Розділ 1. Чому нам подобається сім'я?
В сім’ї ми можемо вільно любити та бути любимими, тому вона процвітає. Саме в цьому полягає причина того, що люди сумують за батьківщиною, за родиною, в якій є батьки, брати та сестри. (38-328, 08.01.1971)
Сім’я — це гарне місце. Чому? Тому що в ній є тато та мама, старші брати та сестри, молодші брати та сестри, рідня. Ось чому будь-яка людина відчуває у своєму серці тугу за рідним краєм, за своєю батьківщиною. Люди думають про свою батьківщину більше, ніж про всю країну. Навіть якщо людина живе в Республіці Корея, вона тужить за своїм рідним містом. (23-151, 18.05.1969)
Чим гарна сім’я? Тим, що, завдяки любові батьків, вона стає платформою для вільної діяльності. Так само і Бог повинен мати можливість діяти вільно. Коли виникає суспільство, яке складається з людей, внутрішня сутність яких випромінює любов, як би убого вони не виглядали, Бог стає вільним.
Чи не так? Коли ви приходите до чийогось дому в якості гостя, ви відчуваєте себе незвично, вірно? Чому це так? Тому що ви не пов’язані з цим домом узами любові. Оскільки узи любові не простяглися в усі сторони, ви почуваєте себе ніяково. Ось чому нам належить йти цим шляхом виховання характеру. (99-305, 01.10.1978)
Що в сім’ї є найкращим? Це визначаєте не ви.
Що ж тоді у сім’ї має найбільшу цінність? Батьки. Навіть особисто для вас цінність можуть мати влада, знання, а ще слава чи гроші, але батьки — це єдине, що переважає за цінністю всі ці речі. Після батьків йдуть ваш чоловік чи дружина, й потім — ваші діти. Дійсно, чи є у вас в сім’ї щось цінніше за ваших батьків, дружину чи дітей? Ні.
Чому ж тоді нам подобаються батьки? Чому нам подобаються чоловік, дружина чи діти? Тому що є любов. Батьківська любов абсолютно необхідна дітям. Подружня любов абсолютно необхідна чоловіку та дружині. Крім того в сім’ї абсолютно необхідна дружня любов між братами та сестрами та шанобливість, яку діти відчувають у душі по відношенню до батьків. (112-289, 25.04.1981)
Хто в сім’ї найкращий? Хіба це не батьки? А чому? Тому що вони ближче за всіх до нас, з ними можливо підтримувати стосунки любові все життя. За батьками йдуть коханий чоловік чи дружина. Подружнє кохання не так тісно пов’язане з абсолютною та вічною любов’ю, яку дарують Небеса. Однак, не дивлячись не це, якщо у стосунках між чоловіком і дружиною любов стане безумовною, вона принесе в сім’ю щастя та гармонію. Хіба не стане вона тоді тим найкращим, що є в такої сім’ї?
Я так дивлюся на це питання. Далі слідує дитяча любов до батьків, любов дітей, які прагнуть зробити щось для своїх батьків. Якщо діти можуть жертвувати собою заради батьків і любити їх з ясним позитивним настроєм, прагнучи створити ідеальне оточення, в якому пробиваються паростки надії завтрашнього дня і немає місця відчаю, така чиста та щира дитяча любов буде мати цінність, яка необхідна для щасливої сім’ї.
Якщо сім’я в повній мірі має істинну батьківську та істинну подружню любов, а також істинну любов дітей, у світі людей таку сім’ю неможна не назвати найідеальнішою. (БСІК І-913)