Розділ 3. Період становлення політики, економіки та ідеології (1789—1918)
Попередній період боротьби у сфері релігії та філософії зумовив становлення двох типів світогляду: Каїна та Авеля. Почавши новий період — період становлення політики, економіки та ідеології, — ці два світогляди досягли зрілості і розмежувалися, сформувавши два різні типи суспільства з двома відмінними суспільними структурами. Це було суспільство типу Каїна і суспільство типу Авеля. Поряд із цим політика, економіка та ідеологія розвинулися до стадії, яка передує переходу до ідеального суспільства. Цей період розпочався з Великої французької революції, охопив подальшу промислову революцію і завершився наприкінці Першої світової війни.
3.1. Демократія
Розгляд у попередній главі демократії в контексті історичного прогресу був обмежений аналізом соціальних змін, які привели до її появи. Зараз ми розглянемо внутрішні передумови, які супроводжували становлення сучасної демократії, а також ідеологічні напрями, на основі яких вона зросла.
У період християнського королівства Бог планував, що духовне царство під владою папства і земне королівство з імператором на чолі об'єднаються й утворять християнське монархічне суспільство — основу для месіанського королівства. Таким чином було б закладено основу для прийняття Месії, яка посприяла б швидкому закінченню періоду феодалізму. Та, оскільки це провидіння зазнало невдачі, феодалізм зберігся, а політична, релігійна та економічна історія Європи розвивалися кожна своїм незалежним шляхом (Епохи 7.2). Політична влада феодалів, яка почала втрачати силу після хрестових походів, дедалі більше приходила до занепаду за часів Ренесансу й Реформації та остаточно ослабла до початку епохи Просвітництва. До середини XVII століття поміщики-феодали поступилися значною частиною своєї влади королям, які створили централізовані держави і правили ними як абсолютні монархи. Свою необмежену владу вони виправдовували «священним правом королів».
Одна з соціальних причин утворення абсолютної монархії полягала в тому, що новий клас, городяни, повинен був уступати в союз із королями, щоб боротися проти феодалів. Крім того, у сфері економіки зросла роль торгівлі. Відповідно до цього, щоб захищати й контролювати торгівлю, з метою підтримки національних економічних інтересів, виникла необхідність утворення могутніх держав, із їхньою економічною політикою меркантилізму. Отже, необхідність у сильних державах була зумовлена завданням подолати феодалізм і опанувати економіку, що спирається на торгівлю.
З іншого боку, становлення абсолютної монархії було пов'язане також із прогресом провіденційної історії відновлення, у ході якої феодальне суспільство мало перетворитися в монархічне. Проте Божий промисел створення монархічного суспільства на стороні Бога в період християнського королівства не здійснився з вини пап та імператорів, які не змогли досягти єдності. Тому християнське феодальне суспільство, яким керували папи, пішло шляхом, який визначив сатана, випередивши Бога, і перетворилося на монархічне суспільство на боці сатани.
Тепер розглянемо ідеологічні тенденції, які призвели до руйнування суспільства абсолютної монархії, посилаючись на провидіння відновлення, спрямоване на побудову комуністичного світу з основою на світогляді типу Каїна і демократичного світу з основою на світогляді типу Авеля.
Оскільки середньовічне феодальне суспільство розвивалося в напрямі, протилежному до еллінізму і до гебраїзму, обидві ці ідеології сприяли його руйнації. Вони породили два світогляди, типу Каїна і типу Авеля, які стали основою двох типів суспільства. Схоже відбулося і в суспільстві абсолютної монархії, де люди були позбавлені свободи віросповідання, цінність якої проголошувалася демократичним християнством після релігійної реформації. Тож абсолютна монархія протистояла меті світогляду типу Авеля. До того ж, залишки феодальної системи, як підкреслювали провідні атеїсти й матеріалісти, стали перешкодою для розвитку класу городян і, таким чином, перешкоджали досягненню мети світогляду типу Каїна. Так обидва світогляди сприяли руйнації суспільних підвалин абсолютної монархії і врешті-решт поклали початок демократії типу Каїна і демократії типу Авеля, які стали основою для розвитку комуністичного і демократичного світів.
3.1.1. Демократія типу Каїна
Демократія типу Каїна сформувалася в надрах Великої французької революції. У цей час у Франції ширилися ідеї Просвітництва, яке було породжене світоглядом типу Каїна та переросло в атеїзм і матеріалізм. Ідеї Просвітництва розбудили в середовищі французьких городян усвідомлення суперечливості абсолютизму і прагнення зруйнувати залишки старої феодальної системи, яка ще нагадувала про себе в суспільстві.
На задоволення закликів городян до демократії, які пролунали під впливом Просвітництва, у 1789 році розгорілася Велика французька революція. Городяни прагнули позбавити влади правлячий клас, знищити залишки феодалізму і встановити свободу та рівність для простих людей третього стану. З проголошенням «Декларації прав людини і громадянина» Велика французька революція встановила демократію, яка зруйнувала абсолютну монархію. Однак при цьому вона прагнула утвердити світогляд типу Каїна, спираючись на матеріалістичні ідеї Просвітництва. Тому ми класифікуємо її як демократію типу Каїна. Провідними мислителями Великої французької революції були діячі Просвітництва Дені Дідро (1713—1784) і Жан Лерон д'Аламбер (1717—1783), які дотримувалися атеїстичних і матеріалістичних поглядів. Незважаючи на проголошення ідеалів свободи особистості і рівності, суть французької демократії в роки революції та після неї визначали тенденції до тоталітаризму.
Отже, прихильники світогляду типу Каїна втілили ідеї Просвітництва та поклали початок Великій французькій революції, сформувавши тим самим демократію типу Каїна. Цей світогляд повністю закрив шлях прагненню внутрішнього аспекту первісної природи людини — прагненню повернутися на сторону Бога. У результаті розвитку цього погляду на життя, у фокусі якого була тільки його зовнішня сторона, виник марксизм у Німеччині і ленінізм у Росії. Зрештою на їхній основі сформувався комуністичний світ.
3.1.2. Демократія типу Авеля
Англійська та американська демократії навіть за своїм походженням відрізняються від демократії, яку породила Велика французька революція. Французька демократія була демократією типу Каїна, заснованою захисниками ідеології атеїзму й матеріалізму, які виросли на основі світогляду типу Каїна та боролися за повалення абсолютизму. Демократії в Англії та Америці були закладені щирими християнами, які виросли на ґрунті світогляду типу Авеля та здобули перемогу в боротьбі проти абсолютизму за свободу віри. Звідси випливає, що демократії в цих країнах належали до типу Авеля.
Розгляньмо становлення демократії типу Авеля в Англії та Америці.
В Англії король Яків І (1603—1625 рр. правління) проводив політику монархічного абсолютизму і укріплював домінуючу англіканську церкву, влаштовуючи гоніння на пуритан та інакомислячих християн, багато яких тікало в Європу й Америку в пошуках релігійної свободи. Його син Карл І зіткнувся з бунтом шотландських пресвітеріанців, які уклали національну угоду в 1640 році у відповідь на релігійні утиски. Пуритани, які утворювали ядро англійського парламенту, почали в 1642 році пуританську революцію під керівництвом Олівера Кромвеля (1599—1658). Після того як Яків ІІ зміцнив монархію й англіканську церкву на шкоду всім іншим християнам, протестантські лідери звернулися по допомогу до Вільгельма Оранського (1650—1702), зятя Якова ІІ, який на той час був намісником у Нідерландах. У 1688 році Вільгельм висадився зі своїм військом на берег Англії, щоб захистити релігійну свободу й громадянські права. Без крові посівши англійський престол, він ухвалив складену парламентом декларацію про права, у якій визнавалися незалежні права парламенту. Проголошена як «Білль про права» декларація стала основою для англійської конституційної монархії. Оскільки революція 1688 року перемогла без кровопролиття, вона отримала назву Славної революції.
У цих англійських революцій були зовнішні причини, як-от прагнення городян домогтися політичної свободи та незалежності від правлячого класу, зокрема від аристократії й англіканського духівництва, проте внутрішньою, важливішою їхньою причиною було прагнення людей отримати релігійну свободу.
Багато пуритан та інших інакомислячих християн, які зазнавали репресій за абсолютної монархії в Англії, емігрувало на новий континент, в Америку, щоб знову здобути релігійну свободу. У 1776 році вони заснували там незалежну державу і встановили американську демократію.
Отже, демократії в Англії й Америці встановилися внаслідок революцій, спрямованих на реформування абсолютизму. Вони виникли на основі світогляду типу Авеля і були зумовлені прагненням людини до релігійної свободи. Тому ми називаємо їх демократіями типу Авеля. Пізніше вони лягли в основу сучасного демократичного світу.
3.2. Значення поділу влади
Ідею поділу влади на три гілки відстоював Монтеск'є (1689—1755), один із провідних філософів Просвітництва. Поділ влади був зумовлений необхідністю запобігти зосередженню політичної влади в руках однієї особи чи організації, як це було при політичній системі абсолютизму. Ця ідея була проголошена в маніфесті Великої французької революції — «Декларації прав людини і громадянина». За первісним задумом Бога поділ влади властивий політичній структурі ідеального суспільства, але, як це неодноразово траплялося в ході провидіння відновлення, сатана спотворив цей задум, здійснивши його раніше від Бога у формі псевдо-Принципу. Давайте коротко розглянемо політичну структуру ідеального світу.
Як говорилося в «Принципі творення», моделлю світу при створенні був образ досконалої людини. Ідеальний світ, побудований досконалими людьми, також нагадував би будову й функції досконалої людини. Так само як усі органи людського тіла функціонують, підкоряючись командам головного мозку, усі організації ідеального світу повинні діяти за волею Бога. Так само як команди головного мозку передаються до різних органів через периферійну нервову систему, центром якої є спинний мозок, в ідеальному світі Боже керівництво повинне передаватися всьому суспільству через Христа, який виконує роль спинного мозку, і лідерів суспільства, які виконують функції периферійної нервової системи. Периферійна нервова система, центром якої є спинний мозок, відповідає політичним партіям держави. Отже, в ідеальному світі лідери суспільства, керовані Христом, будуть створювати організації, які відповідають політичним партіям.
Підкоряючись командам, які надходять від головного мозку через спинний мозок і периферійну нервову систему, легені, серце і шлунок підтримують гармонійну дію віддавання та приймання (수수작용, сусучагьон). Так само, три органи управління в ідеальному суспільстві — законодавчий, виконавчий та судовий, узгоджуючись із Божим керівництвом, переданим через Христа й лідерів суспільства, повинні підтримувати між собою гармонійні стосунки, в основі яких дія віддавання та приймання за Принципом. Подібно до чотирьох кінцівок людського тіла, які за командою головного мозку діють на благо всього організму, економічні структури в ідеальному світі, що відповідають кінцівкам, будуть діяти згідно з волею Бога, щоб підвищувати рівень добробуту світу. Подібно до печінки, яка містить запаси поживних речовин для всього організму, в ідеальному суспільстві завжди буде певний резерв, необхідний для підтримки суспільного добробуту.
Оскільки всі органи людського тіла мають вертикальний зв'язок із головним мозком, горизонтальні стосунки встановлюються між ними автоматично, у результаті чого утворюється один неподільний організм. Схоже буде спостерігатися і в ідеальному суспільстві, де вертикальні стосунки людини з Богом стануть джерелом горизонтальних стосунків між людьми, завдяки чому буде утворене єдине суспільство, у якому люди поділятимуть один з одним радості та печалі. У такому суспільстві, завдавши болю іншому, вони відчуватимуть його, як свій власний, тому їм просто не захочеться вчиняти злочини.
Розгляньмо, як у ході провидіння відновлення Бог відновлював цю ідеальну соціальну структуру.
У ході історичного розвитку Західної Європи був період, коли в руках короля зосереджувалися функції трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої й судової, так само як і політичних партій. Проте цей суспільний устрій із часом змінився. Хоча король зберіг за собою владу над трьома формами управління, церква, очолювана папою, відігравала роль, подібну до політичних партій. За часів Великої французької революції політична система зазнала докорінних змін, коли відбувся поділ на три форми управління — законодавчу, виконавчу та судову, а політичні партії почали виконувати виокремлені функції. З установленням конституційної демократії були закладені основи для створення ідеальної політичної системи.
Таким чином, грішне людське суспільство йшло шляхом відновлення ідеального суспільства, структура й функції якого мали бути відтвореними за образом досконалої людини. Тому в ході історичного розвитку в політичній системі відбувалися зміни. Сучасні демократії, для яких характерні три форми управління і безліч політичних партій, певним чином нагадують будову здорового людського тіла. Однак через гріхопадіння сучасні демократії можна порівняти швидше з хворим чи скаліченим тілом. Вони не можуть проявити свої первозданні функції. Оскільки політичні партії не мають уявлення про Божу волю, їх можна порівняти з нервовою системою, яка втратила здатність передавати команди головного мозку. Оскільки конституції не були написані у відповідності до Слова Бога, три органи в сьогоднішній системі управління — законодавчий, виконавчий і судовий — функціонують як внутрішні органи, які втратили здатність сприймати та відповідати на команди головного мозку внаслідок пошкодження нервової системи. Відсутність порядку й гармонії між ними неминуче призводить до постійного протистояння та конфліктів.
Хворим людям необхідно нормалізувати діяльність нервової системи. Так само первісна функція сучасної нездорової політичної системи повинна бути відновлена. Щоб привести її у відповідність до Божого задуму, Христос під час Другого пришестя відкриє людям волю Бога та поведе їх до розкриття справжнього потенціалу людського суспільства.
3.3. Значення промислової революції
Щоб утілити Божий ідеал творення, не достатньо просто створити людське суспільство, вільне від гріха. Щоб виконати Боже благословення володарювання над усім творінням (Бут. 1:28), людина повинна створити сприятливе середовище проживання, для чого необхідно осягнути приховані закони світу творіння і розвити науку й технології. Як уже говорилося в першій частині, релігія та наука відповідали за подолання двох аспектів незнання грішної людини, духовного й фізичного, поступово відновлюючи ідеальне суспільство. Тому в останні дні історії закономірно очікувати не лише появи істини, здатної направити людей шляхом повного викорінення духовного незнання, а й небаченого прогресу в науці, який усуне фізичне незнання. Разом релігія й наука піднімуть людське суспільство до рівня, який безпосередньо передує побудові ідеального світу. Отже, промислова революція, яка розпочалася в Англії, виникла відповідно до Божого провидіння відновлення побутових умов, придатних для ідеального життя суспільства.
Економічна структура ідеального суспільства схожа на будову здорового людського тіла. Тому, як говорилося раніше, виробництво, розподіл та споживання в такому суспільстві будуть перебувати в органічних стосунках віддавання та приймання, схожих на ті, які існують між шлунком, серцем і легенями. Тому в суспільстві не повинно існувати руйнівної конкуренції, спричиненої перевиробництвом, як не повинно бути надмірного накопичення чи споживання, що виникають унаслідок несправедливого розподілу, який перешкоджає досягненню загального добробуту. Замість цього має бути адекватне виробництво необхідних і корисних товарів, їхній справедливий розподіл заради задоволення потреб людини та помірковане споживання, яке узгоджується із загальною метою.
Масове виробництво, зумовлене промисловою революцією, привело Англію до захоплення численних колоній, які перетворилися на ринки збуту і джерела сировини. Таким чином, промислова революція не лише сприяла відновленню зовнішнього середовища для ідеального суспільства, а й зробила свій внесок у розвиток внутрішнього провидіння відновлення, відкривши величезні території для поширення Євангелія.
3.4. Зміцнення держав і освоєння колоніальних територій
Ми бачили, як після Ренесансу домінуючий світогляд середньовічної Європи розділився на два — типу Авеля і типу Каїна. Ці два світогляди породили два типи політичних революцій і поклали початок двом типам демократій. Значно зміцнівши внаслідок промислової революції, два типи демократії лягли в основу демократичного та комуністичного світів.
Услід за промисловою революцією, яка супроводжувалася стрімким науковим прогресом, індустріалізація сформувала економічну систему, якій властиве перевиробництво. Великі європейські держави, відчуваючи нагальну потребу в освоєнні нових територій як ринків збуту надлишку продукції і джерел сировини для своїх виробництв, зміцнилися в процесі конкурентної боротьби за колонії. Отже, два фактори — два ідеологічні напрями у світогляді, типу Каїна і типу Авеля, і економічний розвиток, як наслідок наукового прогресу, — спричинили подальший політичний поділ світу на два табори, демократичний і комуністичний.
3.5. Реформи в релігії і революції в політиці та економіці після Ренесансу
Рух типу Каїна, який розпочався з відродження еллінізму, перевернув середньовічний світ і породив гуманізм Ренесансу. З розвитком цього руху в бік сатани в ньому зародилося Просвітництво, яке можна вважати другим ренесансом з огляду на ідеологічну течію. Думка Просвітництва, яка обрала у своєму розвитку напрямок сатани, породила історичний матеріалізм — наріжний камінь комуністичної ідеології. Його можна розглядати як третій ренесанс.
Оскільки сторона сатани копіює провидіння Бога, випереджаючи його, можна припустити, що в Божому провидінні також відбудуться три революції, які охоплять три сфери: релігію, політику й економіку. У сфері релігії перша реформація, яка відбулася на чолі з Мартіном Лютером, настала після першого ренесансу. Поштовхом до другої реформації, яка настала після другого ренесансу, стали духовні рухи, на чолі яких стояли такі особи, як брати Уеслі, Джордж Фокс і Еммануїл Сведенборг. Тому хід історичного розвитку природно передбачає появу третьої реформації, яка настане після третього ренесансу. І справді, стан сучасного християнства вказує на гостру необхідність такої реформації.
У сфері політики реформи також відбувалися в три етапи. Спочатку середньовічне феодальне суспільство зруйнувалося під впливом першого ренесансу й першої реформації. Далі суспільство абсолютної монархії було зруйноване під впливом другого ренесансу й другої реформації. І нарешті, у результаті політичних революцій, породжених третім ренесансом, з'явилося комуністичне суспільство. Результатом наступної третьої релігійної реформації буде перемога демократичного світу, який перебуває на стороні Бога, в ідеологічній війні з комуністичним світом, який перебуває на стороні сатани. Потім ці два світи неминуче об'єднаються та утворять єдине Царство Небесне на землі під владою Бога.
Зміни в економіці, які з'явилися після релігійної й політичної реформацій, також були відзначені трьома промисловими революціями. Перша промислова революція відбулася в Англії з винаходом парової машини. Через століття в багатьох розвинених країнах пройшла друга промислова революція, пов'язана із застосуванням електрики та використанням нафтового палива. Після неї настане третя промислова революція, в основі якої буде використання атомної енергії. Вона створить сприятливі умови життя для ідеального світу.Отже, період приготування до Другого пришестя Месії відзначився трьома стадіями революцій, які тривали в трьох сферах: релігії, політиці й економіці. Три стадії революцій, які відбулися після трьох ренесансів, були невід'ємною частиною процесу становлення ідеального світу за принципом розвитку в три стадії.