Розділ 2. Людина не є тим, хто виступає в ролі причини
2.1. Людина народилася завдяки первісній любові Бога
Первісно ми народились не за своїм бажанням. Так само й у випадку з батьками. Вони не народжують дітей з визначеними рисами, за власним планом. Те, що ми народилися саме такими, відбулося не завдяки бажанню батьків. Якщо ми спробуємо глибше розібратись в причині нашого існування, відштовхуючись від Божого провидіння, то це не можна зрозуміти інакше, ніж те, що ми були послані на землю як живі істоти, щоб у відповідності до джерела провидіння виконати важливу відповідальність, яка полягає у тому, щоб ми вплинули на розвиток історії, що розвивається згідно з причиною провидіння. Отже, на нас самих, існуючих у рамках історичного процесу, наскільки б маленькою не була наша особистість, все не закінчується. (34-155, 06.09.1970)
Що це за причина, завдяки якій людина може ствердити себе та своє народження? У відповідності з принципом Великого Всесвіту, де потрібно шукати причину, що стверджує існування людини? Люди — це істоти, які народилися як результат, і якщо вони стверджують себе, не розуміючи причини свого народження, то вони просто ненормальні люди. Вони всі просто божевільні. (83-191, 08.02.1976)
Чому ми народилися, для чого Бог створив людство та цей світ творіння? Відповідь на ці питання дуже проста. Богу теж потрібен об'єкт любові, тому Він створив людину як об'єкт Своєї любові.
Ви напевне замислювались: «Чи є істоти, схожі на мене, чиє існування нічого не варте?» Не думайте так. Батьки люблять свою дитину не тому, що вона народилася красивою. Теж саме стосується і положення Божого об'єкта любові. Дитину люблять незалежно від того, красивою вона народилася, чи ні. Справедливо буде сказати, що душа батьків болить ще більше про дитину, яка народилася калікою.
Сповнена любові Божа душа, що є центром Всесвіту, стоїть вище за те, красивими ви народилися, чи ні. Важливим є те, чи є у вашій первісній природі характер любові. Отже, ви повинні розуміти, з якою метою був створений Всесвіт та ми. Потрібно знати той факт, що ми були створені для того, щоб зробити досконалим ідеал любові. (130-44, 11.12.1983)
Для чого Бог створив Всесвіт та нас? Чому я народився? Я народився завдяки Божій любові. Я народився в Божій любові, народився для того, щоб в ній жити. Ви повинні жити в Божій любові, щоб стати людиною, яка разом із Богом буде любити сім'ю, суспільство, країну та світ. (97-266, 19.03.1978)
Що ви отримали від своїх батьків, коли народилися в цьому світі? Це виглядає так, що ви народилися як істоти, які пов'язані з життям моїх батьків. Коли ваші батько та матір поєдналися, то завдяки цьому народилися ви, отримавши цінність їх життєвої сили. Ця життєва сила існує завдяки любові, і для того, щоб мета існування Всесвіту набула своєї досконалості, необхідна ця життєва сила та любов. Саме так. Ви народилися, щоб зробити мету досконалою. Чоловік та жінка народилися завдяки союзу батьків, в основі якого знаходиться їх життєва сила та для того, щоб досягти досконалості як істоти, що поєднують у собі мету Великого Всесвіту та, відповідно, мету чоловіка та жінки. (110-72, 09.11.1980)
Чому ми народились? Що стало причиною нашого народження? Це Божа любов. Це любов, завдяки якій, якщо ми хлопнемо тут, то це віддасться болем у голові Бога. Коли ви кидаєте щось у ставок, то хвилі розходяться до самих берегів, так само, коли ви кинете любов у Всесвіт, то її хвилі розійдуться по всьому Всесвіту. Ось таку справу ми робимо. Тому питання полягає в тому, завдяки чому можливо підняти великі хвилі. (103-254, 04.03.1979)
Хто такий Бог? Він Господар творіння. Хто такий Господар творіння? Різні релігійні концепції кажуть, що Бог — наш Батько, а ми — Божі діти. Якщо Він батько, то який? Як Він став нашим батьком? Це незрозуміло. Ми Його позичили, тому Він наш батько, чи Він батько з сусіднього села, чи вітчим? Який же Він батько? Можливо тоді Він батько дружини або чоловіка. Слово «батько» має багато значень. Не знайшовши фундаментального рішення, як би ви не намагалися знайти рішення у світі, ви не зможете цього зробити. Навіть якщо пройдуть тисячоліття.
Отже, питання про людину та Бога. Коли кажуть, що Бог наш Батько, чи відчуваєте ви це, чи відчуваєте ви, коли називаєте Його Батьком? Можна сказати з повною впевненістю, що батьки існували раніше, ще до того, як ви з'явилися на світ. Саме завдяки цьому я почав своє існування. Отже, до того, як вести мову про себе, ви повинні спочатку думати про батьків. Це буде справедливо. Коли ви стверджуєте себе, відкидаючи батьків, це абсолютно безглуздо. (188-190, 26.02.1989)
Людина не є первинною причинною істотою. Вона вторинна результативна істота. Отже, до того, як вести мову про себе, ви повинні говорити про батьків. З такої точки зору, хіба ми не повинні розібратися у першопричині й, у першу чергу, знайти основоположну відповідь на питання: «Хто такий Бог, першопричина появи цього Всесвіту?» До батька й матері були предки, до тих предків — інші предки, піднімаючись таким чином, хіба ми не дійдемо до Бога? Слідуючи цій логіці, потрібно спочатку дати відповідь на всі питання, що пов'язані з Богом, а потім вже вести мову про себе. » Хто такий Бог?» — «Це мій батько» — «Що він за батько…» Тому Церква Об'єднання вчить саме цьому. (188-190, 26.02.1989)
Потрібно відшукати та зрозуміти безпосередньо сам первісний початок. Ми повинні встановити первісний початок людини, як істоти, що є результатом. Коли відбувається встановлення первісного моменту причини, неможливо, щоб цей первісний момент був необачним. У Бога є особистість, отже, у людини теж є особистість. У ній діє сумління та є інтелект, емоції і воля. Саме тому мотивація має бути більшою, ніж причина, й повинна бути абсолютною. Зробивши один раз невірний початок, його ніколи не можна буде виправити. (172-32, 03.01.1988)
2.2. Первісна мета народження людини
Бог — це першопричина появи Всесвіту, його Творець. Також Він Батько, Який нас любить. Бог створив творіння, щоб втілити Свою особливу волю. Саме втілення любові було Його метою.
Бог є джерелом істинної любові, але навіть Всемогутній Бог, будучи наодинці, однозначно не зможе відчути радість любові. Богу потрібен об'єкт любові. Він також хоче, щоб об'єкт добровільно повернув Йому любов. Ми, люди, як об'єкт Бога — вінець творіння. Саме завдяки цій причині люди мають у житті мету.
Мета життя людини полягає в тому, щоб стати зрілою та встановити вічні стосунки істинної любові з Богом. Саме це і є фундаментальним принципом, завдяки якому встановлюється гармонія між Богом та людиною. (166-131, 01.06.1987)
Важливо добре жити, чим би ви не займалися. Все є важливим, але перш за все потрібно виконати обов'язок синівської та дочірньої шанобливості перед вертикальними небесними батьками. Потрібно виконати обов'язок вірності перед ними. Ви повинні виконати свій обов'язок краще, ніж це робили у світі. Це первісна мета, з якою народжується людина. Щоб зустріти людину, яка це зробить, Бог створив людство. Ось така мета. (58-231, 11.06.1972)
Де той шлях, що веде до досконалого життя? Звідки народжується людина, яким чином повинно проходити її життя? Воно повинне проходити в любові. Тоді, як ми повинні помирати? Випливає висновок, що помирати ми повинні заради любові. Що ж це за любов? Це любов, яку привітає Великий Всесвіт, а не просто мікрокосм. Отже, мета народження життя полягає в тому, щоб ми, народившись у любові Великого Всесвіту, яку привітають Бог, світ ангелів, все творіння та всі люди, жили, любили та помирали в ній. (83-164, 08.02.1976)
Коли людині щось подобається, то вона хоче розділити цю радість зі своїми батьками, братами, сестрами та родичами. Коли вам щось подобається, то ви щасливі. Щастя вічне, імпульс серця також вічний. Що є центром Всесвіту? Ним є батьки та діти. Конкретніше, батьки та я. Бог та я. Бог — батько, а я син. Кінцева мета нашого життя полягає в тому, щоб знайти батька та, встановивши стосунки, які не можна буде розірвати, відчути радість. (12-104, 16.12.1962)
Якось, я йшов дорогою, розмовляючи з літнім старцем. Я спитав його: «Куди ви йдете?» На що той відповів: «Куди ж я ще можу йти? Йду додому до мого сина». Я спитав ще раз: «А коли прийдете, що будете робити?» «Буду їсти їжу, що дадуть, а коли вдасться зловити курку, то із задоволенням її з'їм» — сказав він. «А після того, як поїсте, що будете робити?» «Та більше немає й чого робити» — отримав я у відповідь. Хіба так ми повинні провести своє життя? (19-289, 10.03.1968)
Коли ви заповнюєте бухгалтерську книгу, ви точно підбиваєте витрати та прибутки. Коли навіть підбиваючи баланс, ви повністю все враховуєте, то що ж тоді можна казати про наше життя? Чи пробували ви підбити баланс вашого життя? Ви були б у прибутках чи у збитках? Якщо у збитках, то ви повинні бити землю, волаючи від відчаю.
Коли людина помирає, вона повинна бути здатною померти, співаючи пісні. Але коли зіткнувшись зі смертю, ви хочете жити та слабнете — це доказ того, що ваше життя закінчується у збитках. Ми повинні прожити наше життя, керуючись абсолют ними якостями у світі серця та отримати прибутки. (19-289, 10.03.1968)
Заради кого живе людина? Якщо ми кажемо, що заради себе, то це невірна відповідь. Хіба може бути сім'я у людини, яка живе заради себе? Чи в неї немає бажання мати сім'ю? А чи може країна існувати для неї? А світ? Їй не потрібен світ. В житті такої людини немає місця для світу. Всесвітній закон відстороняє таких людей: «Відійдіть геть, негідники!» Хіба можливо створити сім'ю, турбуючись, в першу чергу, про себе? Як можна в такому випадку створити ідеальну країну? Хіба можна увійти в місце, де прохід вузький, як кінець шила. Навіть якщо захочете увійти, то не зможете цього зробити. (57-66, 28.05.1972)
Ви повинні розуміти, що таке любов! Любов — це мета, що рухає усім та заради якої все існує. Ви повинні завжди мати залізне правило, що гласить: «Жити та робити все з любов'ю». Саме тому, що є любов, птахи, подобаючись один одному, цвірінчать та порхають. «Плюс» та «мінус» магніту теж поєднуються заради любові. Люди теж зустрічаються для того, щоб стати єдиними. (67-159, 01.06.1973)
2.3. Ми живемо заради любові
Як ми повинні прожити своє життя? Завдяки чому та для чого народжуються люди? Як вони повинні жити? Це ж просто. Завдяки тому, що є Божа любов. Ми народжуємось завдяки любові, тому йдемо шляхом любові до її пункту призначення. В цьому випадку, згідно із законом кругового руху, можливе вічне обертання. Любов базується на вічній концепції, тому у пошуках любові ви опинитесь в її центрі. Це можливо тільки в любові. (125-65, 06.03.1983)
Ви проживаєте своє життя не завдяки собі. Ви живете завдяки Божій любові. З цією метою я постійно рухаюсь та дію. Наскільки ж це не добре? Так людина буде абсолютно процвітати. Навіть не дивлячись на те, що на цьому шляху бувають складнощі, сльози та різні нещастя, завдяки тому, що я йду цим шляхом заради Божої любові, ці нещастя — не нещастя, горе — не горе і сум — не сум. Ви повинні знати цей принцип. (67-159, 01.06.1973)
Заради чого ми живемо? Давайте будемо жити заради абсолютної істинної любові! В ній є все. Отже, навіть хустинка в моєму гаманці існує заради любові. Я працюю та проливаю піт заради любові, заради істинної любові. Все, що я кажу, їм, граю — все заради істинної любові. (107-205, 01.05.1980)
До якої мети повинна прагнути людина? Вона повинна прагнути до того, щоб поєднатися з Богом, маючи Його в своїй душі. Людина повинна хотіти виконати цю мету більше, ніж власну, сімейну, групову, національну, світову або мету небес та землі.
Отже, яка мета повинна, врешті-решт, залишитися? Якщо віддавати перевагу собі, родині, групі, країні або світу, то це все минає. Але якщо є мета, яка існує до самого кінця, вона полягає у тому, щоб людина поєдналася з Богом. Це єдина мета, що може існувати до самого кінця історії людства. (41-323, 18.02.1971)
Де те місце, куди, врешті-решт, може безпечно прибути ваша душа? Навіть якщо ви скажете: «Знайти Бога та зробити Його моїм» — це не те, що вона прагне зробити та відпочити. Вона прагне до того, щоб заволодіти Богом та Його любов'ю. Отже, якщо ви не зможете заволодіти Божою любов'ю, це буде крах вашого життя. (24-17, 22.06.1969)
Проблема не в тому, що кінцева мета нашого життя полягає у зустрічі людини, в душі якої буде Бог та центром якої будуть Небеса. Проблема в тому, щоб жити з такою людиною. Коли ми зустрінемо таку людину, де це відбудеться? Коли ми живемо з нею, то що це буде за місце? Давайте зустрінемо цю людину в центрі й будемо жити з нею у центрі. В центрі, де є любов Бога. Саме тому найбільша мета людства, до якої його підштовхує совість, полягає в тому, щоб слідуючи долі, поєднатися з Богом та зробити Його любов своєю. Такий висновок. (24-17, 22.06.1969)
Врешті-решт, людина хоче досягти того, щоб стати об'єктом любові найвеличнішої особи. Ця найвеличніша особа — це наш Батько, тобто Бог. (65-46, 13.11.1972)
Первісний привілей людини, незалежно від того, ким би вона не була, полягає у тому, щоб мати повноваження народитися принцом або принцесою Царства Небесного на небесах. У цьому цінність людини. З самого початку у людини були ці повноваження. (68-326, 05.08.1973)
Зрозумівши серце, ви всі зможете стати Божими дітьми. Цінність людини не залежить від її культурного підґрунтя, історичного оточення чи сучасного положення. Навіть все це не може визначати її цінність. Єдине, що визначає її цінність, так це те, наскільки вона розуміє небеса та землю, та наскільки розуміє свою мету та мету небес і землі. (15-83, 29.09.1965)
Ми повинні відшукати нові цінності та керуватися ними. Потрібно визначити нову цінність світу, людини, ідеології та любові. Ці цінності починаються з поєднання з Божою волею. Їх основа відрізняється від цінностей, в основі яких знаходиться людина. Вони відрізняються від цінностей, в основі яких знаходяться бажання людини. (44-227, 23.05.1971)
Зараз світ повинен мати чітко визначені цінності. Потрібно мати таку точку зору на цінності, що буде більша за світогляд. Основою цих цінностей у нас, в Церкві Об'єднання, є Бог. Ми не кажемо, давайте повернемося до світу або давайте повернемося до ідеального світу. Ми закликаємо повернутися до Бога. Не повернувшись до Бога, створення світу ідеалу, щастя, вічності та любові стає неможливим. Неможливо, щоб підстави для щастя та всіх наших бажань починалися не з Бога. Саме тому ми обов'язково повинні повернутися до Бога. Знайте, що релігії, які з'являлися протягом історії людства, шукали й прагнули саме цього. (68-138, 29.07.1973)
Церква Об'єднання разом з абсолютними цінностями представляє Істинних Батьків. Що це за еталон, який має абсолютну цінність та до якого ми так прагнемо. Це положення дітей Істинних Батьків. Положення Божих дітей, які можуть зберегти вічне життя та любов. Немає більш почесного шляху. Внаслідок гріхопадіння Адам та Єва не встановили дозволений Богом ідеал партнерства. Вони вчинили за власним бажанням. Почати подружні стосунки з Божого дозволу можливо тільки встановивши стосунки батька та дитини. Але, розірвавши та зруйнувавши ці стосунки, потрібно встановити еталон та налагодити їх знов. (68-138, 29.07.1973)