Розділ 7. Недоліки існуючих уявлень про Бога
7.1. Існуючі уявлення про Бога базуються на протиріччях
В залежності від різноманітних релігійних вчень у людей виникають різні питання і погляди. Ось деякі з них: «Чи справді Бог існує?», «Бога вважають всезнаючим, всемогутнім, всюдисущим, всеблагим і найчудовішим. Кажуть, що Бог є любов, Господь суду й Батько людства, але як дізнатися, що Він дійсно такий?», «Бог міг би існувати й наодинці, навіщо тоді Йому знадобилося створювати Всесвіт?», «З якою метою Бог створив світ?», «Повинен бути якийсь шлях, за допомогою якого Бог творив, але, що це за шлях?», «Чому в світі, створеному абсолютно добрим Богом, є таке явище, як боротьба за існування, в ході якої сильніші поїдають слабших?», «Вважається, що людина скоїла гріхопадіння, й тому виник світ гріха, однак, як могла пасти людина, створена досконалим Богом?» (122-302, 25.11.1982)
З Богом пов’язано багато запитань. Якщо Він всезнаючий та всемогутній, чому Він допустив, щоб Ісуса розп’яли на хресті? Хіба спасіння неможливе без хресного шляху? Що про це можна сказати? Якщо всезнаючий та всемогутній Бог не зміг врятувати Ісуса, коли той був на хресті, значить, Він жорстокий. Люди повинні вигнати такого Бога. Хіба можна вірити в такого Бога? (136-128, 22.12.1985)
Не знайшлося жодної людини, яка б зрозуміла, чому Бог засмутився після того, як Сам же допустив гріхопадіння людини. Ніхто не прагне зрозуміти, якими повинні бути стосунки між Богом та людиною, й чому Бог, про якого кажуть, що Він всезнаючий та всемогутній, настільки безсилий. (133-216, 19.07.1984)
Дотепер богослови та численні медіуми, що зв’язуються з духовним світом, знали про існування сатани. Однак, їм було незрозуміло, чому всезнаючий та всемогутній Бог не може захистити людей від сатани, Свого ворога. Навіть для тих, хто спілкується з духовним світом, це залишається проблемою. Варто нам захотіти перейти на бік Бога, як сатана в ту саму мить починає вставляти нам палиці в колеса, та ще й не в одному, а в багатьох напрямках. Чому ж Бог не може втрутитися й покарати його? Досі це було загадкою. Навіть люди, що спілкуються з духовним світом, не можуть знайти відповідь. (133-86, 10.07.1984)
Протягом всієї історії, що продовжувалася десятки тисяч років, всезнаючий та всемогутній Бог постійно направляв людство. Чому ж Він досі ще не привів нас у світ, де здійснилася б мета добра? Невже наш світ неминуче повинен був докотитися до сучасного стану й потонути в розчаруваннях та відчаю? Це серйозне питання. Така реальність цілком може підштовхнути людину до висновків про те, що Бога нема.
Якщо Його нема, хіба може хоча б хто-небудь втілити ідеал, про який ми мріємо, або побудувати мир в усьому світі, або утопію, до якої всі так прагнуть? Дотепер, протягом усієї історії, мислячі люди та численні філософи прагнули відшукати такий світ. Однак, з цього нічого не вийшло, більш того, погляньте на реальність нашого сьогодення! Очевидно, що і в майбутньому ніхто не піднесе нам світ наших сподівань на тарілочці. (130-18, 11.12.1983)
Чому всезнаючий та всемогутній Бог не чіпає сатану? Перерізати йому горло — та й діло з кінцем! Чому ж Бог дав йому спокій? Чому? Це — найскладніше для релігії запитання. Вважаєте, на нього легко дати відповідь? (127-112, 05.05.1983)
Зараз багато віруючих, коли заговорити з ними про Бога, уявляють Його всезнаючим та всемогутнім, всюдисущим, що сидить на троні слави й наділеним абсолютною владою. Тому вони вважають, що в Бога нема нічого спільного з такими поняттями як «страждання» або «сум». І при цьому християни називають Бога Небесним Батьком! Більш того, ті, хто називають Бога Батьком, стверджують, що коли ми живемо в грішному світі, ми повинні розкаюватися та зберігати віру. Виходить, що Бог і людина докорінно відрізняються один від одного! Що начебто не заважає їх стосункам Батька та дитини… (123-154, 01.01.1983)
Християни кажуть: «Бог святий, всезнаючий та всемогутній, тому Він, як праведний Суддя, сидить на Своєму престолі й вершить суд над усіма народами». Вам подобається суддя? Відпрацювавши головним суддею десять років, людина захворіє та помре. Якщо й не помирає, то йде з роботи й перетворюється на цілковиту руїну. Якщо людина, що відпрацювала суддею так довго, не захворіє, це означає, що вона — шарлатан. Суддя виносить смертний вирок, відбираючи в когось життя, але його рішення не може бути абсолютним. Справу підсудного можна трактувати по-різному, тому його життя або смерть повністю залежить від рішення судді. Саме тому вирок не є абсолютним. Це — серйозна проблема. В світлі всесвітнього закону закон окремої країни не може бути абсолютним. Тому я й кажу, що люди, які замислюються, після десяти років практики суддею неминуче стають хворими. (198-285, 05.02.1990)
Отже, якщо існує Бог, Володар небес та землі, нам варто замислитися над одним питанням. Християни вважають, що всезнаючий та всемогутній Бог сидить на Своєму престолі та, як Верховний суддя, займається лише тим, що відправляє поганих хлопців в пекло, а гарних — на небеса… Якщо Богу подобається цим займатися, це означає, що він божевільний. (194-32, 15.10.1989)
Пастори в християнських церквах кажуть, що Бог сидить на троні, що Він всезнаючий, всемогутній та всюдисущий, але що в цьому цікавого? Якщо Бог буде сидіти на королівському престолі десятки тисяч років підряд, Він відсидить собі весь зад! Хіба не так? Якщо вам подобається сидіти, спробуйте посидіти, не підводячись, протягом трьох днів. (192-29, 02.07.1989)
І чим же займається Бог? Якщо вірити християнам, Він сидить на престолі у вічній славі. Яка слава в тому, щоб сидіти на самоті? Бог сидить на одному місці з прадавніх часів дотепер і каже: «Як гарно, що в Мене є влада! Я, всезнаючий та всемогутній, можу дозволити Собі будь-яку примху!» Що Йому з усім цим робити? Навіть Бог досі живе, керуючись любов’ю. Заперечити цій логіці неможливо. (191-22, 24.06.1989)
Якщо ви вважаєте, що Бог може чинити все за власним бажанням, то чому ж за десятки тисяч років, а історія людства нараховує від 850 тисяч до півтора мільйона років, чому за такий довгий час Він привів людину в настільки жалюгідний стан? Адже так можна дійти висновку, що Бога нема, про Його всезнання та всемогутність годі вже й казати! Подібна логіка безпідставна. Чому Він нічого не може зробити? Чому? Тому що Йому не дозволяють умови. (162-186, 12.04.1987)
Що було б, якби гріхопадіння не відбулося? Сьогодні християнські церкви проповідують те, що Бог всезнаючий та всемогутній, а ми, люди — низькі істоти, але так вважати невірно. Спробуйте сходити в духовний світ! В нашому світі самі християни звуть Бога «Небесним Батьком», але що значить «Батько»? Чи можна застосувати слово «Батько» до Бога, якщо Він настільки святий, що з Ним неможливо мати справи? В це твердження з самого початку вкралося протиріччя. Таке розуміння саме по собі — суцільне протиріччя. Однак слова преподобного Муна відповідають здоровому глузду! (240-191, 13.12.1992)
Чому я кажу про це? Бог створив людей Своїми синами та доньками, але хіба довелося Йому бачити, як Його діти співають та танцюють, повертаючи Йому хвалу? Внаслідок того, що людина скоїла гріхопадіння й була вигнана з Едемського саду, дотепер в житті Бога не було нічого схожого. Про такого Бога парафіяни християнських церков нічого не знають… Вони думають, що Бог перебуває в славі й, будучи всезнаючим та всемогутнім, може робити все, що завгодно.
Чому, в такому випадку, Він ось уже декілька тисячоліть не може врятувати людину? Як відповісти на це запитання? Гріх був скоєний людиною, тому виправляти його теж повинна людина. (226-304, 09.02.1992)
Яке абсолютне бажання Бога? Ось в чому питання. Чого хоче Бог? Чого він абсолютно бажає? Могутності? Сучасні християнські церкви й теологи твердять, що оскільки Бог всезнаючий та всемогутній, Він являється світу таким праведним суддею й направляє добрих людей в Царство Небесне, а злих — в пекло. Вам подобається такий суддя? Чи взагалі люди люблять суддів? Ви вважаєте, Бог — це якийсь тип з кепським характером, який приймає рішення кого посилати в пекло, а кого — на Небеса? Ми приходимо до висновку, що з погляду логіки це абсолютно неправильно! (211-75, 29.12.1990)
Дотепер в традиційній теології існувала логіка, відповідно до якої, Бог-Творець святий, а Його творіння — це щось низьке. Така логіка порушує первісний Закон, за яким був створений Всесвіт. Головним поняттям традиційної християнської філософії є любов, але як можуть низькі грішники досягти єдності зі святим Богом? Обґрунтуйте це логічно! Якщо цього не зробити, все буде даремним і навіть фальшивим. Тому, навіть абсолютному Богу потрібен партнер, до якого Він буде абсолютно слухняним, якого захоче отримати й заради якого захоче що-небудь зробити навіть ціною Власного життя. (204-100, 01.07.1990)
Сьогодні теологи кажуть про те, що прийшов час зробити повний критичний аналіз віри й переглянути існуючі погляди на Бога й людське життя. Дотепер в теології панувала тенденція, яку можна висловити так: «Неможна ставити творіння на один рівень з Творцем». Як же тоді любити? Хіба може Бог любити наодинці? Який тоді сенс в усіх розмовах про мир та щастя? Чи може Бог отримати це все Сам по Собі? Як відповісти на це питання? У Бога повинен бути об’єкт. (77-317, 30.04.1975)
Завдяки якому імпульсу з’явився наш світ? Богу теж потрібна любов, тому Він створив небо та землю. Традиційні теологічні уявлення про Бога роблять помилку, коли не враховують цей факт. Вона полягає в тому, що Бог може досягти всього за допомогою однієї лише абсолютної сили.
Тому на територіях, які потрапили під вплив християнської культури, пролилося стільки крові. Виходячи з цієї логіки, можна передбачити, що християнська культура, яка задавала напрямок розвитку західної цивілізації, в останні дні може привести до руйнівних наслідків. (209-29, 25.11.1990)
Історія рухається в напрямку до епохи розвитку науки, що прагне пояснити походження видів, збагнути причину всього й докопатися до основ. Значить, релігії теж треба крокувати в ногу з цими тенденціями. Повинна з’явитися релігія, здатна довести існування Бога, спираючись на суб’єктивний світогляд, і пояснити факти, що стосуються нашого світу та його створення. Такої релігії досі ще не було, тому якщо Бог живий, Він повинен підготувати для неї підґрунтя. (211-139, 30.12.1990)
Коли ми згадуємо про те, що людина була створена абсолютною Істотою для втілення Її любові, це виразно каже про існування якогось імпульсу, який спонукав до створення людини, й про конкретну мету її створення. Щоб дізнатися, що це за імпульс та мета, необхідно зрозуміти, що це за абсолютна Сутність. Інакше кажучи, перш за все, потрібно сформувати вірне уявлення про Бога. Таким чином, ми не тільки зможемо прояснити мотиви та мету створення людини, але з усією ясністю усвідомимо, навіщо для встановлення миру нам необхідно втілити в життя абсолютну любов. (110-253, 27.11.1980)
Якщо існує абсолютний, вічний, унікальний та незмінний Бог, нам обов’язково потрібно відшукати в Ньому джерело істинної любові, істинного ідеалу, істинного миру та істинного щастя, спираючись на точку зору Бога. Тільки чітке розуміння цих речей дасть нам можливість увійти в світ нової гармонії та щастя. (77-260, 14.04.1975)
Фундаментальна причина міжрелігійних конфліктів також полягає в невизначеності їх онтологій. Абсолют може бути лише один, не може бути два або три Абсолюти. Однак, лідери кожної релігії наполягають на тому, що їх Бог істинний, а Бог, в якого вірять інші — хибний. Таким чином, виникла ідея про те, що в кожній релігії — свій Абсолют, що привело до абсурдного твердження про існування декількох Абсолютів.
Звідси випливає висновок про те, що Бог, в якого вірить кожна релігія, відносний. Мета будь-якої релігії — встановити систему абсолютних цінностей. Основою такої системи повинні були стати теорії, що пояснюють Божу любов та істину. Однак дотепер ці теорії були відносними. Тобто, релігіям досі ще було не під силу встановити систему абсолютних цінностей, яка б дозволила вибратися з хаосу. Приходимо до такого висновку. Схожа реальність — неминучий результат нездатності релігій чітко пояснити сутність Абсолюту. (122-302, 25.11.1982)
В підґрунті доктрини кожної релігії лежить поняття про Абсолют. Абсолютом в іудаїзмі є Яхве, в християнстві — Бог, в ісламі — Аллах. Конфуціанство та буддизм не дають чітких уявлень про Абсолют, тим не менш, гуманність (жень), яку конфуціанство вважає основою всіх чеснот, пов’язана з заповітами Неба, тому Небо можна вважати аналогом Абсолюту в конфуціанстві. Буддизм стверджує, що все, що існує, змінюється, але істину можна знайти в істинній реальності (бхутататхата), яка стоїть за усім існуючим. Таким чином, істинну реальність можна вважати буддійським розумінням Абсолюту. (122-300, 25.11.1982)
Онтологія нової релігії повинна пояснювати, що усі релігії кажуть не про різних богів, а про один і той самий Абсолют. Крім того, вона повинна показати, що уявлення про Бога в різних релігіях ґрунтувалися на частковому розумінні Його атрибутів. Далі ця онтологія повинна знайти вірне й цілісне розуміння Бога й змогти пояснити, що всі релігії доводяться одна одній сестрами, оскільки походять від Одного Бога.
Більш того, ця Онтологія повинна розкрити атрибути Бога, мотив, який Його спонукав, та мета створення світу, а також закони, згідно з якими був створений світ. Відтак, це вчення повинне показати, що ця мета та закони керують рухом всього існуючого у Всесвіті. Також те, що норми, яких повинна дотримуватися людина, відповідають цим універсальним принципам, тобто Небесному закону. (122-303, 25.11.1982)
Велич Принципу Церкви Об’єднання в тому, що він детально описує творчу природу Бога. З Принципу ми можемо дізнатися, як відбувалося створення Всесвіту. Далі Принцип дає реальне та логічне пояснення того, як трапилося гріхопадіння. Крім того, Принцип включає в себе певний погляд на історію. Стає зрозумілим, що Бог не кинув людину, яка скоїла гріхопадіння, але в ході історії докладав титанічних зусиль для її відтворення. Принцип дає глибоке теоретичне пояснення всіх цих питань, тому навіть під час читання вперше, стає зрозуміло, що Бог, таким чином, прагне досягти миру, в якому втілиться Його мета. (208-296, 20.11.1990)