Розділ 2. Мотиви i процес гріхопадіння
Початок гріхопадінню людини поклав ангел, символом якого у Біблії є змій, що спокусив Єву. Тому перш ніж до кінця зрозуміти мотиви і процес гріхопадіння, ми повинні спочатку більше дізнатися про ангелів.
2.1. Створення ангелів, їхня місія і стосунки з людьми
Усі істоти були створені Богом. Відповідно, ангели теж є Божими створіннями. Світ ангелів Бог створив перш, ніж будь-що інше. У біблійній розповіді (Бут. 1:26) про створення світу — «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою» — вживається множина. Причина цього не в тому, що, як уважають багато теологів, у цьому уривку підкреслюється сутність Бога як Трійці, а в тому, що Він говорив, маючи на увазі й ангелів, які були створені до появи людини.
Бог створив ангелів, щоб вони, як слуги, допомагали Йому творити Всесвіт і турбуватися про нього (Євр. 1:14). У Біблії згадується чимало випадків, коли ангели працюють в ім'я втілення волі Бога. Ангели повідомили Аврааму про велике благословення, що дав йому Бог (Бут. 18:10); ангел оповістив Марію про зачаття Ісуса (Матв. 1:20; Лук. 1:31); ангел розкував і звільнив із в'язниці апостола Петра (Дії 12:7—10) і т. ін. В Об'явленні (22:9) ангел називає себе «співслугою», а в Посланні до євреїв (1:14) про ангелів говориться, що «вони духи служебні». До того ж, багато місць у Біблії можуть бути доказом того, що ангели були створені, щоб поклонятися Богу та прославляти Його (Об'яв. 5:11; 7:11).
Давайте тепер поговоримо про стосунки між ангелом і людиною з точки зору принципу творення. Оскільки Бог створив людину як Свою дитину і надав їй право володарювати над усім світом творіння (Бут. 1:28), їй слід було панувати й над ангелами. У Біблії сказано, що людина має повноваження судити ангелів (1 Кор. 6:3). Люди, які спілкуються з духовним світом, можуть бачити численних ангелів, які служать святим у раю. Усе це також доводить, що ангели були створені, щоб служити людині.
2.2. Духовне і фізичне гріхопадіння
Створюючи людину, Бог наділив її духовним і фізичним «я». Гріхопадіння людей також відбувалося у двох вимірах: духовному і фізичному. Коли ангел і Єва вступили один з одним у кровний зв'язок, сталося духовне гріхопадіння, а коли в кровний зв'язок вступили Єва і Адам, сталося фізичне гріхопадіння.
Чи можливі статеві стосунки між ангелом і людиною? Усі емоції й відчуття, що виникають під час стосунків між людиною і духовною істотою, аж ніяк не відрізняються від емоцій і відчуттів, що проявляються в стосунках між людьми, які живуть у фізичному світі. Отож, безсумнівно, статеві стосунки між ангелом і людиною можливі.
Наведемо деякі приклади, які допоможуть краще зрозуміти вищесказане. Існують свідчення, що людина може вести подружнє життя з духом. Також у Біблії розповідається про те, як ангел боровся з Яковом і звихнув йому «суглоб стегна» (Бут. 32:26). Три ангели завітали до Авраама і їли м'ясо та іншу їжу, яку він для них приготував (Бут. 18:8). Більше того, два ангели, прийшовши до Лота, їли спечений для них прісний хліб. Коли жителі Содому побачили їх, то, будучи одержимими сексуальним бажанням, оточили будинок Лота і сказали йому: «Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!» (Бут. 19:5).
2.2.1. Духовне гріхопадіння
Бог створив світ ангелів (Бут. 1:26) і призначив Люцифера (символічно названого в Книзі пророка Ісаї (14:12) «сином зірниці досвітньої, ясною зорею») на позицію архангела. Так само як Авраам був каналом, через який благословення Бога приходило до ізраїльтян, Люцифер був тим каналом, через який любов Бога надходила до світу ангелів. Його позиція дозволяла йому володіти першочерговим правом на любов Бога. Однак, створивши вслід за ангелами Адама і Єву, Бог почав проявляти до них — Своїх дітей — набагато більше любові, ніж до Люцифера, який був створений для ролі слуги.
Насправді любов Бога до архангела не стала слабшою: він отримував від Бога стільки ж любові, як і до появи людини. Але коли він побачив, що Бог любить Адама і Єву більше, йому почало здаватися, що його, архангела, Він почав любити менше. Ситуація, що склалася, нагадує біблійну притчу про працівників на винограднику (Матв. 20:1—15). Ті, хто почали працювати рано-вранці, відчули себе обділеними, коли їм заплатили стільки ж, скільки й тим, хто працював лише одну останню годину. Люцифер, якому здавалося, що він отримував любові Бога менше, ніж заслуговував, захотів, спокусивши Єву, зайняти серед людей позицію, схожу на ту, яку він мав у світі ангелів, будучи для них каналом любові Бога. Такими були його мотиви, які дали початок духовному гріхопадінню.
Кожний елемент у Всесвіті створений для того, щоб перебувати під володарюванням любові Бога. Тому любов є джерелом життя та істотною складовою щастя й ідеалу. Чим більше любові хтось отримує, тим прекраснішим стає для інших. Тому цілком природно, що для Люцифера, слуги Бога, Єва, дочка Бога, була прекраснішою, ніж будь-хто. Більше того, коли Єва почала піддаватися спокусі і архангел побачив це, його потяг до неї став сильнішим. І настав момент, коли він був готовий спокусити її навіть ціною власного життя. Отже, Люцифер, який залишив свою позицію через надмірне бажання любові, і Єва, яка прагнула того, щоб очі її розкрилися, як у Бога, ще не будучи готовою до цього (Бут. 3:5—6), створили умову для взаємодії (상대기준, сандекіджун). Дія віддавання та приймання (수수작용, сусучагьон), що виникла унаслідок цього, дала початок силі любові не за Принципом, яка проявилася в недозволених Богом статевих стосунках на духовному рівні.
Усі істоти створені відповідно до такого принципу: ставши одним цілим у стосунках любові, вони обмінюються одна з одною певними елементами. Таким чином, Єва отримала від Люцифера деякі елементи, коли вони поєдналися в любові і стали одним цілим. По-перше, вона успадкувала від нього викликане докорами совісті відчуття страху, бо вони діяли всупереч Божій меті творення. По-друге, вона отримала нове знання, яке допомогло їй зрозуміти, що її чоловіком повинен був стати Адам, а не ангел. У той час Єва ще не досягла повної зрілості, тоді як архангел перебував на стадії зрілості. Отож, вона сприйняла це знання від архангела, тому що в порівнянні з ним її власне знання ще не було повним.
2.2.2. Фізичне гріхопадіння
Після досягнення досконалості Адам і Єва навіки стали б чоловіком і дружиною, в основі стосунків яких була б любов Бога. Але Адам, ще не досягши зрілості, вчинив гріхопадіння, поєднавшись із Євою після того, як вона, ще не пройшовши до кінця період розвитку, вступила в заборонений кровний зв'язок з архангелом. Їхні передчасні подружні стосунки, центром яких був сатана, і стали фізичним гріхопадінням.
Як уже згадувалося вище, через духовне гріхопадіння з архангелом Єва успадкувала відчуття страху, викликане докорами совісті, і знання про те, що її чоловіком повинен був стати не архангел, а Адам. Вона вирішила об'єднатися, хоча б після цього, з тим, хто первісно повинен був стати її чоловіком, і звабила Адама з надією на те, що це допоможе їй повернутися до Бога і позбавить відчуття страху, викликаного гріхопадінням. Такою була мотивація Єви, яка призвела до фізичного гріхопадіння.
Коли Єва вступила в недозволені статеві стосунки з архангелом і таким чином об'єдналася з ним, вона зайняла позицію архангела відносно Адама. Тому Адам, якого Бог любив як і раніше, був у її очах надзвичайно прекрасним. Він був її єдиною надією на повернення до Бога, але вона пішла неправильним шляхом: спокусила Адама, вчинивши з ним так само, як із нею самою повівся архангел, який спокусив її. Адам, відповівши Єві, яка займала позицію архангела, створив умову для взаємодії (상대기준, сандекіджун) із нею, і сила любові не за Принципом, яка виникла між ними в результаті дії віддавання та приймання (수수작용, сусучагьон), спрямувала їх одне до одного. Під її впливом Адам залишив свою первісну позицію і зрештою вступив у заборонені Богом статеві стосунки з Євою на фізичному рівні.
Поєднавшись із Євою в любові, Адам успадкував від неї всі ті елементи, які вона до цього отримала від Люцифера. Пізніше Адам і Єва передали ці елементи всім своїм нащадкам. Що б сталося, якби, не відповівши на зваблення грішної Єви, Адам зміг досягти досконалості? Провидіння відновлення однієї лише Єви, об'єкта Адама, було б значно простішим, тому що він, як досконалий суб'єкт, залишився б недоторканим. Однак Адам також згрішив, і людство примножувалось аж до сьогоднішнього дня, продовжуючи родовід сатани.