Розділ 1. Надія Бога
Хто такий Бог? Він — Батько та король королів всього людства, Він є центром всього. Для того, щоб стати Божим сином, ви, ставши шанобливим сином своєї сім'ї на індивідуальному рівні, потім повинні стати їм на світовому рівні.
Богу зможе служити той, хто буде спроможний зайняти положення найшанобливішої дитини серед усіх шанобливих дітей, найвідданішого громадянина серед усіх відданих громадян та найсвятішого серед усіх святих. Це буде не під силу тому, в кого буде відсутнім хоча б одне з цих положень. Бог бажає бачити людину, яка поєднає це все в собі, тобто того, хто зможе поєднати в собі якості шанобливої дитини, відданого громадянина та святого. Саме таким є Бог. Ми докладаємо зусиль, щоб служити такому Богу, як нашому батьку, та отримати ім'я Його дітей. Якщо є така група, деномінація чи раса людей, які прагнуть стати найшанобливішими дітьми, тоді їх дорога не буде легкою. Такий шанобливий син не може вийти з лав тих, хто обрав легкий шлях.
Він не зможе з'явитися у звичайних умовах. З точки зору всіх людей, він буде робити щось інше. Коли всі йтимуть на схід, така людина піде не лише на захід, а також й на південь і північ. Бог примусить істинного шанобливого сина пройти шляхом, яким не зможуть піти інші. Повинна виникнути саме така релігія. Навіть замислившись над цим з загальноприйнятої точки зору, ми неодмінно дійдемо такого висновку. (62-33, 10.09.1972)
Протягом історії було багато вірних підданих, шанобливих дітей та доброчесних жінок, які жили заради короля, та не існувало жодної такої людини, яка б жила заради Божої волі. Однак сьогодні ми інші. Всі ці люди присвячували себе досягненню свободи, спираючись на земне розуміння. Вони могли стати людьми, про яких Бог турбувався, але вони не були людьми, які принесли заспокоєння та радість Богу. Досі ще не було жодного вірного підданого, шанобливої дитини або доброчесної жінки, якими б пишався Бог.
Незважаючи на те, що шлях праведності для людини полягає в тому, щоб стати вірним підданим, шанобливою дитиною чи доброчесною жінкою, перед Богом ще ніхто цього не досяг. Люди займали таке положення по відношенню до короля або батьків, але ніхто не зробив цього по відношенню до Бога. Коли Бог дивиться на таких людей, як ви вважаєте, наскільки Він хоче, щоб вони стали вірними підданими, шанобливими дітьми чи доброчесними жінками по відношенню до Нього? (11-77, 29.01.1961)
Бог хоче, щоб усі люди стали шанобливими дітьми та відданими громадянами, Він хоче, щоб серед таких людей хтось досяг вищого стандарту. Бог хоче, щоб були люди, які пройдуть шляхом відданості та синівської шанобливості. Людина, яка не бере на себе відповідальності за життя та майно батьків, не сприяє розвитку сім'ї та встановленню в ній миру, не може бути шанобливою дитиною. Якщо батьки все втратять, то вона повинна бути здатною віддати батькам усе, що у неї є. Через те, що Божий ідеал творіння було знищено, ви не можете стати вірним громадянином чи шанобливою дитиною, тому що ви знехтували Божим життям, майном, миром та ідеалом. Задайте собі питання: «Чи коли не будь я ставився до Божих справ, так як до своїх власних? Чи коли небудь я відчував загрозу Божому життю? Чи коли-небудь я боровся за те, щоб принести злагоду та єдність в Божу родину?» Ви навіть могли намагатися це робити, однак з точки зору Бога це не було відданістю та шанобливістю дитини, а навпаки було нелояльністю та нешанобливістю. (18-341, 01.10.1967)
Бог хоче виховати шанобливих дітей та через них передати сатані Свою образу та горе. Однак Він не може зробити цього безумовно для того, щоб це стало можливим, Він повинен виховати шанобливого сина та зробити так, щоб той пройшов шляхом страждань. (13-128, 20.12.1963)
Дуже важливо знайти шанобливого сина, який зможе звільнити Бога та звільнити саму любов. Навіть Бог теж хотів би опинитися в такому положенні та сказати: «Як було б гарно, як би я хоча б раз побував в положенні шанобливої дитини». Істинні Батьки кажуть теж саме. Наскільки було б чудово, коли б існував такий шлях, завдяки якому Бог та Істинні Батьки, ставши єдиними, виконали обов'язок шанобливої дитини по відношенню до любові. Бог займає положення Батька, який втілив істинну любов, а син, керуючись Божою любов'ю та любов'ю, яка є основою Всесвіту, виконає свій обов'язок шанобливої дитини, після чого вони досягають єдності.
Що може зробити Бог, щоб звести ще вищий шлях шанобливої дитини перед такою любов'ю? Якби все сталося саме так, гріхопадіння ніколи б не відбулося.
Це сфера звільнення звільнень, вона виходить за межи сфери Принципу. Це первісний світ. Коли ви розмірковуєте про це, ви не повинні вважати, що все закінчиться після втілення ідеалу сім'ї, Царства Небесного на землі та на небесах. Тому що навіть після цього у внутрішньому корені все ще залишаться сліди брудного родоводу сатани, з якими нам доведеться мати справу.
Чи ви вважаєте, що можливо забути світ гріхопадіння, коли пройдуть мільйони, десятки чи навіть сотні мільйонів років? Ви повинні розуміти, що більше за все Бог сподівається, що забувши про це, ми з вами станемо єдиними, що поєднаються сини та доньки, та що ми станемо шанобливими дітьми, здатними втішити Бога, Який люблячи нас, пройшов через багато страждань. (300-33, 21.02.1999)
Які сподівання мав Бог, як батько, коли він звів руки та дав три Благословення Адаму та Єві? Він сказав: «Оволодійте цим великим всесвітом, який Я створив, та станьте вірними підданими, які будуть служити Мені як королю». Саме на це він сподівався.
Отже, Адам і Єва були тими, хто серед усього творіння повинен був заснувати положення вірного громадянина та жити вічно, слідуючи цій традиції. Якщо б Адам та Єва стали істинними шанобливими дітьми по відношенню до Бога та служили Йому, як Істинному Батьку, тоді шанобливість, яку вони проявляли до Бога, стала б традицією. А історія світу до наших днів була б пов'язана з Шімджон Бога, Адама та Єви, які стали єдиними. В цьому випадку світу зла просто не існувало б. Якщо б зло панувало в світі Божого Шімджон, то провидіння відновлення та спасіння було б абсолютно неможливим. (9-105, 24.04.1960)
Бог сподівався, що Адам і Єва, коли виростуть, стануть шанобливими дітьми, вірними громадянами, святими та божественними сином та донькою. Він сподівався, що ви зробите те ж саме, але чи замислювалися ви про те, що мусите стати шанобливими дітьми своєї сім'ї, вірними громадянами своєї країні, святими світу та божественними дітьми небес та землі?
З точки зору історії, всі святі вчили людей саме цьому. Релігія, яка цьому не вчить, довго не протягне. Це неминуча доля, якої ми маємо дотримуватися. Коли ми кажемо доля, то це щось на зразок стосунків між батьками та дитиною. Ви не можете змінити своєї долі. Ви можете дещо змінити у своїй удачі, але вам не під силу змінити свою долю.
Не зрозумівши цього, ви не зможете виконати відповідальність істинних батьків у своїй сім'ї. Істинні батьки повинні вчити своїх дітей тому, як розвиватися, щоб стати шанобливими дітьми, відданими громадянами, святими та божественними синами та доньками. Ви маєте навчати їх тому, щоб вони стали такими людьми стосовно вас та, пішовши далі, стали тими, хто виконає цей обов'язок перед Богом. (287-23, 10.08.1997)
Одна пара повинна була повернути славу Богу, але внаслідок гріхопадіння вони замість слави принесли Йому сум. Однак відповідальність за це лежить не лише на Адамі та Єві, це сталося також через невірність архангела. Перш за все архангел повинен був бути відданим та шанобливим до Бога, але внаслідок того, що він не виконав цього обов'язку, сталося гріхопадіння.
Тому провидіння відновлення полягає у встановленні відданості, шанобливості та доброчесності. Бог встановив відданість, шанобливість дітей та цнотливість центром нашої душі, тому всі релігії та шляхи пошуку істини мають також це зробити. Всі аскети намагалися цього досягти, Ісус також прагнув створити сім'ю для того, щоб втілити відданість, шанобливість дитини та цнотливість.
Мета, з якою Бог заснував Ізраїль, полягала саме в тому, щоб створити таку сім'ю. Ісус повинен був першим прокласти шлях відданості, шанобливості дитини та шлях цнотливості. Тільки коли б він став первосвящеником, який виконав обов'язок відданості, синівської шанобливості та цнотливості, стало б можливим підкорення сатани. Наші благословенні сім'ї не повинні нікому поступитися у встановленні прикладу відданості, синівської та дочірньої шанобливості та цнотливості. Всі ці чесноти починаються в сім'ї. Благословення озна чає, що ви успадковуєте надію батька. Дотепер були ті, хто став відданим та шанобливим до Бога, однак не було родин, які б продемонстрували цнотливість. До проголошення Дня Бога було неможливо встановити стандарт цнотливості, й це буде неможливим доти, доки залишаться звинувачення сатани. (14-209, 04.11.1964)
Якщо перед Богом ви хочете стояти прямо, то якщо ви корейці, недостатньо бути відданим лише одній Кореї. В цьому випадку буде неможливо повністю стати Божими синами та доньками. Апостол Павло розумів цей момент.
Кожен може любити свій народ, але також потрібно любити й людей інших країн. Причина цього в тому, що Бог теж любить не лише корейців. Зрозумійте, що Він любить усіх.
Для того, щоб зрозуміти такий Божий Шімджон, ви маєте знайти країну, яка знаходиться в скруті та важких обставинах, та пов'язати себе з нею. Саме так потрібно зробити. З точки зору Принципу, ми повинні встановити шлях відданості та шанобливості дитини хоча б у трьох країнах.
Зараз, коли ви тут, в Кореї, сповнені рішучості служити мені та виконати свій обов'язок відданості та шанобливості перед Небесами, ви не повинні вважати, що ви це робите заради себе самих. Ви повинні молитися Богу: «Отче, я хочу бути вірним та присвятити себе своєму народу, світу, небесам і землі. Нехай мої відданість та присвячення залишиться як те, що належить небесам та землі». Лише тоді, навіть якщо ви загинете, вони дійсно будуть належати небесам, а на землі люди будуть передавати це з покоління в покоління. Саме так все буде. (155-235, 31.10.1965)
Можливість стати шанобливими дітьми Бога не існуватиме завжди, ви не зможете це зробити в духовному світі після смерті. З точки зору вічності, наше життя надзвичайно коротке, немов мить, однак протягом цього життя ми повинні любити Бога та стати Його шанобливими дітьми. За цей час ми маємо встановити умови любові Бога, умови виконання дитячого обов'язку перед Богом. Більш того, під час нашого життя ми повинні підтвердити звання дитини, яка абсолютно необхідна Богу. Це необхідно зробити саме протягом нашого життя. (26-114, 19.10.1969)
Мета, з якою Бог працював у провидінні, полягала в тому, щоб позбавитися від шести тисячолітньої туги, отже, ми, як результат всієї історії до наших днів, пов'язані з цим. Нас призвали приєднатися до Церкви Об'єднання саме з цією метою. Тому, навіть не дивлячись на те, що ми носимо різні прізвища, ми маємо жити з любов'ю більшою, ніж в братів та сестер, які належать до одного кровного родоводу.
Незважаючи на те, що ми служимо Батькам, які не є нашими рідними батьками, ми ті, хто, вірячи в Бога, служать Істинним Батькам більш щиро, ніж власним батькам. Також ми є тими, хто незважаючи на те, що має власну країну, намагається бути відданим, шанобливим та зберігати цнотливість по відношенню до Небесної країни більше, ніж до своєї власної. (47-81, 19.08.1971)
Зараз настав вирішальний час. Відновлення «моєї країни» починається з Батьків. Всі благословенні сім'ї, представляючи Батька та Матір, формують їх оточення на горизонтальному рівні. Таким чином, для заснування «моєї країни» завдяки виконанню обов'язку відданості та пошани до батьків, відбувається поступове зростання: шаноблива дитина стає відданим громадянином, той потім стає святим, а святий, у свою чергу, стає божою дитиною. Вони повинні слідувати закону Небесного палацу та встановити закон Божої країни. Зрозумійте, що Небесна конституція починається завдяки вам. Саме тому ми кажемо: «Моя країна». (197-87, 07.01.1990)
Той день, коли корейський народ зрозуміє Божий Шімджон, стане днем, коли вони зможуть керувати небом і землею. Чому це так? Навіть серед багатьох дітей та громадян знайдеться лише один найшанобливіший син, одна найшанобливіша донька та один найвідданіший громадянин. Навіть для батьків в грішному світі природно приділяти більше уваги дитині, з якою вчинили невірно. То невже ви вважаєте, що Бог думає інакше?
Бог не шукає лише якусь одну націю, Він шукає шанобливих синів і доньок, яких Він любить більше за все. Він прагне до того, щоб, знайшовши їх, пишатися такою нацією.
Встановивши владу над світом, відновивши одну націю та заснувавши Ізраїль, Бог відновить Свій кровний родовід, спрямовуючи який, Він відновить одну сім'ю, спрямовуючи яку, Він зможе відновити одну людину.
Відновлення цієї однієї людини рівнозначне відновленню світу. Ця людина повинна бути шанобливою дитиною, що прагне звільнити Бога від історичної туги. Тільки коли з'явиться така людина, злі люди зможуть отримати прощення. (10-239, 16.10.1960)
В останні дні перш за все ми повинні стати людьми, які розуміють Шімджон Бога. У людей є три ключові аспекти: інтелект, емоції та воля. Однак, ми повинні розвинути небесні емоції, використовуючи для цього інтелект і волю як трамплін. Бог любить корейців та має по відношенню до корейців певне Небесне провидіння, тому серця корейців більше, ніж будь в кого ще, палають бажанням виконати обов'язок відданості та шанобливості перед Богом. (4-250, 22.06.1958)
Для того, щоб стати вірним підданим Небес, ви повинні помститися ворогу Небес. Ви не можете стати шанобливим сином своїх батьків, якщо поряд буде їх ворог, отже, вам потрібно позбутися ворога. Теж саме стосується й цнотливої жінки. Вам потрібно боротися доти, доки ворог не відповість за свої гріхи, ви не зможете подолати сумний пік гріхопадіння, якщо не будете битися з готовністю віддати навіть своє вічне життя. Лише коли ви подолаєте цей пік, Бог вперше позбудеться суму, що переповнював Його Шімджон, та скаже вам: «Ви — вірний підданий, шаноблива дитина, цнотлива жінка, яких я чекав шість тисяч довгих років!» — та здійнявши обидві руки, благословить вас. Лише після цього Бог зможе відпочити. Він не зможе відпочивати доти, доки не позбавиться від суму, що переповнює Його Шімджон. (9-122, 24.04.1960)
Бог — Перший Батько серед всіх батьків, Перший Король серед всіх королів, Він той, хто може Сам керувати Небесами та землею, Він також є першим предком, який здатний втілити ідеал. Мета Церкви Об'єднання полягає в тому, щоб стати дітьми, які виконавши перед Богом обов'язок шанобливості, відданості та святості, вперше успадкують велике надбання Божого творіння та займуть положення, в якому їм не буде чого соромитися. (84-205, 29.02.1976)