Розділ 3. Бог, позбавлений свободи, Бог-в'язень

3.1. Бог втратив опору під ногами

 Моя туга — це ніщо. Бог не може виступати в ролі Бога! Протягом історії виникало безліч ситуацій, коли Богу доводилось плакати так гірко, що, здавалося, розчинялися Його кістки, залишаючи за собою кривавий слід. Знайте ж, що Його сльози та кров волають до нас з землі! Я досі виконую свою місію, тому що знаю — на мені лежить завдання звільнити Бога від скорботи. (137-175, 01.01.1986)

 Ми повинні звільнити Бога. З точки зору любові Він невільний, немов арештант у в’язниці, з якої не в змозі вибратися. Через помилки людини сатана відібрав у всезнаючого та всемогутнього Бога, Творця Всесвіту, ідеальний світ любові, який Той хотів побудувати. Ось чому Божий Шімджон не може звільнитися. У Всесвіті ще немає основи для звільнення Його Шімджон. Навіть Бог позбавлений свободи! Батьки не можуть бути спокійними, коли помирає їх улюблене дитя! (138-261, 24.01.1986)

 Я хочу сам, своїми руками звільнити Бога! Адже Він невільний та сидить взаперті! Якщо в батьків померла дитина, особливо шаноблива дитина, ми можемо постаратися стати кращими за неї та зробити для них в десять разів більше, ніж вона. Але навіть тоді ми не втішимо батьків настільки, щоб звільнити їх первісну душу! Преподобний Мун хоче звільнити Бога, Який знаходиться в такому ж стані. (135-283, 15.12.1985)

 Чому гнівається Бог? Якщо людина в молодості щиро працює, вона неодмінно забезпечить собі надію на майбутнє. Бог же завзято трудився протягом всієї історії, аж до наших днів. Коли ж у Нього з’явиться надія? Коли здійсниться Його мрія? Бог молодий чи вже постарів? Як ви вважаєте, скільки Йому років? Насправді, Бог знаходиться поза межами Всесвіту, тому в Нього немає віку. Думаєте, Бог, як Земля, робить довкола Сонця один оберт на рік? Він поза Всесвітом, тому й віку Свого не рахує. Що тут рахувати? (105-184, 21.10.1979)

 Поки всі люди не виберуться зі світу смутку, Богу, їх Батьку, це також не під силу. Батьки не будуть спокійні, поки любі діти тривожаться. Ми повинні звільнити Бога, який потрапив в таку ситуацію! Яким чином ми це зробимо? Бог сидить в ув’язненні, не маючи змоги любити людство, тому наша відповідальність — знайти для Нього звільнену сферу, де Він міг би вільно любити всіх людей. грішна людина зруйнувала все, тому ми, Божі діти, які піднялися над межею гріхопадіння, повинні перемогти та звільнити Бога. (65-100, 13.11.1972)

 До чого привело гріхопадіння людини? Бог був позбавлений свободи та став в’язнем. Більш того, прабатьки людства також стали в’язнями! Навіть світ ангелів опинився в ув’язненні. Але це ще не все! Багато віруючих протягом історії були позбавлені свободи та страждали. Це стосується і решти людства. (79-26, 16.06.1975)

 Знайте, що нешанобливі діти позбавляють батьків свободи. Щоб їх звільнити, діти повинні проявити до них таку пошану, яка з лишком заповнила б усю минулу нешанобливість! Крім того, вони повинні отримати визнання громадськості. Тільки так вони змиють свої минулі гріхи. Такий Небесний закон. Ви також повинні йому підкорятися! Тільки не кажіть: «Нам би тільки що-небудь зробити для Істинного Батька…» Ваші ближні, ваша країна та ваш народ — ось нещасні люди! «Я хочу побудувати будиночок, покрити його соломою та жити в ньому тисячу та десять тисяч років разом з батьками…» (Слова з корейської пісні. — прим. пер.)
  Жити з батьками п’ять тисяч років*справа, звичайно, хороша, але хто живе тисячоліттями в будиночку з солом’яним дахом? Ось я й кажу — нещасний народ! Ми повинні повести його у вірному напрямку. В нього немає грошей, тому, якщо він не отримає навіть Божого благословення, куди йому податися та жити? (85-263, 03.03.1976)

3.2. Бог не може виступати в ролі Бога

 Як довго буде існувати Церква Об’єднання? Вона повинна йти вперед до того часу, поки ми не звільнимо землю, духовний світ, і, нарешті, поки ми своїм люблячим шімджон не принесемо звільнення Богу. Врешті- решт, нам потрібно звільнити людство, духовний світ і Бога. Ви вперше чуєте про це? Ви думали, що Бог повинен нас звільнити, а я вам кажу, що це ми повинні Його звільнити! Зрозумійте ж, що Шімджон Бога знаходиться в ув’язненні! (85-270, 03.03.1976)

 Якщо в люблячих батьків дитина нешаноблива, їх шімджон не буде вільним, аж поки вони не побачать, що вона піднялася на рівень, достатній для існування їх надій. Так само, Адам і Єва були створені партнерами найвищої любові Бога. Отже, вони повинні були з’єднатися з Ним вертикальними узами, як діти з Батьком. А потім об’єднатися один з одним в горизонтальних подружніх відносинах. Бог хотів за допомогою Адама та Єви втілити ідеал вселенської любові. Однак через гріхопадіння Бог втратив усе, тому навіть Він став в’язнем. (210-308, 27.12.1990)

 Не збудувавши Царство Небесне за життя та не встигнувши пожити в ньому, ви не увійдете в нього в остаточному підсумку. Навіть коли я потраплю у в’язницю та опинюсь в наручниках, моя любов не дозволить мені стати в’язнем. Коли я сиджу, зігнувшись в три погибелі, та не можу заснути, я встаю й виявляю, що мої руки світяться! Чому них іде світло? Я зрозумів — це тому, що Бог мене обіймає!
  Ось чому я бачив світло навіть у темній камері! Я тихо сидів на підлозі, слухаючи стогони та плач, а наступного ранку всі стали приносити мені в мішечках муку з обжареного зерна! Неважливо, як далеко вони були; хтось казав їм: «Ти повинен віднести це в’язню під таким-то номером, в таку-то камеру, інакше всій твоїй камері буде погано, і в твоєму домі почнуться проблеми». Мій Бог — це Бог любові, тому неможна допускати невдячності та зневаги до Нього від членів Церкви Об’єднання! (137-202, 01.01.1986)

 Знайте, що всі шість тисяч років Бог шукав людину, спраглу до віри, надії та палаючої любові, яка б сказала: «Через людство Бог перебуває в ув’язненні! Через мене Він нудиться в ув’язненні! Через одного мене Його звинувачує сатана! Ісус також помер через мене! Через мене Святому Духу довелось стільки попрацювати протягом всієї історії, сповненої кровопролитної боротьби! Боже, дай же мені сили! Батьку, я принесу Тобі спокій та виведу Тебе на свободу! Я звільню Ісуса та Святий Дух!» (7-162, 30.08.1959)

 Коли борються Бог і сатана, хто покладе край цій боротьбі? Чи скінчиться вона сама по собі? В Бога не було шанобливого сина. Був втрачений основний порядок любові, у відповідності з яким люди виконували б обов’язок Божих вірнопідданих, праведників і святих дітей. Зник порядок, який підтримував би існування Небесного Царства, тому в Бога нема опори під ногами. Досі Він жив, як в’язень, під домашнім арештом. Царство Небесне пустує в руїнах! І Богу доводиться жити з цим болем! (302-226, 14.06.1999)

 Чи зустрічались вам дідусі та бабусі, яких шукає Бог? Не зустрічались. Це з-за гріхопадіння! Можливо, ви бачили батьків та матерів, яких шукає Бог? Чи доводилось вам зустрічати таких чоловіків і дружин? А як щодо синів і дочок? Як розвіяти цю скорботу? Хто перепиляє грати, за якими перебуває Шімджон Бога? Це може зробити тільки первісна Божа любов! (209-106, 27.11.1990)

 Бог володіє необмеженою свободою в усіх напрямках, але незаконна любов поставила Його в такі рамки, де Він не в змозі нічого зробити. Чи розуміє хто-небудь всю скорботу та печаль Його Шімджон? Чи знає хто- небудь про те, яка туга його душить? (197-237, 20.01.1990)

 В християнських церквах люди просять Бога: «О, святий Боже! О славний Господь, благослови ж мене!» — але Бог зовсім не такий. Він дуже нещасний, адже Він перебуває в ув’язненні! В Бога нерадісна доля, адже Йому доводиться чекати, коли в Нього народиться справжній син та звільнить Його! Тому ви повинні звільнити Бога. Без цього не виправити порушення Небесного закону та не побудувати ідеальний світ на Землі. Історія та місія Церкви Об’єднання якраз і направленні на виправлення цих порушень. (22-151, 02.02.1969)

 Що являється суттю Церкви Об’єднання, що входить до її вчення, яке ви чуєте своїми вухами? В ньому є те, що дозволить вам звільнити Бога, Чий Шімджон нудьгує в ув’язненні. Ми говоримо про те, що Бог перебуває в скорботі через гріхопадіння людини. Історія почалась зі скорботи, яка розповсюдилась по всьому світу. Тому апостол Павло й казав, що зідхає і творіння, і наші предки, і все людство. Більш того, він сказав, що творіння очікує з‘явлення синів Божих. (Рим 8:19) Творіння чекає на них, бажаючи звільнення від цього світу скорботи. (65-100, 12.11.1972)