Розділ 1. Що таке людське життя
1.1. До наших днів існує плутанина в питаннях життя людини
Чому я прийшов на землю, для чого я повинен жити, куди я повинен іти? Ви не можете народитись за власним бажанням. Не дивлячись на те, що ми народилися, ми не знаємо, що стало причиною нашого народження, не знаємо, для чого ми народились, не знаємо, що було мотивом та метою, з якою нам дали життя.
Я народився, але це сталося не за моїм бажанням; я живу, але це відбувається не тому, що я так вирішив; я помираю, але не я вирішую, коли це робити. Спитайте у себе, чим ви можете пишатися? Я не народився, тому що сам того захотів, я не маю в житті того, чого сам хочу, я не можу уникнути смерті, отже залишається тільки сумувати, тому що нам немає чим пишатися. Ми народилися, тому наша доля полягає в тому, що ми повинні жити, а також змушені піти, проживши наше життя. (7-178, 06.09.1959)
Протягом історії й дотепер, різні філософські течії робили все можливе для того, щоб знайти відповіді на питання життя людини. Яка істинна цінність людини, як можна досягти досконалості, як отримати перемогу над собою, як виховати в собі переможний досконалий характер, яким можна було б пишатися на весь Всесвіт? Велика кількість філософів, докладаючи багато зусиль, висловлювали найрізноманітніші точки зору на ці питання. І більш того, дотепер всі доктрини та точки зору, що були встановлені людьми, вже пройшли випробування та зазнали краху. Вони всі занепали. (141-125, 20.02.1986)
Чому люди так бездумно живуть, не люблять смерть і задаються багатьма питаннями: «Для чого ми повинні жити? Що є причиною мого походження?» та іншими. Всі ці питання неможливо вирішити завдяки філософським книжкам, написаним людьми. До наших днів філософія займається розвитком шляху пошуків Бога. Що таке релігія? Релігійне життя починається з того, що ми пізнаємо Бога та живемо разом з Ним. (186-12, 24.01.1989)
Яка мета нашого життя? Потрібно ще раз замислитися над цим питанням. Можна безперечно сказати, що причина не в мені, тому й мета теж не може бути тільки моєю. Хіба ж є людина, яка не хотіла б бути щасливою? Хіба були люди, які не хотіли жити розкішно? Не дивлячись на це, я не можу зробити так, як мені того хочеться. Але ж я хочу пишатися собою, жити так і стільки, скільки мені забажається. Я живу з такими протиріччями в душі. (7-178, 06.09.1959)
Припустимо, що ви прожили 80 років. Якщо від них відняти час коли ви спите в ночі, то життя зменшиться до 40 років. Зменшиться наполовину. Спати і жити це одне й те ж саме? Сон схожий на смерть. Сон називають мертвим життям. Отже, серед 24 годин, що ви проживаєте щодня, час, який ви витрачаєте на те, щоб щось робити, не займає більше половини.
А якщо ще й відняти час який ми витрачаємо на кожен прийом їжі? На їжу ж, теж треба виділити час. Більш того, якщо від цього ще відняти ваші вечірки з друзями, святкування шістдесятиріччя сусідів, похорони та поминки, дні, коли ви пролежали хворими, та всякі інші дні — гадаю, що залишиться лише половина днів, про які можна сказати, що ви їх прожили. Якщо це все спробувати порахувати, то вийде, що ви живете сім років. І з цих семи років, про скільки днів ви зможете сказати, що ви їх дійсно прожили? (49-336, 24.10.1971)
Життя швидке. Ставши розсудливою людиною, зрозумівши світ, спробувавши й таке, й інше, коли вам виповниться 40, а потім 50, то десять років будуть для вас миттю. Ще десять років — і вам стане 60, а там через мить вже й 70. Якщо серйозно про це замислитися, то відчуття загубленого життя стане реальністю. (188-38, 16.02.1989)
Ви губите своїх предків, якщо живете, використовуючи свою вдачу на 120 відсотків, тоді як від народження отримали тільки 100. Людська вдача схожа на гумову мотузку, тому вона стягується. Але якщо ви будете жити, використовуючи тільки 80 відсотків своєї вдачі, 20 відсотків, що залишилися, можливо передати вашим нащадкам у спадщину. (78-333, 10.06.1975)
Можливо змінити свою удачу, але неможливо змінити долю. Хіба можливо змінити те, що ви народилися корейцями? Хіба можна змінити те, що ви народилися донькою або сином свого батька? Якою б сильною не були влада або звичаї країни, все одно це не допоможе змінити ваше походження. Так само й шлях відкуплення — це наша доля. (172-55, 07.01.1988)
Зробивши невірний початок, ви опинитеся у непередбаченому місці. Тому корабель, відправляючись у відкритий океан, з самого моменту відплиття з порту і до місця призначення повинен слідувати заздалегідь наміченим шляхом у відповідності до компасу. У такому випадку, де той порт, в якому починається людське життя? Це невідомо. Де той напрямок, слідуючи якому з компасом у руках, ми зможемо дістатися обіцяної землі, місця нашого призначення? Людство цього не знало, тому й тинялося туди-сюди. У такому випадку як не намагайся — не вийдеш за рамки своїх людських обмежень. (172-28, 03.01.1988)
1.2. Куди ми повинні йти
Куди я потраплю після закінчення цього життя? Це важливе питання, на яке людство повинне дати відповідь. Релігія, філософія та історія працюють над розв'язанням цього питання. Тому ви не можете заперечувати, що всі ми знаходимося у полоні долі, яка спрямовує наш рух.
Як би там не було, але коли я повинен іти, куди намагається йти моє тіло? Куди прагне моя душа? До чого схиляється наше життя? Куди прямує моє серце? Мої бажання, надії та ідеологія — куди вони прямують? Навіть коли ми не можемо дати відповіді на ці запитання, ми все одно приречені піти, рано чи пізно.
Коли ми помираємо, наше тіло закінчує своє існування тим, що його ховають у землю. Якщо так, то чи моя душа, життя, серце, мої переконання та навіть мої бажання будуть поховані одночасно з моїм тілом? Невже вони зникнуть? До того часу, поки ми не матимемо ясного розуміння, точної стратегії та чітко не визначимося з метою, ми просто приречені бути нещасними людьми. (8-194, 20.12.1959)
Яйце цикади, щоб стати самою цикадою, проходить стадію личинки. На стадії личинки цикада живе у порожнині в землі або у воді, але їй призначений не цей шлях.
Вона повинна літати на великі відстані. Навіть закопавшись у землю або плаваючи у воді, є абсолютна умова, яку повинна підготувати цикада, щоб літати. Це умова, без якої вона не зможе літати. Для того, щоб цикада змогла прожити життя досконалої комахи, в стані личинки вона повинна підготувати самі різні системи, які дозволять їй літати. Для цього, ставши дорослою комахою, цикаді обов'язково потрібно позбутися кокона, що заважає їй літати.
Вона повинна позбутися оболонки. Під час свого життя у воді вона повинна бути плоскою та широкою. Для того, щоб плавати у воді, вона повинна мати необхідну форму, але коли цикада літає у повітрі, їй потрібно цього всього позбутися. Все повинно бути підготовленим для того, щоб вона літала. (120-222, 17.10.1982)
Завдяки чому ми народились, чим ми керуємося на нашому шляху, яка мета рухає нас уперед? Це все абсолютно неможливо без Бога. Виключивши Бога, життя втрачає мотивацію.
Людина, що живе без мотивації, навіть вирішивши щось втілити, не зможе досягти результатів і їх не оцінять. Коли будують будинок, то його споруджують згідно з планом архітектора. Будівля, яку побудували без плану, не зможе стати спорудою, що відповідає плану архітектора. (21-100, 17.11.1968)
Те, що настала осінь, говорить про наближення зими. Тільки ті, у кого є життя, можуть пережити зиму. Те, в чому життя відсутнє, змушене відступити перед зимою. Отже, нове життя потрібно вдихнути до того, як прийде зима. Нове життя повинне мати нову ідеологію, новий погляд на життя, новий світогляд та нове розуміння Всесвіту, в основі яких лежить нова любов. Інакше зиму не подолати. Коли у вас буде життєва сила, яка дозволить вам пережити зиму, то не дивлячись складність шляху, чим більше ви будете просуватися на ньому, тим більше буде наближатися весна. Й врешті-решт ви її зустрінете. Церква Об'єднання йде таким шляхом. (35-68, 03.10.1970)