Розділ 1. Шлях-зразок підкорення сатани
Ми знаємо, що в провидінні відновлення з сім'єю Ісака в центрі Яків був центральною особою, яка заклала субстанційну основу (실체기대, шільчекіде). Щоб здобути положення Авеля та виконати умову тангам для звільнення від гріховної природи, він ішов шляхом підкорення сатани. Увесь шлях Якова став зразком для шляхів Мойсея та Ісуса. Ісус прийшов, щоб підкорити сатану на субстанційному рівні. До нього Мойсей пройшов образним шляхом підкорення сатани, що став зразком шляху, яким повинен був іти в майбутньому Ісус. Ще раніше Бог покликав Якова, щоб той проклав шлях, який був би символічним проявом шляху Ісуса. Більше того, шлях Якова став зразком для шляху, яким ізраїльтяни та все людство мали пройти для підкорення сатани й досягнення мети провидіння відновлення.
1.1. Чому шляхи Якова та Мойсея стали зразком для шляху Ісуса
Мета провидіння відновлення здійсниться, коли людство завдяки своїй частці відповідальності зрештою досягне добровільного підкорення сатани і стане його володарем. Ісус прийшов як першопредок людства з місією Месії, щоб прокласти шлях остаточного підкорення сатани та допомогти всім людям віри пройти цим шляхом і досягти добровільного підкорення сатани.
Проте сатана, який не скорився навіть перед Богом, в жодному разі не скорився б ні перед Ісусом як прабатьком людства, ні перед віруючими. Тому згідно з Принципом Бог узяв на Себе відповідальність за створених Ним людей, покликав Якова і працював через нього, щоб показати символічний шлях підкорення сатани.
Бог показав шлях-зразок підкорення сатани через Якова. Мойсей, дотримуючись цього зразка, міг досягти підкорення сатани, ідучи образним шляхом. Дотримуючись шляху Мойсея, який пройшов шляхом Якова, Ісус міг підкорити сатану, ідучи субстанційним шляхом. Люди віри також, ідучи цим шляхом, можуть підкорити сатану і встановити владу над ним.
Коли Мойсей сказав «Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене…» (Дії 3:22), його слова стосувалися Ісуса. Вони означали, що Ісус займе положення, схоже на Мойсеєве, і, дотримуючись зразка його шляху, пройде провіденційним шляхом світового відновлення Ханаану. Ісус сказав: «Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить» (Іван. 5:19). Ці слова свідчать про те, що Ісус ішов шляхом, зразок якого відкрив йому Бог через Мойсея. Таким чином, Мойсей став прообразом Ісуса.
1.2. Шляхи Мойсея та Ісуса, зразком яких був шлях Якова
Яків ішов шляхом підкорення сатани. Цей шлях має бути протилежним до шляху, яким сатана вторгся в людство. Розгляньмо тепер шляхи Мойсея та Ісуса, зразком яких був шлях Якова.
1) Прабатьки людства мали ціною власного життя дотриматися Божого Слова, проте вони не витримали випробування архангела і згрішили. Якову слід було завершити відновлення Ханаану на сімейному рівні, що означало повернутися в Ханаан із сім'єю й багатством і створити там основу для прийняття Месії. Для цього він мав будь-якою ціною подолати сатану. Таким випробуванням була смертельна боротьба з ангелом біля потоку Яббок. Вийшовши з неї переможцем, Яків отримав ім'я «Ізраїль» (Бут. 32:25—28).
Бог випробовував Якова, поставивши ангела в положення сатани. При цьому Його мета полягала не в тому, щоб принести Якову нещастя, а в тому, щоб допомогти йому утвердитися на положенні Авеля та завершити відновлення сім'ї, завоювавши право володарювання над ангелом. Крім того, та обставина, що ангел відігравав головну роль у випробуванні, створювала умову для відновлення світу ангелів.
До того як Мойсей міг повести за собою ізраїльтян у Ханаан і тим самим завершити його відновлення на національному рівні, він спочатку мав подолати життєво небезпечне випробування, у якому Бог намагався вбити його (Вих. 4:24). Важливо зрозуміти, що Бог дає людям такі випробування, тому що Він любить їх. Якби людей так випробовував не Бог, а сатана, то вони, програючи, ставали б його жертвами.
Щоб розпочати шлях світового відновлення Ханаану й повести за собою людство в Царство Небесне на землі, Ісус також повинен був подолати випробування: після сорокаденного посту його спокушав сатана в пустелі, і в цьому смертельному двобої Ісус здобув перемогу (Матв. 4:1—11).
2) Відколи люди набули гріховної природи внаслідок того, що сатана осквернив їхні плоть і дух, Яків повинен був створити відповідну умову для того, щоб позбутися її. Виконання умови тангам для звільнення від гріховної природи передбачало відновлення положення Авеля, для чого Яків викупив право первородства в Ісава за хліб та сочевичну юшку, які символізували плоть і дух (Бут. 25:34). У дні Мойсея цей промисел повторився, коли Бог нагодував людей манною й перепелами (Вих. 16:13), які також символізували плоть і дух. У такий спосіб Бог хотів укріпити в ізраїльтянах усвідомлення того, що вони є обраним народом, а також почуття вдячності Богу і бажання коритися Мойсею, щоб у результаті вони виконали національну умову тангам для звільнення від гріховної природи.
Ісус сказав: «Я хліб життя! Отці ваші в пустині їли манну, і померли… Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя» (Іван. 6:48—53). Ісус підтверджував цими словами, що він дотримувався зразка шляху Мойсея, і вказував, що все грішне людство повинне стати єдиним із ним у дусі та плоті. З абсолютною вірою слідуючи за Ісусом, який займав положення Івана Хрестителя (Мойсей та Ісус 3.2.1), і об'єднавшись із ним, люди виконали б умову тангам для звільнення від гріховної природи на світовому рівні. Потім, віддано служачи Ісусу як Месії, вони мали б відновити свою первозданну природу.
3) Через гріхопадіння сатана вторгнувся навіть у тіло людини після смерті. Тіло Якова було освячене благословенням, яке він отримав за життя. Після смерті також треба було в боротьбі створити умову відокремлення його тіла від сатани, тому його бальзамували впродовж сорока днів (Бут. 50:3). У випадку Мойсея архангел Михаїл сперечався з дияволом про його тіло (Юд. 9). Ми знаємо, що тіло Ісуса було обгорнуте, а коли воно зникло, це спричинило збентеження (Матв. 27:62—28:15).
4) Коли сталося гріхопадіння, сатана захопив прабатьків людства, які ще не завершили період розвитку. Щоб відновити шляхом тангам це вторгнення, Бог прагнув створити умови тангам, в основі яких лежали певні числа, що визначали період розвитку (Періоди 2.4).
Повернення Якова з Харану в Ханаан потребувало триденний період відокремлення від сатани (Бут. 31:22). Коли Мойсей вів свій народ із Єгипту в Ханаан, на їхньому шляху також був триденний період, необхідний для відокремлення від сатани (Вих. 5:3). Щоб виконати умову відокремлення від сатани, Ісус Навин зупинився біля річки Йордан на три дні, до того як перетнути її (Нав. 3:2). Перед початком світового шляху відновлення духовного Ханаану в Ісуса також був триденний період відокремлення від сатани, коли його тіло перебувало в гробі (Лук. 18:33).
Щоб відновити горизонтально в межах одного покоління всі вертикальні умови тангам, які потрапили до рук сатани впродовж дванадцяти поколінь, починаючи з Ноя й завершуючи Яковом, в останнього було дванадцять синів (Бут. 35:22). Із цієї ж причини в часи Мойсея існувало дванадцять колін (Вих. 24:4), а в Ісуса було дванадцять учнів (Матв. 10:1).
Із метою виконання умови тангам для відокремлення від сатани, який захопив семиденний період створення, у Якова було сімдесят членів сім'ї (Бут. 46:27), у Мойсея — сімдесят старійшин (Вих. 24:1), а в Ісуса — сімдесят послідовників (Лук. 10:1). Усі вони відігравали головну роль у провидінні відповідних епох.
5) Палиця, яка завдавала удару неправедності, вказувала шлях і надавала підтримку, символізувала Месію (Мойсей та Ісус 2.2.2.2). Тому перед тим, як увійти в Ханаанську землю, Яків перетнув Йордан, спираючись на палицю (Бут. 32:10). Це передвіщало, що одного разу грішне людство перетне море грішного світу і пристане до берега ідеального світу, слідуючи за Месією — знищуючи неправедність, дотримуючись його настанов і прикладу та покладаючись на нього. Мойсей вів ізраїльтян через Червоне море з палицею (Вих. 14:16). Ісус теж повинен був вести людство крізь море страждань грішного світу до берегів Божого ідеалу, використовуючи залізний жезл, символ Христа (Об'яв. 2:27; 12:5).
6) Гріх Єви породив у родоводі людства корінь гріха, який дав плоди, коли Каїн убив Авеля. Оскільки матір та син дозволили сатані ввійти в них і породити плід гріха, за принципом відновлення шляхом тангам матір та син повинні відокремлюватися від сатани спільними зусиллями. Яків не зміг би отримати благословення й відокремитися від сатани без активної підтримки матері (Бут. 27:43). Мойсей не міг би уникнути смерті й служити Божій волі, якби не допомога його матері (Вих. 2:2). Нарешті Марія врятувала життя Ісусу, утікши з ним у Єгипет від царя Ірода, який розшукував Ісуса, щоб убити його (Матв. 2:13).
7) Центральна особа, якій доручено виконати Божу волю в провидінні відновлення, повинна повернутися зі світу сатани у світ Бога. Ось чому Яків пішов із Харану, світу сатани, у Ханаан (Бут. 31—33), а Мойсей відправився з Єгипту в обіцяну Ханаанську землю (Вих. 3:8). Спочатку новонароджений Ісус був схований від переслідувань у Єгипті, а потім він знову опинився в Галілеї. (Матв. 2:13).
8) Кінцева мета провидіння відновлення — викорінити сатану. Саме тому Яків закопав ідолів під дубом (Бут. 35:4); Мойсей спалив золоте теля, розтер його в порох, «розсипав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізраїлевих» (Вих. 32:20); Ісус прийшов, щоб винищити цей світ зла, підкоривши сатану своїм словом і повноваженням (Останні дні 3.2.2).