Розділ 1. Бог — нематеріальний Суб'єкт

1.1. Бог — нематеріальна Сутність

 В Бога немає форми. Якщо вважати Його великим, то можна сказати, що Він нескінченно великий, а якщо вважати Його маленьким, то можна сказати, що Він нескінченно маленький. (25-156, 13.10.1970)

 Чи справді Бог існує? Якщо вас ущипнути, ви зойкнете; зголоднівши, ви починаєте їсти. Хіба Бог не є Тим, Кого можна відчути ще реалістичніше, ніж ці почуття? Питання саме в цьому. Якщо Бог справді існує, то можна вирішити усі проблеми. (89-72, 11.07.1976)

 У людини є душа. Вона невидима, й може здаватися, що її нема, але вона існує. Де вона знаходиться? В голові, в серці? Душа присутня в усьому нашому тілі. Нема жодної частини нашого тіла, в якій би її не було. Так само, якщо Бог існує, то Він присутній в усьому цьому світі, тому що цей світ схожий на Його тіло. (38-242, 08.01.1971)

 Бога не можна побачити. Чи можна побачити енергію? Сутність Бога — енергія, тому, навіть опинившись в духовному світі, ви Його все одно не побачите. (195-193, 21.10.1979)

 Коли Бог увійде в вашу душу, вона це зрозуміє. Якщо це відбудеться, то ви зможете бачити крізь стіни. Сидячи на місці, ви зможете призивати святих, що померли декілька тисяч років тому. Коли вічний Бог зайде до вас у душу, це стане можливим. Вічність неможливо зрозуміти, керуючись концепцією часу. Однак у вічності є час. Отже, хоча Бога й не видно, душа знає про Його існування. (41-285, 17.02.1971)

 Мудрий, всезнаючий та всемогутній Бог подумав, що бути здатним рухатися з центру в будь якому напрямку та володарювати зручніше за все, залишаючись невидимим. Оскільки Бог нематеріальний, якщо Він забажає, то може пройти увесь світ наскрізь, не зустрівши жодної перешкоди. Навіть якщо Бог пройде крізь ваше тіло, ви цього не помітите. Якщо Він захоче, то поки ви дрімаєте, Він може пройтись по вас, але ви цього навіть і не помітите. Наскільки це зручно! Тому, якщо замислитись, Богу зручніше за все бути саме невидимим. Згідно з цим, коли ми кажемо, що Бог невидимий, то це є самим логічним твердженням. (138-167, 21.01.1986)

 Ми не помічаємо руху повітря. Навіть не дивлячись на те, що воно рухається, ми все одно його не відчуваємо. Оскільки, ми не відчуваємо навіть цього, як же ми зможемо помітити, коли Бог пройде повз нас? Богу зручніше за все бути невидимим. Йому з надлишком вистачить сил для того, щоб покласти в Свою торбинку навіть увесь Всесвіт. Бог і не може бути іншим. Хоча Він і нематеріальний, Його душі потрібно дещо більше, ніж Всесвіт. (138-167, 21.01.1986)

 У вас є любов? А життя? Хіба у вас нема сперматозоїдів та яйцеклітин, завдяки яким ви можете продовжувати свій родовід? А сумління у вас є? А коли це так, чи бачив хтось з вас любов? Чи бачили ви життя, родовід, сумління? Ви знаєте, що вони є, але ви не можете ні доторкнутися до них, ні побачити їх. Вам це повинно бути відомо. Ми можемо дізнатися про їх існування, лише відчувши їх душею. Слідуючи цій логіці, якщо вас спитають, чи існує Бог, чи бачили ви Його, ви не зможете сказати: «Ні». (275-13, 30.10.1995)

 Як любить Бог? Важко сказати. Згодні? Ви повинні розуміти, що так як Бог нематеріальний, Він може пересуватися куди завгодно. Він може проникнути в око дівчини, а може забратися до неї в серце. Нема такого місця, куди б Він не міг дістатися. Тоді, де ж Бог живе? Де Його дім? Цей дім в самому центрі нашої душі. Чоловіча природа Божої душі знаходиться в шімджон чоловіка, тоді як жіноча природа — в шімджон жінки. (128-325, 02.10.1983)

 Уявімо собі, що всемогутній, всезнаючий Бог, який панує над усім Всесвітом, знаходиться тут. Якщо казати про Його силу, то її буде досить для того, щоб далеко закинути гору Тебексан* або пробити наскрізь дірку в земній кулі. Як думаєте, ви змогли б жити, постійно бачачи перед собою такого Бога?
    Добре, що Бог невидимий. Якби ви Його бачили, то не змогли б прожити й години через нервовий розлад. Тому подякуйте за те, що Він невидимий. Тут нема нічого смішного. Все, що я вам тільки що казав, ґрунтується на моєму власному досвіді, пов’язаному з цією проблемою. Я не переказую вам чиїсь слова; те, про що я кажу, я пережив особисто сам. (38-244, 08.01.1971)

 Що станеться, якщо на Землі залишиться тільки один літр повітря? Якби в Бога був кепський характер, то об’єднання світу не викликало б ніяких проблем. Думаю, що для об’єднання знадобилося б не більше 5 хвилин. Якби Бог почав відкачувати повітря й спитав: «Ну що, будете об’єднуватися, чи ні?» У се людство в один голос відповіло б: «Ми об’єднаємося!» В цьому випадку єдності можна було б досягти миттєво, але Бог такого не робить, тому ми повинні бути глибоко вдячними за це. Ми просто не зможемо жити без повітря. Повітря абсолютно необхідне для нашого життя. Але людям навіть не спадає на думку бути вдячними за те, що воно є, й вони ковтають його, немов ті крадії. (38-244, 08.01.1971)

 Якби люди могли бачити Бога, Володаря Всесвіту, невже, ви гадаєте, вони не почали б битися за право володіти Ним? Покласти кінець цій боротьбі було б просто неможливо. Тому добре що Бог невидимий. Якби Бога було видно, ви думаєте, що США та Радянський Союз не почали б битися один з одним, заявляючи про те, що Він належить їм? Звичайно, почали б. Хто зміг би зупинити цю боротьбу? Бог всезнаючий, тому, щоб не було цієї боротьби, Він вирішив бути невидимим. Хотіти бачити Бога — це просто безглуздя, і це добре, що Його не видно. (41-285, 17.02.1971)

 Наш Всесвіт огорнутий таємницею. Його розмір сягає 21 мільярда світлових років. Світловий рік — це відстань, яку проходить світло за рік. Шлях, який світло проходить за секунду, в сім з половиною разів більший від довжини екватора Землі, а світловий рік — це відстань, яку світло проходить за рік. Яких же розмірів повинен бути Володар, здатний правити таким величезним Всесвітом? Якого зросту Він повинен бути? Якби Він був настільки величезним, то якби Він міг усюди волочити Своє незграбне тіло? Уявляєте, наскільки було б незручно, якщо б кожен Його крок супроводжувався гуркотом? При кожному Його русі весь Всесвіт від страху перевертався б догори ногами. Бог мудрий, тому Він вирішив: «Краще я стану невидимим Володарем». (138-167, 21.01.1986)

 Скільки важить Бог? Ви замислювалися про це? Яка в Нього вага? Якщо Його зважити, на скільки кинів* Він потягне? Скільки в Ньому трильйонів тон? При такій вазі пересувати своє тіло дуже проблематично, однак в Бога нема тіла, й це ідеальний варіант. Можна покласти Його в гаманець і носити з собою, при цьому навіть не відчуваючи Його ваги. Крім того, оскільки Бог нематеріальний, Він може проходити навіть крізь малюсіньке вушко голки й пересуватися туди, куди забажає. Якщо вважати Бога великим, то можна сказати, що Він нескінченно великий; якщо уявити Його маленьким, то можна сказати, що Він нескінченно малий. Таким чином, Бог може за Своїм бажанням опинитися в будь-якому місці Всесвіту. (136-106, 22.12.1985)

 Людина ні на мить не хоче розлучатися з тим, що для неї цінніше за все, тому вона буде всюди носити з собою цю річ. В такому випадку, куди ми можемо помістити Бога, Якого можна вважати нашою найбільшою коштовністю? Де знайти для Нього найбезпечніше сховище? Воно прямо в нашій душі. Людська душа — це найнадійніше сховище для Бога. (41-285, 17.02.1971)

 У Бога немає тіла, тому можна зробити висновок, що тих, в кого воно є, Бог повинен цінувати навіть більше, ніж Самого Себе. Тільки в цьому випадку виникає обертальний рух. Людині ж треба цінувати свою невидиму душу та Бога більше, ніж своє тіло. (111-49, 18.01.1981)

1.2. Первісно пізнання Бога людьми відбувалося б природнім шляхом

 Якби людина не здійснила гріхопадіння й вела свій рід від первісних батьків добра, не було б причин сперечатися про те, існує Бог чи ні. Люди б, із самого народження, абсолютно природно дізнавалися про Нього. Ви думаєте, немовля ще в утробі вчиться смоктати груди? Однак, як тільки малюк народжується й бачить груди матері, він відразу починає її смоктати. Він відразу все розуміє. Якби не гріхопадіння, люди б природнім шляхом дізнавалися, якими повинні бути їх стосунки з Богом, вирішували б усі проблеми та розуміли своє призначення. Однак, внаслідок гріхопадіння, ми забули про все. В результаті виник світ, в якому люди вагаються стосовно того, є Бог чи нема. Це — сумна реальність. (20-306, 14.07.1968)

 Серед усього творіння у Всесвіті, людина є шедевром. Цей шедевр настільки грандіозний та прекрасний, що ви навіть не можете собі уявити! Якщо існує абсолютний Бог, який створив людину, то невже Він міг її створити нездатною зрозуміти Свої слова, погляди та почуття? (53-51, 08.02.1972)

 Якби Адам та Єва, які відображали Бога, стали батьком та матір’ю людства, відповідно до Божого ідеалу, їх образ завжди був би доказом існування Бога. Якби сталося саме так, тоді сумнівам про існування Бога просто не було б місця. Якби люди не здійснили гріхопадіння, вони б завжди могли бачити Бога, Він з’являвся б відразу, як тільки б вони Його покликали. Якщо б так сталося, хто зміг би заперечувати те, що Бог існує? Це було б просто недоречним. (БСІК І-307)

 «Бог існує» — це не просто слова. З Принципу ми дізнаємося про відношення суб’єкта та об’єкта й приходимо до висновків про те, що Бог неодмінно повинен існувати. Однак, це не той шлях, через який ми повинні були розуміти, що Бог існує. Ще до того, як ми замислилися про Бога, Він уже існував. Він цілком панує над нами та усіма нашими почуттями. Саме так мало бути. Немає нічого важливішого ніж усвідомлення цього факту. Згідно зі Всесвітнім законом, пізнання Бога має слідувати за усвідомленням Його існування, а не навпаки. Ми мерзнемо не тому, що дізнаємося про зниження температури. Хіба не спочатку ви відчуваєте, що змерзли, а потім розумієте, що температура знизилася? Так само, якщо Бог існує, то ви повинні Його відчувати кожною клітиною свого тіла. Проблема в тому, як досягти такого стану й почати відчувати. (58-291, 25.06.1972)

 Іноді ви можете вигукнути: «Батько!» — прямо уві сні. Часом цей вигук злітає з ваших губ, не зважаючи на те, що поруч нікого нема. Ви повинні бути здатними на це! Якщо ви живете, відчуваючи такий сум за Небесним Батьком, що геть забуваєте про їжу та сон, то варто вам вигукнути: «Батько!» — як ви в ту саму мить відчуєте, що тримаєте Його за руку. Це буде схожим на сон. Вигукнувши: «Батько!» — ви відразу опинитеся в Його обіймах. Як знайти такі яскраві відчуття? Знайте, що вони — найцінніше, що є в нашому житті в вірі. Рівень віри людини можна визначити за її сприйнятливістю до схожих переживань, за рівнем її чутливості й за кількістю таких випадків. Якщо ваш шімджон сповнений такої любові, й ви кудись ідете, думаючи: «Це обов’язково потрібно зробити», — то Бог опиниться поруч з вами раніше, ніж ви Його про це попросите. Переживши таке, ви будете Йому вдячні. (58-297, 25.06.1972)

 Принцип Церкви Об’єднання називає Бога невидимим абсолютним Суб’єктом, в Якому гармонійно поєднуються дуальні властивості. Бог, Який володіє цими дуальними властивостями, створив Адама та Єву, як Свої окремі втілення. Він хотів, щоб вони досягли зрілості й горизонтально поєдналися в любові один з одним, а Він тоді став би центром їх єдності, зайнявши при цьому вертикальне положення. Це означає, що коли Адам і Єва досягають зрілості, чоловіча природа Бога входить в душу Адама, а жіноча — в душу Єви. Це не означає, що Бог розділяється. Просто, тому що Бог є Суб’єктом дуальних якостей, Він може увійти в душу Адама та Єви. (138-245, 24.01.1986)

 Бог є Сутністю, в Якій гармонійно поєднуються дуальні властивості, згодні? Досі ще не згадувалося, що, знаходячись в такому гармонійному стані, Бог — це єдина Сутність, Яка керується любов’ю. Отже, треба додати, що Бог — це єдина Сутність, центром Якої є любов. (223-268, 12.11.1991)