Розділ 3. Істинної любові бажають усі
Мун Сон Мьон, 13 лютого 2000 р., Сеул, Корея
Шановні гості, пані та панове!
Я щиро вдячний, що попри свій зайнятий розклад, ви знайшли час і приєднались до четвертого Всесвітнього фестивалю культури і спорту.
Всі мирні ініціативи, які обстоювалися мною протягом життя заради втілення істинно мирного світу через ідеальні сім'ї, були послідовно спрямовані на здійснення Божої волі на землі. Надія нового тисячоліття, яке почалося з намацування шляхів примирення і єдності після віку роз'єднання і конфліктів, не здійсниться сама собою.
Керуючись Божим ідеалом творення, весь світ повинен в усіх сферах і галузях конкретно втілювати конкретний план розбудови єдиного світу під одним Богом.
Після того, як 16-річним хлопцем я був покликаний Небесами, я вільно спілкувався з Ісусом в раю, включаючи святих і мудреців різних епох. Долаючи випробування на життєвому шляху, я віддавав усю свою душу й сили з одним бажанням — успішно виконати Божу волю.
Яка полягає у побудові Небесного Царства свободи, миру й звільнення на землі й на небі. Первісні стосунки Бога і людини — це стосунки Батька і дитини. Гріхопадіння означає їх розрив, а відновлення означає відродження зв'язку між Батьком і дітьми.
Різноманітні мирні ініціативи та міжнародні організації, які я заснував у минулому, слугували засобами здійснення єдиного світу під Богом у відповідності до Його волі.
Зокрема, церемонія міжнародного Благословення, свідками якої ви стали, є Божою стратегією корінного вирішення расових, релігійних та національних конфліктів, які постали в силу гріхопадіння. Гармонійна зустріч в одному місці представників п'яти рас як істинних братів і сестер та істинних чоловіків і дружин є реалізацією святого ідеалу єдиного світу під одним Богом.
На завершення святкування мого 80-річчя та історичної конференції, присвяченої четвертому Всесвітньому фестивалю культури і спорту, я хотів би вам запропонувати разом поміркувати на тему моєї промови «Істинної любові бажають усі».
Пані та панове, що найважливіше і найпотрібніше для людини? Це не гроші, не влада і не знання. Дорожчою за життя, потрібнішою, ніж повітря і вода, є істинна любов. Чим же вона дорогоцінна і важлива для нас?
Бажання Бога побачити істинну людину є аналогічним за силою бажанню людини побачити Бога. Проте, якщо Він захоче спершу побачити чоловіка, це, ймовірно, викличе невдоволення з боку жінки, і навпаки.
Ось чому Бог не міг не поставити на перше місце любов. Адже тільки вона дозволяла Йому дивитися на чоловіка й жінку, торкатися їх і ділитися з ними одночасно. Бажання заволодіти найціннішою річчю в світі може збудити дух суперництва між чоловіком і жінкою.
Але пізнавши, що це — любов, вони схочуть бути її співвласниками і жити в єдності один заради одного. Отже, любов не тільки припадає всім до душі, вона єдина здатна повною мірою задовольнити всі бажання людини. Цей принцип робить можливим Боже провидіння спасіння.
Любов первісно належить Богу. Однак Він не може володіти нею наодинці. Любов неодмінно вимагає партнера.
Вона не може виникнути, якщо чоловік і жінка живуть порізно. Отже, можна сказати, що жінка існує заради любові чоловіка, а чоловік — заради любові жінки. Навіть непримітний на вигляд чоловік або неприваблива жінка бажають, щоб у них був об'єкт любові. Вони хочуть мати об'єкт найвищої любові.
Ми бачимо, що у Всесвіті все організовано попарно: суб'єкти й об'єкти, «плюси» й «мінуси». Світ мінералів, світ рослин, тваринний світ і світ людей — все існує в парній системі. Річ у тому, що всі бажають отримати істинну любов через такі взаємостосунки. В рамках Всесвіту любов'ю неможливо володіти наодинці, з іншого боку, поява партнера дає людині можливість володіти всім, що пов'язано з любов'ю.
Наприклад, без дітей не виникне батьківська любов, подружжя не зможе стати господарем батьківської любові. Саме тому заради здійснення істинної любові Бог створив Всесвіт і людину в якості Свого партнеру.
Всі види любові: дитяча, братів і сестер, подружня, а також батьківська — виникають через єдність суб'єкта й об'єкта. Союз любові суб'єкта й об'єкта не можна розділити. Якщо це зробити, істинна любов зруйнується і зникне. От чому концепція розлучення не має підстав для існування.
Любов, яку переживає чоловік, виходить не від нього самого, а від жінки. Жінка також відчуває любов, яка виходить не від неї самої, а від чоловіка, її партнера. Тобто господарем любові є партнер. Отже, більше за любов ми повинні цінувати свого партнера, необхідно бути йому вдячним і жити заради нього.
Це фундаментальний принцип, що дозволяє подружжям, які отримали Благословення, жити разом вічно. Створивши повну єдність у взаємній пошані та істинній любові, подружжя остаточно викоренять грішний сатанинський рід.
Істинна любов народжується не тільки в горизонтальних стосунках, але й у вертикальних. Поступово переходячи в більш високий вертикальний вимір, горизонтальні стосунки істинної любові, врешті-решт, досягнуть найвищої точки — положення «царя істинної любові», оскільки саме в цьому положенні все зливається, потрапляє в обійми, розчиняється в любові та може розквітнути.
Висновок такий: все суще у Всесвіті прагне з'єднатися та жити в любові. Можна сказати, що все народжується, живе і вмирає заради любові.
Істинної любові бажає не тільки людина, а й усе творіння. Саме тому ми не повинні забувати, що відповідальність людини — володаря всього сущого — полягає не тільки в тому, щоб обняти і любити шедеври, створені Богом, але і в тому, щоб навчити все творіння любові. Все суще шукає такого господаря. Подивившись на себе в такому світлі, ми повинні бути в змозі відчути сором.
Всі створіння, що наповнюють Всесвіт, існують у парах з партнерами свого рівня, але всі вони підкоряються закону, за яким вони піднімаються на більш високий рівень, будучи поглинутими у вимір вищої любові. Тобто елементи неорганічного світу прагнуть стати частиною рослин, рослини — частиною тварин, які, в свою чергу, бажають бути поглинутими людиною.
Отже, всі елементи творіння, будучи з'їденими або поглинутими, піднімаються у вимір вищої любові, щоб зрештою посісти положення, яке дозволить їм отримати любов, найближчу до Бога — джерела любові. Таким чином, саме суть істинної любові є кінцевим пунктом призначення всіх елементів творіння.
За такою логікою істинної любові ми повинні по-новому інтерпретувати поняття «виживання сильнішого», введене Дарвіном. Відповідно до цієї логіки навіть мурашки і мікроби в прагненні до істинної любові готові померти заради господаря, що їх любить. Згідно цього універсального принципу, людина, створена бути найвищим об'єктом Божої любові, за своїм положенням може використовувати все творіння собі в їжу.
Під час їжі людина повинна відчувати в серці істинну любов Бога, Творця. Істоти, що мають подовжену форму, нап риклад, вугри чи земляні черв'яки, які так подобаються рибам, в більшості випадків використовуються як лікарські засоби. На кожному рівні одні істоти стають їжею для інших. Без цього Всесвіт не зміг би продовжувати існувати.
Згідно ідеалу Бога, із сімені Адама і Єви мала бути створена сім'я, а за нею — рід, країна і народ величезного Царства Небесного, який примножувався би в традиціях Божої істинної любові. Хоча мої слова в корені розходяться з теорією Чарльза Дарвіна, світ миру здійснюється у відповідності до моїх слів. Це тому, що вони розкривають фундаментальний принцип, за яким реалізується ідеал творення.
Між еволюціоністами і креаціоністами тривала безперервна суперечка. Вже саме слово «креаціонізм» (теорія сотворіння) визнає існування Бога-творця. У Божому творінні, яке відбувалося через суб'єкт і об'єкт, закладена направленість і певна мета, тоді як комуністична теорія, що спирається на матеріалізм, не може мати ніякої направленості та мети. Метою Божого творення є істинна любов, а комунізм ґрунтується на боротьбі й руйнуванні, що неминуче призведе до загального винищування.
Найціннішою істотою в усьому творінні є людина, тобто чоловік і жінка, а найважливіша частина людини — це не ніс, очі, руки чи головний мозок, а статеві органи, центральні органи любові. Все у Всесвіті відтворюється завдяки органам любові. Розмноження рослин і збільшення популяції тварин відбувається через репродуктивні органи.
Прекрасна єдина сім'я найвищої цінності створюється на основі єдності подружжя. Ідеальна сім'я починається в подружній єдності. Органи любові — це чертог любові й життя, місце надзвичайної цінності, де зустрічаються родовід та історія.
Фундаментальний принцип, покладений Богом в основу створення Всесвіту, спирається на концепцію чоловічого і жіночого начал. Проте, якщо чоловіче й жіноче начало бажають абсолютної любові, вони повинні мати виключно одного, абсолютно одного партнера. Чоловік і жінка мають бути вічно абсолютними. Тому Бог не створив двох Адамів чи двох Єв. Кожен з них був створений в єдиному екземплярі.
Проте сьогодні в світі трапляється, що у дитини буває до десяти вітчимів. Який хибний цей світ, він подібний до баку для сміття! Дотримання й оберігання цнотливості жінкою або чоловіком рівнозначно збереженню Всесвіту, оскільки порядок любові між ними — це фундамент, на якому тримається Всесвіт.
От чому не можна зловживати любов'ю і уподібнюватися тваринам. У любові один господар. Визначення «істинна» в понятті «істинна любов» означає, що другий партнер є неприпустимим. Партнер повинен бути один і лише один.
Не кожен може сказати, що має «істинну любов». Тільки Бог здатний любити істинною любов'ю в справжньому значенні цього слова, тільки Він є абсолютним владикою істинної любові. І Боже істинне життя, і Божий істинний рід, і Божа істинна совість мають потребу в істинній любові. Таким чином, сама основоположна сутність Бога — це істинна любов.
Неможливо зав'язати узи істинної любові поза стосунками з Богом. Якщо батько й мати жили дружно і не сварилися, це ще не означає, що їх любов була істинною. Коли закохані хлопці й дівчата життям присягаються любити одне одного, це не істинна любов. Вона ніяк не пов'язана з Богом і тому не є істинною любов'ю. Щоб любов була істинною, її центром обов'язково повинен бути Бог.
Неможливо стати сином або дочкою Бога, не маючи відношення до Його кровного роду, життя і любові. Щоб зустріти теплий прийом в світі істинної любові, недостатньо володіти владою, знаннями, грошима чи військовою силою.
Істинна любов бажана для всіх, але існує закон, згідно якого любов — це самовіддача на благо інших. Необхідно служити своєму партнерові й жертвувати собою заради нього. Той, хто будує свої стосунки з людьми, постійно вимагаючи від них щось для себе, буде покинутий всіма.
Подібний егоїстичний індивідуалізм — це стратегія сатани, його мета й інструмент, а тому його єдиним результатом буде пекло. Жити потрібно заради загального блага. Живучи в турботі й самопожертвуванні в ім'я інших, заради загального блага, людина відчуватиме любов з усіх боків.
Народжуючись дитиною, людина вступає у стосунки з братами й сестрами, потім вона утворює подружжя та стає батьком або матір'ю. В цьому процесі господарем істинної любові на кожному етапі є Бог. Тобто, спостерігаючи за тим, як людина росте, Бог стає господарем любові на кожній послідовній стадії життя. Отже, можна навіть сказати, що людина більш цінна, ніж Бог, оскільки саме за допомогою людини Бог стає господарем всіх видів любові. З тієї ж причини ми вважаємо, що людина, яку ми любимо, володіє незрівнянно більшою цінністю, ніж ми самі.
Отож, Бог вкладає Себе і забуває, знову вкладає й забуває заради більшої цінності. Він може вкладати постійно, бо вклавшись на сто відсотків, він забуває про це на сто відсотків.
Аналогічним чином, дружина, бажаючи своєму чоловікові благополуччя, безперервно і самозабутньо працює заради нього, не ведучи облік своїм заслугам. Так вона допомагає йому досягти успіху. Наші самозабутні та безкорисливі зусилля на кожній стадії ушляхетнюють любов, підносячи нас до положення Бога. Вступаючи з Ним у відносини як з Батьком, ми знаходимо вічне життя.
Всі хочуть увійти до Царства Небесного, але людина може потрапити туди, якщо бажання її душі не обмежуються прагненням, щоб люди оточували її своєю увагою. Істинна любов починається з бажання жити на благо інших, пригорнувши в обійми всі шедеври Божого творіння. Живучи заради людей всього світу і в кінцевому підсумку заради Бога, ми досягаємо Царства Небесного.
На нашому життєвому шляху ми повинні більше трьох разів виразити рішучість жити заради інших, не шкодуючи свого життя. Ми повинні заплатити відкуплення за час, коли відбулося гріхопадіння в сім'ї Адама, за розп'яття Ісуса на хресті та за гоніння, яким піддалася сім'я Господа Другого пришестя. Якщо ми хочемо зустрітися з Богом, нам потрібно тричі померти і тричі воскреснути.
А після того не благати Його визнати наші заслуги, а заявити про свою рішучість зробити для Нього ще більше. Якби земля була населена такими людьми, цей світ був би Царством Небесним. Такий шлях проповідує преподобний Мун, такий світ він створює.
Дитя — це плід любові своїх батька й матері, але ви маєте знати, що плід любові з'являється, коли з'єднуються разом любов, життя і рід. Маленькі діти часто кажуть: «Це моє», але джерелом всього, що вони мають, є батьки. Батьки — це корінь і стовбур. Без батьків всі були б сиротами. Людина не може жити, якщо буде зруйнована драбина любові, яка пов'язує її з батьками.
Бог, джерело істинної любові, — наш Батько, а ми, люди, — Його сини й доньки. Взагалі батьки є верховними владиками любові, яка призначена для дітей.
Відносини між батьками і дітьми — вертикальні, а між подружжям — горизонтальні. Відповідно, ці два види відносин утворюють один з одним прямий кут (90 градусів). Якщо додати до цього ще й відносини братів і сестер, які є стосунками переду і тилу, всі види відносин любові утворять сферу. Тому все, що створюється любов'ю, має сферичну форму. Таку форму має весь Всесвіт.
У центрі створеної таким чином сфери об'єднуються й закріплюються всі види любові, там перебуває Бог.
Якщо взяти за основу вертикальні відносини між Богом і людиною, яка є Його дитиною, то справа буде любов, життя і рід чоловіка, а зліва — любов, життя і рід жінки. Якщо при цьому любов братів і сестер посідає напрямок перед-тил, то спираючись на ці види любові, весь Всесвіт приходить у рівновагу. В самому його ядрі, де зустрічаються всі види любові, перебуває Бог.
Якщо розглядати цю картину, розгорнувши її на площині, то можна відзначити, що у самих коренів любові, у самих коренів життя, у самих коренів родоводу, а також у самих коренів совісті знаходиться Бог.
Аналогічно, в сім'ї, центром якої є Бог, вертикальна і горизонтальна любов, а також любов між передом і тилом перебувають в єдності. В такій сім'ї бере початок рід, який потім збільшується кількісно до масштабів нації, держави, світу і Всесвіту, однак його основоположним центром завжди залишається Бог.
Якби Адам і Єва не згрішили, з'явилася б модель істинної подружньої любові, яка послужила вихованню любові. Тобто, вчитися любити можна було б у цієї пари. Хто поєднав би шлюбом дітей Адама і Єви? Самі батьки. Але яку участь дійсно беруть батьки у влаштуванні шлюбу своїх дітей в сучасному суспільстві? Необхідно замислитись на цим.
Оскільки в Церкві Об'єднання з'явилися Істинні Батьки, вони проводять церемонію одруження для людей усього світу, перебуваючи по відношенню до них на положенні батьків. При цьому долаються не тільки расові відмінності, ми пов'язуємо узами шлюбу також святих і злочинців. Істинні Батьки перемагають і відкидають любов, життя і рід зла щепленням. Вони дають Благословення всім рівною мірою, не обділяючи і Каїна, який убив Авеля.
Є момент, коли зустрічаючись, води відпливу і води припливу утворюють рівновагу. Схожим чином, коли історично провидіння спасіння (відновлення відкупленням) підходить до завершення і наступає перехідний період від зла до добра, добрі та злі люди разом отримують Благословення, виганяючи сатану.
Гріхопадіння людини — це помилка, пов'язана зі шлюбом в Едемському саду, тому зараз Істинні Батьки ставлять все на свої місця, влаштовуючи шлюби правильним чином. Істинні Батьки виправляють помилку, скоєну хибними батьками, скасовуючи пекло і даючи Благословення на шлюб мільярдам наших предків у духовному світі. Вони знаходять первісну істинну любов, істинне життя та істинний рід і відновлюють істинні стосунки батьки-діти, які ґрунтуються на істинній любові.
Таким чином вони роблять досконалим господаря моделі істинної любові 8-ми стадій, яка є Божим ідеалом творення. Іншими словами, ми встановлюємо довіку незмінну традицію істинної любові, проходячи внутрішньоутробний період, дитинство, період братів і сестер, юність (період заручення), шлюб, батьківство, період істинних дідуся і бабусі та період істинного царя і цариці. Так вдосконалюється модель істинної любові, тобто стосунки батьки-діти.
Вона передається у спадок як модель нескінченних поколінь нащадків, основою якої є незмінна істинна любов, тому що любов, життя і родовід істинного Бога абсолютні, унікальні, незмінні й вічні. Спираючись на істинну любов, досягають єдності батьки і діти, чоловік і дружина, брати й сестри.
Батьків господарями любові робить син, чоловіка — дружина, старшого брата — молодший. І навпаки, батьки не зможуть знайти положення господаря любові без дітей, дружина — без чоловіка, а старший брат — без молодшого.
Щоб стати господарем істинної любові, необхідно звеличувати партнера більше за себе і жити заради нього. Досягнувши єдності тіла й душі в особистості, єдності подружжя та єдності братів і сестер в сім'ї, ми сформуємо сферу національної єдності й довершимо сферу любові — ідеальну модель восьми стадій.
Таким чином наша ідеальна сім'я і країна — це місце, де батьки і діти, подружжя, брати і сестри, країни — всі бажають стати господарями моделі восьми стадій, спираючись на істинну любов. Звідси починається вічна глобальна рівність, внаслідок чого бере свій початок Царство Небесне на землі, а також автоматично здійснюється Царство Небесне на небі.
Зараз, на порозі третього тисячоліття, Бог сподівається, що благословенні сім'ї, які живуть по всьому світу, об'єднаються з Батьками неба й землі і, керуючись істинною любов'ю, стануть в авангарді революції нової сім'ї і всесвітньої революції моралі, будуючи тим самим ідеальне Небесне Царство вічного миру і єдності скрізь на землі та на небі.
Висловлюю сподівання, що всі ми візьмемо участь у цій святій справі та станемо господарями, які успадкують сферу Божої істинної любові.
Нехай Бог благословить ваші сім'ї. Дуже дякую.