Розділ 2. Всесвіт складається із суб'єктів і об'єктів
2.1. Парна система — головний принцип існування Всесвіту
Творіння — світ мінералів чи світ рослин — народилося з ідеальним знаменником завдяки зв'язку любові між суб'єктом і об'єктом, в основі якого лежить любов. Творіння — це результат. Результуюча істота не може народитися без причини. Цю причинну істоту ми називаємо Богом. Заради того, щоб у сфері любові, центром якої є Бог, завжди відбувалося об'єднання і досягалася гармонія між сходом і заходом, півднем і північчю, верхом і низом, передом і тилом, правою й лівою сторонами, весь світ мінералів також існує в парній системі — відношеннях суб'єкта й об'єкта. Він структурований на основі парної системи. Це ж стосується і тваринного світу, і світу рослин, і світу людей. (173-35, 01.02.1988)
Людина була центром і моделлю творення. Бог створив усе суще на небі й на землі, почавши на всіх напрямках Сходу й Заходу і звівши мости. Тому все у світі мінералів, рослин і тварин існує в парній системі. Все створено в парах.
Вертикальний шлях і горизонтальний шлях зв'язуються парами. Творіння, в основі якого лежить парна система, де можна спостерігати створіння, які рухаються і таким чином, і зиґзаґом, де відбувається дія в усіляких формах, є навчальним посібником для людини, яка веде пошуки ідеальної любові. (173-211, 18.02.1988)
Все творіння існує в парній системі суб'єктів і об'єктів. Чому так? Всі речі існуючого світу знаходяться в положенні, в якому їхня любов вважається абсолютною. Тому заради циркуляції любові та об'єднання вони існують на основі стосунків між суб'єктом і об'єктом та парної системи. Немає нічого, що б не підкорялося цьому принципу. Все народилося через любов. (209-89, 27.11.1990)
Всесвіт неодмінно потребує стосунків суб'єкта й об'єкта. Все існує у відповідності до зв'язку між суб'єктом і об'єктом, отже, цей Всесвіт утворився на основі концепції парної системи. Висновку про те, що все з'явилося на таких засадах, можна дійти на тій підставі, що центром усього є любов, усе потребує любові. Це стосується і мінералів. Позитивний і негативний іони знаходяться у взаємодії. У рослинному світі все обов'язково існує, спираючись на маточку й тичинку, тварини теж існують завдяки наявності самки й самця. (207-9, 21.10.1990)
У світі мінералів можна знайти катіон і аніон, тобто він існує на парній основі. Близько 107 хімічних елементів теж не сполучаються будь з чим. Як би не намагалися їх з'єднати в лабораторії, нічого не виходить. Однак коли знаходиться відповідний партнер, вони миттю поєднуються, навіть якщо цьому перешкоджати усілякими способами, навіть якщо їх зупинятиме Бог. Це зрозуміло, чи не так? Все існує на основі парної системи: і мінерали, і тварини, і рослини. Все існує в парній системі. Принцип взаємодії негативного й позитивного справедливий усюди. (203-295, 27.06.1990)
Всі істоти в цьому світі існують на основі парної системи. Для того, щоб поєднатися, незважаючи на те, чи це світ мінералів, чи рослинний світ, чи тваринний світ, вони неодмінно керуються концепцією суб'єкта, об'єкта й любові. (189-190, 06.04.1989)
Любов проходить усюди. З цієї причини Всесвіт існує в парній системі. У світі мінералів теж є парна система. Рослини також існують у парах, вірно? Так само і тварини. Що є основою для цього? Вертикальна любов, хоча й різних рівнів. Рівень відрізняється, але любов є основою будь-де в просторі цього великого Всесвіту. Визначивши своє місцеположення на лінії рівноваги, істота висить у просторі Всесвіту. З ними всіма таке відбувається через любов. (198-304, 05.02.1990)
Увесь світ творіння поєднаний за допомогою парної системи. Це вірно і стосовно світу мінералів. У сюди спостерігається дія «плюса» і «мінуса». Оскільки сила притягання сильного магніту більша за силу тяжіння землі, його дія помітно проявляється. Подібним чином усі елементи також мають взаємодію «плюса» й «мінуса», хоча ми цього не помічаємо. Через взаємодію «плюса» і «мінуса», які утворюють електричний струм, починаються певні рухи. Що є центром парної системи? В її центрі знаходиться центральна вісь, яка поєднує пару особливим чином і захищає її. Ця вісь — вісь любові.
Тому хімічні елементи світу мінералів самі сполучаються, коли вони мають умову для взаємодії. Якщо ж ці елементи несумісні, то як би Бог не наказував, як би не наказував якийсь начальник лабораторії чи докладались щирі зусилля тисячу років, вони не зможуть об'єднатися. (197-164, 13.01.1990)
Всесвіт не може жити без любові. Він існує на основі парної системи. Навіть комахи є чоловічого роду й жіночого роду, чи не так? Вийдіть якось у сад і копніть землю. Там присутня велика кількість жуків і черв'яків. Їх не видно, але вони теж мають жіночій і чоловічій рід. Вони теж народжують потомство і годують молоком. Вони теж розмовляють. Вони спілкуються: комахам чоловічого й жіночого роду це подобається. То яка сила приносить таку гармонію? У світі комах теж є любов, чи не так? Комаха чоловічого роду біжить за комахою жіночого роду, а комаха жіночого роду безумовно біжить за комахою чоловічого роду. (191-220, 25.06.1989)
Світ мінералів теж існує в парах. Між катіоном і аніоном відбувається взаємодія. Тому якщо тільки потягнути цю пару, спираючись на істинну любов, то потягнеться і Бог, і все світове людство, починаючи з Істинних Батьків, зв'язане нервами. Все існує в парах. Хоча рівень низький, але все існує у відповідності до небесного принципу любові. (203-244, 26.06.1990)
Все, що створено Богом, має парну структуру. Це стосується і світу мінералів: катіон і аніон сплітаються і цим виражають любов, хоча й низького розряду. Преподобний Мун з'явився в цьому світі і вперше в історії повідомив про це. Преподобний Мун також уперше в історії об'явив, чому навіть Сам Бог вважає істинну любов абсолютною і бажає жити в абсолютній слухняності перед істинною любов'ю. Це не ідея, а реальність. Отже, Бог творив для того, щоб знайти істинну любов. (203-103, 17.06.1990)
Навіть мікроби, зосереджено на своїй любові, пишаються тим, що мають однакові елементи й однакове положення у сфері ідеалу творення, всесвітньої парної системи. «Хоч ти й великий, а я малий, якщо ми тільки станемо єдиними і зможемо поділитися, то хай навіть пройдуть мільярди років, я пишатимусь тим, що можу поділитися собою». Вони відрізняються від людей. Коли з'єднуються хімічні елементи, «плюс» і «мінус» знаходять кожний свою пару. Чому ж тоді люди такі нікчемні? Лихо з ними, адже вони не дотримуються головних засад. (209-189, 29.11.1990)
Все на світі існує на основі парної системи. Живе під таким началом. Бог дивиться на це і каже: «Треба ж! Ти теж схожий на Мене. Тобі теж одиноко на самоті, так?» Цей Всесвіт — це наповнений природничий музей, в якому розгорнута експозиція ідеальної парної системи, хоча й невисокого класу. Природничий музей і водночас музей любові. Як вам це? Ви завжди легковажно дивилися на сосни чи тополі, які ростуть на узбіччі дороги, проходячи повз, чи не так? Дивлячись на них, ви повинні бути в змозі сказати: «Ви теж, як і я, живете, пов'язані парними узами любові, і маєте взаємодію суб'єкта й об'єкта! Коли мене і вас порівняти, то мені перед вами соромно, бо я живу наодинці і цим грішним життям».
Хай і відстала людина, але якщо вона досягне такого стану, то матиме велику цінність. Яким прекрасним буде світ, в якому люди проявлятимуть повагу, дивлячись на природу? Який красивий світ перед нашими очима! Бог має серце любові, тому Він не міг створити нічого іншого. З цієї причини існуючий світ має в основі парну систему. (209-189, 29.11.1990)
Увесь цей Всесвіт існує в парній системі. У світі мінералів є позитивні іони й негативні іони. Скільки б не досліджували вчені, що б вони не робили, несумісні хімічні елементи не об'єднаються. Однак якщо елементи мають потенціал до взаємодії, як би їх не роз'єднували, вони об'єднуватимуться. А що є центром парної системи? Любов. Рослин також до злиття й зав'язування сім'я веде природа, подібна до чоловічої та жіночої. Таким чином вони повертаються на початок. Двоє повернуться на початок, якщо поєднаються. Адже вони розділені. Отже, маємо початок-розділення-єдність. (198-112, 25.01.1990)
Ви повинні створити своє оточення. Бог теж в якості оточуючої сфери створив Сонце, Землю, повітря і воду. Середовище завжди має суб'єкт і об'єкт. Це формула. Все творіння існує на основі парної системи.
Це вірно і стосовно світу мінералів, і стосовно тваринного світу, і стосовно світу людей. Чому існують суб'єкт і об'єкт? Заради досконалості істинної любові. Без суб'єкта неможливо досягти досконалості в любові. Це формула. Таким чином, досі на цій Землі не було предка, який би став досконалим. (293-225, 26.05.1998)
Коли об'єднується істота чоловічого роду й істота жіночого роду, небо й земля може досягти повної гармонії. Якщо вони не об'єднаються, не з'явиться гармонія неба й землі, і Всесвіт, який існує на основі парної системи, не досягне гармонії. Вони будуть звідти вилучені. (226-15, 01.02.1992)
Неможливо існувати наодинці. Немає закону існування наодинці. Тому весь буттєвий світ існує в парах. Чому основою є парна система? Через любов. Яку любов? Все продовжує існувати через істинну любов, первісну любов, яка несе задоволення первісному Богу. (248-284, 03.10.1993)
Ніяке творіння не існує на самоті. Все суще обов'язково має суб'єкт і об'єкт. Все існує на основі парної системи. Нинішнє людство цього не розуміє. Створення Всесвіту в парах дає підставу для виникнення погляду абсолютної віри. Парна система з'явилась заради любові. (298-11, 31.12.1998)
Якщо придивитися до світу, побачимо парну систему, вірно? У сфері середовища завжди є пара. Суб'єкт і об'єкт цієї пари приймають стан рівноваги, інакше вони йорзатимуть в усіх напрямках. Коли встановлюється баланс і досягається рівень, який уможливлює прагнення любові, все в світі досягає рівноваги й утворюється рівна поверхня. У Всесвіті утворюється щось на зразок горизонтального льодового майданчику. Об'єднання призводить до утворення горизонтального льодового майданчику не кутастої форми, а круглої. Його краї не приймають форму, яка може завдати пошкоджень під час кружляння.
Вони об'єднуються, приймаючи форму кола, яке може на сто відсотків витримати дію відцентрової сили під час обертання. (144-213, 24.04.1986)
Парна система має концепцію суб'єкта й об'єкта, але що вони насправді роблять? Вони існують заради любові. Концепція любові призвела до появи суб'єкта й об'єкта, їх наявність призводить до дії, а дія призводить до виникнення сили. Нинішні вчені дуже слабо розуміють цю ідею. Тому їхні теорії слід привести до ладу. «Ага! Тут є дія, до дії мають бути суб'єкт і об'єкт, до них має бути любов». Коли говорити навпаки, то для того, щоб з'явилася сила, потрібна дія, для дії мають бути суб'єкт і об'єкт, а для них має бути любов. (247-119, 01.05.1993)
Природою передбачається неодмінна наявність у середовищі суб'єкта й об'єкта. Отже, весь створений Богом світ існує на основі парної системи. Все просто. У світі мінералів є пари, у рослинному світі є пари, у тваринному світі є пари, і в світі людей теж є пари. З чого вони складаються? З «плюсів» і «мінусів». (251-120, 17.10.1993)
Дія випереджає силу. Дія не можлива наодинці. Неодмінно мають бути суб'єкт і об'єкт. Цей Всесвіт підкоряється формулі, принципу парної системи. Він існує на основі парної системи. Такий висновок. Погляньте, який світ простий. Світ мінералів теж існує в парній системі. Все влаштовано таким чином. І рослини, і тварини, і люди існують на основі парної системи. Навіть Бог має дуальні властивості. Це одвічна істина й формула. (299-154, 10.02.1999)
Всі створіння існують на основі парної системи. Тому п'ять органів чуттів, які співвідносяться з ними і якими ми можемо керувати, дивитися, слухати і говорити, також існують у парах. Тобто так ми можемо відчути ці створіння й усвідомити. Все, що не має пари, виганяється і зникає зі світу творіння. (279-41, 09.06.1996)
Все існує на основі парної системи суб'єкта й об'єкта. Пара — це довер шена річ, тому треба до неї прагнути. Що більш сумлінне і ближче до добра: тіло чи душа? Порівняно з тілом, душа стоїть ближче до добра, тому абсолютне слідування душі означає Царство Небесне, а потурання тілу означає руйнування, зникнення, пекло й загибель. (303-33, 04.07.1999)
2.2. Суб'єкт і об'єкт — стосунки любові
Питання в тому, чому з'явився цей Всесвіт. Це ключове питання в релігійній, науковій і філософській сферах. Людина є центром Всесвіту, але ніхто навіть не знає, чому вона з'явилась. Крім того, світ мінералів, рослинний і тваринний світи, центром яких є людина і які горизонтально поєднанні в три стадії, мають у своїй основі парну систему. Дотепер було туманне розуміння, чому існує парна система, але все це почалося через любов. (253-219, 30.01.1994)
Що є основою Всесвіту? Все народилося через любов, тому заради того, щоб знайти і здійснити любов, мають бути самець і самка. Ось як виходить. У тваринному світі це самець і самка, але як щодо рослинного світу? Там є тичинка й маточка. У світі мінералів, якщо взяти молекулу, то це позитивний іон і негативний іон. Це є чоловіче начало й жіноче начало. У сюди є чоловіче й жіноче начала. (273-91, 22.10.1995)
Що потрібно для дії? Дія не може відбутися просто наодинці. Зустрічі «плюса» й «мінуса» теж недостатньо. Для реалізації дії неодмінно потрібні взаємодоповнюючі стосунки між «плюсом» і «мінусом». Основою явищ у Всесвіті є швидше не енергія, а розширення сфери гармонії після початку певної дії. Але дія не відбувається тільки за рахунок «плюсу». Дія починається у взаємодії «плюсу» і «мінусу», тому у дії неодмінно присутні суб'єкт і об'єкт. Ось як я на це дивлюся. З цієї причини все має свій об'єкт. (115-198, 15.11.1981)
Такі маленькі істоти теж бувають чоловічого роду й жіночого роду. Вони складаються з «плюсу» і «мінусу». Молекула складається з позитивного і негативного іонів, все існує на основі взаємодоповнюючих стосунків між суб'єктом і об'єктом. Що подобається Богу? Що Він Собою являє? З огляду на те, що Він створив «плюс» і «мінус», самку й самця, витікає, що Богу подобаються такі рухи. Що є основою Всесвіту? Суб'єкт і об'єкт, «плюс» і «мінус». (278-100, 01.05.1996)
Якщо заглибитися в основу Всесвіту, то побачимо суб'єкт і об'єкт, стосунки яких несуть цілковиту гармонію. Ще трохи заглибимось: для чого потрібні стосунки суб'єкта й об'єкта? Для дії. Дія ж — задля руху. Ось що виходить. Серед речей, які існують у світі, немає нічого, що б не рухалось. Ви теж рухаєтесь, хіба ж ні? Між Учителем і вами, як між суб'єктом і об'єктом, неодмінно щось тече. (240-168, 13.12.1992)
З'єднання «плюса» і «мінуса» в електриці спричиняє випромінювання світла. Подібно до цього, завдяки об'єднанню суб'єкта й об'єкта виникає світло Всесвіту. Це можна порівняти з електрикою. Я маю на увазі, що тут, у цій маленькій лампочці, з'єднуються «плюс» і «мінус». Але не можна, щоб вони об'єднувались лише тут. Через підстанцію вона має бути підключена до електростанції. Хоча це і результуюче положення, але воно може вічно випромінювати світло, якщо має зв'язок із базовою електростанцією. Це цілком логічний висновок. (73-331, 13.10.1974)
Основою Всесвіту є швидше не енергія, а концепція суб'єкта й об'єкта. Всесвітня основа починається з цієї концепції. Для суб'єкта й об'єкта має бути положення. Має бути положення суб'єкта й положення об'єкта. Положення суб'єкта належить Богу, а положення об'єкта — людині. Чому Бог створив людину? Тому що Бог — це Суб'єкт, і в Нього повинен бути об'єкт. Тому що завдяки існуванню об'єкта можна відчути стимул. Стимул від чого? Він створив людину, бо через неї можливо відчути стимул від краси, любові та істини. (67-50, 19.05.1973)
Основоположна енергія Всесвіту теж утворюється, спираючись на дію, видом подібну до зв'язку любові, обмін якою відбувається в матеріальному світі. Тому обов'язковою умовою перебування будь-якої істоти в цьому Всесвіті є наявність стосунків суб'єкта й об'єкта. (48-9, 31.08.1971)
Що є головною концепцією Всесвіту? Навіть філософи не знають, звідки з'явилась головна концепція Всесвіту. Істинна любов! Чому існує Бог? Він існує через любов. Бог потрібен через любов, Бог є для любові. Бог теж народився заради любові.
Таким чином, до існування Всесвіту була концепція любові. Для втілення цієї концепції любові має бути чоловіче й жіноче начало, позитивне й негативне начало. Все існуюче буває двох типів. (247-119, 01.05.1993)
Усі головні засади людства і Всесвіту базуються на концепції суб'єкта й об'єкта. Адже все народилося через партнера. Все, що тільки існує, має суб'єкта і об'єкта. Це вірно і щодо світу мінералів, чи не так? Та ж молекула складається з позитивного іону й негативного іону — суб'єкта й об'єкта. У рослинному світі присутні тичинка й маточка, у тваринному світі — самка й самець, у світі людей — жінка і чоловік. У сюди спостерігається партнерство. (260-252, 19.05.1994)
Що є основою Всесвіту? З чого почався Всесвіт? З любові. Вчені кажуть, що Всесвіт існує за рахунок сили. Подивившись на дію, вони вважають, що існує сила. Сила не призводить до дії. Що спершу: дія чи сила? Коли хлопець тільки зростає, сила любові не діє. Він зростає, діючи як чоловік. Тіло й душа діють і він потроху стає змужнілим.
Коли потім він зустрічає жінку, виникає горизонтальна сила. Щоб виникла сила, неодмінно треба пройти через процес. До сили існує дія. Тоді звідки вона виникає? З відношень суб'єкта й об'єкта. Людина має душу й тіло, все існує в парній системі. Ці очі теж повинні настроїти фокус, ніс також спочатку повинен сфокусуватись. Вони існують на основі парної системи. (247-119, 01.05.1993)
Якою є формула відтворення? Всесвіт складається з елементів «плюсу» і «мінусу». Подивитись хоча б на молекулу: вона складається з пози тивного й негативного іонів. Є сфера взаємодії, чи не так? Атом складається з протонів та електронів. Все існує у такий спосіб. Такою є основа побудови Всесвіту. Рослини — тичинка й маточка, тварини — самець і самка, люди — чоловік і жінка, вірно? Все існує у взаємодії. Взаємодія, зрештою, має бути впорядкована в єдину структуру. Оскільки Бог — суб'єкт, Він має все контролювати. Якщо подумати, що об'єднана сфера взаємодії, яка відповідає наміру Божого творення, не утворилась, то радості від Свого творення Бог мати не може. (247-183, 09.05.1993)
Є два види істинної любові: вертикальна любов і горизонтальна любов. Всесвіт рухається згідно з цим основним принципом. Його побудова теж є такою. Рослинний світ, тваринний світ і світ мінералів — все відображає коло, центром якого є відношення суб'єкта й об'єкта. Належить зрозуміти, що все взяло світ початок з моделі любові у відповідності до основи Всесвіту. (217-96, 04.05.1991)
Подивіться на цей світ, Всесвіт. У світі мінералів є позитивний і негативний іони, у рослинному світі є тичинка й маточка, у тваринному світі є самець і самка. Останнім часом кажуть, що навіть бактерії мають чоловічий і жіночий різновиди. Все об'єднується, керуючись любов'ю, у відповідності до свого виду. Коли ідеальна любов людини, представляючи небо й землю, стає єдиною, створіння у Всесвіті, всі, хто мають пару, об'єднуються і підтримують її. Якщо хочуть побудувати будинок, спершу закладають основу. Подібним чином вся ця парна система створена заради людства. Ви, мабуть, бачили, як самець, який ходить із самкою, захищає її ціною життя, коли їй загрожує небезпека. Народивши дитинчат, вони віддають заради них своє життя. Такий шлях любові. Це через те, що такою є першооснова. (222-123, 28.10.1991)
До дії у Всесвіті повинні бути суб'єкт і об'єкт. Тому навіть Сам Бог, Який є джерелом Всесвіту, повинен мати душу, що є суб'єктом, і тіло, що є об'єктом, які вічно співіснуватимуть на основі концепції любові. Тільки в любові є вічне життя. (209-87, 27.11.1990)
Структура Всесвіту не виникла всліпу. Цей величезний Всесвіт відповідає взаємодоповнюючим стосункам суб'єкта й об'єкта. Він здійснює рух віддавання-та-приймання та існує вічно, дотримуючись колії вічного закону. Якщо дотримуватись колії закону, існуватимеш вічно. Якщо ж її не дотримуватись, почнеться руйнування.
Ми житимемо довго, коли їстимемо, матимемо нормальне травлення і постачання поживних речовин через кровоносні судини. Подібно до цього повинно відбуватися нормальне постачання у Всесвіті. Вічне існування там, де є і віддавання, і прийняття. (182-116, 16.10.1988)
Чому Бог створив небо й землю? Він створив їх через любов, яка є основою. З цієї причини весь існуючий світ створено на основі парної системи. Все має пару. Світ наповнений до країв парною системою. Любов оточує людину і є ядром Всесвіту. Встановивши стовп любові, центром якого є людина, вона має жити, ставши його основою. Це було ідеалом творення, центром якого є Божа любов.
«Що є Божим ідеалом творення? У чому Божа воля?» Його воля повинна згинути, якщо піде шляхом влади. Вона повинна згинути, якщо піде шляхом знань. Вона здійсниться тоді, коли піде шляхом Божої любові. Кінцевим пунктом призначення повинна стати любов. (185-165, 08.01.1989)
Питання в тому, чому віддаючи, процвітаєш і ростеш. Причина в тому, що це співвідноситься з основою часів творення Богом цього Всесвіту. Бог намагався творити, тягнучи до Себе? Він віддавав. Коли віддавати, весь час збільшуватимешся. Якщо Америка зміниться концепцією повного віддавання, вона поступово зростатиме. Постійне приймання призводить до зменшення. Чому? Це відповідає основному принципу творення Бога, тому Всесвіт вам допомагатиме. (183-323, 09.11.1988)
Основний кут Всесвіту в 90 градусів — це істинна любов. Він є еталоном вимірювання для всього. У тваринному світі існують самці й самки, чи не так? Знаходяться вони зліва чи справа, мають позитивну натуру чи негативну. Тому, дотримуючись вертикалі й горизонталі, всі вони вступають у стосунки любові відповідно до свого підкласу. Вони теж всі кохаються, чи не так? Коли тут знаходяться вертикальна лінія і горизонтальна лінія, то тут маємо положення існування.
Отже, це музей, який існує на основі любові. Птахи ризикують життям заради любові. Тварини теж. Це всіх стосується. І рослин, і світу мінералів. Серед хімічних сполук є позитивний іон і негативний іон. Всі хімічні елементи також діють, спираючись на свого партнера. (198-360, 11.02.1990)
Звідки взяла свій початок основа Всесвіту, джерело руху? У світі небесних тіл теж так: планети обертаються навколо Сонця. Вони стають єдиним ядром і поєднуються з іще однією відносною системою. Коли вона збільшиться, то поєднується з ще однією великою системою. Як же тоді насправді виглядає увесь Всесвіт? Як виглядає цей великий і безкрайній Всесвіт? Він рухається. Все рухається заради утворення єдиної кулі. Тим часом Всесвіт, в якому рухаються зорі, збільшується у певний момент і зменшується. Він дихає. Земляний ґрунт теж збільшується і зменшується. Ви це знаєте? Збільшується і зменшується. (222-174, 03.11.1991)
Навколо чого ви хочете обертатися? Ви хочете обертатися навколо істинної любові. Це основа Всесвіту. Що буде, якщо і чоловік, і жінка забажають приймати? Якщо вони вдвох прагнутимуть приймати, то їм доведеться упертися один в одного чолами, бо це означатиме, що вони хочуть управляти один одним. Існування у Всесвіті передбачає взаємодію. Основний принцип взаємодії говорить, що сторона, яка віддає першою, є суб'єктом. Людина, яка віддає першою, є суб'єктом. (123-227, 02.01.1983)
Панове, що важливіше: тіло чи душа? Душа. В центрі душі знаходиться істинна душа, яка надає істинній любові першорядне значення. Тут так само. Отже, оскільки істинна любов є основою Всесвіту, людина, що не має душі істинної любові, зазнає звідси вигнання. Бог не хоче, щоб ви були вигнані зі Всесвіту, Він хоче вас усьому навчити. Шлюб має на меті підготувати чоловіка і жінку, щоб і він, і вона могли любити істинною любов'ю. Вони повинні об'єднатися і стати партнером «плюса», тобто Божої істинної любові. Щоб її довершено віддавати і приймати, людина має бути досконалою. (123-107, 19.12.1982)
Якщо ми знайдемо корінь Всесвіту та приєднаємося до нього, то повернемось до Бога. Але знайте, що Він є його власником. У чому полягає причина початку Всесвіту? Хоч хтось і скаже, що про Бога досі не відомо, але людина — це чоловік або жінка, тобто суб'єкт або об'єкт. Поглянувши на світ мінералів, ми можемо побачити, що молекула складається з катіону й аніону, у рослинному світі бачимо тичинку й маточку, у тваринному світі — самця й самку, а серед людей — чоловіка й жінку.
Досі були численні доктори наук, численні вчені, проте ніхто так до цього і не додумався. Хіба ви можете це заперечувати? Якщо ви запитаєте своїх батьків, дідів, прадідів, прабатьків людства, якщо ви навіть підете далі і запитаєте Бога, Який є коренем Всесвіту, всі вони погодяться з висловленою думкою. Це залізне правило. Ця істина залишитися як основний принцип, навіть якщо Всесвіт пройде в своєму розвитку мільйони й мільярди років, тому це залізне правило. І звичайно ж, що коли станеться, що ви постанете перед Богом, Він виноситиме вирок про те, хто правий, а хто помиляється, керуючись цим залізним правилом. (279-244, 15.09.1996)
Той, хто наполягає на своєму, зазнає вигнання. Якщо подивитися на все суще у Всесвіті, то у світі мінералів побачимо стосунки суб'єкта й об'єкта, у рослинному світі — тичинку й маточку, у тваринному світі — самця і самку, світ людей теж існує таким чином. Господарем цієї основної любові є не ви, а ваш партнер, але оскільки людина заперечує свого партнера, то не може існувати в світі, який пізнається через партнера. Отже, вона виганяється з нього, бо не має корисної цінності. (280-63, 01.11.1996)