Розділ 1. Плоди життя і божественний дух

 Життя одного покоління — мить. Наше життя піднімає та опускає вічність і момент. Якщо воно розтягується, то розтягується до нескінченності. З іншого боку, якщо поміняти його напрямок, цей момент стане початком нового неба й землі. Воно коливається як шальки терезів.
  Кожен з вас уособлює своїх предків, у вашому тілі відбулося їх історичне воскресіння. Яка тривалість історії людства? Наскільки відомо, їй сотні тисяч років. Мета такої довгої та напруженої історії створити одну людину — вас. Наприклад, своїй появі на світ якийсь пан Кім завдячує цілій низці поколінь своїх пращурів, які передували його народженню. Таким є наш погляд. Отже, ми є плодами людської історії.
  Якщо провести аналогію з фруктовими плодами, то чи буде це добре, якщо черв‘яки проїдять у таких плодах дірки? Як по-вашому? Які яблука ви любите: з чорним насінням, яке легко випадає, коли яблуко розрізати, чи з клейким насінням, що прилипло всередині? А якщо вас розділити на дві половинки, чи побачимо ми всередині вас зріле сім’я? Ви впевнені, що друге покоління, народжене від вас, стане зрілим Небесним плодом? Чи можна, розсікши ваше серце, очікувати, що звідти з’явиться зріла Церква Об’єднання?
  Як ви гадаєте, чи буде це добре, якщо недостиглі плоди, які є результатом 6000-річної історії людства, попадають з дерева? Хіба ви можете сказати мені: «Ой, я не втримаюся! Якщо вітер подує ще сильніше, я впаду! Батьку, не труси моє дерево, облиш мене»? Напевне, серед присутніх будуть такі люди. Але є й інші, які кажуть: «Батьку, навіть якщо ти станеш сокирою рубати стовбур або щосили трусити гілку, поки не вона обломиться, я не впаду». До якої групи належите ви? (46-154, 13.08.1971)

 Відомо, що народження, шлюб і смерть — важливі події в житті людини. Щоб людина, з‘явившись на світ, стала плідною у своєму розвитку, вона повинна створити тісний зв‘язок зі своїм партнером і, з цього моменту, йти разом спільним шляхом, аж до самої смерті. Це стосується і країни. Країна також проходить у своєму розвитку стадію заснування, потім стадію розквіту, і відтак мусить пройти через стадію, схожу на вечір.
  Досягнувши стадії духів життя, ви повинні бути наповнені змістом, що дозволить цьому життю давати плоди. Інакше, навіть з настанням пори плодоносіння, ви не зможете побачити плодів. Тому потрібно подолати своє оточення. Крім того, необхідно успадкувати всі умови, які можуть принести плід, а також мати власні сили, що дадуть поштовх до плодоношення. Тільки тоді, пройшовши через процес плодоношення, людина може стати плодом, який буде потрібним для суспільства та просування нових історичних процесів.
  Люди після народження мають власними силами подолати своє оточення. Але і цього замало. В процесі свого розвитку вони повинні успадкувати нове життя і набути змісту майбутніх плодів. Потім вони повинні посісти місце, де зможуть показати належні результати, досягши певного ефекту. Наприклад, посіяне зерно дає паросток, проростає, приносить врожай, який збирає господар.
  Врешті-решт, врожай закладають на зберігання до сховища. Так само і ми маємо завершити процес розвитку, який дозволив би нам дозріти, щоб неодмінно стати корисними для певної цілі, призначення. Отже, знайте, що ваше положення зобов’язує вас підготувати в собі внутрішні чинники, які дозволять вам успадкувати такі надії, і далі, спираючись на ці внутрішні чинники, знову відшліфувати себе, відповідно до зовнішнього оточення. Це повинно здійснюватися не з позиції самозахисту, а з позиції наступальної ініціативи.
  Подивіться на дерево хурми, яке квітне навесні. Його квітки менш яскраві, ніж у інших рослин. Їх колір схожий на колір листя, тому з одного погляду не можна зрозуміти, чи вони є. Навіть коли зав’язалися плоди, якщо вони приховані листям, їх існування непомітне. Листя таке яскраво-зелене, що плоди з-поміж нього не проглядаються. Але пройде літо і восени плоди почнуть змінювати свій колір. Зрілі плоди стають оранжево-червоні зовні та всередині. Хай навіть спаде все листя, на гілках залишаться блискучі плоди.
  Можна провести паралель з членами Церкви Об’єднання. Скажімо, якщо 1970 роки є періодом плодоношення Церкви Об’єднання, то всі елементи, що нагадують листя, повинні зникнути. Питання в тому, чи можемо ми стати схожими на плоди хурми, які, висячи на голих гілках, володіють цінністю всього дерева.
  Цим плодам не потрібна додаткова реклама. Вони вже володіють внутрішньою та зовнішньою цінністю, і будь-яка людина, поглянувши на них, може оцінити їх на сто відсотків. Уявіть собі, яку наполегливу роботу вело це дерево хурми! Ми маємо знати, що до своєї зрілості плід сам по собі боровся і докладав зусиль більше, ніж будь-який інший плід, що зав’язався на численних гілках. Плід подолав жорстке оточення: буревії та зливи в літній період, нестачу поживних речовин, — що могло змусити його зірватися недостиглим.
  Якби дерево принесло всього один плід, не в силах забезпечити дозрівання багатьох плодів, цей плід увібрав би в себе всі соки цього дерева й набув би усіх його найкращих якостей і стійкості в боротьбі із зовнішніми умовами. Тільки такий плід життєздатний. Якщо на дереві залишився один-єдиний плід, по цінності він рівний цілому дереву. Завдяки одному такому плоду дерево хурми виправдало б своє існування та зберегло свою гідність і авторитет перед лицем осені.
  На дереві може бути багато квітів і багато плодів, але якщо до осені всі плоди впадуть, не дозрівши, а на деревах залишаться одні порожні голі гілки, яким понурим буде це дерево, наскільки воно зажуриться! Але навіть за малої кількості зрілих плодів, якщо один плід став досконалим, перевершуючи своєю якістю будь-які інші, таке дерево може пишатися, що своїм єдиним плодом воно перевершило десятки тисяч плодів.
  У сучасному суспільстві існує безліч релігій. Всередині християнства існує маса деномінацій. Дивлячись на членів Церкви Об’єднання, яка увійшла до пори плодоношення, Бог вимагає у нас конкретних результатів. Ідеально, якщо на дереві виросте багато зрілих плодів. Але, як я вже сказав, якщо на дереві залишиться бодай один досконалий плід, який з’явився на грані можливості дерева, тим самим підтвердяться цінність, авторитет і гідність усього дерева перед лицем осені.
  Аналогічно, якщо порівняти Церкву Об’єднання з деревом, то тут теж необхідний певний плід. З початку свого шляху вона йшла крізь жорстокі бурі випробувань, і тепер ми близькі до втілення єдиного плоду. Величезна проблема лише в тому, яким буде цей плід. Тут вам самим слід заглибитися в самоаналіз і визначити, до якої міри повноцінними були весняний, літній та осінній періоди, щоб восени була можливість стати зрілими плодами.
  Роздивившись плід, ми можемо знайти в ньому заховані гілки, листя, корені та насіння. Можна сказати, що, зірвавши плід, ми отримали ціле дерево. У кожному плоді багато насіння, а це значить, що разом з ним ми отримуємо десятки і сотні дерев.
  Кожний плід дерева, якому може десять або двадцять років, має успадкувати всі елементи життя, які дерево намагається передати плоду. Тільки тоді плід можна помістити в сховищі, як досконалий. У процесі розвитку плоду не можна припиняти постачання цих елементів навіть на мить. Зростання плоду обумовлюється наявністю цих елементів. Вони постійно необхідні йому з моменту зародження до моменту потрапляння у сховище. У буревії та шторми, в часи випробувань дерево не повинне втрачати зв‘язку з істотними елементами. Ці елементи повинні постійно та безперервно зберігатися в плоді.
  З цієї точки зору, з моменту залучення до шляху віри, ви відчуваєте, як всередині вас виникає нове життя, радість і нова надія. Від дня, коли всередині дозріло рішення: «Я стану таким деревом, такою істотою, гідною особою перед лицем світу», ви не повинні відриватися від усіх внутрішніх елементів, які готують вас до часу збору осіннього врожаю. Ви не побачите свого досконалого плодоношення, якщо з плином часу не зміцнюватимете свою рішучість і не пройдете весь процес накопичення і збагачення істотних елементів. (36-10, 08.11.1970)