Розділ 1. Життєвий шлях
1.1. Молитви про життєвий шлях
Любий Небесний Отче, дякую за те, що Ви захищали мене з самого дитинства, коли я боровся, щоб Вам не довелось страждати через безчестя. Як не багато гарних речей на цій землі, немає нічого ціннішого за зв’язок з Вашим первісним Шімджон. Знаючи це, ми мусимо нескінченно прагнути цих стосунків. Ми маємо знати, що ті, хто відчув Вашу любов, не будуть жаліти, навіть якщо вони забудуть про все на світі. Зараз ми повинні прагнути до ідеального світу, первісної батьківщини, де ми житимемо Вашою любов’ю. Зараз, тут на землі, ми повинні підготуватися до того дня, коли зможемо народитись звільненими дітьми, наділеними правом волі на третій стадії нашого життя.
Нам треба знати, що так само, як ми потребували здорової материнської утроби аби вести здорове земне життя, ми потребуємо цілісного життя на землі, щоб мати цілісне життя на небесах. Сьогоднішній світ сповнений конфліктів і перебуває у володінні зла, отже, ми повинні сповнитися рішучості боротися на смерть, щоб бути благословенними співпрацею з небесами і землею та триматися в ритмі динамічних вдач Всесвіту. Ми маємо збагнути, що наші нащадки ніколи не повинні потрапляти в однакове з нами положення. (49-308, 17.10.1971)
Любий Отче, замислюючись про існування Того, Хто невтомно працював, щоб розпочати нову весну, ми повинні стати Вашими нескінченно вдячними та радісними дітьми, які оплакують той факт, що не змогли присвятити Вам все своє життя та любов. Ми повинні знати, що наші стосунки з Вами роблять наше життя гармонійним, і повністю занурившись у них, ми зустрінемо нову весну.
Ми повинні знати, що квіти розпустяться лише тоді, коли ми зустрінемо весну вперше. Ми не повинні бути тими жалюгідними душами, які потрапили на той світ, так і не дізнавшись, що таке весна. Ми не повинні бути тими, хто не зможе дати ствердну відповідь на запитання: «Чи відчували ви коли-небудь у своєму житті таку весну?»
Так само, як квітка проходить літо й осінь перед тим, як розцвісти і дати плід, так і ми повинні пережити схожий процес, аби народити плід. Ми знаємо, що для того, щоб дерево дало плоди, воно спочатку вбирає життєві елементи через коріння, стовбур та гілки влітку, таким чином накопичуючи досконалу життєву силу, здатну розпочати нове життя. Так само й ми повинні стати синами і доньками, які уважно дивляться на себе, щоб визначитися, чи є в наших серцях життєва сила, здатна народитися знову, навіть якщо наше тіло помре.
Скільки б ми не прожили років, які б зливи чи урагани не налітали на нас, ми повинні незмінно йти цим шляхом розвитку, не дозволяючи оточенню позбавляти нас внутрішньої життєвої сили. Лише так ми зможемо зустріти нову весну і стати насінням, яке можна посіяти та яке дасть нове життя.
Таким чином, якими б нещасними ми не виглядали зовні, якщо ми маємо цінність бути фундаментом, що покращить духовну життєву силу та стати сім’ям, яке можна посадити у нескінченному світі, нас не можна буде назвати нещасними. Будь ласка, допоможи нам зрозуміти, що чим жалюгіднішим є наш вигляд, тим більше наша внутрішня цінність є довершеною та гарантованою. (32-36, 14.06.1970)
Отче, ми зрозуміли, що той, чиє серце не палає бажанням служити Вам і смиренно схилити голову перед Вами, не зможе наблизитись до Вас у вічному світі. Відкрийте наші серця, аби ми відчували Ваше серце і чули Ваш голос, який здіймається з глибин наших сердець, та допоможіть відшукати свої втрачені тіла. Допоможіть нам відчути довгу історію горя та страждань, яку Ви пережили у пошуках кожного з нас, щоб ми могли смиренно схилити голови перед Вами. (4-280, 14.09.1958)
1.2. Мета людських прагнень
Бог не має тіла. Отже, щоб проявити Своє тіло, Бог використав Адама і показав через нього Своє обличчя. Таким є ідеал творення.
Первісно Бог є духовним центром, а Адам — фізичним центром. Осі цих двох центрів розташовані під кутом у 90 градусів один до одного. Це є Божою метою творення та метою людських бажань. Якби Адам і Єва не здійснили гріхопадіння, вони стали б навічно Небесними батьком і матір’ю в духовному світі. Однак через гріхопадіння це стало не можливим. Якби не було гріхопадіння, людям достатньо було служити своїм батькам як Богу, щоб потрапити в Царство Небесне. (119-109, 04.07.1982)
1.3. Чому ми з’являємось на світ
У світі розповсюджені круглі форми. Сонце, земля, зірки — всі створені круглими. Якщо подумати, то рот людини також утворює форму кола. На що не глянь — все створене за одним зразком.
Тому Всесвіт встановлює стосунки, обертаючись по колу знову і знову. Навіть якщо одна річ є круглою, вона не існує сама по собі, а у взаємних стосунках з цілим. Тоді чому ми з’явилися на світ? Щоб жити в одному ритмі з цим великим Всесвітом. Тому, коли на морі з’являються хвилі, в нашій душі також починаються хвилювання; коли лагідно віє вітерець, наша душа почувається добре; коли розквітають квіти та випромінюють свій аромат, наша душа також випромінює аромат. (104-122, 22.04.1979)
Якщо ми народилися в любові, виросли в любові, жили в любові та померли в любові, ми можемо бути вдячними за наше народження, за це життя, за смерть. Ви були присутні там, де ваші батько і мати кохали одне одного, і так народилися. Ви є партнерами цієї любові. Оскільки ви народилися завдяки любові ваших батьків, то повинні думати, що народилися як прапор, піднятий через любов ваших батьків.
Майоріння цього прапору є проявом любові. Все своє життя ви живете для любові. Тож махніть прапором любові своїй матері, або коли бачите свого батька, або своїх братів. (103-258, 25.02.1979)
1.4. Мить (день) і все життя
Ваше живе тіло не може досягти досконалості до того часу, поки все ваше єство не стане плацдармом для споживання поживних речовин. Це явище відбувається у світі природи. Перехрестя життя з’являються не за довгий час, а за одну мить.
Людина, яка нехтує моментом, не може здобути чогось цінного. Вона не може стати великою людиною, не може успадкувати Божий трон та корону. Тому, заради однієї яскравої блискучої миті будьте уважними до кожного сказаного слова, кожної виконаної дії і навіть до своїх думок. Налагоджуйте життя і вирішуйте проблеми з вірою в те, що повний зміст вашого щоденного життя залишиться явищем стосовно світу, тому що тільки так визначається сфера перемоги.
Таким чином, сфера перемоги визначається в одну мить. Так само історична сфера перемоги та космічна сфера перемоги визначаються в одну мить. Люди, які відчувають безмежну цінність кожного яскравого моменту і живуть відповідно, можуть стати видатними людьми, святими і навіть синами і доньками Бога. Таким чином, одна мить лежить між життям і смертю. (31-217, 31.05.1970)
Сьогодні проблема полягає в нашому ставленні. Звичайно, потрібно перш за все бажати появи країни Божої Волі та виконання Божої Волі. Проте найважливішим є те, як ми особисто можемо поєднатися з Божою Волею.
Візьмемо одну годину. Очевидно, що наші дії протягом цієї години заради поєднання з Божою Волею важливіші, ніж прагнення до втілення країни Божої Волі. Отже, ми можемо встановити стосунки з країною Божої Волі, лише створивши оточення на рівні особи, сім’ї, роду та народу, щоб успадкувати Божу Волю. Тому важливим моментом є те, як у сфері життя протягом дня з Богом у центрі ви об’єднаєтесь та встановите стосунки з Божою Волею за годину, якщо вам дали годину.
Якщо подивитись на історію провидіння відновлення, від сім’ї Адама до сім’ї Ісуса пройшло 4000 років, які охоплюють також сім’ї Ноя, Авраама і Мойсея. Однак для того, щоб наробити помилок, всім цим людям не потрібно було й року. Гріхопадіння Адама і Єви не було чимось, що планувалося та втілювалося протягом року, десятиріччя чи навіть кількох десятиріч. Їхня помилка сталася миттєво. Отже, коли ми замислимось над тим, що їхня одномоментна помилка тривала мільйони та мільярди років, ми зрозуміємо, наскільки страшною і жахливою була ця мить.
Хоча та помилка була зроблена протягом однієї миті, безліч людей, які йшли шляхом історичних епох у пошуках істини, повинні були пройти через невимовні страждання, а багато тих народів, що не слідували Божій Волі, впали у небуття. Все це стало початком величезної жертви відкуплення. Коли ми зрозуміємо це, то кожна година, яку ми зазвичай проживаємо так бездумно у повсякденні свого життя, стає страшною річчю. І навіть більше — ми маємо відчувати, що страшною є навіть одна секунда тієї години, що спливає услід за рівномірним цокотінням годинника. Навіть вічне Царство Небесне не може існувати без невід’ємних стосунків з єдиною миттю. Вічність починається не після нашої смерті, а з моменту усвідомлення нами Божої Волі. Тут, якщо єдина мить зробить стрибок стосовно часу або виникне безодня, вічність перерветься.
Тому, йдучи стежкою віри на шляху життя, не затримуйтесь, не відкладайте виконання своєї провіденційної відповідальності з цього року на наступний і з наступного знов на наступний, або з молодості на середній вік і кінець кінцем на старість. Так жити не можна. Якщо люди живуть так, вони помруть, так і не з’єднавшись з Божою Волею жодного дня протягом свого життя. Вони не зможуть потрапити до Царства Небесного.
Якою б гарною не була країна, де ви живете, ви не потрапите в небесну країну , якщо вам не вдалося прожити хоча б один день згідно переможного еталону. Ви не увійдете у світ вічності, якщо не змогли навіть рік прожити переможцем. Отже, хоча людям віри важливо йти вперед, мріючи про вічність, найважливішим є те, як вони власне викорінять зло і чи стануть вони прапороносцями добра. Ця проблема важливіша за будь-що.
З цієї точки зору, миттєва помилка Адама спричинила нескінченні муки. Саме в сім’ї Адама Каїн і Авель повинні були розчинити біль їхніх батьків, змести стіни між братами і створити основу єдиної сім’ї. Однак вбивство Авеля, який представляв провидіння відновлення, також було миттєвою подією. Навіть під час 120-річного періоду, коли Ной працював над побудовою ковчега, Богові потрібна була лише мить, аби віддати наказ: «Настав час сповнення Мого бажання: усі в ковчег!» Ті, хто послухались цього наказу, змогли отримати благословення вічного Бога, а ті, хто не зробили цього, були поховані у сфері вічного суду.
Те ж саме відбувалося й з Авраамом: Боже благословення щодо нащадків, які процвітатимуть та наповнять землю, неначе зірки на небі та морські піски (Бут. 22:17), було дароване за мить. Авраам не витрачав десятки років, щоб зробити жертвоприношення — для цього знадобився всього один день. На те, щоб розітнути жертви та покласти їх на вівтар, пішло не більше години, але ця година історично породила зерна життя і смерті, прокляття і благословення.
Сьогодні люди віри повинні боятися не суду, який настане в останні дні, а проблеми, як зв’язати повсякденну діяльність з Божою Волею і вийти на перехрестя життя, рівняючись на Божу Волю. (37-217, 27.12.1970)
1.5. Раннє дитинство та три послідовних стадії періоду росту
Коли Бог створив Адама та Єву, як Він це зробив? Якщо Він створював їх з глини, якого сорту вона була? З чого Він починав? Звідки почалося життя Адама та Єви? Ми не може мо вважати, що Бог створив їх дорослими, радше, немовлятами. Лише припустивши, що Бог поводився, як вагітна матір, яка народжує, пестить та виховує дитину, можна знайти логічне пояснення того, що все існуюче формується через три послідовні стадії росту.
Відповідно, Адам і Єва також пройшли через стадію раннього дитинства, яка змінилася стадією росту. Це Небесний закон. Далі була стадія завершення. Яким було це раннє дитинство? Ми повинні відштовхуватись від теорії про те, що невидимий Бог любив та ростив немовля, яке змогло б пройти процес переходу з невидимого світу у видимий. (225-198, 20.01.1992)
1.6. Шлях нашого життя
Оскільки суспільство, країна та світ, у яких ми живемо, далекі від ідеалу, виникають різноманітні страждання, та перетинаються шляхи добра та зла. Візьмемо випадкову сотню людей. Кожен з них змушений боротися з обставинами, щоб відповідати вимогам щоденного життя. В результаті, ми глибоко відчуваємо, що в будь-який день жоден з нас не може бути впевненим, що виконає заплановану зранку роботу. До того ж, чим більшим є масштаб діяльності, тим пропорційно більші повинні бути наші рішучість і енергія, щоб добитися переможних результатів у повсякденному житті. Інакше в такий день ми не отримаємо перемоги. І ці дні складаються в місяці, а місяці в роки.
Нам також не вистачає сприятливого оточення для досягнення місячних цілей. Щоб здобути перемогу наприкінці місяця, нам потрібно мати рушійну силу та рішучість, аби прорватися крізь всі тонкощі та складнощі цього місяця. Без цього ми не можемо виконати намічені на місяць плани та не вийдемо переможцями.
А щоб успішно прожити рік, нам потрібно озброїтися духом боротьби чи рушійною силою, яка може відкинути всі несподіванки кожного з трьохсот шістдесяти днів. Коли ми проживемо так один рік і продовжуватимемо надалі, з таких років складеться десятиріччя, потім двадцять і тридцять років, і, врешті-решт, це стане шляхом нашого життя. (31-30, 12.04.1970)
Люди, що сьогодні живуть на землі, обмежені рамками часу. Так було протягом усієї історії людства. Особистості, сім’ї, роди, народи, країни та світ — всі рухались вперед у сфері часу.
Скрізь, де є люди, існує мета, яку треба досягти. Ми повинні йти до такої мети 10, 20, 30, 70 років і навіть все своє життя. Чим вище мета, тим сильнішим повинне бути наше внутрішнє присвячення. Без цього мети не досягти. Людина не зможе втілити свою мету, якщо не матиме сильної внутрішньої рішучості протягом необхідного проміжку часу. (31-149, 24.05.1971)
1.7. Первісна батьківщина, яку ми мусимо шукати
Хоча ви можете й не знати реальності духовного світу, я ясно сприймаю цей незнаний світ, тому що Бог благословив мене особливою благодаттю.
Докопавшись до суті того світу, я знайшов його принцип досить простим: це місце для тих, хто жив заради інших у відповідності до Божих універсальних принципів. Ідеальні Небеса є світом, сформованим на цій суті.
Цей світ і є первісною батьківщиною, яку людство має знайти. Вигнані звідти, сьогодні ми живемо у гріху, але доля наша — повернутися до первісної батьківщини. Однак через те, що ми не змогли зробити цього самостійно, Богу довелось проторувати на шляху історії стежку, якою людство зможе потрапити до батьківщини.
Ось чому Бог виховав так багато різних релігій у відповідності до культур та традицій різних народів. Релігія була створена як тренувальний майданчик для навчання людей. Таким чином, релігія є тренувальним майданчиком для відшліфовки якостей, які дозволять людям повернутися до первісної батьківщини. Відповідно до культурного підґрунтя сходу, заходу та всіх напрямків, Бог спрямовував людство до єдиного об’єднаного світу з релігією, яка допоможе йому піднятися на вищий рівень.
Чому навчає релігія, яка повинна направити людей до первісної батьківщини? Жити заради інших. Високорозвинені релігії підкреслюють цей принцип та навчають нас бути добрими та покірними, підносити інших, жити заради них і жертовно служити. Причина цього полягає в тому, що релігії повинні підготувати нас до того, щоб в Царстві Небесному, ми були готові жити у відповідності до його законів. (78-117, 06.05.1975)
1.8. Шлях до вершини життя
Яким має бути наш життєвий шлях? Це шлях до володіння Божою любов’ю. Заволодіти Божою любов’ю — це найвище призначення в житті. Цим шляхом мають пройти і чоловіки, і жінки. Всі повинні йти ним. Наш життєвий шлях має привести нас до нескінченної Божої любові.
Найвищий шлях життя складається з пошуків Божої любові, коли ми підкорюємо піки смерті десятки й навіть сотні разів, і продовжуємо цей пошук навіть після смерті.
Де закінчуються наші прагнення? У володінні любов’ю Бога. У цьому сенсі, якщо таким чином ми не заволодіємо любов’ю, ціннішою за нашу власну, Бог не може бути нашим. Отже, нам потрібно володіти любов’ю Бога. Я хочу сказати, що якби ми тільки володіли любов’ю Бога, все було б добре, навіть якщо Його не було б поруч. Коли Його любов стає моєю і моя — Його, внутрішній та зовнішній аспекти вперше стають одним цілим. Нація, підґрунтям якої є така любов, стає ідеальною батьківщиною без вищих і нижчих класів.
Коли ми потрапимо в таке місце любові, то відчуємо, що під сонцем немає жодної речі, яка була б поганою і існувала не для нас. Оскільки Божа любов саме така, небесний світ, куди прагнуть люди — тобто Царство Небесне — сповнений любов’ю. (39-210, 10.01.1971)
1.9. Еталон народження та еталон життя
1.9.1. Невірний еталон народження
Скільки б сьогодні люди не говорили про свій шляхетний рід або наукові ступені, вони не знають, що їхнє народження було неправильним. Вони не знають, що народилися з любов’ю, життям і родоводом сатани, який є ворогом Бога. Це серйозна проблема.
Через гріхопадіння люди народилися від сатанинської любові, яка передалася їхнім батькам. Сатанинська кров просочувалася через життя наших матерів та батьків у наше сьогодення. Наше «я» є плодом цих трьох складових (любові, життя і роду).
Тому ви належите до сатанинського родоводу. Інакше кажучи, в ваших жилах тече сатанинська кров. З цієї причини сатана може автоматично приносити свої ідеальні плоди, в той час, коли Бог намагається врятувати тих самих чоловіків і жінок, щоб вони стали первісно чистими та досконалими людьми. Ви всі пішли з сатанинської любові. Ви всі народилися з сатанинського родоводу.
Отже, ваше походження є неправильним. Оскільки походження неправильне, потрібно знову повернутися назад. Повернутися то й повернутися, але куди ж ви підете? Вертатися потрібно в точку початку. Ми пішли від неправдивих батьків, отже, необхідно повернутися і розпочати все з Істинних Батьків. Розумієте, як це серйозно? Нам потрібно ще раз успадкувати Божу любов, Боже життя та Божий родовід.
Ось чому, коли ми отримуємо Благословення, ми проходимо церемонію зміни родоводу. Ви повинні вірити в це більше, ніж у своє життя. Незважаючи на те, що це церемонія Церкви Об’єднання, не ставтесь до неї, як до звичайного ритуалу. Це як ін’єкція, що оживляє мертвих. Це протиотрута.
Наші предки зробили помилку. Через це безліч людей протягом історії були принесені в жертву. Знаючи це, ми не можемо повторювати цей шлях . Це абсолютно недопустимо. Ми заплатили неймовірну ціну протягом історії за те, щоб заборонена любов продовжувалась серед грішних небес і землі. Це мало надзвичайний вплив на особистість, сім’ю, суспільство, країну та світ. (216-109, 09.03.1991)
1.9.2. Еталон нашого життя
В даному випадку, кажучи про життя я маю на увазі вічне життя. Я не говорю лише про духовний світ, а про вічне життя, яким ми зараз живемо.
Така сутність як «я» була створена для того, щоб бути об’єктом Божої любові. «Я» є об’єктом абсолютного Бога, Який знаходиться на положенні суб’єкта. «Я» — партнер Божої любові. Бог цінує поняття істинної любові більше, ніж Себе Самого. Бог — це центр абсолютного та вічного життя. І хоч Божий ідеал навіть більш вічний, саме істинна любов є центром цього ідеалу. «Я» — партнер цієї любові.
Одна з якостей любові в тому, що вона поєднує суб’єкт та об’єкт. Така любов може об’єднати країну. Саме тому любов дозволяє вам брати в усьому участь та йти за суб’єктом, куди б він не подався. Ви можете успадкувати всю Божу удачу. Ви можете успадкувати все і навіть Божий Шімджон. Зараз я стою на цій основі завдяки тому, що відкрив цей факт, пройшовши жахливим шляхом. Це урочиста, благородна та дивовижна благодать, яку не можна замінити на будь-що інше. З цієї причини зараз я займаю однакове з Богом положення, беручи участь в Його вічній істинній любові.
Духовний світ знаходиться в іншому вимірі, ніж цей обмежений земний світ. Ми не можемо вільно пересуватися в земних межах, але духовний світ — це місце іншого виміру, тому в ньому все можливо. Ви можете вискочити за межі часу. Якщо ви керуєтеся істинною любов’ю, то варто вам чогось тільки забажати, і ви отримаєте це будь-коли та будь-де. Первісно ми були створені вічними. Як об’єкти, що керуються істинною любов’ю, ми є вічними істотами.
Отже, коли ми потрапляємо в духовний світ, то відчуваємо себе вільними. Тому перший еталон життя є еталоном добра та зла. Ви повинні це знати. Еталон добра та зла є першим, другим є первісна точка відліку, і третім є вічне життя. (216-107, 09.03.1991)