Розділ 1. Прояв дуальних властивостей Бога
1.1. У Богові дуальні властивості перебувають у гармонійній єдності
1.1.1. Сутністю Бога є врівноважена любов
Спостерігаючи за Всесвітом, ми можемо побачити, що все існує на основі взаємодоповнюючих відношень між дуальними властивостями ян-сон та им-сон. Це справедливо для всіх випадків, починаючи з рівня мінералів. Молекула утворюється завдяки єдності між позитивним і негативним іонами. У випадку рослин їхнє існування й примноження здійснюється за рахунок єдності між маточкою й тичинкою, які представляють жіночу й чоловічу статі. Такі дуальні властивості є ще більш очевидними у випадку з тваринами. Риби, птиці, ссавці тощо — всі тварини існують за рахунок наявності самця й самки. Зрештою, найвищі створіння Бога, люди, поділяються на чоловіків і жінок. Перший чоловік Адам і перша жінка Єва є прабатьками людства. У чому полягає мета існування таких дуальних властивостей? Чому Бог творив у такий спосіб? (201-204, 09.04.1990)
Що ж Бог хотів робити, створивши чоловіка й жінку? Він хотів дивитися на них. Бог — це жінка чи чоловік? Він одночасно є і жінкою, і чоловіком. Якби Він мав лише чоловічу природу, то дивився б тільки на жінку. А Адам мусив би жити в тіні. Бог одночасно містить у Собі два види природи, що дозволяє дивитися і на жінку, і на чоловіка. Отже, Він є суб'єктом, в Якому гармонійно поєднуються дуальні властивості та Якому, у вертикальному положенні, подобаються і чоловік, і жінка. Це Бог. У сюди Він зустрічає партнера, бо Йому потрібні і чоловік, і жінка. Він має статус суб'єкта, тому що завжди займає положення суб'єкта. Він стоїть на положенні чоловічого начала. А горизонталь означає жіноче начало. (188-92, 19.02.1989)
Бог один чи Їх два? Він один. Тоді як Він при цьому ввійде в двох людей? Чи Він увійде в одну людину, а потім вийшовши, увійде в другу людину і так далі? І ще, у світі живе чимало людей, тоді чи буде Бог входити і виходити, виходити і знову входити? Це є проблемою. Тому в Принципі нашої Церкви Об'єднання говориться, що Бог — це гармонійне тіло дуальних властивостей. Це правило. Бог існує на основі дуальних властивостей, які перебувають у Ньому в гармонійній єдності. Це чудовий висновок. (41-290, 17.02.1971)
Бог — це суб'єкт, який стоїть на положенні чоловічого начала. Тоді на кого схожий Бог? Він схожий на нас, на мене, на вас. Він схожий на всіх одночасно. Тому слово «суб'єкт» має сенс тільки за наявності об'єкта. Воно включає в себе таку концепцію. Положення суб'єкта з'являється, потребуючи положення об'єкта. (124-83, 30.01.1983)
Даючи лекції з Принципу творення, ви просто говорите: «Гармонійно-єдиний Бог займає положення суб'єкта дуальних властивостей». Що означають слова гармонійно-єдиний суб'єкт? Чи цікаво Богу бути істотою, в якій чоловічий і жіночий аспекти перебувають у гармонійній єдності, і просто сидіти? Що є основою гармонійної єдності? Любов. Ви маєте розуміти, що означає вираз «гармонійно-єдина істота». (193-153, 03.10.1989)
Чого хоче Бог? Для чого Він творив і втілював ідеал творення? Сам Бог теж бажає здійснення любові. Що потрібно Самому Богові? Говорячи словами Принципу, Бог — це єство, в якому дуальні властивості перебувають у гармонійній єдності. Він є суб'єктом. Така коротка й точна теза. Бог є суб'єктом, який стоїть на положенні чоловічого начала. (149-9, 01.11.1986)
Що є джерелом об'єднання? Що радує Бога, Який перебуває наодинці в об'єднаному положенні? Говорячи словами Принципу, дуальні властивості перебувають у Богові в гармонійній єдності, Він займає положення чоловічого начала. Ви маєте знати, звідки береться положення чоловічого начала. Чоловіче начало є суб'єктом і «плюсом», але «плюс» не може існувати без об'єкта. Що Бога ставить у положення «плюса» з точки зору цієї концепції? Любов.
Навіть абсолютний Бог хоче абсолютно слухатись. Якби не було основи бажання абсолютно коритися любові та абсолютно об'єднатися, то не було б ні об'єднання, ні злиття, ні гармонії. Без такої основи неминуче відбувається розпад. (195-20, 01.11.1989)
Ми говоримо, що людину створив Бог, то що їй треба тоді робити? Бог творив об'єкт любові для радості. Що є основою радості? Любов. Навіть абсолютний Бог має потребу в любові. Хіба ні?
Я сказав, що Бог існує, як суб'єкт дуальних властивостей. Можна було б сказати: »Бог дуальних властивостей». Але все одно Йому неодмінно потрібен об'єкт-партнер для любові, тому Він і створив усе суще. (223-300, 17.11.1991)
Там, де тільки чоловік і жінка, любові немає. Чоловік і жінка — це просто дві істоти. Любов не виникає, якщо поєднуються лише чоловік і жінка. Це любов з центрального положення їх об'єднує і рухає. Тоді звідки починаються рухи чоловіка і жінки, які злилися, ведені любов'ю? З Божих дуальних властивостей.
Чоловіча природа і жіноча природа, які існують в Богові в гармонії, наявні в творінні у взаємодії. Отже, Бог бажає, щоб Його об'єкт любові був краще за Нього. (210-317, 27.12.1990)
Преподобний Мун з Церкви Об'єднання — мудра людина, тому і зробив точний висновок, що Бог — це гармонійно-єдиний суб'єкт, центром якого є дуальні властивості. Подивишся направо — виглядає чоловіком, подивишся наліво — жінкою. Такі дуальні властивості, вірно? Вони мають дві сторони, тому якщо дивитися зверху, то Бог виглядає чоловіком, якщо знизу — то жінкою. Тоді і жінка, і чоловік скажуть: «Гаразд!» (139-56, 26.01.1986)
Релігійний світ можна врятувати, якщо з'являться віруючі з чітким розумінням причини, процесу і результату, з науковою логікою. Таким є Принцип Церкви Об'єднання. У ньому пояснюються причини явищ, що Бог існує на основі дуальних властивостей, що Всесвіт складається із суб'єктів і об'єктів. Тоді випливає ідеальний висновок, що Бог — це суб'єкт любові, Який створив людину її партнером. Вона перевершує історію. Продовження відбувається дією сили, яка може зв'язати з вічним світом. Дія любові продовжується тисячі й десятки тисяч років. Якщо б це була звичайна сила, то вона б ослабла, але ж вона не послабшала. (219-178, 29.08.1991)
Бог об'єднується на основі любові. Подібним чином Церква Об'єднання може об'єднати світ, тому що володіє такою концепцією. Християнство ж неспроможне цього зробити. Там вважають, що Бог абсолютний і всемогутній, Який може зробити все. Але це невірно. Бог може все, але, згідно з первісним правилом Принципу, любити можна вдвох. Так утворюються дуальні властивості і любов теж можлива за цієї умови. (224-155, 24.11.1991)
Якщо Бог існує на основі гармонійної єдності дуальних властивостей, то що є центром дуально-врівноваженого існування? Любов. Бог теж жив, керуючись любов'ю. (193-303, 08.10.1989)
Що являє собою Бог, Який розглядається в Принципі як суб'єкт дуальних властивостей? Бог має дуальні властивості і Він одночасно є суб'єктом, в якому вони перебувають у гармонійній єдності. Сутністю цього Суб'єкта є любов. Абсолютна любов. (136-37, 20.12.1985)
Як взагалі Принцип характеризує Бога? Бог — це гармонійно-єдиний суб'єкт із дуальними властивостями, одночасно Він є суб'єктом любові. Треба вставити тут слово «любов». Його обов'язково треба вставити. (223-160, 10.11.1991)
Що повинно бути основою гармонійного існування Бога для того, щоб, створивши Адама і Єву, бути гармонійно-врівноваженою істотою розділених дуальних властивостей? Основою Його врівноваженості має бути любов. Одночасно Він має знаходитися в положенні суб'єкта, який має чоловіче начало. (194-64, 15.10.1989)
Навіщо Бог створив людину? Ви маєте чітко розуміти це основне питання, а також таке основне питання, як «Навіщо я народився?» Бог — суб'єкт любові. В нашому Принципі сказано, що в Богові дуальні властивості перебувають у гармонійній єдності, чи не так? Досі не говорилося, що Він є об'єднаною істотою, центром якої є любов, і яка знаходиться у врівноваженому стані. Туди треба приписати, що, базуючись на любові, Бог є об'єднаною істотою. (223-268, 12.11.1991)
Де знаходиться джерело любові і життя чоловіка? Бог одночасно є гармонійно-єдиним суб'єктом з дуальними властивостями і джерелом любові. В «Божественний Принцип» треба включити такий вираз, як «джерело істинної любові».
Треба включити вираз, що «джерелом істинної любові є Бог». Я одна-єдина персона, яка може вносити поправки в «Божественний Принцип». Це зрозуміло? (224-228, 24.11.1991)
Відправний пункт усіх питань у тому, є Бог чи ні. Якщо Бог є, то як Він зв'язаний з людиною? Для того, щоб встановити стосунки з людиною, Бог повинен бути особистістю. Я ясно це усвідомлюю. Щоб мати особистість, Бог повинен бути таким, як людина. Подібно до того, як людина має душу й тіло, Він теж має такі атрибути. Для того, щоб Бог, Який створив людину, міг мати спільну з нею мету, Він повинен бути схожим на людину. Звідси з'являється поняття про дуальні властивості. (167-243, 21.07.1987)
Якщо Бог — це особистість, то на кого Він схожий? Бог включає в Себе Адама і Єву. Суб'єктом дуальних властивостей є Бог. Він — це не безформна маса, яка включає в себе жінку і чоловіка. Він їх включає, але стоїть на положенні суб'єкта. Коли чоловік і жінка перед невидимим Богом-суб'єктом займають положення об'єкта та об'єднуються, то здійснюється Божий ідеал творення, а також ідеал людей, Адама і Єви. (166-208, 07.06.1987)
Східній філософії особистісний Бог був невідомий. Вона не розуміла Бога як особистість. У ній говориться про янь та ін, але ці туманні янь та ін не можуть бути джерелом особистості. Цього не достатньо. Людина повинна мати все, що має корінь. Якщо людина така-то і така-то, то має бути корінь, який вбирає в себе всю вроджену природу чоловіка й жінки. З цієї точки зору, логіка дуальних властивостей, яку вчать у Церкві Об'єднання, є великою логікою. (145-196, 04.05.1986)
1.2. Світ творіння відобразив дуальні властивості
Якщо говорити про існування Бога, Який є основою Всесвіту, то виникає образ істоти, яка володіє ідеєю суб'єкта й об'єкта. Тому у Принципі нашої Церкви Об'єднання зроблений великий висновок про дуальні властивості. Там, де починають взаємодіяти суб'єкт і об'єкт, виникає і підтримується існування. Починає з'являтися щось нове. Весь Всесвіт двоякий, тому що утворився на такій основі. У ньому відбувається взаємодія віддавання-та-приймання. (106-296, 13.01.1980)
Світ творіння відобразив властивості Бога. Ми знаємо, що все творіння є роздільним втіленням дуальних властивостей. Ми знаємо, що все поєднано на базі відношень між суб'єктом і об'єктом, потім взаємодоповнюючих стосунків верху й низу, переду й тилу, правої та лівої сторони. Що є на меті такої організації середовища? Все рухається, маючи на меті любов. (106-57, 09.12.1979)
Звідки виникають суб'єкт і об'єкт? Для їх походження повинна бути основа. У Церкві Об'єднання це нази вається дуальними властивостями. Ці суб'єкт і об'єкт не могли утворитися в самій людині. Вони потребують основу. Нею є дуальні властивості, серед яких повинні бути первісний сон-сан і первісний хьон-сан. (33-36, 02.08.1970)
Якби не було суб'єкта й об'єкта, між якими проходить взаємодія, то сила б не з'являлася. Сила не з'являється самостійно. Для її виникнення неодмінно повинні бути суб'єкт і об'єкт. Коли я об'єкт, то має бути суб'єкт, навіть якщо у мене на душі погані відчуття. Якщо вони гарні, то має бути суб'єкт, якому про це можна сказати. Тому в Принципі Церкви Об'єднання говориться про дуальні властивості. (21-344, 01.01.1969)
Наш Принцип говорить, що Бог — це суб'єкт, у Якому гармонійно поєднуються дуальні властивості. Що є підставою для з'явлення суб'єкта? Він з'являється завдяки любові. Отже, потрібна горизонтальна основа. Бог хотів мати стимулюючу основу по всіх напрямках, тому спричинив виникнення й розвиток світу творіння. (193-217, 04.10.1989)
Будь-яке сім'я має дві дольки в одній оболонці. Біб теж має дві частини. Не можна стати початковим сім'ям, якщо не відображати Бога, адже Він є основою Всесвіту. (53-232, 28.02.1972)
Сім'я життя неодмінно складається з двох частин. Це принцип неба й землі. Бог існує на основі дуальних властивостей і є однією особистістю. Це символізується основою сім'я. Сім'я має зав'язь, а в ній знаходяться частини, які стануть коренем і паростком. Воно в собі несе все для продовження існування. Навіть якщо його просто покласти, воно природно може сформувати довершену субстанцію. (262-147, 23.07.1994)
Бог існує на основі дуальних властивостей, тому ми, люди, теж існуємо на основі дуальних властивостей. Все суще також має дуальні властивості — «плюс» і «мінус». Якщо скласти Бога, людину і все суще, то вийде число сім. З точки зору стадій — це три стадії, а коли розкласти, то вийде чотирьохпозиційна основа. Якщо між цими числами три і чотири утвориться гармонія і єдність, то вийде число сім. Число сім — це число здійснення мети творення. (26-187, 25.10.1969)
Увесь Всесвіт складається з «плюсів» і «мінусів». Молекула складається з позитивного іону й негативного іону. Все існує всередині сфери для взаємодії. Атом складається з протонів і електронів. Всесвіт побудований на такій основі. Рослини мають тичинку й маточку, тварини поділяються на самців і самок, люди — на чоловіків і жінок. Все існує у взаємодії. Взаємодія має бути впорядкована у сфері єдиної структури. Все керується Богом, бо Він є суб'єктом. Бог не може мати радості від творення, якщо не утвориться сфера взаємодії, в якій за волею Творця досягнуто єдність. (247-183, 09.05.1993)
У Церкві Об'єднання ми називаємо Бога Суб'єктом, Який існує на основі дуальних властивостей, бо ми знаємо, що це безсумнівний факт, який ґрунтується на результатах наукового аналізу. Коли суб'єкт і об'єкт стають повністю єдиними, то там віч но існуватиме Божа сила. У місці, де немає суб'єкта і де немає об'єкта, сила не існуватиме. У такому разі, яким чином існує Бог? Бог є вічною істотою завдяки циркуляції енергії суб'єкта й об'єкта, які знаходяться в Ньому Самому. (39-166, 10.01.1971)
Принцип розповідає про дуальні властивості. Навіщо потрібні дуальні властивості? Без них не можна створити гармонію при творенні. Оскільки є дуальні властивості, може відбуватися взаємодія. Одна з них — як кістка, інша — як плоть; завдяки їхній взаємодії може виникнути нова форма. Бог це і є дуальні властивості, тому Він не міг не створити світ такої взаємодії. Дуальні властивості потрібні задля створення чарівності при творенні. (27-340, 01.01.1970)
Принцип говорить, що все зв'язано універсальною первісною силою. Все існуюче містить у собі дуальні властивості Бога, що складає універсальну первісну силу. Серцевина одна й та сама. (293-11, 01.05.1998)
Чоловік має жіночі властивості. Жінка теж має елементи дуальних властивостей чоловіка, завдяки чому він має місце для життя. Бог — це дуальні властивості, тому Він може жити і в жінці, і в чоловікові. Подібним чином чоловік, який має один аспект, може перебувати в грудях своєї дружини, тому що жінка має елемент дуальних властивостей. Жінка також може перебувати у чоловіка в грудях. Вони єдині. Вони не мають змоги розпастися. (256-58, 12.03.1994)
Адам і Єва є предками чоловіків і жінок. Вони є сім'ям чоловіків і жінок. Кожен з них є половиною сім'я. Все в шкарлупі має дві половинки. Це символ Бога і Всесвіту. В єдиному Богові є дуальні властивості, а в цих дуальних властивостях є зав'язь, сім'я і серцевина. (253-249, 30.01.1994)
Ми приходимо до теоретичного висновку, що оскільки Бог є нематеріальним суб'єктом, то Він обов'язково потребує субстанційну сферу для взаємодії, абсолютну матеріальну субстанцію. Бог теж має дуальні властивості. Тому в творінні реально втілилися нематеріальні властивості. Якщо під цим кутом зору подивитися на все суще у Всесвіті, то побачимо, що й у світі мінералів все рухається, маючи відношення суб'єкта й об'єкта. Концепція суб'єкта й об'єкта в молекулі — це позитивний іон і негативний іон, а в атомі — протон і електрон. (228-140, 27.03.1992)
Бога утворюють дуальні властивості, які мають і несуть у собі і жіночу, і чоловічу природу. Бог створив чоловіка, зібравши всередині Себе чоловічу природу, а зібравши жіночу природу, створив жінку. Так природно відбувається розділення на суб'єкта й об'єкта, а коли вони вступають один з одним у дію віддавання-та-приймання, вони знову сполучаються і вступають у взаємодію. Це і є те, що в Принципі Церкви Об'єднання називається дією начало-розділення-єдність. Цей великий Принцип Церкви Об'єднання в майбутньому швидше за все стане проблемою для філософії та релігії. (41-290, 17.02.1971)
Бог створив людину спроможною здійснити любов. (293-158, 25.05.1998)
Людина існує заради здійснення мети любові. Бог створив людей, як синів і дочок, які є проявленням того, що є всередині Бога, образ яких повністю відображає Його Самого. Тому словосполучення «дуальні властивості», про які говорять у Церкві Об'єднання, вперше звучить на цій Землі й несе в собі дивовижний зміст. А що означає вираз «суб'єкт з гармонійно-єдиними дуальними властивостями»? Він включає в себе всі принципи неба й землі. (144-236, 25.04.1986)
Може хтось і назве це любов'ю, але якщо ви наодинці, любов не виникає. Вона діє, піднімаючи, на ще вищий рівень, двох, що гармонійно об'єдналися. Це сила любові. Любов не може діяти, коли між парами немає мосту, тому все у Всесвіті гармонійно об'єднується завдяки ідеалу любові. Зрозумійте, що для того, щоб втілити ідеал любові, все обов'язково повинно мати пару. Тому виникли слова «дуальні властивості», вірно? (177-271, 20.05.1988)
Якщо все зібрати до купи і виділити основний принциповий момент, то це буде те, що існування й дія виникають у відношеннях суб'єкта й об'єкта. Ми вважаємо, що існування й дія спираються на суб'єкт і об'єкт. На цій підставі ми, в Церкві Об'єднання, прийшли до висновку поняття дуальних властивостей.
У такому випадку, чи дуальні властивості існують просто так? Вони знаходяться в стані спокою чи рухаються? Якщо рухаються, то чому? Питання в тому, чому вони рухаються. Вони рухаються, щоб зазнати шкоди чи для того, щоб мати користь? Якби існував принцип руху, який має на меті приносити шкоду, то для нас не могла б існувати ідеальна дія, чи дія просування вперед до мрії. Шкода б призводила до зменшення і згортання. Після зменшення відбувалася б повна зупинка.
Однак якщо ця маленька річ рухатиметься заради користі, то вона потихеньку збільшуватиметься. (125-72, 13.03.1983)
Сам Бог — це одне тіло. Оскільки Він є суб'єктом дуальних властивостей, то всередині Себе Він хоче любити. Може Бог навіть відчуває любов, думаючи: «Це — положення суб'єкта, що має чоловіче начало. А це — об'єкт, що має жіноче начало». Але Він не може відчувати стимулюючого імпульсу в положенні, де роздільно існують чоловіча й жіноча статі. Отже, коли Бог спостерігатиме за приголомшливим коханням Адама і Єви, які Його Самого залишать осторонь, Богу не стане від цього погано. Чому? Бог — це Суб'єкт, Який здатний відчувати радість, взаємодіючи з положенням, в якому двоє єдині. Якщо Його об'єкт відчуває ще більш цінну любов, Бог тоді теж відчуває щастя.
То хіба це не вищий закон любові, який покладено в основу Божого творення людства? Якщо не отримати освіту з такої любові, неможливо досягти такого положення. (51-173, 21.11.1971)
Взагалі, якщо сила діє, то вона зменшується, і лише сила любові в процесі збільшується. Вона може безмежно розширюватися, тому що має всередині безмежно інтегровану силу, яка притягує. Знайте, що вона сама має внутрішню силу, яка спричиняє обертання. З таким підходом можна усюди застосовувати логіку дуальних властивостей, про яку ми говоримо в Церкві Об'єднання. Преподобний Мун збагнув усе це, тому що має мудрість. (164-87, 26.04.1987)
Яка чудова істинна любов! Бог теж народився завдяки любові. Він з'явився завдяки любові. Вам це подобається, чи не так? «Ого, преподобний Мун каже, що Бог народився завдяки любові!» Візьміть і проаналізуйте Бога. Учитель аналізував навіть дуальні властивості Бога. Дуальні властивості мають іще дуальні властивості, чи не так? У вас у всіх виділяються чоловічі й жіночі гормони, вірно? Якщо не знаєте, сходіть до лікарні та обстежтесь. Отже, все пов'язано. (222-179, 03.11.1991)
Коли після ґрунтовних пояснень зникнуть такі питання, як: «Чому в Принципі творення мають бути дуальні властивості? Що є суб'єктом, а що об'єктом?» — то всі повернуться. Як би не копали, все одно повернуться. Оскільки це вірно тисячі й десятки тисяч років, люди все одно скажуть: «А, це-таки єдиний шлях. Годі вже шукати». Тоді всі дійдуть висновку про Принцип. Тому Принцип незмінний. (173-127, 14.02.1988)
1.3. Любов була поштовхом Богу до творення Всесвіту
Небо й земля з'явилися не тому, що вони самі цього хотіли, поштовхом до цього було певне джерело енергії. Коли замислитися про це, то неодмінно має бути центральний суб'єкт вищого виміру, який призводить до руху небо й землю, або корінне джерело енергії, яке здійснило творення. Істоту, яка знаходиться в такому положенні, ми називаємо Богом. У різних народах, у різних мовах є свій іменник, але це не проблема. Так чи інакше, має бути центр Всесвіту. Хай усе знаходиться в процесі й рухається, але в центрі цього рухомого відносного світу повинна бути первісна центральна істота, яка не рухається мільярди років. (154-298, 05.10.1964)
Коли розкопати основу Всесвіту, то логічно поставити фундаментальне питання: «Чому з'явився Бог?» Чому з'явився Бог? Завдяки чому Він з'явився? Що Бог робить? Постають такі питання. Вже минула епоха сліпої віри теперішнього християнства. Пройшла епоха бездумної віри в Бога.
За таким логічним висновком постають питання про природу, яка притаманна Богові, про Його волю щодо зовнішнього світу і стосунки з ним, про зв'язок внутрішнього й зовнішнього в Богові. (191-13, 24.06.1989)
Людина не може бути першоістотою. Як би вона собою не пишалась і не виставлялась, людина не може бути першопричиною. Як би там не було, ми — створені істоти, наслідок. Що тоді є причиною Всесвіту? Якщо Бог існує, то Він Сам є першоістотою й абсолютом. Якщо є така абсолютна істота, то що їй потрібно? На підставі чого вона намагається зав'язати стосунки з людиною і творінням? Це основне питання. Це важливе питання, якого повинна торкатися і теологія, і філософія. Питання в тому, що може поєднувати Бога й людину, причину й наслідок. (198-283, 05.02.1990)
Яким чином з'явився Бог? Він з'явився на основі любові. Як утворилося джерело Всесвіту? Насіння любові було поглинуто Богом, зосереджено на об'єкт-партнері, внаслідок чого Сам Бог набув структуру, яка складається із сон-сан і хьон-сан. На чому ґрунтується така структура? Вона сформована на ґрунті любові. Так, як і ви. Насіння життя, одна клітина, яку ви отримали завдяки любові своїх матері й батька, збільшувалась і з'явилися ви. Бог теж таким чином зростав. У Бога теж з'явилися очі, ніс. Точно так само. (207-27, 21.10.1990)
Істинна любов бере свій початок з найглибшого місця. То що є джерелом істинної любові? Бог, Ґод (God). Слово «ґод» звучить як назва капелюха, яку носили корейці за давніх часів. Капелюх — це те, що носять на верхівці. Одне й те саме значення. Тут питання в тому, чому розділяються сон-сан і хьон-сан. Де знаходиться джерело Всесвіту? Як воно з'явилося? Питання в цьому. Як з'явився Бог?
Чи ви бачили Бога? Як Він з'явився? Як ви з'явились? «Я» народилось, увібравши в себе екстракти всіх елементів Всесвіту. (207-24, 21.10.1990)
Ядром любові, напевно є Бог. Бог — це унікальна, вічна і незмінна істота, яка існувала ще до появи Всесвіту. Любов — це потік шімджон. Коли внутрішній шімджон витікає назовні, це є любов. Отже, сутністю Бога є Шімджон. Такий Бог, Який розглядається онтологією, є єдиною істотою, першопричиною появи Всесвіту. Немає ніякої необхідності повторювати, що першопричиною появи Всесвіту було його творення Богом.
Але як міг Бог створити Всесвіт і людину? Це відбулося завдяки тому, що Він має Шімджон. Життя може з'явитися тільки там, де є шімджон, а там, де є життя, починається рух до розвитку. Однак творення неодмінно має мету, і причина цьому те, що шімджон прагне до мети. Отже, мета творення полягає ні в чому іншому, як у радості, яка задовольняє і наповнює шімджон. Але ця радість приходить, коли творіння, зокрема людина, відображає Бога.
Отже, Бог прагнув створити людину і країну, які відображають Божу любов і творчість, що було Його метою. Це можна зрозуміти також, подивившись на людський ідеал і прагнення до нього. Ідеал виражає палке бажання і прагнення до світу, в якому ми природно відчуватимемо задоволення. (65-258, 26.11.1972)
Що є першоосновою Всесвіту? Що було до появи Всесвіту? Бог? Існував тільки Бог? Любов зрима? Любов не субстанційна, тоді де вона знаходиться? Любов — це концепція. Навіть для Бога любов це концепція. Знайте, що навіть для Бога любов — це концепція. (293-132, 26.05.1998)
Навіщо Бог творив? Він робив це через любов. Не можна любити наодинці. Має бути партнер. Любов наодинці є вертикальною любов'ю, вона не має умов середовища. (193-303, 08.10.1989)
Бог абсолютний, тоді туга за чим спонукала Його створити людину? Що було потрібно всезнаючому і всемогутньому Богу, Якому не потрібне ніяке золото чи знання, Який має все, що тільки можна уявити, що Він створив людину? Тобто, що було першим поштовхом до творення? Це не влада, не знання і не власність. У Бога не було основи для любові. Навіть Бог наодинці не може здійснити любов. Отже, поштовхом до створення неба і землі була любов. (149-149, 21.11.1986)
Чому Бог створив небо й землю? Чого бракувало всезнаючому і всемогутньому Абсолюту, що Він створив людину? Причиною творення була любов. Любов не з'являється без партнера. Якщо діяти без партнера, то зазнаєш збитків. Природно, що все існуюче захищає себе. Ніхто не рухається за обставин безумовності збитків. Коли з'являється партнер, то хоча й здається, що любові немає, вона вистрибує. У Бога є любов. Проте коли Бог, що має чоловічий аспект, знаходиться у повній самоті, любов не виникає. Людина є партнером, який може зробити її явною. (60-76, 06.08.1972)
Чого бракувало всезнаючому, всемогутньому і всюдисущому Богові, що Він створив людину? Чи потрібні Богу гроші, золоті злитки чи діаманти? Цього добра в Нього вистачає. Тоді може Йому потрібні знання? Бог — це король знань, Він має їх скільки завгодно. Тоді чи потрібна Йому влада? Є в Нього влада, чи її немає, Богу все одно. Йому бракувало любові.
Причина в тому, що любов реалізується тільки у взаємодоповнюючих стосунках. Якби Богу була не потрібна любов, то Він не зміг би зав'язати стосунки зі світом творіння і світом людей. Оскільки випливає висновок, що зв'язку з існуючим світом не буде, якщо приходити туди без любові, Бог визначив любов за критерій. (121-100, 24.10.1982)
Навіщо Бог створив небо й землю? Яким би Бог не був абсолютним, наодинці Він не може відчути радості. Навіть якщо про радість думати, стимулу до радості відчути не можна, тому Він почав творити. Навіть якщо Абсолют думатиме: «Я — Абсолют. Я — володар любові і життя», — наодинці Він не зможе відчути стимулу любові, не зможе відчути такого стимулу життя, як коли у Нього всередині існуватиме небо й земля. (38-152, 03.01.1971)
Чи створив би Бог небо й землю, якби думав тільки про Себе? Творення означає вкладання енергії. Бажання художника — створити найкращий шедевр. Заради створення шедевра він присвячує всього себе. Довершений шедевр з'явиться, тільки якщо вкласти все. Шедевр з'являється, коли вже більше нічого не можна зробити.
Творення починається із вкладу. Воно можливе, якщо вкладати енергію. Без вкладання енергії, нічого не з'явиться. З точки зору принципу, згідно з яким, повний вклад веде до утворення досконалого об'єкта, Бог, як суб'єкт, зробив повний вклад заради створення об'єкта. Бог розпочав творити, вирішивши, що Він існуватиме не для Себе, а для об'єкта. (78-111, 06.05.1975)
Коли йдеться мова про створення, то мається на увазі, що воно вимагає вкладання сил. Скільки сил довелося вкласти Богу? Ми вважаємо, що творення для Бога було просто грою, адже Він творив словом: «Хай буде так, хай буде сяк…» Але це не так. Бог повністю вклав Своє істинне життя, Свою істинну любов та Свій істинний ідеал. Так само й ми не любимо те, у що ми не вклали своє серце, кров та плоть. (78-111, 06.05.1975)
Тому після того, як Бог створив світ, Його життя стало відрізнятися від того, як Він жив раніше. До створення Він думав про Себе, але почавши творити, Він почав жити заради Свого об'єкта. Він став думати інакше: «Я існую не заради Себе Самого, а заради Своїх об'єктів, заради Своїх дітей». (69-81, 20.10.1973)
Коли Бог творив людину, Він намагався зробити партнера любові ще більш кращого за Себе. Він вкладав і вкладав заради того, щоб втілити в субстанції всі Свої елементи, невидимі й нематеріальні елементи на сто відсотків.
Це означає, що джерело істинної любові можна знайти лише там, де можна вкладати й забувати. Так просто. Це і є основний принцип Всесвіту. (203-231, 26.06.1990)
Якщо ви хочете оволодіти любов'ю, вам варто віддавати й забувати про це, віддавати й знов забувати. Чому нам потрібна така любов? Тому що любов по мірі своєї дії не зменшується, а навпаки, росте. У світі, де діють закони механіки, рух або дія, що відбуваються в рамках природних явищ, поступово зникають, вірно? У світі природи рух із часом затухає, але в світі істинної любові все навпаки: рух із часом наростає. Бог знав про це, тому Він, ведений істинною любов'ю, зміг почати створення світу. (237-127, 13.11.1992)
Як було закладено початок Всесвіту? Для Бога він почався з того, що Він віддав усе заради Всесвіту. Для Бога Всесвіт почався з повного вкладу. Що ж хотів зробити Бог зі Своїм творінням, заради створення якого Він розтратив Самого Себе? Любов така річ, що навіть, якщо витрачають обидві сторони, кожна з них щось отримує. Коли ми любимо, то скільки б ми не віддавали, це все одно приносить нам радість. Така концепція любові, тому Бог, Яким рухала любов, почав творити. Бог не займається справами, які приносять збитки. Вкладання, однак, має на увазі збитки, чому ж тоді Бог зробив це? Любов містить у собі силу, яка здатна заповнити собою все, і навіть тоді в неї ще буде що віддавати, тому хоча Бог вкладав і витрачав Себе, натомість Він отримав любов. У міру того, як ми вкладаємо, істинна любов не зменшується, а, навпаки, росте пропорційно нашому вкладу.
Якби це було не так, якби існував принцип, згідно з яким істинна любов поступово зменшується, Бог вклав би й розтратив У сього Себе. Але все відбувається навпаки: що більше ми віддаємо істинної любові, то більше в нас вона росте. (237-124, 13.11.1992)
Любов здатна творити, тому вона не виснажується. Якщо в душі людини є любов, скільки б вона не віддавала, вона не виснажується, адже її наповнює сила любові, яка може в будь-який час компенсувати їй усі затрати енергії. Тому, як би не було важко, з якими стражданнями не довелося б зіштовхнутися, почуття огиди не виникає. Якщо вам це не подобається, то як же продовжувати далі? На шляху, яким людина йде заради любові, в її душі ніколи не виникне огида. В душі людини, яка йде шляхом істинної любові, не може бути місця ненависті. Божа природа така, що для Нього не існує таких понять як «ворог» або «зло», адже Він перебуває в істинній любові. (237-130, 13.11.1992)
Відповідно до Божого ідеалу творення необхідно вкладатися, вкладатися і ще раз вкладатися. Самовіддача породжує обертовий рух. Наприклад, візьмемо повітря: якщо є зони низького та високого тиску, то відбувається його вирівнювання. Таким чином, Бог може спуститися, навіть якщо Його ніхто не покличе. Отже, людині, яка хоче віддавати більше ста відсотків, Небеса завжди все повертають. Такий всесвітній принцип. Коли ми повністю віддаємо себе й забуваємо про це, виникає вічний рух. Тому з цього еталону витікає логіка, що пояснює вічне життя.
Якщо життя не вічне, то звідки візьмуться підстави для Принципу Об'єднання? Коли ми живемо заради інших, ми починаємо обертатися, вірно? Коли ми обертаємось, то куди ми рухаємося? Ми поступово зменшуємось та піднімаємось вгору. Якщо щось, обертаючись, розширюється, то воно спускається. Коли обертаються люди, то вони поступово піднімаються, тому Бог природнім чином стане обома ногами на плечі Адама та Єви. Він не може не зробити цього! (205-95, 07.07.1990)
Чому існує Бог? Заради чого Він хоче жити? Заради любові. Тобто Йому потрібен партнер у любові. Таким чином, всезнаючому та всемогутньому Богу довелося створити об'єкт Своєї любові.
Досі ми зовсім не розуміли, що Бог почав творити, тому що Його вела любов як первісний ідеал. Увесь наш світ був створений завдяки любові. (208-235, 20.11.1990)
Бог хоче отримати всесвітню основу, яка дозволить Йому по-справжньому віддавати. Йому хотілося б знайти місце, наповнене свободою, миром та щастям, де ніхто не буде Його звинувачувати, коли Він буде віддавати. Де ніхто не буде ставити Йому умови, на яких Він зможе щось прийняти. Мета Бога полягала в тому, щоб розширити цю територію до світового рівня й поселити на ній усе людство. (13-249, 12.04.1964)
Що існувало раніше: любов чи життя? Любов первинна. Земля бере свій початок у Божому житті, але це не означає, що життя стоїть на першому місці. Перше місце посідає любов.
Навіть незважаючи на те, що створення небес та землі почалося з Божого життя, джерелом цього життя, силою, яка його рухає, є любов. Життя виникло завдяки любові. (86-82, 07.03.1976)
Що у світі найкраще? Це Бог. Ми піднімаємось до Його рівня. А що ми робитимемо туди піднявшись? Ми хочемо зробити Всесвіт нашим, керуючись Божою любов'ю. У всіх у вас є апетити, чи не так? Задовольнити всі ваші апетити й бажання за допомогою грошей, своїх знань або своєї влади неможливо. Тільки любов зробить це можливим. Це суть Принципу Церкви Об'єднання й основа життєвої філософії. Досі це було невідомо, але це просто. (144-132, 12.04.1986)