Розділ 5. Туга гріхопадіння, Божий Шімджон відновлення

5.1. Ворог любові, туга гріхопадіння

 Факт скоєння гріхопадіння пов’язаний з вигнанням перших сина та дочки з Едемського саду. Перший син є єдиним сином, а перша дочка є єдиною дочкою. Адам і Єва народилися як єдині син та дочка незліченних Божих поколінь. Замисліться, будь ласка, про те, що цього єдиного сина незліченних поколінь було вигнано через те, що він з’їв плід пізнання добра та зла.
  Коли батьки мають одного сина й одну дочку, то наскільки ж великим буде їх біль, якщо їхній син помре? Є корейська приказка, що коли помирає єдиний син семи поколінь, то горюють всі: й односільчани, й сусіднє село, й знайомі. Не можна навіть собі уявити горе батьків, які втратили єдиного сина семи поколінь. Отже, якщо подумати, що батьки з усіх навколишніх домівок, діти та браття теж співчувають цим батькам, то скількох же поколінь це єдиний син? Мільярдів поколінь, незліченних поколінь.
  З цієї причини не було встановлено стосунки батька та сина. Для Бога, Який втратив єдиного сина незліченних поколінь, немає можливості відшукати його знову, не пройшовши через страждання протягом незліченних поколінь. Ми не знали, що Небесний Батько знаходиться в такому положенні. (301-100, 20.04.1999)

 Хто такий сатана? Він зрадник Божої любові… Єва кинулася в обійми сатани, який був ворогом. І навіть коли він висував свої звинувачення тисячі, десятки тисяч разів, Бог дотепер вислуховував його і любив. Бог знаходився в такому положенні.
  Хіба ви могли собі уявити, наскільки тяжко було Богу? Зрозумійте, що Його положення значно важче за чоловіка, який молиться за прощення ворога, до якого пішла його кохана дружина. Ви б так змогли? (182-174, 16.10.1988)

 Сатана поглумився над Євою. Отже, він ворог Божої любові. Цей ворог любові тисячі років висував свої звинувачення, проте Бог не виявляв ані тіні невдоволення на обличчі та поводився як істинний господар. Тому вам не можна виступати проти будь-чиїх скарг доти, доки Бог не виростить на землі центральну особу. Причина в тому, що існує архангел. (182-246, 23.10.1988)

 Сатана поглумився над Божою любов’ю. Таку заяву на увесь світ вперше зробив преподобний Мун, але що ж то за такий сатана? Слуга зґвалтував того, хто в майбутньому міг стати дружиною Бога. Хто такі Адам і Єва? Вони — Боже тіло. В Першому посланні до коринтян сказано: «Чи не знаєте, що ви — Божий храм?» Ви дім Божий. Що мається на увазі, коли в Біблії говориться, що Адам дав імена? Це означає, що Бог знаходився в його душі. (209-40, 25.11.1990)

 З точки зору Бога, сатана — це перелюбник. Єва та сатана — перелюбники. Відновлення жінки та дочки, які знаходяться в такому положенні, можливе тільки за умов, якщо вважати їх непорочними. Інакше, неможливо повернутися в первісне положення. Ніхто не розуміє нещасну душу Бога, який це все відчуває. Крім мене, цього не розуміє ніхто. (227-47, 10.02.1992)

 Якщо коханій дружині, яка пішла до ворога та народила йому дитину, треба буде знову повернутися, то наскільки можливо прийняти таких жінку і дитину з чистою душею, яка була до весілля? Сатана — це ворог любові, він зрадив любов. Таким є реальне положення Адама та Єви, які скоїли гріхопадіння.
  Однак якщо не подолати цей перевал у сфері Божого Шімджон, мирний світ не з’явиться. Сатана добровільно підкориться тільки тоді, коли буде встановлений такий еталон. (237-238, 17.11.1992)

 Ставлячись до синів та дочок диявола, який став ворогом любові, як до дітей ворога, Бог не зможе виконати Свою роль. Треба встановити еталон любові, маючи серце, яке любить їх як первісних синів та дочок, які не здійснили гріхопадіння. Ви коли-небудь замислювалися про положення скорботного Бога, який повинен обов’язково це зробити? (208-291, 20.11.1990)

 Найвищий стандарт християнства або інших релігій закликає любити ворога. Бог теж знаходиться в такому принциповому положенні, тому не може не любити сатану. Сатана є ворогом любові, але Бог повинен любити цього ворога більше за невинних Адама та Єву. В чому тут причина? Вона в тому, що коли Батько не буде любити позашлюбних дітей, що прийшли до Нього разом з Євою, яка була в обіймах ворога, більше, ніж Своїх власних, Єва не зможе зайняти первісне положення. Розумієте, про що я кажу? (235-84, 29.08.1992)

 Ми приходимо до висновку, що неможливо стати дитиною Бога, не ставши великодушним чоловіком, здатним молитися за ворога, до якого пішла його кохана жінка. Чому? Хто така Єва? Вона — дружина Бога. З того часу, як перелюбниця пішла до сатани, пройшло не 6 тисяч років. Пройшло декілька десятків тисяч років. Хіба ви не знаєте, що історія людства нараховує до 10 мільйонів років? Хто зрозуміє увесь біль Божого Шімджон, Якому доводилося мати справу з сатаною весь цей час, не дивлячись на те, що той висував свої звинувачення?
  Тому людина, яка не молилася за благополуччя свого ворога, не дивлячись на те, що його кохана дружина кинулася в обійми цього ворога, не зрозуміє Шімджон Бога. (184-302, 01.01.1989)

 Якщо замислитися про Шімджон Бога, коли Він повинен був знову прийняти в первісне незаплямоване положення перелюбницю, яка кинула Його напередодні весілля та втекла до ворога, з яким жила та якому народила дітей, стає зрозумілим необхідність того, щоб Матір стала дійсно великою жінкою.
  Тільки ставши видатнішою Матір’ю, ніж в свій час була Єва, можна заспокоїти рани Божого Шімджон, Який тужив та сумував, рани, які з’явилися через Єву. Це має зробити сім’я Істинних Батьків. Розумієте, про що тут ідеться? (233-255, 01.08.1992)

 Для того, щоб підготуватися та пройти цим шляхом, мені потрібно мати рішучість віддати навіть свою кохану дружину сатані та благословити їх. Ви розумієте це?
  Саме в такому положенні знаходиться Бог. Диявол зрадив любов, ставши її ворогом. В останні дні людина, яка має якості, що дозволять їй стати Месією, не зможе звільнити Бога, якщо в неї не буде рішучості відправити навіть свою наречену на страждання, віддавши її сатані. (185-133, 03.01.1989)

5.2. Основа для звинувачень сатани

 Для Бога диявол — зрадник любові. Бог до цього часу вислуховував усі звинувачення диявола, який зрадив любов. Бог в Своєму серці терпів, щоб виконати умови любові перед всім людством по відношенню до сатани. Чому так? Як і до гріхопадіння, архангел може увійти до Царства Небесного, тільки якщо Бог буде його любити.
  Бог і люди, які є Його дітьми, увійдуть до Царства Небесного тільки після того, як полюблять сатану. Тому сатана висуває свої обвинувачення. Коли сатана спитає Бога: «Хоч я й став дияволом, але хіба у відповідності до Твого Принципу творення, первісного еталону, який все одно залишається незмінним, Бог і Божі діти не повинні любити мене, щоб увійти до Царства Небесного?» Бог відповість: «Так, все вірно!» Так сатана дотепер хапає за горло та висуває свої звинувачення. (185-56, 01.01.1989)

 А що ж сатана? Він — зрадив Божу любов. Цей підступний негідник навіть зруйнувавши великий принцип Небесного закону, досі ще не залишає людство на Землі в спокою: він грабує, обдирає та б’є людей. Я спущусь в пекло й викину цього негідника на смітник. Якщо людей залишити в спокою, то первісна душа миттєво спрямує їх до Бога.
  З приходом весни на сухих гілках дерев під променями ранкового сонця розпускаються бруньки. Подібним чином поводиться й душа людини: в спокійному та вільному оточенні первісна душа природно приведе людей до Бога. Тому сатана всіма силами не дає нам жити. Ви цього не розумієте. Я хочу звільнити та зібрати воєдино людство, яке не підозрює про свою нещасну долю. Я закликаю до об’єднання. (142-281, 13.03.1986)

 Ціною будь-яких жертв ми повинні помститися ворогові Батька, тому, хто Його зрадив. Однак, це неможливо зробити зі зброєю в руках. Я вважаю, що це неможливо зробити без ще більшої любові. Тому, тільки полюбивши ворога, можна зайняти положення Бога, яке відповідає первісному принципу творення.
  Чому? Тому що сатана з самого початку, як і архангел у часи творення, має отримувати любов Бога. Він має отримувати її вічно, тому він заявляє: «Хоч я й пав, але якщо Ти хочеш стати Богом, Який буде панувати над цим Всесвітом, спочатку слідуй правилу, яке вимагає любити мене!» Ось в чому перепона. Це факт, від якого просто мурашки по тілу біжать. (120-266, 17.10.1982)

 У відповідності до Принципу творення, з самого початку людина повинна була стати дитиною Бога, але через гріхопадіння вона стала дитиною сатани. Тому Бог лоб до лобу боровся з перелюбцем сатаною. Відбиваючись від умов обвинувачення, Бог працював над тим, щоб визволити людство. Віруючі сучасних церков не знали про приголомшуючу ситуацію Бога. Вони уявляють Його тільки як Бога слави і викликують: «О! Слава Господу Богу Нашому на небесах і землі!» (41-301, 17.02.1971)

 Як ви вважаєте, хто такий сатана? Він Божий зрадник. Неможливо вибачити зрадника, тому що це буде йти в розріз з Небесним законом. Отже, хоча зараз люди сатанинського світу й можуть отримати прощення й сто, й тисячу разів, не дивлячись на це сатана абсолютно не може бути прощений. Тому існує великий суд. Однак під час суду засуджується не людина, а сатана, який, немов господар, перебуває в душі людини. (22-282, 04.05.1969)

 Сатана — це ворог, який зганьбив любов. Злодій увійшов до хати, коли батьки спали, забив до смерті батька та зґвалтував матір. Хто такий сатана? Він ворог любові, який зганьбив Єву, яку любить Бог і яка є Божим субстанціальним партнером. Потрібно мати серце, що буде здатне благословити перелюбника, навіть передавши йому свою кохану людину. Якщо ви збираєтесь полюбити ворога, то не достатньо тільки вибачити йому. Ви думаєте, сатана буде вдячний за це?
  Необхідно бути здатним, навіть залишивши ворогу свою єдину кохану людину, все одно побажати йому щастя. Це остання верхівка. Проте ви вважаєте, що увійдете на Небеса тільки завдяки вірі? (34-278, 13.09.1970)

 В наші дні християни говорять, що гріхопадіння людини сталося, коли змій нашептав Єві, а вона з’їла плід. Глупі люди, які не розуміють основного принципу. Наскільки ж Богу сумно, гірко і прикро! Він більше за будь-кого в історії сумував, мучився та горював.
  В ту мить, коли Адам і Єва їли плід дерева пізнання добра та зла, Шімджон Бога розривався на шматочки від жалю. Однак Бог не міг їх не любити. Ви маєте це знати. (21-141, 17.11.1968)

 Вам здається, що коли Адам і Єва збиралися вкусити від плоду дерева знання добра та зла, Бог примовляв: «Треба ж, відбувається все те, чого я й боявся. Давайте ще!» Ні, це було не так. Його серце, мабуть, зжалося, і всі почуття сконцентрувалися в грудку. «Ні в якому разі не їжте!» Він тремтів, проливаючи кров, і не можна описати той сум та жах, який Він відчував. Отже, Бог знаходився в такому положенні, яке ніхто навіть не може собі уявити.
  Замисліться, чи міг такий Бог просто спостерігати за Адамом і Євою, коли вони їли плід? Якби у Нього був меч, Він би відрубав всю історію, Йому хотілося відрубати весь світ, але Бог не міг цього зробити. Йому не залишалося нічого іншого, як лише горювати. (21-141, 17.11.1968)

 Якщо б Адам і Єва, які знаходилися перед Богом, мали змогу зазирнути Йому в душу і побачити, що там відбувається, то навіть якщо б вони й захотіли, вони не вчинили б гріхопадіння. Батьки ставляться до дітей з любов’ю, але діти не розуміють всю глибину батьківського серця. Зрозуміло, що вони скоїли гріхопадіння через незрілість, але поштовхом до гріхопадіння стала не їх незрілість. До гріхопадіння привела нерозвиненість їхнього серця. Хіба скоїли б вони гріхопадіння, якби усвідомлювали, що «Я пов’язаний з цією людиною. Ніщо й ніколи нас не роз’єднає!» Хіба зробили б вони це, якби відчули, що Богу не байдужі всі проблеми? Зрештою, гріхопадіння сталося через те, що вони не були єдині у своїх серцях. Хіба гріхопадіння відбулося не тому, що їх прагнення та прагнення Бога розійшлися в різних напрямках і, відповідно, їхні думки були спрямовані зовсім в інший бік, ніж Божі? (65-173, 19.11.1972)

 Грішне людство знаходиться в положенні, подібному до положення дітей, які народилися після того, як розбійник забив до смерті первісного батька та зґвалтував їхню матір. Сатана — це ворог Божої любові. Оскільки сатана поглумився над Божими дітьми, навіть Бог любові не може вибачити сатані. Немає прощення тому, хто поглумився над любов’ю. Отже, можна вибачити все, тільки не сатану. Якщо вибачити сатані, то Небесний закон розсиплеться на шматки. (41-197, 15.02.1971)

 Ми — грішні нащадки, які зрадили Шімджон Бога. Як ви вважаєте, що зрадили наші пращури? Ви вважаєте, що їх зрада вилилася в те, що вони з’їли один плід, який було заборонено їсти? Ні, це не так. Вони зрадили Шімджон, було зраджено Божий Шімджон. Проблема саме в цьому. Який Шімджон вони зрадили? Вони зрадили Шімджон ідеалу творення, Шімджон надії. (9-112, 24.04.1960)

 Чому сатану не можна так просто усунути? Чому могутній Бог не може усунути його відразу? Тому що все пов’язано з лінією крові. Якщо спробувати видалити сатану, висмикнувши все одночасно, то доведеться знищити весь людський рід.
  Якщо видалити всю сатанинську кров, то людство повинно буде зникнути. Це торкнеться навіть Адама і Єви. Доведеться знищити всіх. Чому ж тоді Бог не може знищити Адама та Єву й створити все знов? Тому що так просто не можна зробити. Любов є Альфа і Омега. Виникнувши, вона пролягає у вічність. Оскільки вона є таким ідеалом, Бог не може викорінити людину, яка є об’єктом Його любові. Ви маєте це знати. (188-225, 26.02.1989)

 Як сатана міг протистояти Богові 6 тисяч років? Дотепер перед Богом сатана тримався за Принцип. Він каже: «Боже, хіба Ти можеш мене покарати? Якщо хочеш мене покарати, то спершу Ти повинен зруйнувати небо і землю. Хіба коли Ти мене творив, ти не робив це для того, щоб любити мене, спираючись на вічну основу, навіть якщо це й буде лише любов, яка призначається архангелу?» Він, як архангел, теж має отримувати любов на стадії завершення.
  Тому він питає у Бога: «Коли це Ти мене любив на стадії завершення?» Навіть Бог спотикається на цьому. Чи любив Бог архангела на стадії завершення, чи ні? Він не міг цього зробити. Бог цілком виконає свою відповідальність лише тоді, коли полюбить і архангела на завершальній стадії в Едемському саду, який є вільним небом і землею. Не виконавши це, Його руки й ноги будуть пов’язані. (37-254, 27.12.1970)

 Бог не міг спитати з архангела за ті десятки мільйонів разів, коли він свавільно вбивав Божих улюблених синів та доньок протягом шести тисяч років. Він не міг це зробити, тому що несе відповідальність за те, що не міг цілком любити архангела. Отже, дотепер, протягом сумної історії, сатана неодмінно звинувачував тих, хто робив щось невірно, кажучи: «Бог! Такий-то і такий-то намагається робити ось так!» Ці факти набули відомості, тому що в наші дні з’явилася Церква Об’єднання. Раніше їх ніхто не знав. (35-95, 04.10.1970)

 У Бога не було шанобливого сина, не було того, хто проклав би шлях Божого вірного відданого, Божого святого та божественних дітей. Зникла система головної течії любові, здатна захистити країну, тому Богу не було де оселитися. Дотепер Його свобода була обмеженою, немов у в’язня. Царство Небесне цілком у руїнах, воно пусте. Нещасний Бог зазнає такого болю. (302-226, 14.06.1999)