Розділ 3. Носії стандартів у відновленні незалежності нашої Батьківщини
Коли ви вийдете, присягнувши виконати відповідальність і пообіцявши стати новими прапороносцями на корейському півострові, то Республіка Корея увійде в наші обійми.
Якщо у вас є яскраве світло в очах, то його треба перетворити на світло, яке освітлює славну Батьківщину. Якщо ви маєте талант і силу, то станьте хоробрим воїном, який використає їх заради звільнення Батьківщини. Ви самі з достоїнством повинні змогти вийти, відчуваючи переконання, що ви представляєте освяченого лідера в справі звільнення Батьківщини.
Ви маєте стати тим, хто може побудувати Батьківщину, прославити Батьківщину, жити разом з Батьківщиною і померти на Батьківщині. Дотепер ніхто не зміг перед Богом взяти на себе відповідальність; ні в якому разі не можна байдуже виконувати цю дуже важливу відповідальність, бо наступного разу не буде. Ви повинні йти, десять раз обдумуючи те, що одного разу почули, і більше десяти раз зіставляючи з тим, що одного разу почули. Для того, щоб тут проявилася небесна вдача, ви маєте виступити з переконанням, що ви продовжуватимете йти, не турбуючись навіть якщо доведеться тисячу раз зазнати ганьби, не хвилюючись навіть якщо доведеться на цьому шляху сто раз померти. У такому випадку Бог оберігатиме вас на вашому шляху.
Оскільки Учитель дотепер, у своєму житті, на власному досвіді відчув, що Бог не залишав мене кожного такого разу, то я не сумніваюся, що Бог охоронятиме і вас.
Ви отримали місію, яка є складовою частиною завдання звільнення Батьківщини. З переконанням, що ніхто крім вас не виконає відповідальність в цілій провінції чи в одному селі, що вам його довірили, ви ні в якому разі не можете відступити. Не можна не виконати відповідальність, яка збігається з Божою волею. Ви не зможете пройти шлях відповідальності боковими і задніми провулками.
Ви маєте її виконувати навіть якщо позбавитесь сну та їжі, ви маєте її виконувати навіть якщо вас гнатимуть; навіть якщо ви помиратимете, ви маєте померти рішуче. Якщо ви виступите з новою рішучістю виконати цю вирішальну місію, то перед вами природно відкриється ваш шлях. Однак якщо станеться протилежне, то світ надії і нового життя, за який Учитель вас прохає постояти, і в який я вірю та на який покладаю надії, навпаки зануриться у пітьму. Учителя непокоїть ця проблема. (29-50, 16.02.1970)
Кожного разу, коли ми згадуємо історію з її обставинами, ми повинні відчувати серце Бога, сповнене сліз, та співпереживати Його стражданням. І з таким серцем нам слід вийти на поле бою і впевнено боротися з рішучістю відновити незалежність нашої батьківщини та власними руками, завдяки своїй власній щирій посвяті, створити основу для звільнення Батьківщини та світу. Я бажаю, щоб ви стали такими. Станьте тими, хто шукає Батьківщину надії, яку нам судилося знайти. (36-200, 29.11.1970)
Якщо ви не підете у пазурі смерті, то не тільки ви самі не отримаєте спасіння, а й Республіка Корея загине. Що ви робитимете, коли всьому народу Республіки Корея доведеться загинути? Ви маєте бажати йти туди. А якщо ви там впадете жертвою, то звідти хлине джерело нової всесвітньо-історичної вибухової сили, яка зможе згуртувати народ. Ви повинні крокувати як мужчина, який обіцяє не боятися смерті і зможе сказати: «Давайте, вбивайте!». Іншого шляху до виконання немає. Якщо у Бога буде такий син, що ладен виконати Його волю навіть і таким шляхом, ладен піти з життя, залишивши по собі пам'ятник шанобливості, то чи не розтопить він одразу Боже серце, кістки й плоть? Чи не проростуть звідти ростки традиційної ідеології звільнення Батьківщини? (49-110, 09.10.1971)
Якщо ви разом підете у те місце і разом перетинатимете цю слізну долину, то не загинете. Бог не залишить таку людину. Майбутня Батьківщина надії щиро прийме таку людину.
Чи не прославлятимуть вас тисячі й десятки тисяч років, коли ви станете першим носієм стандартів нашої Батьківщини, якої не існувало у світовій історії, чи коли ви проявите себе хоробрими воїнами звільнення і заснування Батьківщини? Це серйозне питання. (49-112, 09.10.1971)
Члени нинішньої Церкви Об'єднання повинні згуртуватися навколо Учителя ще щільніше і міцніше, ніж кістяк північнокорейської компартії, що об'єднується навколо Кім Ір-Сена*. Якщо ми не зможемо їх у цьому перевершити, то не зможемо здійснити Божу волю. Не буде звільнено нову Батьківщину, яку бажає бачити Бог . (50-215, 07.11.1971)
Жінки повинні вийти вперед. Тому зараз у Кореї я теж відправив на передову лінію всіх жінок благословенних сімей. Вони вже мобілізовані.
Корея є країною головного штабу, тому всі благословенні сім'ї, що доводяться вам старшими, відправилися на передову. Ви маєте це знати. Отже, усі муністки, що розкидані по світу, повинні, вслід за ними, виступити на передній фланг боротьби! Амінь. (170-241, 21.11.1987)