Розділ 6. Стосунки дідуся та бабусі з онуками
Що відбувається, коли внук, як тільки навчиться ходити, заходить додому і запитує: «А куди поділися дідусь і бабуся?»
Перед ним сидять його батько з матір’ю та багато братів і сестер, але він одразу ж, тільки- но переступає поріг дому, питає про дідуся та бабусю. Чи доречне його питання, чи ні? Воно здається недоречним, якщо цей малюк говорить про дідуся без усякої поваги: «Куди він подівся?»
Якщо подумати, дідусю з бабусею вже за вісімдесят, а цей «шкет», у якого ще молоко на губах не висохло, насмілюється так виступати перед людьми, поважнішими за нього, перед батьком і матір’ю, перед старшими братами та сестрами: «Куди поділися дід і бабуся?» Здавалося б, у всіх повинні очі на лоб полізти, та його повинні насварити: «Ах ти, мерзотник! Ах, негідник, це що ще таке?» Але ніхто йому такого не каже.
Чому так? Зазвичай, якщо стороння людина поводить себе таким чином, всі обурюються: «Що ти собі дозволяєш по відношенню до нашого діда?» Але коли внук говорить це з такою впертістю, всім це подобається: «Ну-ну, за дідом скучив?» Що стоїть за цими словами внука: «Куди подівся дідусь?» Він просто хоче випросити у свого діда тістечко, чи ще щось смачненьке? Ось у чому питання. Значення його слів у тому, що він просто хоче бачити свого діда. Добре це чи погано? Звичайно, добре.
Для внука це питання великої ваги, він хоче бачити свого дідуся знову й знову, а чому? Малюк уважно озирається довкола. Він спостерігає за своїм старшим братом і сестрою. Йому хочеться трохи посидіти в когось на колінах, ось він і дивиться туди-сюди. Побачивши, в якому гуморі старший брат, він іде до нього, але варто йому посидіти в брата три хвилинки, як той ледь не зіштовхує його. Батько також зайнятий і втомлений… Адже все можна зрозуміти через дослід. Піде він до батька, примоститься в нього на колінах, але через десять хвилин сидіння тато починає проявляти ознаки невдоволення. Діти дуже швидко все відчувають.
А от у літніх людей, як от у дідуся, можна сидіти на колінах і годину, й другу, і нічого не буде.
При цьому дідусь і обнімає малюка більше, ніж всі інші члени сім’ї. Обнімаючи, він його ще й перемацає: «А де у нашого пустуна носик? А де в нього вушка?..» Онук зовсім не проти цього. Дід його всього потрусить, погладить, обмацає. Дідусь навіть може обмацати його з голови до п’ят, але й тоді він не буде заперечувати. Як чудово! Як приємно таке бачити! Це все одно, якби вершок дерева прагнув об’єднатися з його коренем. Що станеться, якщо центральний корінь і центральний пагін сподобаються один одному? Тоді всі інші корені, які відходять від головного, і всі гілки цього дерева не зможуть не полюбити один одного.
Ось так нам слід думати. Якщо головний росток і головний корінь подобаються один одному, ці узи можуть охопити все дерево.
З цієї точки зору, хто в домі є найголовнішими з усіх коренів? Дід і бабуся. А хто є головним пагоном? Онук, старший онук. Ось чому дід завжди з широко розплющеними очам спостерігає за своїм старшим онуком, куди б той не йшов: вгору чи вниз. Ви повинні це знати. (139-15, 26.01.1986)