Розділ 7. Шлях відкуплення — це шлях абсолютної покори та слухняності
Чому віруючі повинні проявляти абсолютну покору? Вони повинні так робити, щоб стати абсолютним об’єктом абсолютного суб’єкту.
Навіть якщо вам доведеться померти, ні в якому разі не вступайте у взаємини зі злом. Ви не повинні мати жодного відношення до зла. Я кажу вам любити. Однак треба любити людину, але не гріх, який став часткою людини. Зрозумійте це. (57-57, 28.05.1972)
Якщо Бог абсолютний, то я теж повинен прагнути стати абсолютним. Якщо Бог незмінний, я теж маю бути незмінним. Якщо Бог унікальний, мені теж потрібно бути унікальним. Коли Бог вічний, мені теж треба стати вічним.
З такої точки зору, людину неминуче очікує вічне життя. Я вважаю, що можна по праву зробити висновок, що в результаті ми всі прийдемо до цього. Навіть якщо у Бога буде любов, життя та ідеал, а у нас його не буде, то всі наші намагання будуть даремними. (69-74, 20.10.1973)
Не можна бути честолюбними. Ви повинні абсолютно об’єднатися зі мною. Має бути єдиний корінь. Потягнувши за корінь, все повинно потягнутися слідом. Стовбур або гілка не можуть мати свідомості власного існування. Вони не можуть на чомусь наполягати. Не може бути двох напрямків, він лише один. Якщо досягнемо перемоги та займемо положення переможця, то всюди настане свобода. Інакше її бути не може. Розумієте, про що я кажу? Отже, ви не можете поступати на власний розсуд. (169-199, 31.10.1987)
Що було головним у житті віруючих до наших днів? Ісус також був нещасною людиною. Якщо дивитися з людської точки зору, він нічого не вимагав. І вдень, і вночі він жив з Божою волею, у нього не було власних бажань. Ісус був абсолютно покірний до Божої волі. Абсолютна покора! Чому він був абсолютно покірним? Він робив це для того, щоб позбавитися від сатани, який створив іншу трикутну сферу суб’єкта, незважаючи на те, що існував абсолютно сферичний суб’єкт.
У наші дні люди поневолені у сфері сатани. Щоб визволити з неї людей, треба робити те, що сатані не подобається більш за все. Тому релігія вчить бути абсолютно слухняним, слідуючи тому, що каже совість. Бог абсолютний, і для того, щоб абсолютно об’єднатися з Ним, релігія вчить, що треба стати «мінусом». (57-114, 29.05.1972)
Будьте абсолютно покірними! Абсолютна покора не означає руйнацію. Що буде, якщо ви будете покірними? Ви зможете об’єднатися. А що буде потім? Зло відступить. Воно відступить тому, що ви станете одним єдиним цілим. Таким чином можна усунути зло. Це — основоположне правило. (57-114, 29.05.1972)
Існує ідеальна Божа воля та Божа воля, яка вимагає відновлення відкупленням через те, що люди скоїли гріхопадіння. Знайте, що є дві волі. У такому випадку, яким шляхом Божої волі потрібно йти? Другим. Отже, питання в тому, чи люди, які йдуть цим другим шляхом Божої волі, люди, які слідують Богу та ведуть життя в вірі, чи можуть вони хоч трішечки вести себе так, як їм того, хочеться? Навіть трішечки це неможливо. (134-117, 25.02.1985)
Ви повинні абсолютно вірити. Коли вас питають, чи вірите ви у Церкву Об’єднання, відповідайте, що абсолютно вірите та будете йти цим шляхом. (46-99, 25.07.1971)
Що називають абсолютною вірою? Якщо є релігійний лідер, в якого я вірю, то незважаючи на те, що я історично віддалений від нього тисячами років, завдяки моїй вірі я можу в своєму серці знаходитися разом з ним.
Тому треба абсолютно вірити. Коли ви абсолютно вірите, то ви зрозумієте, що знаходитесь разом з тією людиною, що ви живете разом з нею. Зрозумійте, що віра саме існує для того, щоб знов заохочувати та усвідомити цей факт. (32-162, 12.07.1970)
І абсолютна віра проходить, і абсолютна покора теж закінчується, зрештою, залишається лише абсолютна любов. Віра, любов та надія — завжди є ці три, але що з них найбільше? Любов! І віра, і надія проходять. Врешті-решт, залишається любов. Саме так. Навіть абсолютна віра цілком зникає. (169-130, 29.10.1987)
Навіть помираючи, треба бути хоробрим. Навіть коли смертельно небезпечно, й ви готові закрити очі та сказати: «Я помер!» — то ви відразу перенесетесь в інший світ. Ви відразу перейдете на новий рівень.
Церква Об’єднання розвинулася саме таким чином. Якщо ви з готовністю навіть померти подолаєте ситуацію, коли вас стисне з усіх боків настільки, що ви не зможете навіть поворухнутися, коли навіть не можна буде ні заритися в землю, ні злетіти в небеса, то безсумнівно живий Бог проявить Себе.
Тому переді мною не стоїть питання: є Бог, чи Його немає. (126-38, 10.04.1983)
Ви повинні бути здатними засвоїти навіть ворога, ви повинні любити його, не дивлячись на те, що це нелегкий шлях. Треба не тільки десятки та сотні разів зректися себе, а й зайняти положення, в якому ви зможете любити навіть свого ворога. Інакше ви не зможете опинитися на Божому боці. (126-44, 10.04.1983)
Релігія не може початися із самоствердження. Саме тому так зробили наші пращури. Найголовніша умова для того, щоб зректися від себе — це абсолютна віра. Розумієте? А ви вже маєте абсолютну віру? Саме тому ви повинні докопатися до причини, через яку ви практикуєте аскетизм.
Хіба вам хочеться, щоб прийшов якийсь Мун та повністю докопався та розкрив таємний світ релігії? Коли у вас є питання: «Чому треба йти шляхом послушника, чому треба жертвувати? Чому, чому я повинен абсолютно вірити?» — ви звертаєтеся з цими питаннями до священників. А вони навіть на це не можуть дати відповідь, кажучи: «Цей, то тільки вірою спасешся…» Не можна попадати під вплив сатанинської тактики димової завіси. (126-36, 10.04.1983)
Заради відновлення відкупленням Члени Церкви Об’єднання повинні йти у протилежному напрямку, тому цей шлях починається не з власного визнання та ствердження. Він починається з повного самозречення. Досконала релігія починається із самозречення та повної відмови від грішного світу.
Тому ви повинні відмовитися від всього: від світу, від країни, від роду, сім’ї, чоловіка та дружини, від чоловіків та жінок і, взагалі, від свого тіла та душі. Ви маєте знати, наскільки великою є сфера зречення. Слідуючи душі, треба відмовитися навіть від тіла. (126-34, 10.04.1983)
Не думайте отримати вдачу, віруючи у Церкву Об’єднання. Ви повинні думати про те, як віддати її. Треба воліти віддати вдачу самої Церкви Об’єднання заради країни та світу, заради більшого. Коли ви так житимете, то я візьму відповідальність за ваш шлях. Я не буду тягти вас за ноги. Ви повинні стати такими людьми. (130-61, 11.12.1983)
Є люди, які роблять вигляд, що їм подобається, а в середині вони засуджують. Дивлячись на них, я кажу, що вони мали б народитися з гарним характером. На шляху віри перемога над собою дістається важче, ніж підкорення світу. З цієї точки зору, перший хрест — це необхідність підкорити себе. (46-95, 25.07.1971)
Хто до цього часу завершив відкуплення частки відповідальності? Чи ви думаєте, що компенсуєте просто сплативши гроші? Чи ви думаєте, що можна за це сплатити, продавши свій дім та країну? Тоді що ж вам робити? Виходу немає, це можливо завдяки абсолютній покорі. До 20 років вам треба бути абсолютно слухняними. В Едемському саду до того часу, як Адаму та Єві виповнилося 20 років, вони вертіли задом, й сталося гріхопадіння. Вони займалися самоствердженням. Тому до 20 років потрібно бути абсолютно слухняними.
До того, як вам виповниться 20 років, ви повинні бути абсолютно слухняними.
Подивіться на дітей, вони абсолютно слухняні. Навіть якщо їх цьому не вчити, вони самі слухаються. Навіть вони знають, якщо не будеш єдиним з батьками, то загинеш. Не ставши єдиним з Богом, загинемо. (133-136, 10.07.1984)
Людина втратила чотири сфери серця та три королівських права, тож їх потрібно знайти. Для того, щоб їх втілити, потрібно змінити себе завдяки абсолютній слухняності, абсолютній покорі та абсолютній жертовності. Що б вам не сказали зробити, треба відповідати: «Все буде зроблено». Тільки після того, як це зроблено, батьки з сатанинського світу прийдуть сюди.
Отже, чоловіки в сатанинському світі — це архангели, тож їх треба цілком відрізати. Тоді ви піднімаєтесь звідси. (235-293, 25.10.1992)
Ви повинні йти за мною, на шляху відновлення Ханаану. Коли дикі гуси перетинають океан, вони абсолютно слухаються ватажка зграї. У них не виникає заперечень. Коли він каже летіти, вони летять. Навіть якщо важко, треба слідувати до останнього подиху. Саме так ми робили дотепер.
Зараз же, коли ми дійшли до пункту призначення, можна заводити дітей і таке інше. Отже, ви повинні жити заради один одного, любити один одного та, створивши рід, зробити таке, щоб ним можна було пишатися. Я кажу вам, що зараз настав час, коли це треба робити. Дотепер були часи, коли ми йшли до благословенної землі Ханаану, але зараз ми увійшли до епохи поселення. (115-107, 04.11.1981)
Істинний шанобливий син — це слухняний син. Істинний громадянин ніколи не скаже на керівника країни, що він бездарний правитель, навіть якщо зрадники його стратять. Людина, яка помираючи від руки зрадника, в душі, сповненій суму, залишиться вірною та, проливаючи сльози, буде молитися за довгі роки життя правителя — справжній відданий громадянин. Тому я кажу про абсолютну слухняність. Шлях істинної любові — це єдиний шлях до успіху, якого можна досягти завдяки абсолютній слухняності. (164-48, 03.05.1987)
До цього часу я не казав вам: «Слухайтесь абсолютно моїх слів». Ми повинні слухняно йти історичним шляхом. Цей шлях — це провіденційний історичний шлях заради Бога.
Дотепер провидіння відновлення, про яке я вам казав, мало саме такий сенс. Я не вчив вас іти цим шляхом заради мене, преподобного Муна з Церкви Об’єднання. Отже, я також іду цим шляхом. Ми рухаємося для того, щоб втілити Божу мету, коли Він зможе стати суб’єктом, та мета людства, коли воно, в свою чергу, стане Божим об’єктом. Зрозумійте, що Принцип Об’єднання та Філософія Об’єднання, на яких наголошує Церква Об’єднання в наші дні, у цю епоху, закликають завершити ці цілі в єдиній точці, оскільки це не було зроблено раніше. (71-66, 28.04.1974)