Розділ 4. Центр духовного і фізичного світів
Вас, напевно, дуже цікавить духовний світ. На світі є багато релігій, і їхній шлях у тому, щоби встановити стосунки з духовним світом і знайти світ вічного життя, тобто світ, де людина житиме разом з Богом. Цей світ є кінцевою метою релігії. Але що відбувається з релігією зараз? Вона поступово втрачає прихильність. Ми вступили в епоху, коли люди доходять таких висновків: «У релігію вірять слабаки. Вона не потрібна. Люди вигадали релігію як символ моралі».
Навіть якщо подивитися на християнство, центральну релігію, — вона в занепаді. США є державою, яка представляє християнські країни всього світу, але люди, які виросли в американських сім'ях, не тримаються віри і живуть, як їм заманеться.
Християнство прагне ідеалу, що спирається на духовний світ, у якому перебуває Бог — центр світу і всіх ідеалів. Чому ж християни відходять від своєї релігії? Перша причина полягає в тому, що вони не знають напевно, чи існує духовний світ. Людина наділена розумом і здатністю порівнювати; якщо є якесь гарне місце, людина йде туди, залишаючи те місце, де їй було гірше; вона прагне піднятися вище й посісти цінніше положення. Така природа людини. Друга причина полягає в тому, що люди не знають Бога.
По-третє, вони не знають, що все поєднано любов'ю, яка є центром духовного світу і Самого Бога. Вони не знають цих трьох речей. Навіть якщо вони знають про Бога та про духовний світ, вони не розуміють, що центром світу є любов. Там, де є любов, усюди добре: і вгорі, і внизу, і посередині. Чи буде дружині неприємно, якщо її коханий чоловік вищий, ніж вона? Чи стане він її недолюблювати за те, що вона нижча, ніж він? У єдності ви можете підніматися з низького на високе, опускатися з високого на низьке, бути посередині або податися, куди завгодно. Немає жодних обмежень. Зараз в усьому світі люди часто кажуть: «Світ має стати єдиним. Він повинен об’єднатися. Потрібно, щоб настав мир у всьому світі». (91-140, 06.02.1977)
Те саме можна сказати про духовний і фізичний світ, про духовних і фізичних істот. Їхнім центром є Бог та Його любов. Для звичайної, грішної людини Бог не є центром. Людина має душу й тіло, які існують у різних вимірах. Душа та духовний світ відрізняються одне від одного. Центром для духовного й фізичного світу є Божа любов. Тому без посередництва Бога досягти єдності між духовним і фізичним світом неможливо. Без Божої любові немає духовного світу. Духовний світ поєднується Богом.
У чому різниця між душею і духовним світом? Люди думають, що душа — це дух, але вони все плутають. Душа — це не духовний світ. Через гріхопадіння душа не має зв'язку з духовним світом. Можна сказати, що душа грішної людини подібна до людини без кісток. Таке порівняння дає вам можливість уявити собі душу грішної людини, яка за формою подібна до людини без кісток.
Якщо ми подивимося на духовне «я» людини, то побачимо, що в ньому також є тіло й душа. Душа духовного «я» нагадує духовний світ. Вона обов'язково пов'язана з Богом. Тому без зв'язку з Богом не може виникнути душа духовного «я». Вам слід знати, що дух і душа — це два різних поняття. Душа не пов'язана з Богом, тобто Він залишив її. Бог Сам не може співвіднестися з нею, не може безпосередньо керувати нею.
Ось чому ваша душа така мінлива і хоче то одного, то іншого. Але духовний світ, духовний зв'язок, духовне існування — незмінні. Духовне непохитно прагне вічно єдиної мети. Чому? Тому що воно перебуває на стороні Бога. Душа ж належить внутрішньому аспекту людини, який постійно змінюється.
Ви знаєте це з «Принципу», але що таке духовна душа? Духовна душа — це сутність, утворена єдністю душі та духу, яка прагне нової єдиної мети; це спонукальна душа, яка, спираючись на Бога і в єдності із совістю, здатна створити наше ідеальне «я». Тому без духовної душі неможливо знайти своє власне джерело, яке дозволить поєднатися з духовним світом та істинною любов'ю.
Якщо у вас виникає духовна душа, тілу це подобається і все ваше єство слідує за нею. Все автоматично стає одним цілим. Найбільша проблема людини в тому, що її тіло й душа відокремлені одне від одного. Коли на людину сходить духовна сила і стає джерелом духовної душі, душа й тіло природно об'єднуються. Доки не відбудеться революція в самій основі, доки ми не виявимо джерело фундаментального виправлення, ми не зможемо прийти до ідеалу. Щоб отримати результат, має бути спонукальна причина.
Суть релігії в тому, щоби прищепити божественну душу (divine mind, духовна душа). Чимало релігій зосереджені на цій божественній душі. Форми ж релігій бувають найрізноманітніші. (91-142, 06.02.1977)