Розділ 1. Істинна любов — це центр, в якому живе Воля Бога

 Бог є великим царем істини, добра, істинності та любові. (301-38, 16.04.1999)

 Чи існував Він з самого початку чи, може, народився згодом? Навіть Бог проходив процес зростання. Ми повинні це знати. Звідки ми про це знаємо? Це випливає з того ж принципу, згідно з яким все, що відображає первісну природу Бога, починається з маленької клітини і проходить процес зростання. Тож завдяки чому зростав Бог? Він зростав завдяки любові, на основі абсолютної любові. Бог є партнером-суб'єктом любові, а люди є Його партнерами-об'єктами. (243-278, 28.01.1993)

 Бог створив небо і землю заради істинної любові, а не просто щоб спостерігати за людьми.
  Бог не може володіти любов'ю наодинці, не може відчути її на самоті. Звичайно, любов живе в Його душі, однак Він Сам не може відчути народжений любов'ю потік радості від досконалої гармонії з об'єктом. Якою б красивою не була квітка, вона повинна дарувати аромат, і яким би чудовим не був цей аромат, його повинен розповсюдити вітер. Отже, так само як квітам потрібен вітер, так і Богові потрібен партнер-об'єкт, який стимулюватиме Його. (210-223, 23.12.1990)

 Істинна любов є фундаментальною силою Бога під час створення, Його спонукальною силою, завдяки чому він любить її більше, ніж будь-що. Він їсть так само, як і ми, Він має очі і ніс — в Нього все це є. Ось такою істотою Він є. Але якщо ви хочете знати, що Йому подобається, то це — не шматки золота, які так зачаровують нас, людей. Він може створити їх, коли забажає.
  Те ж саме стосується і знань. Бог всевідаючий і всемогутній. Він — великий цар знань і сили. (212-295, 08.01.1991)

 Глибина істинної любові включає в себе все від самого початку, коли народився Бог. Ви не можете собі уявити, наскільки вона глибока — вона починається від самого джерела Його існування. Навіть проживши земне життя, ми не можемо всю її осягнути, і навіть після переходу в духовний світ ми продовжуємо вічно розвиватися в напрямку до цієї мети. Тому не може бути й мови про сварки та розлучення в стосунках чоловіка і дружини.
  Навіть Бог зростав і розвивався. І від самого початку, від самого дна, Його джерело залишалося незмінним, це джерело — істинна любов. Першим був не Бог, а істинна любов. Ми кажемо, що Бог наділений дуальними властивостями, але чому дуальними? Дуальні властивості є такими важливими, бо вони лежать в основі любові. (246-286, 20.04.1993)

 Істинна любов є мостом, який навіть Бог може використовувати, щоб діяти у світі. Якщо всі частини тіла на основі любові завжди об'єднані, зосередившись на зовнішньому світі, то тіло буде в порядку, і якщо на внутрішньому світі — також. Те саме відбуватиметься на півночі і на півдні, на заході і на сході, в духовному світі і в земному чи будь-де інде. Завдяки любові частини тіла можуть вільно і гармонійно взаємодіяти одна з одною. Тільки любов має таку владу.
  Ті ж самі принципи діють і стосовно організацій. Якщо ми створимо точно таку партію, яку створив би Сам Бог, проголосивши нашу єдність, то це буде можливим тільки з Богом в центрі. (139-200, 31.01.1986)

 Навіть Бог абсолютно слухняний по відношенню до істинної любові. Навіть якщо Йому доведеться пожертвувати Своїм життям заради істинної любові. Чому і чоловіки, і жінки готові жертвувати своїм життям заради істинної любові? Причина в тому, що любов передує життю. Чому Бог почав існувати? Він почав існувати завдяки любові. Та й існує Він для того, щоб любити. Якби не існувало самого поняття любові, то не було б потреби в існуванні Бога.
  Тому все, створене Богом, існує в парах. Наприклад, в світі неживої природи катіони та аніони демонструють любов (хоча і якісно нижчого рівня), коли вони об'єднуються разом. Ця істина проголошується вперше в історії, завдяки появі на цей світ преподобного Муна. Я — перший в історії, хто проголошує, що навіть Бог абсолютно підкоряється і слухається істинної любові, як Абсолюту. Це не просто теорія. Це — факт. На цьому шляху Бог створив Всесвіт, щоб втілити істинну любов. (203-103, 17.06.1990)

 Істинна любов не виникає без участі Бога. Без неї не було б жодного істинного слова, жодного чоловіка, жінки, сім'ї, істини чи любові, які можна було б назвати істинними. Всі вони стають можливими лише завдяки участі Бога. Він є великим царем істини, добра, істинності та любові. З цієї причини, не може бути нічого доброго там, де Бог не приймає участі. Те ж саме стосується і нашої роботи: все, що робиться без Бога, є обманом, не вартим довіри. Це стосується всього. Тільки участь Бога визначає вічний стандарт істинності. (301-38, 16.04.1999)

 Як тоді ми можемо відрізнити істинну любов від хибної любові? Егоїстична любов пов'язує нас з дияволом, а альтруїстична — із законами Всесвіту та з Богом. Ось в чому принципова різниця між ними, ось де пролягає межа. (142-333, 14.03.1986)

 Божа любов віддає, віддає і знову віддає, та забуває про те, що віддала. Це істинна любов. Дев'яносторічна мати каже своєму сімдесятирічному синові: «Будь обережним, щоб не потрапити під машину», і ставиться до нього так, ніби він ще досі є маленьким хлопчиком, як багато років тому. Вона каже йому ті ж самі слова щодня навіть в 90 років і ніколи не втомлюється повторювати їх. Любов, яка любить нескінченно і невтомно, є істинною любов'ю. (142-333, 14.03.1986)

 Істинна любов може початися лише тоді, коли ми готові віддати своє власне життя і віддавати знову і знову, забуваючи про те, що ми віддали. Така любов охопить небо, землю, та навіть світ смерті, коли досягає певної висоти. Вона може охопити і проникнути в усе, що захоче навіть у світ природи, та впливати на сильні душі. Немає такого місця, куди не змогла б прийти любов. Вона входить навіть у найпотаємніші місця. (256-179, 13.03.1994)

 Любов пересувається на найвищій швидкості. Істинна любов — це сила, яка перебуває в гармонії з творчим началом Бога. Ті, хто нею володіють, можуть покликати Бога з протилежного кінця землі: «Будь ласка, прийди» — і Він прийде. Навіть потворній онучці варто лише поворухнути пальцем, і її дідусь прийде до неї. Ось якою великою є любов. Це істинна любов. (301-125, 25.04.1999)

 Любов просто так не виникає. Слава не виникне, якщо не пройде шляхом Божої любові. Коли ми кажемо: «Ця людина благословенна славою», ми не маємо на увазі ізольовану любов чи мільйонера, який купається в золоті.
  Ми кажемо, що людина благословенна славою, коли вона володіє узами любові та незмінним щастям. Слава не може існувати без Божої любові. Коли ми отримуємо Божу любов після виконання своєї відповідальності та досягнення стандарту стадії досконалості, слава приходить до нас автоматично. (158-296, 04.02.1968)

 Істинна любов може бути вищою, ніж Бог. Це означає, що навіть Бог хоче, щоб Його партнер любові був у десятки мільйонів разів кращим, ніж Він Сам. Відповідно, це означає, що партнер-об'єкт істинної любові є вищим, ніж Бог. А для вас любов означає, що ви хочете, щоб ваш партнер був вищим, ніж ви самі. (274-22, 25.10.1995)

 Істинна любов — це Божа любов. Коли ви підете в духовний світ, ви зможете відчувати кольори та аромати істинної любові. Таким є духовний світ. Коли ми стаємо втіленням істинної любові, для нас не існує жодного місця, в яке ми не можемо потрапити. Ми зможемо сприймати і мати стосунки з будь-яким місцем.
  Якби Бог, господар істинної любові, мав десь на тілі пушок, то навіть цей пушок належав би істинній любові, і все небо та земля моментально відчували б найменші коливання цього пушка. Такими вони були б чутливими. Наші емоції перегукувалися б навіть з емоціями всього Всесвіту. (304-15, 05.09.1999)

 Теорія Божизму навчає, як люблячі люди можуть іти шляхом, що дасть їм привілей піднятися до положення навіть вищого, ніж Творець, а також напрямку, в якому вони повинні йти.
  Божизм — це ідеологія істинної любові, яку ми не можемо досягти, не знайшовши спершу шлях жертвування грішного життя та його присвячення. Нам потрібно збагнути, що саме з цієї причини Біблія вчить нас парадоксальній логіці, згідно з якою ті, хто хочуть вмерти, будуть жити, а ті, хто хочуть жити, — помруть. (268-162, 31.03.1995)

 Що людина повинна приготувати перед початком пошуків шляху любові? Божу любов. Тобто людина повинна сформувати союз з Богом, своїм Батьком. Лише тоді може виникнути істинна любов. Це центр, де може жити воля Бога, і де людина може об'єднатися з цією волею. (103-132, 18.02.1979)