Розділ 1. Бажання Бога щодо людства
Первісна воля Бога при творенні полягала в тому, щоб Бог і людина жили в гармонії та єдиній любові на основі єдиної волі, аби увесь Всесвіт насолоджувався Божою любов'ю і жив у гармонії, де основою реального життя є ця любов. Однак внаслідок гріхопадіння Божа любов залишилася лише Божою любов'ю. Тобто Божа любов, яка мала зав'язати стосунки з людиною, не змогла цього зробити і залишила людину та весь світ творіння.
Тому Бог чекає вже 6 тисяч років історії, покладаючи надії на той день, коли все суще збереться разом, спираючись на любов, яку хотів встановити Бог, і зможе насолоджуватися разом з Ним. Однак доки все творіння не змогло об'єднатися, спираючись на Божу любов, ця Божа ідея залишається лише ідеєю, і бажана любов, яку треба знайти, такою і залишається. Тому, щоб обов'язково здійснити Свою волю, Бог дотепер здійснює провидіння. Після гріхопадіння людини і до цього часу Бог вів провидіння заради того, щоб в якійсь епосі здійснити Боже бажання і знайти душу, яка дасть змогу вірити людині, і єдину душу, яка може любити, однак Бог не зміг цього дотепер ні здійснити, ні знайти. (06.06.1956)
Бог, Який після створення світу і дотепер не зміг зустріти один день всесвітньої перемоги, хоче зустріти день цієї перемоги через людину на землі. Тому, якщо земні люди не зможуть знайти цей день, то не тільки не зможуть усунути сатану, який зазіхає на людину на цій землі, а й не зможуть завдати поразки силам сатани, який на небі звинувачує людину перед Богом.
Бог до цієї години, незважаючи на жодні труди, на жодні жертви, на жодні суперечки, був для кожного з вас щитом.
З огляду на це, ми можемо зрозуміти, що є Божим бажанням. Бог намагається підняти кожного індивіда, відокремити від ворога сатани, який змусив людину до гріхопадіння, та закінчити історію зла й панування сатани.
Ми повинні стати людьми, які зможуть здійснити таке бажання Бога, гордо стати перед Ним і всім сущим та повернути славу перемоги Богу. Тільки тоді здійсниться мета провидіння, над якою трудився Бог. (30.06.1957)
Бог створив Адама і Єву та палко бажав, щоб вони стали людьми шляхетного характеру, однак вони скоїли гріхопадіння. Зрадивши серце надії й бажання, яке мав Бог до гріхопадіння, предки людини, Адам і Єва, наповнили Божу душу сумом. В сім'ї Адама Бог закликав Каїна і Авеля покласти край Шімджон суму і печалі та знову знайти Шімджон надії. Ви маєте замислитися над тим фактом, що вони не змогли здійснити бажання і навпаки додали Богу тільки суму. Через 1600 років по тому Бог знову закликав Ноя, але результати були подібними. Через 400 років Бог закликав Авраама, але знову все скінчилося так само. Він хотів зустріти одну людину, за якою тужив, і розділити з нею Своє серце, але Авраам також не зміг повністю розвіяти тугу Божого Шімджон. Тоді через 3 покоління Бог закликав сім'ю Якова, щоб вона змогла осягнути тугу, яка роз'ятрювала серце Бога протягом тисячоліть, однак ця сім'я теж не змогла повністю виконати Божу волю.
Нам належить знати Шімджон Бога, Який закликав ізраїльський народ, але змушений був іти за ним слідом, не в змозі беззастережно відкрити такий Шімджон туги, навчити чи керувати.
Ми повинні знати, що Бог встановив на землі образ народу, за яким сумував, і кожного разу, коли цей народ опинявся у великій біді, Бог відчував занепокоєння, горював і стикався з труднощами пропорційно глибині такого суму.
Бог боровся протягом довгого історичного шляху заради того, щоб зростити шімджон туги в наших душах, в історії та в світі. Тому ми маємо розуміти, що кожен предмет, з яким ми маємо справу, просякнутий Божою тугою. Ми маємо розуміти, що в кожному члені сім'ї, з яким ми спілкуємося, накопичилася Божа історична туга. Країна, в якій ми живемо, і цей світ також містять Божу тугу.
Отже, коли ми дивимося на все, що створив Бог, ми повинні відчувати, що все це є об'єктом великої Божої туги. Коли таким є все суще, то що казати про людину — володаря всього творіння? Хоча образ людини злий, коли ви відчуваєте, що Бог неодмінно тужив за людиною згідно певного еталону, то ви повинні відчувати справжню вдячність перед Богом. (22.11.1959)
Чому дотепер Бог ішов шляхом історичного процесу, сповненого великої журби, обійнявши людство, не будучи в змозі його покинути? Це тому, що Бог сподівається, що зможе сказати людині: «Ти — моє рідне дитя». Бог дотепер боровся, щоб втілити цей ідеал.
Адам, який в Едемському саду добра, посеред Божої слави, серед гармонії творіння, що спирається на Божу любов, міг би набути якостей господаря всього сущого і сказати Богу: «Мій Батьку! Прийми славу!» внаслідок гріхопадіння втратив таку цінність.
Тому вам належить знати, що після створення світу Бог хоче почути від первісних дітей звуки одного слова: «Батько». Батько, якого ми кличемо в наші дні, не є Батьком, якого слід кликати з грішної позиції. Тому ми повинні вийти з грішного світу й увійти в ідеальний сад добра. В цьому ідеальному саду люди можуть явити Божу славу. Одночасно він є світом, де можна жити, п'яніючи від радості. Іншими словами, це світ, в якому все творіння, рухається воно чи відпочиває, робить все в унісон і з Богом-Творцем, і з людиною. Крім того, це ідеальний сад, в якому, перевершуючи рівень взаємодоповнюючих стосунків, Бог і людина можуть утворити єдине ціле.
Бог сподівався на таку єдність з людьми і творив такий світ, уявляючи собі картину, де в єдності всі сп'яніли би від радості на основі дивовижної любові. Але коли люди скоїли гріхопадіння, це обурило їх самих і одночасно Небеса. Після гріхопадіння і дотепер вони творили сумну історію, яка додавала ще обурення до цього обурення.
Що тоді є найбільшою надією Бога, Який сьогодні здійснює провидіння на землі? Повернути людство, яке має грішних батьків, на Свій бік і сказати, що Він є їхнім вічним Батьком, а вони — Його вічними дітьми. Вам слід збагнути, що історичне бажання грішних людей і бажання Небес полягає в тому, щоб зустріти день, коли це стане можливим. (15.09.1957)
Сьогодні на цій землі живе багато людей. Кожен з них має бачення і думку. Вони живуть, наполягаючи на певній ідеології. Але немає людини, яка щиро вклоняється Богу, захищає Бога і може впевнено сказати перед небом і землею, що була послана Богом.
Що тепер нам, людям, треба знайти наостанок? Численні люди, які жили в історії, бажають, щоб на цій землі з'явилася людина, яка може вийти і впевнено заявити, що покинула наполягати на своїй ідеології, покинула власну суб'єктивну поведінку, що її душа й тіло заміщають Бога, а сама вона діє, представляючи Бога. Бог сподівається, що з'явиться такий представник, і протягом довгого часу здійснює провидіння, працюючи з безкінечним терпінням.
Що засмучує землю? Не те, що не існує якоїсь ідеології чи немає активної людини. Її журба і печаль в тому, що немає ідеології, яка може представляти і відстоювати Божий Шімджон, Божу волю, що немає людини, яка може діяти, представляючи Бога. Для того, щоб позбавити в наші дні землю і світ людей зітхання, страждання і всієї образи, яка в них проникла, повинна з'явитися ідеологія й одна людина, які можуть представляти Бога.
Тому знову належить відчути, що настав час, коли вам необхідно зрозуміти, що метою провидіння є ця одна людина, і що метою історії є ця одна людина. (02.02.1958)
Ви повинні мати одного друга, якому можна серцем вірити замість Бога. Крім того, необхідно мати одного брата, батьків і подружжя, яким можна вірити замість Бога. Таким чином, вийшовши за межі сім'ї, ви маєте розширюватися до суспільства, країни і світової арени. Це було бажанням Бога. Однак Бог вигнав людину з індивідуального положення, поставивши в положення, де не можна довіряти, і за відсутності будь-якого бажання в світі людей зробив так, щоб люди повірили в Бога.
Таким чином, Бог сподівався, що віруючі об'єднаються, тобто брати і друзі, замість Бога, зав'яжуть між собою стосунки довіри один до одного. Це і є найбільшою Божою надією. (30.03.1958)
Коли преподобний Мун питає у сатани: «Сатана, чи я задовольнив усім твоїм вимогам, чи ні?»то у відповідь чує, що задовольнив. Я любив усіх, навіть сатану, керуючись первісною Божою любов'ю, і заклав міцну основу, яка дозволяє увійти в Царство Небесне, тому сатана повинен дати своє благословення: «Ти прямуєш у світ звільнення, всі твої бажання здійснені». Він каже: «Всюди здійснено те, що ти хочеш. Все, чого ти хотівтвоє.»
Коли я кажу: «Іменем Бога, іменем Істинних Батьків, іменем істинної сім'ї світ буде звільнений!то має прозвучати: Амінь». Прийшла весна. Яким би не був сильним сніг і твердою крига, весною вони всі розтануть. Весною пора сіяти насіння. Засійте світ до самого краю, більше, ніж сатана посіяв сім'я зла. Засійте всю Америку! Гарне насіння — це родина. Сатана посадив тільки одне насіння. Це грішні Адам і Єва. Тепер ми можемо всюди орати і розчищати, щоб створити нову сім'ю. Ми можемо всім там управляти. Це необхідно зробити на американській землі. Це мета, до якої прагнув Бог. (12.03.1989)
Чому Бог бажав, щоб чоловік і жінка, яких Він створив, виросли? На меті в Нього була любов. Якщо метою була любов, то що було б краще: щоб ця любов піднялася вище за Бога чи була нижче? Чи каже Бог: «Гей ви, негідники! Ви не можете любити Мене більше, ніж я люблю вас!» Ні.
Тоді, якщо ви зараз вийдете боротися з Богом, то Бог буде пристрасним чи виглядатиме слабким? Пристрасним. У Бога є все. Немає нічого, щоб Він не мав. Коли Бог буде більш пристрасним? Якщо з'являться нові чоловік і жінка, які любитимуть більш пристрасно, ніж колись наші предки, то навіть у Бога перехопить подих. Якщо Бог зустрів таке подружжя, то Він житиме окремо від людей чи разом з людьми? Разом. Тому знайте, що тільки на основі любові й тільки в любові є вічність. Випливає висновок, що тільки в істинній любові існує концепція вічності. (17.12.1989)