Розділ 3. Людина має величну цінність
3.1. Цінність людини дорівнює Божій цінності
Наскільки велика цінність людини? Людина — це істота, за якою Бог, спираючись на палицю, сумував протягом тисячоліть. Я вважаю, що це і є сутністю Всесвіту. Оскільки між Богом та людиною були встановлені зовнішні та внутрішні стосунки, стає можливим формування світогляду вертикальної та горизонтальної любові. Завдяки встановленню стосунків верху та низу, лівого з правим, цей світогляд набуває свого поширення. В центрі цих стосунків живе Бог. У глибокій далині нашої душі, в місці, де можливий міцний зв‘язок, розташована центральна точка вертикалі та горизонталі. Якщо не пов'язати вертикаль з горизонталлю, то не буде створена основа вертикалі та горизонталі у формі ідеальної любові. Навіть якщо буде існувати вертикаль, горизонталь не з'явиться. Отже, ви повинні розуміти, що людину можна створити тільки так. (48-224, 19.09.1971)
Бог — це абсолютна істота, Яка володіє абсолютним світоглядом, тому Він прагне знайти об'єкт, який має абсолютну цінність. Серед всього творіння, що існує на землі, ніщо не може замінити цей об'єкт. З точки зору цінності, цей об'єкт неможливо проміняти навіть на Самого Бога. «Цінність партнера» — трохи не зрозумілі слова, але коли ми кажемо про цінність партнера, то його основою є слово «партнер». Цінність цього об'єкту така, що її неможливо проміняти навіть на Бога. Бог залишиться на самоті, якщо спробувати обміняти його на Бога. Бог залишиться просто Богом.
Саме тому Бог віддавав Всього Себе, витрачаючи всю Свою силу. Він віддавав Себе без залишку. Тому людина була створена як об'єкт, який має цінність та який не можна проміняти навіть на Самого Бога. Знайте, що людина з тієї самої причини має абсолютну цінність. Маючи саме таке бачення, Бог створив людину, як істоту, що має таку цінність. (68-134, 29.07.1973)
Бог створив людину заради любові. Чому були створені люди? Вони були створені заради любові. Оскільки люди були створені в якості Божих дітей, вони відрізняються від іншого творіння. Вони були створені в якості об'єкту, що може отримати любов безпосередньо від Бога. (132-245, 20.06.1984)
На кого схожі люди? Вони схожі на Бога. Отже, Бог теж хоче любові, так само як і людина. Ідеальний світ творіння, в основі якого лежить любов — це субстанційний прояв любові, який з'явився як образ. У свою чергу, прояв образу з'явився як символ. Принцип Церкви Об'єднання дає саме таке пояснення. Що є основою цього? Ця основа — любов. Коли радіє субстанція, то автоматично радіє й образ, коли радіє істота, що є образом, автоматично радіє і символічний прояв. Що дає такий ефект? Тільки любов. (166-48, 28.05.1987)
Коли Бог вирішив створити об'єкт, який би прагнув любові, то на кого він був би схожим? Хіба не схожим на Бога? Якщо об'єкт схожий на Бога, то чоловіча та жіноча природи повинні бути схожі на те, що знаходиться всередині Бога. Зробивши об'єкт схожим на Себе, Бог узяв все із Свого первісного сон-сан та втілив у людину, як фізичний прояв невидимих думок, невидимого сон-сан. Саме тому слова Біблії у книзі Буття про те, що Бог створив людину на Свій образ, є вірними. (170-167, 15.11.1987)
Бог символічно вклав увесь Свій невидимий хьон-сан в усі наші тіла. На кого схожі очі? На Бога! Тому, подивившись на обличчя, ми побачимо всередині глибину очей. Вони за всім спостерігають. Також ніс, що символізує Адама та Єву. Він є центром. Рот — це творіння. Горизонталь. Отже, чотири помножити на вісім дорівнює тридцяти двом, в нас є тридцять два зуба. Базуючись на всьому творінні та числі 4, вуха символізують всі сторони світу. Те, що знаходиться вище шиї — це інформаційний центр Небес. (201-83, 04.03.1990)
Господар всього творіння, створюючи наше обличчя, вклав увесь Свій хьон-сан. Таким чином, в людині знаходиться вся Божа природа. Що символізують очі? Вони символізують Бога. Тому, коли з'являється якийсь організм, першими з'являються очі. Вони символізують Бога, Який є центром Небес та Землі. Отже, в будь-якої людини очі символізують Бога. Якщо подивитися в очі будь-кому, можна відразу зрозуміти: це сором'язлива людина чи безсоромна. (39-247, 15.01.1971)
Навіть якщо ми кажемо «істина», то що є її суттю? Це не гроші, влада або знання. Це любов. Первісна любов існує у вертикальному місці, правдива любов пов'язує все на горизонтальному рівні. Тому, розглянувши творіння, можливо пізнати Бога. Оскільки Адам та Єва — це образ Бога, подивившись на них, ми розуміємо Бога. Адам та Єва — це вертикальний суб'єкт істинної любові об'єктів, тому коли вони, завдяки любові чоловіка та жінки, пов'язавши всі сторони світу, встановлюють світову вісь, то відбувається поєднання з Богом та духовним світом. Також поєднується все у світі творіння. (179-290, 14.08.1988)
Знайте, що потрібно поєднатися з суб'єктом та об'єктом. Коли поєднуються суб'єкт з об'єктом, відбувається примноження. Якщо є дія віддавання-та-приймання, обов'язково відбувається примноження. Місце, де відбувається примноження там, де є радість.
Хіба Сам Бог не існує як істота, яка має дуальні властивості хьон-сан та сон-сан? Не кожна особистість є суб'єктом. Сімейний суб'єкт з'являється тільки тоді, коли поєднуються чоловік та жінка. Коли вони поєднуються, з'являється суб'єкт, навіть якщо вони того не хочуть. (42-115, 28.02.1971)
Люди самі повинні докладати зусилля, щоб відтворити первісну Божу любов для того, щоб любити Бога, щоб наблизитись до Бога. Про що каже перша заповідь: «І Люби Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією душею своєю, …!» Любити — це перш за все. Ви повинні любити всім своїм серцем та душею. Неможна любити наполовину. Потрібно любити до кінця, без залишку. Отже, справжнє серце, в якому проявляється Божий образ, стане єдине з Богом, воно має абсолютну первісну природу. Завдяки цьому, ви повинні проходити усі стадії з початку до кінця. Саме це є тим, що називають першою заповіддю. (149-237, 23.11.1986)
Ритм радості, який дозволяє Богу та людині, поєднавшись, звучати в унісон, та згідно з яким все може вторити вашому настрою та, слідуючи йому як символічно, так і образно, танцювати — це прояв радості, що робить все це можливим. У цьому випадку навіть творіння скаже: «А! Ось чого варте моє існування!» Наприклад, Бог та людина мають причину, тобто стосунки, які дозволяють їм взяти участь у бенкеті любові та робить їх істотами, що можуть розділити один з одним цю радість. Хіба це не те, чого прагне навіть найдрібніше творіння у світі. (166-46, 28.05.1987)
Творіння — це основа, що дозволяє створити Божих дітей, основа, що робить можливим встановлення стосунків. Це стосується і тварин, і неживої природи. У світі неживої природи також існують «плюс» та «мінус». У світі рослин є маточки та тичинки, у світі тварин — самці та самки. Внутрішній та зовнішній хьон-сан людини — це найвищий шедевр творіння, який, наводячи мости, поєднує все. (144-236, 25.04.1986)
Навіщо Бог створив день і ніч? Якщо сонце буде світити вдень і ховатися вночі, то наскільки цікавим буде ранок? Коли ми кажемо, що ранок чудовий і яскравий, що саме робить його чудовим і яскравим? Безперервне сонячне світло просто б набридло. Однак у реальності все має бути вражаючим, а для цього все повинно мати ритм, який може гармонійно об'єднувати разом цікаві символи та форми, щоб втілити любов, яка є метою всього. (124-85, 30.01.1983)
Шановні, де знаходиться коріння життя? У негрішних батьках. Тоді що ж це за положення негрішних батьків добра? Оскільки Бог — Суб'єкт дуальних властивостей, Він створив Всесвіт та людину у відповідності до Свого хьон-сан, втіливши в них Свої дуальні властивості. В Адамі розкрилися чоловічі аспекти Божої природи, а в Єві — жіночі аспекти.
З цієї точки зору, ми, звичайні люди, як правило кажемо «Небесний Батько», ведучи мову про одну особу. Але в цій концепції закладена інша концепція — Небесний Батько та Мати. (140-123, 09.02.1986)
3.2. Людина — це храм, в якому живе Бог
Що було, якби перші предки людства, Адам і Єва, не скоїли гріхопадіння? Вони посіли б однакове з Богом положення, в якому стали б з Ним єдиним тілом, успадкували б великий Божий здобуток творіння і відчули б радість, схожу на ту, що відчув Бог, коли створив цей світ. Саме такими стали б стосунки між Богом та людиною. Негрішна людина, яка має первісну природу, стає храмом Божим. (54-64, 11.03.1972)
Адам і Єва — Божі діти й одночасно Його храм. Коли б вони досягли зрілості та стали досконалим храмом, Бог оселився би в них. Таким чином, Адам і Єва, ставши зрілими та уклавши шлюб, в центрі якого Бог, стали б з Богом єдиним тілом. Бог став би внутрішнім Богом, а люди стали б тілом Бога у плоті.
В Першому посланні до коринтян 3:16 йдеться: «Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас живе?» Віруюча людина, отримуючи спасіння, стає Божим храмом. Безумовно, тільки такі люди можуть посісти положення первісних істинних предків людства. (54-139, 22.03.1972)
Навіть якщо Бог стає Батьком, а людина Божим сином, то те, що Батько займає вище положення, а син нижче, дає відчуття, схоже на стосунки верху та низу. Тоді б про що ми замислилися? «Тату, Тату, дайте разок посидіти на Вашому місці! Мені теж хочеться на ньому посидіти!» — у нас з'явилося б таке бажання. Якби в такий ситуації Бог сказав: «Гей ти, це геть неможливо!» — то все було б зруйновано. Тому Бог не може так вчинити. Скоріше за все Бог знає, що у нас є таке бажання, тому Він, кажучи: «Швиденько, швиденько йди сідай!» — поступився б навіть Своїм місцем для нас. Навіть віддавши це місце людям, Бог оселився б в нашій душі та перебував би там, зробивши її храмом. (54-89, 20.03.1972)
В Біблії пишеться: «Тіло ваше то храм Божий». Про що йдеться мова? Це залишається незрозумілим. Але це великі слова. Тому що, яким би великим не був Бог, але якщо встановлюється сфера любові об'єкту, в якій ми з Богом можемо шепотіти один одному про любов, поєднавшись з цією сферою, з'являється можливість отримати право успадкувати Всесвіт. Завдяки фундаментальному принципу любові стає можливим отримати право на успадкування Божого світу творіння: духовний світ, матеріальний та нематеріальний світи — простіше кажучи, увесь Всесвіт. Ви напевно не відаєте про цей дивовижний факт. (137-67, 18.12.1985)
Адам — це Боже тіло в плоті. Це ж написано в першому посланні до коринтян 3:16. Хіба ви не знаєте, що тіла ваші — то храм? Храм — це місце, де живе Бог. Коли в нашій душі розквітає первісна любові, то вона робить її Святим Святих. Тому в душі Адама Бог створив храм вселенської любові й хотів, щоб вона звідти розповсюдилася та забуяла квітами любові. Зрозумійте, що це мета, з якою Бог створив Адама та Єву та благословив їх, заповівши примножуватися, створити сім'ю та наповнити світ. (121-113, 24.10.1982)
Де знаходиться найсвятіше місце? Коли питають, де знаходиться Святе Святих, то це місце не Святе Святих Ієрусалимського храму. Святе Святих це не місце, побудоване людьми. Найсвятіше Святе Святих — це місце, створене Богом, де Він може з головою зануритися в любов. Ми втратили це місце. Тому наскільки ж великий людський гріх. (136-310, 29.12.1985)
Бог створив людину як Своє тіло, що отримало плоть. Навіть подивившись у Перше послання до коринтян, ми побачимо такі слова: «Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас живе?» Що таке храм? Це дім Бога. Хто такий Адам? Тіло Бога. Хто така Єва? Дружина Бога. Якби так сталося, то Божі діти народилися б в Його родоводі. Те, що вони стали б Його кров'ю та плоттю — фундаментальний принцип. (135-313, 15.12.1985)
Що буде з людиною, коли вона, досягнувши стадії досконалості, відправиться до духовного світу? Адам став би тілом Бога. Він став би храмом, домом, у якому перебував би Бог. Саме так написано у Євангелії від Івана та Першому посланні до коринтян: «Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас живе?» Яким чином ми відображаємо Бога? Коли ми досягаємо рівня досконалості у виконанні своєї частки відповідальності, Бог поселяється в нас і завдяки любові наше життя зливається в єдине ціле з Його життям. Чоловік і жінка стають подружжям та, створюючи сім'ю, в основі якої лежить любов, і об'єднуючись, стають єдиним цілим. Таким самим чином сила любові дала б нам змогу злитися з Богом, тобто стати з Ним єдиним цілим. (130-21, 11.12.1983)
Коли б люди досягли досконалості та стали зрілими, тоді невидимий Бог увійшов би в них і зробив там гніздо любові. Бог також може творити любов, яка, як оргазм, приносить насолоду одночасно і Йому, і Адаму. Тому любов — це найвеличніший і найсвятіший храм. Слово «храм» («сончон») в корейській мові складається з двох ієрогліфів, де перший («сон») означає «священний». Тому Бог живе всюди, де є істинна любов.
Чому людям подобається істинна любов? Тому що кожного разу, коли вони вступають з нею в контакт, вони знають, що одночасно вступають в контакт також і з Богом. Тому, коли Адам і Єва, досягши повної зрілості, займалися б коханням, тоді Бог, Творець Всесвіту, увійшов би в їхні тіла, зробивши їх найсвятішим з усіх храмів. (128-325, 02.10.1983)
Хто така Єва? Це дружина Адама. Адам — це плоть Бога. Моє тіло — це храм Божий. Бог — це невидимий Батько, Який живе в тілі Адама. Ці два батька стають єдиними. Між ними встановлюється єдність. Отже, головна точка об'єднання духовного світу, безтілесного та тілесного світів — це еталон первісної природи Адама. Що є еталоном цієї первісної природи? Він немає нічого спільного з грошима або жадібністю. В своїй цнотливій чистоті всі клітини тіла максимально мобілізують свої можливості, і тоді цей еталон виступає як рецептор чи антена, яка пізніше знаходить своє місце з Богом, коли Він приходить і поселяється в ній. Ось що таке еталон первісної природи. (120-70, 03.10.1982)
В Першому посланні до коринтян є слова: «Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас живе?» Тут ідеться про храм Божий. Увійшовши в стан медитації та молячись, спитаєте: «Бог, де ти?» Ви почуєте чудову відповідь: «Я тут! Чого ти метушишся? — скаже Він: — Ти що, не поснідав зранку? Чого ти ввечері починаєш галасувати!» Коли спитаєте: «Де Ти? — Бог відповість: — Де, де? Я всередині твоєї глибокої душі! Я в ній!» Де знаходиться Царство Небесне? Воно в душі вашій. (224-214, 24.11.1991)