Розділ 6. Життя, в якому людина шукає основу любові

 Людина народжується завдяки любові та росте, приймаючи в своєму дитинстві любов. Але коли вона досягає певного віку, батьківської любові їй стає недостатньо, і вона починає розширювати горизонтальну любов, спираючись на любов своїх братів і сестер, і всієї рідні. Іншими словами, людина дозріває, отримуючи любов від всього Всесвіту. Особливо, коли вона досягає пори статевого дозрівання, в неї прокидається жага любові протилежної статі. Реалізуючи цю любов, вона вступає в універсальну сферу любові та вперше набуває здатність шукати центр любові.
  Всесвіт являє собою світ сферичної форми, тому, коли люди починають обертатися, віддаючи та прий маючи горизонтальну любов, вони утворюють первинне коло. Особливо, коли людина віддає та приймає любов у стосунках з партнером протилежної статі, вона бачить плоди цієї любові: у неї з’являються діти, вона стає батьком. Коли двоє починають обертатися, віддаючи та приймаючи любов, слідом за горизонтальною любов’ю вони реалізують також і вертикальну любов. Таким чином вони утворюють сферичний світ та знаходять центр любові. Центр любові, який виникає шляхом руху любові, є також центром всього сущого в створеному світі. Земля також існує за рахунок того, що постійно рухається довкола цього центру любові. В ньому збирається безмежна сила, яка дозволяє підтримувати постійний рух. Бог також перебуває саме в такому центрі, який виникає завдяки сфері любові. Таким чином, все в цьому світі було створено та існує завдяки Божій любові, все шукає центр Його любові. Бог — це не що інше, як плавильна піч любові. (126-245, 24.04.1983)