Розділ 6. Переконання і ставлення, які потрібні для звільнення Батьківщини
Яке тепер ставлення ми повинні мати у цій новій епосі? Глибше за все у вашому серці повинен палати вогонь переконання у звільненні Батьківщини. Іншими словами, ви маєте відчувати гордість, що на ваші плечі покладено велику місію бути носієм стандартів при будуванні Батьківщини, яку з нетерпінням чекав Бог протягом 6 тисяч років, бути першопрохідником, який став частиною авангарду добірного війська.
Ви повинні глибоко відчувати відповідальність за покладену на вас привілейовану місію, єдину в своєму роді, бо більше вона ніколи не повториться. Численні люди, які жили на землі, бажали мати її, але їм не судилося. Все ваше повсякденне життя повинно бути спрямоване на звільнення вітчизни: і час їжі, і час сну, і коли ви йдете, і коли приходите.
З яким же нетерпінням чекає Бог, щоб ви вийшли, як Його особливий таємний посланець, з рішучістю доблесно і блискуче виконати цю місію? Дотепер Його посланців жахливо переслідували, їх жахливо проганяли.
Необхідно виконати Божу волю щодо заснування Батьківщини, волю, яка ніколи не була представлена в повному обсязі на рівні країни і яка ні разу не мала змоги поширитися. Дотепер люди не змогли її виконати жодного разу. Тепер вже є можливість заснувати таку Батьківщину. Ця Батьківщина має суверенітет, ця Батьківщина має територію, ця Батьківщина має народ. Там також є долею визначений кровний рід єдиного народу, є історія, яка властива тільки цьому народові. Заради такої Батьківщини ми маємо виконати місію таємних посланців. Чим швидше кожен з нас виконає таку місію, тим швидше наблизиться підґрунтя для звільнення нашої Батьківщини. Платою за ваші сьогоднішні труди стане наближення на один день підґрунтя, яке дозволить зустріти звільнення Батьківщини. Маючи це на думці, ви повинні виступити вперед з рішучістю живим виконати місію таємного посланника. В протилежному випадку нам не прийняти всесвітньо-історичного Благословення і небесної удачі, що нам їх може дати Бог у цю епоху. (29-40, 16.02.1970)
Заповіт, який ми залишаємо нащадкам: «Бог — це наш Бог, а ми — Його сини й доньки. Ми жили заради звільнення Батьківщини. Нас переслідують і гонять з усіх куточків світу, але ми не загинемо і, неодмінно, перед смертю побачимо день відновлення у правах. Якщо ж нам це не вдасться, тоді ви помріть, побачивши такий день!» Це якраз і є ідеологія Ізраїлю. (18-231, 11.06.1967)
Тепер ми повинні поставити Республіку Корея перед Божою волею і звільнити вітчизну, бажану Богом. Нам належить відродити нову Батьківщину людства. Коли під цим кутом зору холоднокровно піддати критиці виконання нами нашої відповідальності, то обов'язково доведеться самим перевірити те, яке значення мав наш спосіб життя, який ми вели дотепер. (29-35, 16.02.1970)
Ким є Бог? Бог — це Їх величність король таємних посланців. Він є великим королем і верховним головнокомандуючим таємних посланців, які відправляються в сатанинській світ заради звільнення Батьківщини. Чи був тоді у такого Бога шанс хоча б раз за 6 тисяч років, заявити цій землі: «Я — Бог, це істина, якій Я можу навчити?» Ні. Однак Бог тяжко працював, щоб явити нам її через нашу чисту совість і зав'язати узи. Протягом 6 тисяч років провіденційної історії Бог розширював основу нашої душі і вів у вільний світ, в якому можлива злагода. (29-48, 16.02.1970)