашизм, антидемократичний у своїй основі, і походили від світогляду типу Каїна. Причина такого поділу полягала і в тому, що перші підтримували християнство, тоді як другі займали антихристиянські позиції та переслідували християн.
Розгляньмо ситуацію більш докладно. Німеччина, лідер країн Осі, позбавила людей їхніх основних свобод і поширила ідеологічний контроль навіть на сферу релігії. Уклавши пакт із папою римським, Гітлер спробував підпорядкувати церкву своїм інтересам, діючи через єпископів, які підтримували його; поряд із цим його метою було перетворити християнство на націоналістичне неоязичництво з основою на примітивних германських віруваннях. Крім того, Гітлер піддав геноциду шість мільйонів євреїв. У знак протесту деякі католики та протестанти зайняли позицію запеклого опору.
Під час війни японські мілітаристи примушували встановлювати божниці (камідана) японського синтоїзму в усіх корейських церквах, вимагаючи, щоб корейські християни поклонялися синтоїстським святиням. Усіх, хто не корився цій вимозі, кидали до в'язниці та вбивали. Корейських християн, які тікали в Маньчжурію в пошуках релігійної свободи, масово піддавали жорстоким убивствам. Такі заходи проти корейського християнства посилювалися з наближенням закінчення війни.
Італія вступила в змову з Німеччиною, яка перебувала на боці сатани, як одна з держав Осі. Муссоліні підтримував католицизм як державну релігію, маючи намір використати його з власною метою: із допомогою католицької церкви він прагнув забезпечити єдність народу, відданого фашистському режиму, виступаючи таким чином проти Божого провидіння відновлення. На цій підставі ми можемо віднести Німеччину, Японію й Італію часів Другої світової війни до країн, що перебувають на боці сатани.
4.3.4. Провіденційна роль трьох держав на стороні Бога та на стороні сатани
Однією з цілей Другої світової війни було виконання світової умови тангам на стадії росту для відновлення Трьох Божих Благословень, які залишилися невиконаними за часів Ісуса. Три Божих Благословення не здійснилися внаслідок гріхопадіння трьох істот: Адама, Єви й архангела. Тому й у відновленні Трьох Благословень повинні були брати участь три дійові особи, які відігравали відповідні ролі. Так, у провидінні духовного спасіння Бог відновив Три Благословення на духовному рівні з допомогою об'єднаних зусиль воскреслого Ісуса, як другого Адама, Святого Духа, у ролі Єви (Христологія 4.1), та архангелів. Відповідно, під час Другої світової війни три країни на стороні Бога, які представляли Адама, Єву й архангела, воювали проти трьох країн на стороні сатани, які також представляли Адама, Єву й архангела. Перемога країн на стороні Бога означала б виконання світової умови тангам для відновлення Трьох Благословень на стадії росту. Сатана, який знав про це провидіння, випередив Бога: об'єднав на своїй стороні три нації, які представляли Адама, Єву і архангела, і кинув їх в атаку на країни Божої сторони.
Сполучені Штати, держава чоловічого типу, символізували Адама на стороні Бога. Англія, країна жіночого типу, представляла Єву на стороні Бога. А Франція, яка належала до проміжного типу, символізувала архангела на стороні Бога. На стороні сатани стояли: Німеччина, країна чоловічого типу, яка символізувала Адама, Японія, країна жіночого типу, яка символізувала Єву, та Італія, країна проміжного типу, яка символізувала архангела. У Першій світовій війні, на стадії формування, ці три позиції Божої сторони представляли Сполучені Штати, Англія і Франція, а такі ж позиції на стороні сатани посідали Німеччина, Австро-Угорщина й Туреччина.
Радянський Союз, держава сатанинської сторони, у Другій світовій війні приєднався до сторони Бога. Як це стало можливим? Коли середньовічне суспільство Західної Європи з папою на чолі не виконало своєї провіденційної мети, Бог був змушений розділити його на два світи згідно зі світоглядами двох типів — Каїна та Авеля, що пізніше привело до утворення комуністичного і демократичного світів. Проте як феодалізм, так і абсолютна монархія та імперіалізм стали перешкодою на шляху розвитку сторони Бога. При цьому вони стали перешкодою і на шляху сатанинської сторони. Тому сторона Бога і сторона сатани об'єднали свої зусилля з метою зруйнувати феодальне суспільство, а пізніше — абсолютну монархію та імперіалізм.
Так само як Боже провидіння розвивається в рамках свого часу, зусилля сатани, спрямовані на створення світу не за Принципом як спотвореної подоби ідеального світу, також пов'язані з вимогами часу. З цієї причини, коли старий суспільний устрій перешкоджає утворенню прогресивного суспільства, сатана вступає в боротьбу за його знищення, навіть якщо цей устрій відповідає його цілям.
Виходячи з цієї історичної тенденції, фашизм став перешкодою на шляху обох сторін. Провидіння відновлення шляхом тангам вимагало, щоб Бог дозволив стороні сатани тимчасово утворити комуністичний світ. Тому Радянський Союз у Другій світовій війні міг приєднатися до країн Божої сторони, щоб розгромити фашизм і потім швидкими темпами побудувати комуністичну державу. Проте відразу після закінчення Другої світової війни демократичний і комуністичний світи відокремились, немов вода і масло.
4.3.5. Провіденційні причини Другої світової війни
Розгляньмо внутрішні, провіденційні причини Другої світової війни. По-перше, ця війна була зумовлена необхідністю виконати світову умову тангам на стадії росту для відновлення Трьох Благословень Бога. Через гріхопадіння Адам не зміг створити ідеальний світ, у якому втілилися б Три Божих Благословення. Це завдання повинен був виконати Ісус, посланий Богом як другий Адам. Однак ідеал Бога був утілений тільки на духовному рівні, тому що через невіру іудейського народу Ісус помер на хресті. Оскільки сатана намагається втілити спотворену подобу ідеального Божого світу, випередивши Бога, на завершальному етапі історії неминучою є поява світу не за Принципом на чолі з антитипом Ісуса на стороні сатани, — світу, який є подобою втілення Трьох Благословень на стадії росту. Божа сторона повинна взяти гору над цим світом і таким чином виконати умову тангам світового масштабу на стадії росту, що необхідно для відновлення ідеального світу, у якому втіляться Три Благословення з Богом у центрі.
Антитипом Ісуса на стороні сатани був Гітлер. Хоча мета Гітлера була прямо протилежною до мети Ісуса, певні особливості їхнього життя збігалися: великі ідеї, самотнє життя, трагічна смерть і зникнення тіла після смерті. Гітлер, який поклав початок Другій світовій війні, був антитипом Адама на стадії росту. Він імітував досягнення Першого Благословення — досконалості особистості і, впроваджуючи в життя ідеї пангерманізму, створив хибний еталон Другого Благословення — примноження дітей. Здійснювана ним політика світового панування сприяла досягненню зовнішньої видимості Третього Благословення — володарювання над світом творіння. Отже, Гітлер побудував світ не за Принципом, де в спотвореному вигляді були втілені Три Благословення на стадії росту. Таким чином, для відновлення ідеального світу Трьох Благословень сторона Бога повинна була виконати умову тангам світового масштабу на стадії росту, здобувши перемогу в Другій світовій війні.
Друга провіденційна причина війни полягала в тому, що людям на стороні Бога слід було подолати другу спокусу Ісуса на світовому рівні. Тому у світлі значення трьох спокус Ісуса зрозуміло, що Божій стороні було необхідно виконати світову умову тангам для відновлення Другого Божого Благословення, для чого було необхідно здобути перемогу в Другій світовій війні. Так само як Ісус заклав основу для відновлення дітей, подолавши другу спокусу в пустелі, світ на боці Бога повинен був закласти основу світового масштабу для демократії на стадії росту, здобувши перемогу в Другій світовій війні.
По-третє, мета Другої світової війни полягала у створенні основи на стадії росту для відновлення влади Бога. Завдяки перемозі Божої сторони в Першій світовій війні демократичний світ забезпечив собі основу на стадії формування. Працюючи над створенням світу типу Каїна, сторона сатани також скористалася занепадом царського абсолютизму під час Першої світової війни і заклала основу на стадії формування для комуністичного світу. Друга світова війна призвела до остаточного розмежування двох світів, демократичного і комуністичного, кожен із яких заклав свою основу на стадії росту ще до поділу світу наприкінці війни. З побудовою основи на стадії росту для демократичного світу було відновлено основу на стадії росту для Божої влади.
4.3.6. Результат Другої світової війни з провіденційної точки зору
Перемога сторони Бога в Другій світовій війні дала змогу створити умову тангам на стадії росту для світового відновлення Трьох Божих Благословень. Ця перемога означала подолання другої спокуси Ісуса на світовому рівні, що забезпечило виконання світової умови тангам для відновлення Другого Божого Благословення. І нарешті, завдяки цій перемозі було закладено основу на стадії росту для демократичного світу і таким чином установлено світову основу на стадії росту для відновлення влади Бога.
Якщо Гітлер був антитипом Ісуса, то Сталін був антитипом Господа Другого пришестя на стороні сатани. Виходячи з принципу відновлення шляхом тангам, крах Гітлера і його країни, а також ріст та зміцнення світової комуністичної основи на чолі зі Сталіним означали, що епоха створення духовного царства з воскреслим Ісусом у центрі завершилася і настав час побудувати нове небо й нову землю (Об'яв. 21:1—7) з Господом Другого пришестя в центрі.
Отже, наприкінці Другої світової війни розпочалася стадія росту в промислі Другого пришестя Господа. Тому багато християн почали отримувати одкровення про повернення Христа та посилився вплив духовного світу, що проявилося в появі численних духовних феноменів в усьому світі. Відтоді в традиційних релігіях почалися безлад і розкол; суть духовного життя там поступово втрачалася. Ці ознаки останніх днів проявляються у зв'язку із завершальним етапом Божого провидіння, спрямованого на об'єднання всіх релігій на основі нового й остаточного прояву істини.
4.4. Третя світова війна
4.4.1. Чи є неминучою Третя світова війна?
Оскільки прабатьки людства були створені Богом і оскільки Він Сам дав їм благословення на те, щоб володарювати над світом творіння, Він був змушений допустити, щоб сатана, діючи через грішних людей, побудував свій світ не за Принципом, де це благословення втілене в спотвореному вигляді. Здійснюючи Своє провидіння, Бог ішов услід за сатаною, щоб відвоювати в нього Свій світ. На завершальному етапі історії людства сторона сатани і сторона Бога прагнутимуть установити своє панування над світом; звідси протистояння двох світів, демократичного і комуністичного. Отже, неминучість світових війн, які мали спочатку спричинити цілковите розмежування, а потім об'єднання цих двох світів, є очевидною.
Провіденційною метою Першої і Другої світових воєн був поділ земної кулі на комуністичний та демократичний блоки. Проте згодом має відбутися ще один світовий конфлікт із метою об'єднання двох світів. Цим конфліктом буде Третя світова війна; вона неминуча, однак є два можливих способи її ведення.
Перший полягає в тому, щоб підкорити сторону сатани силою зброї і в такий спосіб об'єднати світ. Однак ідеальний світ, у якому людство жило б у радості, не може виникнути внаслідок перемоги над ворогом у збройному протистоянні. Урешті-решт необхідно домогтися внутрішнього підкорення сатанинського світу, щоб усі люди примирилися та могли розділити щиру радість, яка торкається глибини сердець. Щоб виконати це завдання, повинна виникнути досконала ідеологія, здатна задовольнити бажання первісної природи людини.
Інший спосіб ведення війни — це шлях винятково внутрішньої, ідеологічної боротьби без застосування зброї, результатом якої повинно бути підкорення світу сатани та негайне об'єднання. Люди — розумні істоти, тому досконалий об'єднаний світ буде встановлений, коли вони зрештою навчаться поступатися один одному і візьмуть участь у раціональному процесі об'єднання. Якої форми набуде війна насправді, залежить від того, чи виконає людина свою частку відповідальності. Звідки прийде ідеологія, необхідна для розв'язання цього конфлікту та побудови єдиного ідеального світу?
Зрозуміло, що її виникнення не можна чекати в комуністичному світі, оскільки він ґрунтується на світогляді типу Каїна, який перешкоджає розвитку внутрішнього аспекту первісної природи людини. Безперечно, ця ідеологія повинна прийти з демократичного світу, в основі якого світогляд типу Авеля. Проте жодна з ідеологій, які існують сьогодні в демократичному світі, не здатна взяти гору над комуністичною, і це безперечний історичний факт. Тому в демократичному світі повинна з'явитися нова ідеологія.
Для появи нової ідеології необхідний новий прояв істини. Він є суттю світогляду типу Авеля та наріжним каменем демократії. Як це вже траплялося в ході історії, зародившись, ця істина може вступити в конфлікт зі старими уявленнями про істину, яким вірило багато людей. Тому навіть у самому демократичному світі відбувається поділ на два табори, які, подібно до Каїна та Авеля, вступають у конфлікт один з одним. Коли ж нова істина закладе переможну основу в демократичному світі і потім підкорить комуністичну ідеологію, об'єднання світу з основою на одній істині буде досягнуте.
Сатані був відомий Божий план об'єднання світу на основі однієї істини, тому він, прагнучи згуртувати людство навколо себе, подав людям її хибну подобу — діалектичний матеріалізм. Це вчення викреслює існування духовної реальності і дає пояснення причин та законів існування Всесвіту виключно на основі матеріалістичної логіки. Заперечуючи існування Бога, діалектичний матеріалізм заперечує й реальність сатани. Так, пропагуючи діалектичний матеріалізм, сатана, вступаючи в суперечність із самим собою, заперечує саме своє існування. Сатані добре відомо, що наприкінці людської історії його владі прийде кінець і йому перестануть служити. Припускаючи це, він готовий заперечувати існування Бога навіть ціною власної жертви. Це стало духовною передумовою для розвитку діалектичного матеріалізму. Таким чином, доти, доки демократичний світ не отримає істину, здатну спростувати цю сатанинську доктрину, він залишатиметься вразливим і буде змушений лише оборонятися від нападок сатани. Саме в цьому полягає провіденційна причина, з якої в останні дні історії посланець від Бога повинен проголосити нове слово досконалої істини.
4.4.2. Провіденційний огляд Третьої світової війни
Третя світова війна — це останній конфлікт у провидінні відновлення, за допомогою якого Бог має намір побудувати ідеальний світ, підкоривши комуністичний світ демократичному. Напередодні Першої світової війни країни Божої сторони розширили сферу свого політичного та економічного впливу за рахунок колонізації, що сприяло просуванню провидіння відновлення. До кінця війни ці країни заклали основу світового масштабу на стадії формування для становлення демократії. У Другій світовій війні ними була закладена світова основа на стадії росту для демократії, що зміцнило демократичний світ. У ході Третьої світової війни стороні Бога слід сформувати світогляд типу Авеля на стадії завершення, ґрунтуючись на новій істині, і завершити створення світової основи для демократії на стадії завершення. Потім сторона Бога поведе за собою все людство до створення єдиного світу. Насамкінець слід зазначити, що Третя світова війна — це остання війна на кінцевому етапі історії, у якій Божа сторона відновлює горизонтально за допомогою тангам усе, що було захоплено сатаною протягом трьох стадій історичного шляху провидіння відновлення, яке продовжувалося через невиконання Божої волі.
4.4.3. Провіденційні причини Третьої світової війни
Вище вже пояснювалося, що від частки відповідальності людей, які беруть участь у Божому провидінні, залежить той факт, стане Третя світова війна збройним конфліктом чи вона завершиться в ідеологічній боротьбі. Безумовним залишається лише те, що цей світовий конфлікт неминучий. У чому полягають внутрішні провіденційні причини Третьої світової війни?
По-перше, у необхідності виконати світову умову тангам на стадії завершення для відновлення Трьох Благословень Бога. Оскільки через невіру людей Ісус зміг завершити провидіння відновлення лише на духовному рівні, йому необхідно повернутися на землю, щоб відновити світ Трьох Божих Благословень як духовно, так і фізично. Та через те, що сатана створює спотворену подобу ідеального Божого світу, випереджаючи Бога, на завершальному етапі історії неминучою є поява світу не за Принципом на чолі з антитипом Господа Другого пришестя на стороні сатани, — світу, у якому відновлення Трьох Божих Благословень здійснюється в спотвореному вигляді. Сторона Бога несе відповідальність за те, щоб здобути перемогу над цим сатанинським світом і тим самим на стадії завершення виконати світову умову тангам для відновлення ідеального світу, у якому Три Благословення втіляться з Богом у центрі. Це відбудеться завдяки Третій світовій війні.
Антитипом Господа Другого пришестя на стороні сатани був Сталін, якому поклонялися, оскільки він здійснив подобу Першого Благословення — досконалості особистості. Пропагуючи солідарність робітників і селян у їхньому протистоянні до демократичного світу, він домігся спотвореного втілення Другого Благословення, яке означало примноження дітей. Політика світового комуністичного панування сприяла досягненню зовнішньої видимості Третього Благословення — володарювання над світом творіння. Сталін установив комуністичний світ, у якому Три Благословення Бога були втілені в спотвореному вигляді. Нам необхідно зрозуміти, що комуністичний світ є світом не за Принципом, спотвореною подобою світу Божого ідеалу, — світу з основою на засадах взаємозалежності, спільного правління та загальної етики, центром яких є Бог.
По-друге, Третя світова війна має відбутися, щоб люди на стороні Бога змогли подолати третю спокусу Ісуса на світовому рівні. Тому у світлі значення трьох спокус Ісуса зрозуміло, що Божій стороні необхідно виконати умову тангам для відновлення Третього Божого Благословення на світовому рівні, для чого потрібно здобути перемогу в Третій світовій війні. Ісус створив основу для відновлення володарювання над світом творіння шляхом подолання третьої спокуси в пустелі. Сторона Бога повинна відновити володарювання людини над світом творіння, здобувши перемогу в Третій світовій війні.
По-третє, Третя світова війна необхідна для створення основи на стадії завершення для відновлення влади Бога. Сторона Бога повинна виграти війну, щоб зруйнувати комуністичний світ і повністю повернути владу Богу. Тоді ідеальний світ буде встановлений на основі ідеології Чонджу.
4.4.4. Результат Третьої світової війни з провіденційної точки зору
На початку історії Бог мав намір завершити Своє провидіння в сім'ї Адама, діючи через Авеля й Каїна. Проте Каїн убив Авеля, давши початок гріховній історії людства. Щоб відновити це шляхом тангам, Бог розпочав промисел розділення добра і зла на індивідуальному рівні, а потім розвивав його на рівні сім'ї, роду, суспільства, народу і країни. Зараз настав час, коли Бог здійснює цей промисел на світовому рівні. Бог має намір відновити за допомогою тангам увесь шлях провидіння, який було тричі продовжено. Ось для чого необхідно здобути перемогу в трьох світових війнах, які є заключними промислами провидіння відновлення. На початку, піддавшись спокусливим словам сатани, прабатьки людства втратили зв'язок шімджон із Богом. Через внутрішнє, духовне, і зовнішнє, фізичне, гріхопадіння вони успадкували родовід сатани. Тому провидіння відновлення завершиться тільки після того, як усі грішні люди за допомогою Божого Слова життя відновлять свій шімджон у стосунках із Богом та отримають і духовне, і фізичне спасіння, повернувшись до родоводу Бога (Мойсей та Ісус 3.3.2).
Перемога сторони Бога в трьох світових війнах повністю відновить за допомогою тангам усі ці аспекти провидіння відновлення і відкриє шлях у первозданний ідеальний світ, якого прагнув Бог упродовж усієї історії людства від часу гріхопадіння.