Розділ 5. Одне-єдине бажання, яке залишається
Чим більше вас переслідують у грішному світі, тим у більш ідеальне та високе місце ви потрапите. Коли ви підете в духовний світ, ви станете шляхетним громадянином Небес. Бог дивитиметься вниз та казатиме: «Це — мій улюблений син!» Тоді ваші п’ять органів чуття сп’яніють від Божої любові. Весь Всесвіт поклониться та співатиме вам хвалу. На вас чекає такий світ. Він чекає приходу Божої дитини. Це — наша кінцева мета. Ви розумієте? Це ясно? (294-96, 14.06.1998)
Я не воював у відповідь. Я терпів і терпів, терпів до кінця, схиливши голову. Потім я виявив, що цей шлях дозволив мені без бою досягти найвищого положення — положення, де я зміг отримати права на Божу спадщину. Таким чином, я не загинув, а посів переможну першість перед світом, який хотів мене знищити. Я створив оточення, в якому мене можуть радо прийняти поза межами країни і світу. Я завершив усі ці завдання вирівнювання земного та духовного світів. Це — амінь, амінь! (302-207, 13.06.1999)
Пройшов час, коли я жертвував свою плоть, проливав кров та служив Кореї. Я зосередився на країні, й зараз усе стало на свої місця. Якщо я показав вам приклад, ви повинні казати: «До своєї смерті я працюватиму більше, ніж Батько, та залишу це після себе». Не роблячи так, ви не можете йти слідом за Батьками небесного світу. Оскільки ви отримали права спадщини, ви повинні вплинути на ваше сімейне оточення в своїй країні, на своїй землі навіть якщо це тільки тінь Батьків. Якщо ви не змогли стати стовбуром, станьте гілкою. Якщо ви не змогли стати гілкою, станьте хоча б листком. Адже ви належите до дерева. Ви можете зблизитися зі своїм духовним світом. (267-279, 20.01.1995)
Якщо я засну вночі зі стиснутими долонями, вони стануть негнучкими, то Бог візьме мої долоні та розтулить їх. У такому випадку все вирішується. Про що може хвилюватися той, хто вірить у такого Бога? Історія Церкви Об’єднання знає багато таких чудес і випадків.
Враження Сан-Хона про духовний світ — це ніщо. Я знаю це. Світ може не вірити, але я знаю про нього на 100 відсотків, на 1000 відсотків. Я не вірю, я знаю. Люди сумніваються в цьому, і оскільки вони сумніваються, Небеса не допомагають їм. Коли вони потраплять у духовний світ, вони стануть вдячними мені.
Навіть Лі Сан-Хон думав, що він буде страждати в духовному світі за віру в Церкву Об’єднання. Однак там він працює в найвищому положенні. Це було дивовижною реальністю, про яку він ніколи і не мріяв. Однак він не може проводити час, лише посміхаючись. Це серйозна проблема. Якщо ви не вірите цьому, прикладіть ножа до свого боку та моліться з рішучістю померти, якщо заснете. Ви повинні вести таку відчайдушну молитву. Якщо ви будете мляві, нічого не вийде. (302-270, 17.06.1999)
Я — дивна людина. Якщо я щось запам’ятаю, я ніколи цього не забуваю. Це мене хвилює. Нічого не знаючи, зараз… Може це якесь слабоумство? Такого досі не могло статися. Незважаючи на те, що я — дідусь вісімдесяти років, я розумний дідусь при своєму розумі. Про мене безперечно можна сказати, що я старець, до якого приходить та кланяється в повазі комп’ютер. Якщо я що-небудь візьму в голову, то ніколи цього не забуду. Я пам’ятатиму це навіть коли піду в духовний світ. Якщо ви щось робили неправильно на землі, ви повинні це розв’язати. (298-129, 01.01.1999)
Після 1960-го року я ходив у гори на полювання. Для того, щоб виконати свою відповідальність щодо країни, я пройшов через царство тварин і з 1963 року почав готувати бізнес з виробництва морепродуктів. Я повинен заволодіти морем і сушею. Після цього в зайнятих місцях я роблю жертвоприношення. Ніхто, крім Істинних Батьків, не може принести жертву, стати на основу типу Авеля та зав’язати узи любові до Каїна. Більше ніхто не може цього зробити.
Члени Церкви Об’єднання не можуть цього зробити. Все, що було розділене через неправдивих батьків, повинно бути виконане через Істинних Батьків. Тому, незважаючи на дощ і сніг, я працював на морі… В духовному світі відбувається звільнення духів, які пали жертвами на морі, та тих духів, які жили в пеклі на землі, чи не так? Це такий самий випадок. Для цього я благословляю тих духів, які померли в морі. Тому вам слід зрозуміти, наскільки серйозним я був, коли представив термін «Істинний Бог». Ви розумієте? (298- 19, 1998.12.31)
Таким чистим людям, як ви, яким невідомі такі битви, я хочу передати положення короля та вільно, без жодного клунку, піти в духовний світ. Духовний світ уже готовий, ще гарніші Небеса чекають на мене, то хіба мені треба щось брати з собою з землі? (299-239, 17.02.1999)
Зараз в основному все вже зроблено. Я навчив вас усьому. Мені вже не хочеться всього того, від чого я втомився і замучився у цьому складному світі. Мені це набридло. Тому я житиму десять років, споглядаючи одиноку сосну в тихому місці, та десять років споглядатиму скелю. Роблячи, це я повинен підготуватися до духовного світу. Чи не повинен я впорядкувати усі складнощі в духовному світі? Чи знаєте ви це? (296-286, 10.11.1998)
Оскільки я маю відкрити шлях для всіх людей, я став другом навіть засудженим злочинцям; я носив наручники разом з крадіями, їв з ними та втішав їх. Якийсь час тому я з’їздив навіть у Лас-Вегас та помолився за тих, хто ув’язнений у тюрмі. Причина моєї покупки готелю «Нью-Йоркер» — очистити найгірше лігво сатани в Нью-Йорці та наново закласти основу. Я повинен був піти туди, спілкуватися з ними та заспокоїти їх. Лише тоді я міг відкрити стежку та прокласти шлях для цих людей усіх прошарків та класів, які засуджені в сатанинському світі. Я повинен був прокласти шлях на землі. Лише тоді всі бар’єри в духовному світі поваляться, та світ зможе стати єдиним. Тому я на наднаціональній основі одружував і чорношкірих, і білих. Я куплю будинки для білих і для чорних. Таким чином, я роблю те, що не робилося в цьому світі. (91-160, 06.02.1977)
Я обурююся, коли згадую, як ця країна поводилася зі мною. Багато хто в Церкві Об’єднання має мене за палицю, яку дідусь використав та викинув геть. Вони подумують використати мене для того, щоб розмішати гнійну яму. Підіть у духовний світ та подивіться, що трапиться. Вони не знають, що на них чекає печальна доля, яка не дасть їм припинити гірки сльози, мільйони років вони носитимуть горе перед судом своїх заслужених предків. Оскільки я це знаю, я дістався до цього місця. (263-221, 04.10.1994)
Хтось може прийти вночі та розбризкати отруту на тих, хто зручно вмостився спати. Це забруднить шлях мільйонів років. Ось чому я поставив своє життя на карту та живу так, ніби сиджу на подушці з голок. Я ніколи не сидів з легким ставленням і не можу так спати. Я сплю, скоцюбленим на боці. Я не можу повернути свої кінцівки до Небес доти, поки я не виконаю свою місію. Я живу таким чином. (247-81, 21.04.1993)
Ви всі одягаєте краватки, але я вдягався просто. Я готовий іти будь- коли. Тому я попереду всіх. Вдома я скидаю шкарпетки та ходжу босоніж. Я намагаюсь жити без одягу, наскільки це можливо. Чому? Це все заощадження. Я роблю це заради голодуючих людей. Це стало моєю звичкою, яка не залишає мене навіть якщо я вдягну шкарпетки. Де б я не був, я їх скидаю. Я підраховую, скільки тижнів в моєму житті, та скільки я можу зекономити в кожному з них. Якщо, коли я піду в духовний світ, це складе кілька тисяч доларів, зробіть внесок та використайте його для спасіння бідних людей у Африці. Я думаю створити фонд до того, як я відійду. (279-308, 22.09.1996)
Який Божий первісний ідеал творення? Побудувати царство в небесному світі та царство на землі в ім’я Істинних Батьків. Без імені Істинних Батьків Царство Небесне на землі та Царство Небесне на небі не можуть бути створені. Коли ми сьогодні запитаємо християн: «Як вийшло, що Ісус перебуває в раю замість того, щоб бути в Царстві Небесному, коли він — Божий улюблений перший син?»вони не можуть дати відповідь. Царство Небесне на небі та на землі можна встановити лише через досконалість Істинних Батьків та основу любові. Об’єднання царства в духовному світі є місією Істинних Батьків, а не когось іншого. (131-182, 01.05.1984)
Все своє життя я боровся, ризикуючи життям. У цьому світі можна уникнути болючих речей, але цього завдання неможливо уникнути. Його не виконати могутністю чи грубою силою.
Якщо цього не робити, у відповідності з законами Принципу, то неможливо сховатися від хмари стріл, що летять звідусюди. Інколи здається, що цей бій ще трудніший за створення небес і землі Богом. І ви не зможете уявити собі навіть уві сні, як я, в гущі цієї боротьби, створював умови відкуплення і закладав внутрішню основу. Створення поворотного пункту на ґрунті такої основи можна назвати Всесвітньою перемогою. (35- 167, 1970.10.13)
Ви повинні знати, що я долав шлях смерті сотні разів для того, щоб знайти цей шлях. Я той, хто зворушував Бога до сліз сотні разів. За всю історію ніхто ніколи не любив Бога так, як це робив я. Тому, як би старанно світ не намагався позбутися мене, я ніколи не згину, тому що мене захищає Бог. Якщо ви увійдете у сферу правди, якій я навчаю, Бог вас також захищатиме. (279-256, 15.09.1996)
Якщо ви будете вести життя зі свіжим, піонерським духом, ви не постарієте. Через мій характер я ніколи не помру лежачи, я до самої смерті буду завжди рухатись. Я буду рухатись навіть повзком. Тому це було продовженням страждань. Немає більшого приниження, ніж коли ти живеш довго в такому стані, коли ти старий, та про тебе піклуються всі довкола. Оскільки ми знаємо про духовний світ, як вільно нам стане, коли ми скинемо своє тіло! В майбутньому ви зможете управляти світом, якщо у вас буде філософська система, яка включає океан — воду. Вода — найважливіший ресурс. Ось чому перед тим, як я піду в духовний світ, я маю почати роботу на широких просторах. Тому я часто говорю багато різних речей. Я вірю, що якщо я скажу все, майбутні покоління виконають це. (276-296, 10.03.1996)
За своїм характером я не можу піти в духовний світ та лише командувати там, сидячи на своєму троні. Коли я піду в духовний світ, то стану мужнім солдатом, який буде від кривати вищий вимір світу Божого серця, світу, який лежить поза межами уяви людей, що пішли в духовний світ, і який до цього часу вони ніколи не могли знайти й освоїти. (276-75, 04.02.1996)
Якось одна духовно відкрита людина молилася, щоб дізнатися, ким є преподобний Мун: підробкою чи справжнім,і розпочала гірко ридати. Не розуміючи причини того, вона раптово почала гірко плакати. Вона плакала день, два, щодня. Чому таке відбувається? Щоб пізнати преподобного Муна, треба пізнати шімджон сповнений гірких сліз. Інакше, неможливо зрозуміти що я відчуваю. Якщо хтось скаже про мене хоч слово, я здатний виплакати тисячолітню скорботу. Хто знає такі мої обставини? Якби я не знав Бога, мене так брудом не поливали б. Мій злочин у тому, що я надто добре знаю Бога… Уявіть, наскільки нещасним є Бог, Який не може довіряти нікому, окрім мене. Протягом 20 років мені потрібно відновити відкупленням 2000-літні історичні промахи. Думаєте, це легко? Чи легко говорити? (137-183, 01.01.1986)
Що буде моїм найбільшим бажанням, коли я піду в духовний світ? Досягти того піку, коли я отримував любов Отця, коли я взивав до Отця з такої сфери шімджон, яку відчував у найвищій точці апогею своєї жаги та любові до Нього. (282-311, 07.04.1997)
Бог і людство розійшлися в сльозах. Я знаю, що лише коли Бог пригорне до Себе сина, який схлипує після гіркого ридання, передасть Слово Благословення, кажучи: «Адже ж це було твоїм бажанням?» — лише тоді може бути передана вічна переможна верховна влада Істинних Батьків. Це серйозно. Я віддаю все своє життя за цей день. (288-153, 27.11.1997)
Який подарунок я принесу Богові, коли прийду в духовний світ? Я переймаюся цим. Я працював для країни та світу, про які мріяв Бог, та жив заради другого покоління, яке може встановити ідеальне суспільство та ідеальний світ майбутнього. Я любив їх, як Бог.
Тому я буду природно почуватися й тоді, коли піду в духовний світ. Це буде пряме продовження мого життя. Нічого іншого. Я виконуватиму це й надалі. Бог виконує цю роботу, тож випливає висновок, що, коли я опинюся біля Нього, я виконуватиму цю роботу разом з Богом. Отже, Бог каже: «Моя країна — це твоя країна!» Чому? Бог каже: «З незмінною любов’ю ти не помінявся після того, як пізнав Мене. З Моєю любов’ю ти був незмінним, незважаючи на спустошливі тайфуни та шторми. Незважаючи на те, що ти був ув’язнений, зазнав зневаги, тобі протистояли особистості, сім’ї, суспільство, держава, світ та весь духовний світ, ти не змінився. З таким же незмінним ставленням, як Я, ти прагнув до тієї любові й ідеалу. Тому країна, яку ти створив, — це Моя країна; ти знайшов її заради людства, і це — справді Моя країна». (205-212, 02.09.1990)
Що є моїм одним-єдиним бажанням? Питання в тому, як до мене буде ставитись Бог, коли я потраплю в духовний світ. Я бажаю побачити день, коли я постану в Його королівській присутності, а Бог, Який сидітиме на Своєму троні, мимоволі зіскочить вниз стрілою, обніме мене за шию та поцілує з вдячністю за мої труди, кажучи: «Хай з тобою буде вічне благословення!» Ви повинні знати, що Істинні Батьки знаходяться в таких обставинах, які не дозволяють їм померти навіть якщо вони того захочуть, доти, поки вони не виконають своє завдання на землі. (264-63, 09.10.1994)
Коли врятовано сім’ю, необхідно врятувати країну; коли врятовано країну, необхідно врятувати світ; коли врятовано світ, необхідно врятувати Всесвіт. Пізніше навіть Бог повинен бути звільнений. Навіть сатана має бути звільнений. Цього положення ще не досягнуто. Я повинен його досягти. Якщо я не зможу виконати роботу в цьому положенні, я піду в духовний світ та буду змушений жити, як злочинець, через сором невиконання своєї відповідальності. Тому я ризикую.
Я звільняю весь духовний світ. Після його звільнення я не скажу: «Оскільки я звільнив усіх вас, живіть для мене!» В духовному світі я кажу їм жити заради Бога, переступити через мене та жити заради світу й спасти його. Це — серце шанобливого сина та вірного підданого. «Я» не може стати центром. (301-187, 26.04.1999)
Ніхто не знає, наскільки жалюгідним є шлях, на якому, через невиконання Адамом своєї відповідальності, необхідно зуміти увійти в долину пекла, розвернути його та, не полишаючи шімджон сорому, несправедливої образи й незгасаючого горя, прокласти знову шлях життя. Лише Бог це знає.
Кожного разу, коли я чую Шімджон Бога, Який може відкликатися лише сльозами на молитви людей, що мають зв’язок з духовним світом, в яких вони питають, хто такий преподобний Мун, я кажу: «Отець, я не зробив нічого такого…» Скільки сліз подяки Він через це пролив! Пройшовши шлях з таким ставленням та зробивши це проголошення, я звільнив Бога з Його ув’язнення. Вам слід знати, що метою мого життя було зрозуміти, як мені повестися з серцем Небесного Отця, Який захоче прийняти мене, як істоту, ціннішу за Адама в тисячі, в десятки тисяч разів, та вітати мене з тисячократною радістю, коли я повернуся в духовний світ. (301-187, 26.04.1999)