Розділ 2. Служба — це найбільша церемонія пошани Богу
2.1. Час богослужіння — це час зустрічі з Богом
Яка мета священного дотримання неділі? Мета має полягати в тому, щоб знайти країну, яку прагнув Бог, та принести спасіння всьому людству. Причиною святого дотримання християнами неділі було піднесення себе й концентрація зусиль на звеличуванні мети свого спасіння.
Метою нашого дотримання неділі також є сприяння шляху свого спасіння, але більше того — звеличування мети спасіння всіх і пошуку країни та світу Божого провидіння. Ви повинні знати, що це бажання Бога вищого виміру. (69-240, 30.12.1973)
Час богослужіння є часом жертвоприношення. Перед Богом ви повинні спокутати своє минуле. Тому час богослужіння — це час без свободи. (11-163, 24.06.1961)
Час богослужіння блокує розвиток усієї сатанинської влади. Це також час обіцянки Батькові, що ви повернете Йому славу перемоги. (6-263, 07.06.1959)
Час богослужіння є більш серйозним, ніж навіть час зустрічі з ворогом під час битви. (9-296, 12.06.1960)
Відрізок часу, який ви проводите в церкві перед службою, приноситься Богу. Тому він настільки цінний, що його не можна купити ні за яке золото. Час богослужіння — це приношення Богу, тому запізнення на службу — це крадіжка у Бога.
Ви повинні вчасно приходити на службу. Коли ви так чините, ви можете зберегти перед Богом свою гідність. Тоді ви можете наблизитися до Небес з кращим серцем, ніж було вчора. Однак коли ви запізнилися і, сівши, молитесь, кліпаючи очима й запитуючи себе: «Про що ж Батько розповідає?» — ви виглядаєте дуже жалюгідно. (36-125, 22.11.1970)
Коли ви шукаєте Бога, чи можете ви прийти в церкву, не одягнувши святого одягу? Я не маю на увазі зовнішній одяг, я кажу про святий одяг вашого шімджон. Якщо ви прийшли у такому вигляді, й натхнення тече з вашого шімджон через Слово та гімни, Небеса працюватимуть через вас.
Коли грішні люди були вигнані з Едемського саду, вони покидали його зі сльозами на очах. Тому ви повинні зустрітися з Богом, проливаючи сльози радості та усмішкою на обличчі. Той, хто спершу не пролив сліз горя, не може лити сліз радості. (9-296, 12.06.1960)
Ви повинні готуватися до богослужіння з напруженням у душі за чотири дні до початку. Ви повинні входити у ворота церкви, серйозно поборовшись у молитві за щастя всіх людей в бажанні поєднати їх з владою воскресіння та узами життя, які несуть відродження. Ви повинні відвідувати службу з серцем, яке задихається в прагненні до Бога. Проте і цього буде недостатньо. Але насправді ви безсоромніші за торгового агента. (20-284, 07.07.1968)
Для служби ви повинні очистити себе, прийнявши ванну. У неділю віддайте глибокий уклін Богу та підіть на святу землю помолитися. Хоча люди можуть і не прийти, ви повинні закласти основу шімджон, яка дозволить Богу дивитися добрими очима на те село та працювати з ним. Ви ніколи не будете самотніми, коли молитесь Богу в сльозах на самоті. Бог з вами, тому ви ніколи не будете самотніми. Якщо ніхто в цьому селі не прийде до вас після того, як ви вкладали присвячення більше ніж три роки, це село прийде в занепад. (17-293, 15.02.1967)
Навіть коли ви приходите на службу, замість того, щоб приходити бездумно, ви повинні вкладати своє невидиме серце та приносити присвячення більш ніж два дні. Чим більше ви будете так робити, тим більше ви будете сяяти. З цієї причини, чим більшою буде ваша невидима душа, тим більше Небеса вас захищатимуть і оберігатимуть. Якщо жінка весь день думає про свого чоловіка своєю невидимою душею, а потім усміхнеться своїм видимим лицем, через неї засяє світло слави. Таке усміхнене обличчя має привабливу силу, що притягне її чоловіка. Тут працює однакова логіка. (228-84, 15.03.1992)
У майбутньому служби мають проходити у формі звітів, а не проповідей. Сім’ї повинні звітувати про те, чим їхня сім’я може пишатися. Тоді вся сім’я повинна вийти та давати службу. Звіти успішних сімей стануть прикладом. Вислухавши звіти менш успішних сімей, ви повинні направляти їх до успіху. Таким чином постане сімейне Царство Небесне. Ви повинні чітко знати, що без Царства Небесного в сім’ї не встановити Царство Небесне на землі. (23-62, 11.05.1969)
Насамперед вам потрібно ґрунтовно підходити до свого церковного життя. Для цього вам потрібно суворо дотримуватися офіційного часу проведення богослужінь. Ви повинні бути гарним прикладом відвідування служб у встановлений час. (31-269, 04.06.1970)
Ви повинні строго дотримуватися свого слова в служінні Небесам. Як може той, хто не дотримує свого слова, отримати благодать? Така людина зійде з дороги. З цього часу я буду направляти вас згідно з вашими діями. Якщо вам це не подобається, ви можете піти. Подивимось, хто згине. (11-133, 26.03.1961)
Ви повинні бути прикладом у відвідуванні недільних служб та офіційних церковних зібрань. Йдучи на службу, подружжя повинне йти разом і проявляти люб’язність, щоб їхні діти пішли за ними від заздрощів. Ви повинні прийти в церкву до десятої години та готуватися до недільної служби. (21-87, 03.11.1968)
Церковна служба — це час бою з сатаною. Це час вирішальної битви. Як ви можете спати в такий час? Якщо є така людина, ви повинні її розштовхати. Ви повинні вдарити її в бік з таким серцем, як Ісус, коли казав Петру: «Відступися, сатано!» Це любов. Якщо хтось засинає під час служби, я так цього не залишу. (15-121, 03.10.1965)
Чи правильно для людини, яка повинна присвячувати себе, запізнюватися на службу? Вона повинна відчувати себе найбільшим грішником, який від сорому не може навіть підвести очі. Вона повинна твердо пообіцяти приходити вчасно та навіть більше за інших присвячувати себе.
Як ви можете казати: «О! Всевишній!» — коли ви не можете навіть вчасно приходити? Ваше присвячення немає бути напоказ іншим. Якщо ви хочете присвятити себе для церкви, ви краще повинні приходити туди пішки, аніж приїжджати на машині. Вам слід молитися не після того, як сюди прийдете. Краще за все, коли ви молитесь, а тоді приходите сюди, щоб помолитися ще щиріше. Так ви маєте приносити своє присвячення. (42-235, 14.03.1971)
Небеса зв’язуються з тим, хто щиро докладає зусиль у своєму прагненні до Бога. Вони не зв’язуються з тим, хто щойно прийшов. Отже, ви повинні хоча б суворо дотримуватися часу. Відтепер, якщо ви не прийдете вчасно, я виставлю вас уперед та присоромлю. (11-133, 26.03.1961)
Взагалі після того, як служба почалася, двері необхідно зачиняти. Я не хочу виходити та говорити перед людьми, які спізнилися. Оскільки я зібрав вас тут, щоб підняти до певного стандарту, я виступаю перед вами дві-три години. Лише тоді я досягаю такої рішучості, яку мав у молитві до Бога. (11-132, 26.03.1961)
У приході до Бога час важливіший за будь-що інше. Якщо ви не зможете приходити вчасно, ви зазнаєте невдачі. Якщо ви не зможете обрати правильний час, ви зникнете. Бог вимагає найчистішого оточення та найчистішого серця, але ви не можете навіть дотриматися часу і запізно співаєте хвалу. Небеса не хочуть такої хвали. (11-132, 26.03.1961)
Ви повинні дотримуватися офіційного часу служб. Тоді ви безсумнівно будете розвиватися. (31-268, 04.06.1970)
2.2. Вечірні служби, вранішні зустрічі, всеношні молитви
Треба сконцентрувати наші зусилля на вечірніх службах. (10-249, 21.10.1960)
По суботах ви повинні проводити в церкві всеношні молитви. (17-347, 11.05.1967)
З цього часу багато зустрічей буде проходити вночі. Це тому, що ми маємо прорватися крізь царство темряви. Щоб це зробити, ви повинні мати серйозний і щирий ставлення. (11-247, 01.11.1961)
Свідкуйте, а тоді приходьте на вечірні служби. В іншому випадку гідність церкви не встоїть. Ви повинні приходити на службу раніше за ведучого. (10-250, 21.10.1960)
Хтось може сказати: «Всі інші сплять скільки завгодно, їдять досхочу, а тоді комфортно йдуть на службу. Чому ж у нас вона починається так рано? Навіщо нам вранішні служби?» Це тому, що ми мусимо відрізнятися від інших. Ми не повинні бути такими, як інші релігійні групи або віруючі люди. Ми повинні відрізнятися від них. (84-194, 29.02.1976)
Я встановлю цю традицію: збирати вас о третій годині ранку протягом року чи кількох років, не даючи вам спати. Це не правильно, коли люди стають лінивими. Ви не повинні розслаблятися. У комфортному світі не буде росту. Тому, яка б це не була країна, якщо вона, проходячи через нове відродження, стане зарозумілою та самозакоханою, вона закінчить у руїнах. (51-280, 28.11.1971)
Релігійну роботу потрібно виконувати вночі, бо вдень потрібно працювати. Вночі вона ефективніша. Ефективно також навчати зранку. Тому ви повинні так духовно надихнути гостя, який прийшов до церкви вперше, щоб він міг втекти зі свого дому, коли йому перешкоджатимуть приходити. Ви повинні стати таким. Як можуть з’явитися результати без мотивації? Якщо ви не змогли цього зробити, з цього часу ви повинні старанніше працювати та краще вправлятися. Ви повинні зробити це можливим, застосувавши творчий підхід. (97-196, 15.03.1978)
Спробуйте передавати Слово після дванадцятої ночі до того часу, поки не почуєте перших півнів. Як це загадково! Спробуйте передавати Слово, слухаючи гавкання сусідських собак тихої спокійної ночі. Ви відчуєте себе так, ніби ви вирвалися на нову стежку життя у пошуках яскравого сонячного світу; ви відчуєте себе капітаном, який іде під новими вітрилами пошуках маяка. Ви відчуєте сміливість, відвагу та велич так, ніби ви наодинці йдете світом, де все навкруги вас сповнене різноманітними чудесами.
Щоб мати такі узи шімджон, ви повинні давати настанови вночі. Проводити таку діяльність вночі або на світанку необхідно. (29-196, 28.02.1970)
Ніч, глибока ніч має сильну таємничість. Тому ви відчуваєте більше благодаті під час нічного зібрання відродження, аніж під час денного. Причина в тому, що вдень всі ваші відчуття розбігаються та розсіюються. Іншими словами, зір, слух та інші органи чуттів легко відволікаються.
Однак вночі вони не такі, вони навпаки фокусуються. У нічний час все тебе окутує і робить більш виразним. Ти автоматично потрапляєш у таку сферу, тому вночі легше пробудити роботу благодаті разом з Богом. Бог може легше працювати через вас. (29-196, 28.02.1970)
Коли ви прокидаєтесь рано вранці, ви повинні молитися, щоб ваше життя сьогодні стало втіленням вдячності Небесному Батьку. Ви маєте набратися рішучості стати плодом надії у квітучому весняному саду свободи, який Батько може виростити та використати для Свого провидіння. Коли настає полудень, ви повинні мати намір на своєму робочому місці через розвиток себе на крок далі стати цінною людиною, в якій може жити Бог, подібно до того, як плід надії росте влітку.
Коли настає вечір, ви повинні молитися, щоб зайняти положення жертви, тому що цей час дуже схожий на осінь, коли ви завершуєте все та приносите свою рішучість перед Батьком. Коли настає ніч, яку можна порівняти з зимою, ви повинні молитися, щоб, маючи енергію життя, встановити внутрішньо властиві стосунки батька-сина з Богом і, таким чином, стати людиною, яка зможе прийняти всю цінність. Якщо буде людина, яка перетворить 365 днів року на переможні дні та житиме життям вдячності, вона відчує, що життя у стосунках з Богом справді варте того. (29-340, 14.03.1970)
Ви не помічаєте, як проходить час, тому що ви сповиті Божою любов’ю. У ранні роки нашої Церкви для мене було звичайною справою всю ніч вести розмову із членами. (97-307, 26.03.1978)
Я кажу вам, щоб ви не підраховували час свого сну та не думали: «Я мало спав сьогодні, тому завтра посплю довше». Ви так робите, правда? Це так само, якщо ви думаєте: «Оскільки я пощусь у неділю зранку, я краще більше поїм у суботу ввечері».
Навпаки, краще вам не поститися. Якщо ви більше з’їсте на вечерю в день перед постом, пізніше ви почуватимете себе ще голоднішим. Після того, як ваш шлунок розшириться від ситної вечері, та ви не наповните його наступного ранку, ви почуватимете себе ще голоднішим. Що тоді? (44-161, 06.05.1971)