Розділ 5. Духовний світ, безперечно, існує
Бог є величним і гідним шани. Тому духовний і фізичний світи повинні бути єдиним цілим. Через те, що істинна любов не проявилася, духовний і фізичний світи не змогли об'єднатися; через те, що істинна любов не проявилася, розділилися душа і тіло; через те, що істинна любов не встановилася, розділилися релігія і політика.
Усе має стати єдиним на основі істинної любові. Мають поєднатися особа, сім'я, суспільство, держава, світ і Космос. Ми мусимо зробити це власними руками. Без цього ми не зможемо успадкувати первісне Царство Небесне на небі й на землі.
Як досягти єдності духовного і фізичного світів? Зробити це можна лише істинною любов'ю. (216-101, 09.03.1991)
Вісімдесят відсотків людей не знають про духовний світ. Навіть віруючі не знають напевне, чи існує Бог і духовний світ. Але духовний світ є.
Уявіть собі, що якийсь багатій захотів створити сад щастя і готовий витратити на це всі свої гроші. Так само й Бог, Який створив небо і землю, як би Він облаштував Собі місце, де буде жити?
Духовний світ — це прекрасний світ, який перевершує будь-яку уяву. Ви можете розглядати одну його частинку тисячі років, і вам це не набридне. Місця, які вважаються найкращими в цьому світі, просто ніщо в порівнянні хоча б з одним куточком духовного світу. Тому ця земля — це не те, чим я хочу володіти. Якщо ви мене запитаєте, я скажу, що краще піду в духовний світ, бо земля не відповідає моїй меті. (15-149, 07.10.1965)
Більшість людей не замислюються про духовний світ. Народилися і живуть собі вдома з батьками; вони думають: «Як народився, так і живу». Що є центром такого життя?
Як поїсти, як прожити. Тому люди вважають найважливішими для себе речами одяг, їжу та житло.
Центральними для більшості є питання, як прожити, як поїсти і як одягнутися. Звичайно, у людських стосунках є певні етичні та моральні принципи, які сприяють покращенню цих стосунків, розвитку одне одного і взаємному благу. Проте в кожнім народі й державі ці моральні стандарти різні; стандарти життя та соціальні системи відрізняються в усьому світі залежно від культурного середовища.
Якщо так подивитися, між первісним еталоном, який людина має віднайти, — тобто первозданним еталоном, — і стандартом етики та моралі, який ми встановили як життєвий стандарт у сучасному світі, існує величезна різниця. Вони не узгоджуються. Згідно з первісним задумом для цього світу, куди ми маємо піти, проживши своє життя? Ніхто цього достеменно не знає. З цієї причини люди зазвичай не знають, чи існує Бог і духовний світ.
Однак члени Церкви Об'єднання точно знають про існування духовного світу. Вони не просто вірять, вони знають. Чому? Завдяки багатому досвіду. Перш ніж збудувати глобальну основу, яка є в неї сьогодні, Церква Об'єднання пройшла за лаштунками через численні переживання, пов'язані з духовним світом. Тому її члени опинилися в становищі, коли вони не можуть заперечувати існування духовного світу. (140-121, 09.02.1986)
Яким шляхом мають іти члени Церкви Об'єднання? Ми повинні йти шляхом, якого хоче Бог, шляхом Небесної волі. А в чому полягає воля Небес? Існує шлях Небесної волі для окремої особи, для сім'ї, суспільства, країни, світу й духовного світу. Чи знаєте ви духовний світ? Зараз перед вами стоїть спеціаліст у цій галузі. Духовний світ, без сумніву, існує. (121-146, 24.10.1982)
Якщо Бог і духовний світ існують, що з цього випливає? Дехто може думати, що, навіть якщо Бог існує, їх це ніяк не стосується, але така думка є помилковою. Людина, яка стверджує, що їй немає діла до духовного світу, навіть якщо цей світ існує, з такими самими підставами може заявити, що вона як член сім'ї не потребує країни та решти світу.
Отже, оскільки існує Бог, більший за нас, і духовний світ, більший за нас, ми хочемо встановити стосунки з цим більшим. І нам потрібні не просто самі стосунки. Що ми робитимемо після того, як збудуємо їх? Ми мусимо стати одним цілим. Нам потрібно йти до однієї мети. (104-118, 22.04.1979)
Апостол Павло побачив третє небо в духовному світі, і цей досвід став для нього рушійною силою, завдяки якій він міг протягом чотирнадцяти років провадити місіонерську діяльність. Ви розумієте? Подібні переживання необхідні. Те саме стосується й мене. (27-128, 30.11.1969)
Я не боюся смерті. Що зробило мене таким? Любов. Хоч скільки мене кидали до в'язниці, я можу це перетравити. Ось чому я зміг перетравити й підкорити опозиційне середовище. Я підкорив його своїми руками. (202-27, 01.05.1990)