Розділ 6. Безмежна батьківська любов
Якщо поглянути з точки зору любові, де знаходиться межа батьківської любові до дітей? Батьки прагнуть любити своїх дітей не лише, коли ті ще маленькі, а протягом усього їхнього життя, і навіть у вічності. Люблячи, можна відчути значимість і більшу цінність.
Коли між батьком і дитиною встановлюються такі стосунки, в них виникає безмежна сила, безмежний стимул і якась безмежна новизна. (32-12, 14.06.1970)
Любов матері й батька — це один з найвеличніших видів любові, які існують у світі людей. Навіть людина, яка має високе положення в цьому світі, безпомічна перед своїми дітьми. Любов батьків до дітей безумовна і безмежна, тому що саме ця любов є джерелом всієї любові.
Ось чому сироти, які виросли без батьківської любові, прагнуть її більше за що б там не було. Навіть якщо в них є їжа та дім, де можна переночувати, в душі своїй вони завжди відчувають незадоволення та тугу. Чого їм бракує, так це саме батьківської любові. (БСІК І-1017)
Ви народилися дітьми люблячих батьків і виросли в їх любові. Батьки природнім чином люблять своїх дітей завжди, незалежно від того, скільки їхнім кровинкам років. Навіть якщо сину сімдесят, батьки дивляться на нього так само, як і давним-давно, коли вони його ростили. Таке вже у батьків серце. Незважаючи на те, що він стає старшим, їх серце поступово наближується до нього, вони відчувають все більшу відповідальність за свого сина, і їх душа, переповнена турботою про нього, стає все ширшою. Поспостерігавши за ставленням людей до своїх дітей у цьому світі, ми можемо добре це зрозуміти. (БСІК І-1017)
Заради своїх любих дітей батьки трудяться так старанно, що плавиться мозок їхніх кісток, і при цьому вони не помічають труднощів. Чому це так? Через любов. Віддаючи дітям свою плоть і кров, чи записують батьки вартість всього цього в конторську книгу? Не записують, вірно? Скоріше навпаки, вони жалкують, що не змогли віддати все.
Ось ви, тітоньки, також так чините? Коли ви годуєте дитину грудьми, адже ви засмучуєтесь, якщо вона її не бере: «Чому вона не їсть?» Але це ж однаково з тим, якби ваша дитина підключила до вас шланг і тягнула по ньому вашу кров і плоть, чи не так? Якщо подивитися, хіба вона не найбільша зі всіх злодіїв? Тим не менш, мати починає хвилюватися, якщо малюк не ссе її молоко. Чому ж він їй так подобається? Тому що таким є закон любові. (39-334, 16.01.1971)
Коли батьки бачать свого малюка, який заривається в материнські груди, вони відчувають дотик справжньої любові. Коли батьки обнімають його, не просто вони відчувають щастя, увесь Всесвіт входить у стан спокою, тому вони відчувають, що вся атмосфера покращується, і повсюди немов пробиваються молоді паростки. Тому, якою б непосидючою не була їх дитина, вони мають широту душі, яка дозволяє їм вітати всю її бурхливу діяльність.
Ось чому батьки здатні любити її безмежною любов’ю. В якомусь плані цей малюк — їх ворог, який висмоктує з них кров і плоть, немов через шланг. Однак ніхто не думає таким чином. Чому? Та тому, що завдяки дитині батьки знаходять багато чого: жінка отримує імпульс нової надії як мати, а також новий стимул стосовно свого чоловіка. В такі моменти щось виникає між батьками та дитиною. В такій ситуації ніхто не може розпоряджатися по- своєму. (БСІК І-1017)