Розділ 6. Період приготування до приходу Месії і період приготування до Другого пришестя Месії

 Після періоду єврейського поневолення та повернення минуло ще чотириста років до того, як Месія прийшов в ізраїльський народ. Це був період приготування до приходу Месії. Християни також можуть зустріти Господа Другого пришестя тільки після завершення чотирьохсотрічного періоду приготування до Другого пришестя Месії, що розпочався після періоду папського поневолення та повернення. Цей період був зумовлений необхідністю відновити на основі субстанційної ідентичності часу чотирьохсотрічний період приготування до приходу Месії.

 Протягом чотирьох тисяч років Божого провидіння відновлення, починаючи з Адама й закінчуючи Ісусом, вертикальні умови тангам накопичувалися у зв'язку з постійними вторгненнями сатани в промисли відновлення основи довіри (믿음의 기대, мідиме кіде) з основою на числі сорок, необхідні для відокремлення від сатани. Період приготування до приходу Месії повинен був стати останнім періодом провіденційної історії, коли всі ці вертикальні умови могли бути відновлені шляхом тангам горизонтально. Щоб відновити цей період, спочатку повинен настати період приготування до Другого пришестя Месії як завершальний період провіденційної історії, упродовж якого всі вертикальні умови тангам за шість тисяч років провіденційної історії від часів Адама слід відновити горизонтально.

 Повернувшись із вавилонського полону, ізраїльтяни розкаялися в гріху ідолопоклонства, відбудували храм, зруйнований вавилонським царем Навуходоносором, і оновили віру на основі закону Мойсея на чолі з пророком Малахією. Так було відновлено основу довіри. Схожим чином після повернення папської резиденції до Риму середньовічні християни відновили основу довіри, розпочавши рух за реформу римської церкви. Їхні зусилля увінчала релігійна реформація, розпочата Мартіном Лютером. Рух реформації розвіяв морок середньовіччя, осяявши світлом Євангелія Європу, і проклав нові шляхи віри.

 Період приготування до приходу Месії став періодом відновлення шляхом тангам на основі образної ідентичності часу періоду приготування Якова до приходу в Єгипет, тобто сорока років його життя від часу повернення з Харану в Ханаан до приходу в Єгипет. Період приготування до Другого пришестя Месії призначався для відновлення шляхом тангам цього періоду на основі субстанційної ідентичності часу. Тому християни мусили йти шляхом труднощів та нестатків, так само як сім'я Якова перед зустріччю з Йосипом у Єгипті чи ізраїльтяни перед зустріччю з Ісусом.

 Оскільки в епоху провидіння відновлення людина могла виправдатися перед Богом завдяки таким зовнішнім умовам, як дотримання закону Мойсея та принесення жертв, перший Ізраїль у період приготування до приходу Месії йшов шляхом зовнішніх страждань, перебуваючи під владою язичників, таких, як перси, греки, єгиптяни, сирійці та римляни. В епоху продовження провидіння відновлення християни могли бути виправдані перед Богом через дотримання внутрішніх умов — молитви й віри за вченням Ісуса. Тому другий Ізраїль у період приготування до Другого пришестя Месії мусив іти шляхом внутрішніх страждань. Провідна ідеологія Відродження, гуманізм, та ідеологія Просвітництва, а також заклики до релігійної свободи, породжені Реформацією, дали поштовх появі багатьох течій у філософії й теології, що призвело до великого сум'яття в християнській вірі і втрати орієнтирів у духовному житті людей.

 Отже, чотирьохсотрічний період приготування до Другого пришестя Месії призначений для відновлення на основі субстанційної ідентичності часу чотирьохсотрічного періоду приготування до приходу Месії. Зараз розгляньмо, яким чином створювалися історичні передумови та середовище для прийняття Месії протягом цих двох періодів.

 Готуючись до першого приходу Христа, Бог за чотириста років послав обраному народу пророка Малахію, щоб викликати в нього очікування Месії. Водночас Бог невпинно спонукав євреїв реформувати іудаїзм та поглиблювати свою віру, щоб внутрішньо підготувати їх до приходу Месії. Тим часом серед інших народів світу за волею Бога зароджувалися інші релігії, що відповідали місцевим умовам та культурам кожного з них, за допомогою яких Він намагався зробити необхідні духовні приготування для прийняття Месії. В Індію Бог послав Гаутаму Будду (565—485 рр. до н. е.), який став родоначальником буддизму як нового етапу індуїзму. У Греції Він надихнув Сократа (470—399 рр. до н. е.) та відкрив золоту епоху класичної грецької цивілізації. На Далекому Сході Бог зростив Конфуція (552—479 рр. до н. е.), чиє вчення — конфуціанство — визначило норми людської етики. На цю світову основу мав прийти Ісус, щоб об'єднати гебраїзм, еллінізм, буддизм і конфуціанство за допомогою свого вчення. Йому слід було об'єднати всі релігії та цивілізації в одну світову цивілізацію з основою на християнському Євангелії.

 З настанням епохи Відродження Бог почав готувати релігійне, політичне та економічне середовище, сприятливе для Христа Другого пришестя. Епоха Відродження сприяла відновленню шляхом тангам на основі субстанційної ідентичності часу більш раннього періоду, встановленого Богом із метою підготовки умов світового масштабу для приходу Ісуса. Починаючи з Відродження, за короткий період часу відбувся прогрес у розвитку політики, економіки, культури й науки, а також усіх інших аспектів людської діяльності. Сьогодні ці сфери досягли свого зеніту, створивши сприятливе середовище на світовому рівні для Другого пришестя Христа. За часів Ісуса на Середземноморському узбережжі сформувалася велика політична територія, центром якої стала Римська імперія з її розвиненими засобами зв'язку, що давали змогу дістатися будь-якого куточка світу. Рим став центром великої елліністичної цивілізації, яка сформувалася на основі грецької мови. Таким чином було закладено підґрунтя, необхідне для того, щоб учення Месії швидко поширилося від Ізраїлю, де жив Христос, до Риму та всіх частин світу.

 Так само в епоху Другого пришестя демократична політична сфера поширилася по всьому світу під впливом великих держав. Відстань між Сходом і Заходом значно скоротилася завдяки швидкому прогресу в галузі транспорту і зв'язку; широкий мовний і культурний обміни сприяли значному зближенню людей в усьому світі. Усі ці чинники підготували умови для якнайшвидшого поширення вчення Господа Другого пришестя по всьому світу. Відповідно, коли Господь Другого пришестя прийде на землю, його істина й ідеї зможуть завоювати серця людей в усьому світі, що викличе швидкі та докорінні зміни в житті нашої планети.