Розділ 6. Небесний закон спирається на принцип чотирьохпозиційної основи
Чому ми сумуємо, коли помирає люба людина? Коли помирає любий, ми моментально це відчуваємо, завдяки дії надлюдської сили, яка сповнює весь світ.
Чим більше людина сповнюється цією силою, тим більше вона відчуває вселенську енергію у вертикальних стосунках з Богом.
Однак, коли помирає той, кого ми любимо, ця сила нас залишає, і ми одразу ж відчуваємо наслідки цього. Це — гіркий факт. Я повинен стати досконалим виробом, але така подія перетворює мене на бракований продукт.
Люди в житті прагнуть до досконалості, але коли в них з’являються якісь дефектні елементи, які суперечать цій тенденції, вселенська сила усуває умови, які призводять до цих дефектів. Це проявляється у вигляді болю. Ви повинні мати чітку уяву про це. (30-85, 17.03.1970)
Шанобливий син — це той, хто відчуває невимовне горе, втративши своїх любих батьків. Батьки також відчувають скорботу, втративши дитину. Те ж саме відбувається й між чоловіком і дружиною. Наші нащадки будуть відчувати те ж саме. Це не зміниться у віки вічні. (30-82, 17.03.1970)
Якщо ваш чоловік чи ваша дружина помруть, ви будете горювати.
Справа в тому, що Принцип всесвіту вимагає, щоб три стадії — батьки, подружжя та діти — стали єдиним цілим і сформували чотирьохпозиційну основу, центром якої стане Бог. Тих, хто не відповідає цьому вселенському Принципу, виганяються зі сфери, яка ґрунтується на ньому, тому вони і відчувають біль і печаль. (96-28, 01.01.1978)
Чому ж чоловік ллє сльози, якщо помирає дружина? Тому що він втрачає можливість мати дітей, свою третю мету. Якщо її не здійснити, залишається тільки впасти та померти. Тому він не може не плакати.
В електриці є плюсові та мінусові заряди. Якщо один тип зарядів зникає, інший не може виконати ніякої дії. Людина йде таким же шляхом. (27-345, 01.01.1970)
Людина почуває себе нещасною, якщо в неї немає дітей. Можливо, хтось думає так: «Ну і нехай немає дітей, головне, щоб чоловік з дружиною жили дружно». Однак це невірно.
Небесний закон базується на принципі чотирьохпозиційної основи, тому після того, як чоловік і жінка зустрічаються та досягають єдності, вони неодмінно повинні дати життя дітям і побудувати чотирьохпозиційну основу. Таким є всезагальний закон Всесвіту. Людина, яка не завершила чотирьохпозиційну основу, не відповідає цьому закону. Мати лише сина недостатньо. Якщо у вас є лише один син, ви пізнаєте смак любові до нього, але вам буде незнаним смак любові до дочки.
Чи можете ви зрозуміти з пояснень інших людей, який смак меду? Одними поясненнями тут не обійтись. Перед тим, як пояснити щось, я повинен сам розкрити вам рота, покласти туди меду, а потім уже пояснювати: ось це, мовляв, смак меду.
Отже, чому люди сумують та почувають себе нещасливими, якщо в них немає сина? Людина, у якої є лише донька, коли дивиться на того, у кого є син, каже, що в цьому світі неможливо мріяти про щось більше, крім того, щоб мати сина. На Заході люди не дуже це розуміють. Підкреслюючи важливість концепції індивідуалізму, вони втратили чутливість до таких речей. Тому їм потрібно знову знайти цю чутливість. Ось чому вони занурюються у східну філософію.
Отже, в сім’ї повинні бути чоловік, жінка, сини та доньки. Потім, коли вини досягнуть один з одним досконалої єдності та стануть просуватися вперед, від початку і аж до досягнення кінцевої мети, крокуючи в такт з небесною долею, ця сім’я здобуде вічне життя. Одна людина не зможе жити вічно, а якщо й зможе, у вічному світі вона буде завжди блукати, а за плечима у неї будуть лише негаразди. У неї немає умов, необхідних для щастя. (24-223, 17.08.1969)