Розділ 1. Бог сповнений історичного гніву, скорботи та страждань

1.1. Бог втратив положення Батька через гріхопадіння людини

 Нашим справжнім Батьком є Бог, але поки що цю роль відіграє сатана. Тому, як написано в Євангеліє від Івана, Ісус дорікав людям: «…пожадливості батька свого ви виконувати хочете» (Від Івана 8:44). Якщо б ви зрозуміли, наскільки обурливий той факт, що в ваших жилах тече сатанинська кров, то ваша душа скипіла б від обурення! Тоді, сповнившись мужності, ви захотіли б полоснути себе ножем та спустити всю брудну, фальшиву кров! Чи спадало вам таке на думку? Людина, яка люто б’є своє тіло зі словами: «Чортів шматок м’яса!» — це вірнопідданий Небес! (11-243, 29.10.1961)

 Релігія, яка поєднає людей з високим світом Шімджон, повинна детально пояснити людям, що Бог — це найнещадніша Істота на світі. Бог не тільки благий та великий. Він ще й нещасний, ображений, обурений та сповнений скорботи! Повинна з’явитися релігія, яка детально усе це пояснить. Тільки тоді люди зможуть стати шанобливими дітьми. (151-102, 28.10.1962)

 Як же обурюється Бог, адже ворог забрав у Нього королівський престол! Нехай вам буде відомо, що Він не зміг стати Богом слави; замість цього історія Бога була сповнена скорботи. Бог — це Король Своєї країни та всього Всесвіту, але живим Королем нехтують та кажуть, що Він помер! У Бога забрали ідеал, вкрали улюблених сина та доньку, та Його ворог обплутав сіткою брехні всю Землю! (105-199, 21.10.1979)

 До цих пір не існувало жодного народу чи країни, якими б міг керувати Бог. Тому всезнаючий та всемогутній Бог не мав змоги прямувати куди завгодно, оточений почестями. Обов’язок синів та доньок, шанобливих дітей, патріотів та доброчинних жінок Сім’ї Об’єднання полягає в тому, щоб розвіяти Божу скорботу, зрозумійте ж це! «… І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Від Івана 8:32) Вільний той, хто пізнав. Ми ясно кажемо про це. (56-327, 18.05.1972)

 Скільки сліз ви пролили за Бога? Чи доводилось вам тупотіти ногами з рішучістю працюючи замість Нього, при цьому розуміючи, що, можливо, на цьому шляху ви позбудетесь і рук, і ніг? Ви так не робили! Якщо ви прагнете стати дітьми Бога, вам доведеться проливати сльози заради спільної справи! При зустрічі з Небесним Батьком ви повинні зуміти втішити Його, безкінечно ридаючи: «Батьку, як же гірко тобі було втратити мене, Свого сина, та наших прабатьків! Скільки приниження, болі та непосильної праці випало на Твою долю через їх нащадків за всю історію, аж до наших днів!» Бог всезнаючий та всемогутній, у Нього достатньо влади, щоб судити весь світ і самого сатану.
  Однак, не зважаючи на всю Свою могутність, Він досі продовжує трудитися, та при всьому своєму бажанні не може нічого зробити з нашим світом. Бог не міг дозволити Собі гідне оточення. Він жив у самотності та стогнав від сатанинських звинувачень, адже весь світ сатани повністю вибив ґрунт у Нього з-під ніг! Варто лише згадати стан Бога, як до горла зразу ж підступає клубок… Скільки сліз ви пролили, жаліючи Небесного Батька? Врешті-решт все впирається саме в це. (51-111, 18.11.1971)

 У мирському світі також не знайдеться батьків, які бажають смерті своїм дітям, навіть коли ті здійснили такий злочин, за який їх чекає шибениця. Душа батьків така, що, якщо в них є можливість врятувати своїх дітей, вони готові зробити це сотню та тисячу разів. Особливо в матерів таке серце, вірно? Якщо навіть у жінок у грішному світі така душа, чому ж всезнаючий та всемогутній Бог повинен всіх судити в останні дні? Невже Він не може пробачити? Наскільки велика Його любов? Якщо Ісус вчив прощати «до сімдесяти раз по семи», то Бог повинен прощати більше сімдесяти раз по семи тисяч! Ось така в Нього душа! (48-235, 10.11.1992)

 Боже провидіння спасіння — це провидіння відновлення, що розпочалось з гріхопадіння Адама та Єви. Адама не вдавалось відновити доти, поки не з’явився я. Всезнаючий та всемогутній Бог, Творець Всесвіту, витратив тисячоліття на пошуки одного чоловіка. Аж до цього часу Він навіть не міг показати Свого обличчя створеному Ним світу! Ви повинні знати про таку любов Бога та про Його скорботу. (237-27, 10.11.1992)

 В чому полягала Божа воля? У здійсненні ідеалу творення. Ідеал творення — це втілення в світі людей ідеалу сфери трьох об’єктів. Коли цей ідеал, заснований на любові, буде втілений в життя, Бог скаже: «Ах, який же Я щасливий!» Що може принести Богу щастя? Сьогодні християни думають, що Єгова, Господь військ, що сидить на троні, всезнаючий та всемогутній, так що варто Йому лише прикрикнути: «Гей, ви!» — коли все творіння відразу ж покориться, гаркнувши: «Так точно!» Уявляєте, який нещасний Бог, адже насправді Він такий одинокий! (170-95, 08.11.1987)

 Чи розумів хто-небудь те, в якому жалюгідному становищі опинився Бог, коли був змушений відправити на смерть Свого улюбленого Сина? В Біблії про це нічого не говориться, але я впевнений, що це були настільки скрутні обставини, що змусили Бога послати Свого сина на смерть! Нестрункі ряди християн, які проголошують свою віру в Христа, — також доволі сумне видовище…
  Богу слід було б стати на бік вибраного народу. Однак куди б не йшли християни, чи розуміли вони причину того, що відбувається, чи ні, та їх не полишала одна й та ж думка: «Чи не пустять мені тут кров? Чи не переріжуть мені горло? А раптом мене підсмажать на маслі?» Подивившись на долю, з якою вони стикалися, можна спитати: «Невже Бог не може покласти цьому край?» Богу, однак, доводиться утримуватися від використання своєї влади. Скільки ж гіркоти повинно було накопичитись в Його серці! Чи думали ви про це? Як же Бог може займати найвище положення? Було б добре, якщо коли-небудь Йому вдалося б привести все до ладу. (64-222, 12.11.1972)

 Ми захищаємо тих, кого любимо навіть ціною свого власного життя. Це бажання відповідає первинному ідеалу творення. Бог також любить Своїх синів і доньок, тому Він і став Богом смутку і жалю, Якому доводиться жертвувати життям заради дітей. (206-24, 03.10.1990)

 Якщо б не гріхопадіння, Бог-Творець став би вічним Владикою, але після гріхопадіння хазяйнувати став сатана. Бог нічого не міг з цим зробити! Дівчина може ховатися в стінах отчого дому, але, якою б поважною персоною не був її батько, якщо який-небудь місцевий хуліган збезчестить її, вступивши з нею в любовний зв‘язок, кому вона буде належати? Вона буде належати хулігану, вірно? Цей принцип однаковий для всіх.
  Адам міг би стати королем Царства Небесного, а Єва — його королевою. Щоб відновити цю ситуацію, потрібно діяти, відповідно до основних принципів творіння. Спочатку Богом був встановлений вічний закон любові, центром якого були Адам і Єва; значить, необхідно діяти, відповідно до цього закону. Відкидаючи його, ми порушуємо Небесний принцип.
  Таким чином, не тільки людина, але й Сам Бог опинилися в ситуації, коли Він став відкинутим, так що виправити її можливо, лише через процес відтворення. Іншого шляху немає. Чи знав хто-небудь те, скільки горя було на цьому історичному шляху? (207- 272, 1990.11.11)

 Сьогодні в християнських церквах людей вчать тому, що Бог — це славний суддя, Який одних людей відправляє в пекло, а інших — на Небеса, вірно? Бог — це найбільш нещасна Істота на світі. Він відчайдушно бореться, адже Йому доводиться переборювати ситуації, через які білий світ може рухнути в пітьму пекла! При цьому потрібно постійно втримувати Себе в рівновазі, тримати очі відкритими, перебувати в свідомості та прагнути воскресити цих негідників, які вже колись померли. Ось як доводиться Богу! Я думаю, Бог здатний на таке лише завдяки могутності, якою Він володіє як Творець, та завдяки Його силі — силі абсолютної Сутності. Інакше всьому вже давно настав би кінець! (232-114, 03.07.1992)

 Хто такий Бог? Він обіймає положення первинного Істинного Батька. Однак у Бога, Який повинен був стати Істинним Батьком, забрали це положення. Таким чином, відбулася подія, що не відповідала первинному еталону ідеалу творення. Відбулася подія, якої не може бути у створеному Богом світі. Бог-Творець не може втрутитися, не може взяти відповідальність, не може переварити подію, якої просто не може існувати у створеному Ним світі. (240-164, 13.12.1992)

1.2. Туга відновлення: шість тисяч років, проведених у пошуках дітей

 Що в Церкві Об’єднання вважається первородним гріхом? Хибне використання любові. Ми повинні були зв’язатися з Божою любов’ю, життям та родоводом, а замість цього ми виявились з’єднаними з любов’ю, життям та родоводом диявола! Через те, що Адам і Єва стали втіленням сатанинського життя та продовжувачами сатанинського роду, вся наша історія була сповнена скорботи.
  Чому ж всезнаючий та всемогутній Бог, який створив увесь Всесвіт, повновладний та незалежний від будь-кого, допустив, щоб сатана в ході історії довів людину до такого зубожіння, привів його до такого жахливого вигляду? Недивно, що люди прийшли до висновку про те, що Бога немає! (211-21, 28.12.1990)

 В моєму житті було багато образливих та принизливих моментів. Було багато такого, що я просто не стерпів би, з моїм-то характером… В мене просто клубок застрявав у горлі! Однак мені доводилось просто прикушувати язик та підкоряти світ Каїна. Я повинен був переварити не окремих осіб типу Каїна й не сім’ї типу Каїна, а весь світ типу Каїна! Гірко! Ох, як гірко! Мені доводилось розтопити глибу гіркоти величиною з айсберг! Я повинен був запхати її собі в рот і мовчки підкорити сатану, найбільшого та найзлішого ворога всіх поколінь, який розбив життя Бога та довів людство до краху. (163-163, 01.05.1987)

 Для прабатьків грішного людства диявол став батьком. Історія спасіння така важка через те, що люди успадкували життя та любов сатани. Чому Бог, Якого християни називають всезнаючим та всемогутнім, видається таким безсилим? З людьми стільки проблем, чому ж Він нічого не може зробити? Він опинився в ситуації, коли Його сприйняли мертвим!
  Гріх здійснила людина, тому Бог не може її звільнити, поки сама людина не створить звільнену сферу для вирішення цієї проблеми. Якщо б Бог міг це зробити, Він з самого початку не став би виганяти Адама та Єву з Едемського саду. Якщо б Бог міг так вчинити, як Йому хочеться, Він не став би виганяти їх з Едему. В Нього просто не було іншого виходу! (224-46, 21.11.1991)

 У нас повинна бути істинна душа, яку хоче знайти Бог. Він увесь час шукає істинну любов. Перебуваючи на передовій провіденційної історії спасіння та відновлення, Він постійно шукав істинного сина, чия чиста любов виливалась би рясним, наче водопад, потоком. Цієї любові з залишком вистачило б на те, щоб залікувати зранену, забруднену та сповнену сумом душу Бога. Бог обняв би таку людину та забув про все на світі! Він навіть сказав би, що, незважаючи на гріхопадіння, Він ще щасливіший! Чи може Бог, хоч десь, пережити щось схоже? Такою повинна бути кожна людина. (127-39, 01.05.1983)

 Увесь цей час сатана насміхався над Богом, кажучи Йому: «Ти хочеш створити єдиний істинний рід; у цьому — Твій абсолютний ідеал любові та Твій ідеал Творення. Але для цього потрібен родовід любові, який було повністю знищено! Він повністю в руїнах! Невже Ти думаєш, що досі ще можна застосовувати логіку Твого ідеалу творення?»
  Що на це може відповісти Бог? Уявляєте, наскільки це нестерпно? Первинно людина повинна була стати сином Володаря; замість цього вона стала сином Його ворога! Людство опинилося в труднощах, з яких воно не може вибратись. Чи знайдуться серед християн ті, які ясно розуміють усю гіркоту Бога, який споглядає на рід людський? (200-235, 25.02.1990)

 Якщо людина прийшла на Землю як Батько людства, чи можна сказати про нього: «Він пришов не для того, щоб його шанували як Батька, а для того, щоб померти, проливши за нас свою кров»? Батько повинен влаштувати банкет любові для своїх синів та доньок, для своєї сім’ї та країни, щоб увесь світ дійшов згоди. Він повинен оспівати цей день миру та слави та зустрітися зі своїми загубленими дітьми. Замість цього, зустрівшись з ними, він отримав від них удар ножем і помер… Подумайте, яким нещасним був Ісус! Як нестерпно нещасним був Ісус! Як нестерпно тяжко Шімжон Бога під тягарем обставин, які неможливо пояснити неосвіченому людству! (145-152, 01.05.1986)

 В мені живе історична туга, яка доводить мене до люті! Моя туга — це ніщо. Бог не може виступати в ролі Бога! Протягом історії виникало безліч ситуацій, коли Богу доводилось плакати так гірко, що здавалося, розчинялися Його кістки, залишаючи за собою кривавий слід. Знайте ж, що Його сльози та кров волають до нас з землі! Я досі виконую свою місію, тому що знаю, на мені лежить завдання звільнити Бога від скорботи. (137-175, 01.01.1986)

 Бог, який взяв на себе відповідальність за відновлення грішного світу, не може перебувати лише в звеличених, красивих та охайних місцях. Його положення настільки жалюгідне, гірке та жахливе, що людина не в змозі уявити його чи описати! (21-73, 14.10.1968)

 Ви відчуєте полегшення, коли вас втішатиме той, кого образили більше за вас. Однак Бог пережив більше горя, аніж будь-хто, тому серед людей немає нікого, хто б міг Його втішити!
  Бог — це початок і кінець, тому перед Ним до цього часу стоїть питання про те, як позбутися накопиченої в душі незабутньої скорботи. Така Його внутрішня ситуація. Бог до цього часу вершив провидіння відновлення, носячи цю проблему в Собі. (29-294, 12.03.1970)

 Чи ви коли-небудь плакали від бажання бачити Бога? Чи доводилось вам ридати до запаморочення, щоб текло з очей і з носа? Чи траплялось вам перебувати в таких несправедливих та сумних обставинах, що сльози самі котяться з очей? Такі переживання стають віхою на шляху до світу Шімджон. (49-291, 17.10.1971)

 Бог повинен був вічно жити з людиною. Якими великими були Його страждання, приниження, образа та гіркота, коли Він розстався з нею! Людина повинна була стати зрілою, прагнучи здобути основу любові, яку неможливо було б проміняти на весь Всесвіт. Тоді, стоячи на лінії рівноваги, вона створила б єдину вісь, яка об’єднала б у собі і вертикаль, і горизонталь. Хіба не ця вісь стала б еталоном для всього Всесві ту та всього творіння? Тоді все, що пов’язано з цією любов’ю, сполучилось би одне з одним в гармонії. (149-240, 23.11.1986)

 Диявол поглумився над чотирма поколіннями. Чотири покоління: королева, мати короля, його бабуся та його дочка — жили всі разом. Серед білого дня, просто на очах у короля, сатана роздягнув їх догола та зґвалтував, а потім вбив. Він збезчестив навіть королівську дочку! Зрозумійте, наскільки трагічна ситуація Бога, який не може покарати цього супостата! (200-68, 23.02.1990)

 Що змушує Бога обурюватися? Те, що люди успадкували хибний родовід. Ви всі — нащадки хибного родоводу, джерелом якого є сатана. Він хоче зруйнувати все творіння! Всесвіт, з яким ви пов’язані, ваші права власності та ваш родовід — все це таке ж, як і в сатани. Коли ви дивитесь, нюхаєте, говорите, торкаєтесь чогось, всі ваші відчуття сягають корінням сатани.
  У ваших предків були дуже погані прабатьки! Наскільки ж нещасний Бог, Який намагається врятувати таких людей! Чому б Йому не покинути Адама та Єву та не створити Собі нових? Бог на це здатен, але при творенні Він з’єднав їх з Собою вічними узами первинної та вічної істинної любові. Тому Він не може їх покинути! (216-36, 03.03.1991)

 Зрозумійте, наскільки нещасний та принижений Бог! Він може сказати: «Якщо б Я їх не створив, нічого б не трапилось! Я шукав любові та прагнув до славного Царства Небесного, а вийшло от як!» Чому ж так сталося? Тому що люди успадкували плоть і кров сатани.
  Диявол посіяв насіння своєї любові. І життя сатани, і його родовід існує в людині. Якщо все це не знищити, Бог не зможе ним володіти. Але варто лише Богу вирвати це з людини, коли вона помре. Тому Небесному Батьку доводиться повільно вливати в людей нову кров, життя та любов, щоб відтворити їх, врятувати та зробити схожими на Себе, тобто Своїми представниками. Він повинен любити Свого ворога, терпіти та любити його! (212-42, 01.01.1991)

 Чи міг Бог дозволити Собі відпочити, тому що зійшло сонце, надворі гарна погода, та й взагалі, приємна пора року? Те ж саме стосується й нас. Ви повинні любити своїх ворогів! Простуйте вперед і любіть сатану, який стоїть за лаштунками світу та Всесвіту! Якщо я прославляю святість Божого сина та розумію його дивовижну цінність, я повинен мати на увазі, що його шлях досягнення цієї цінності сповнений нещасть, болі та приниження. На цьому шляху доведеться полюбити найзлішого ворога. (127-119, 05.05.1983)