Розділ 1. Життєвий шлях

1.1. Молитви про життєвий шлях

Любий Небесний Отче, дякую за те, що Ви захищали мене з самого дитинства, коли я боровся, щоб Вам не довелось страждати через безчестя. Як не багато гарних речей на цій землі, немає нічого ціннішого за зв’язок з Вашим первісним Шімджон. Знаючи це, ми мусимо нескінченно прагнути цих стосунків. Ми маємо знати, що ті, хто відчув Вашу любов, не будуть жаліти, навіть якщо вони забудуть про все на світі. Зараз ми повинні прагнути до ідеального світу, первісної батьківщини, де ми житимемо Вашою любов’ю. Зараз, тут на землі, ми повинні підготуватися до того дня, коли зможемо народитись звільненими дітьми, наділеними правом волі на третій стадії нашого життя.
Нам треба знати, що так само, як ми потребували здорової материнської утроби аби вести здорове земне життя, ми потребуємо цілісного життя на землі, щоб мати цілісне життя на небесах. Сьогоднішній світ сповнений конфліктів і перебуває у володінні зла, отже, ми повинні сповнитися рішучості боротися на смерть, щоб бути благословенними співпрацею з небесами і землею та триматися в ритмі динамічних вдач Всесвіту. Ми маємо збагнути, що наші нащадки ніколи не повинні потрапляти в однакове з нами положення. (49-308, 17.10.1971)

Любий Отче, замислюючись про існування Того, Хто невтомно працював, щоб розпочати нову весну, ми повинні стати Вашими нескінченно вдячними та радісними дітьми, які оплакують той факт, що не змогли присвятити Вам все своє життя та любов. Ми повинні знати, що наші стосунки з Вами роблять наше життя гармонійним, і повністю занурившись у них, ми зустрінемо нову весну.
Ми повинні знати, що квіти розпустяться лише тоді, коли ми зустрінемо весну вперше. Ми не повинні бути тими жалюгідними душами, які потрапили на той світ, так і не дізнавшись, що таке весна. Ми не повинні бути тими, хто не зможе дати ствердну відповідь на запитання: «Чи відчували ви коли-небудь у своєму житті таку весну?»
Так само, як квітка проходить літо й осінь перед тим, як розцвісти і дати плід, так і ми повинні пережити схожий процес, аби народити плід. Ми знаємо, що для того, щоб дерево дало плоди, воно спочатку вбирає життєві елементи через коріння, стовбур та гілки влітку, таким чином накопичуючи досконалу життєву силу, здатну розпочати нове життя. Так само й ми повинні стати синами і доньками, які уважно дивляться на себе, щоб визначитися, чи є в наших серцях життєва сила, здатна народитися знову, навіть якщо наше тіло помре.
Скільки б ми не прожили років, які б зливи чи урагани не налітали на нас, ми повинні незмінно йти цим шляхом розвитку, не дозволяючи оточенню позбавляти нас внутрішньої життєвої сили. Лише так ми зможемо зустріти нову весну і стати насінням, яке можна посіяти та яке дасть нове життя.
Таким чином, якими б нещасними ми не виглядали зовні, якщо ми маємо цінність бути фундаментом, що покращить духовну життєву силу та стати сім’ям, яке можна посадити у нескінченному світі, нас не можна буде назвати нещасними. Будь ласка, допоможи нам зрозуміти, що чим жалюгіднішим є наш вигляд, тим більше наша внутрішня цінність є довершеною та гарантованою. (32-36, 14.06.1970)

Отче! Ми зрозуміли, що той, хто не має бажання служити й смиренно поклонятися Вам, не зможе встановити з Вами стосунки у вічному світі. Відкрийте наші душі, аби ми відчули Ваш Шімджон і почули Ваш голос ізсередини наших душ, і допоможіть відновити свої непокірні тіла. Дозвольте нам відчути, через які випробування та труднощі Ви пройшли за лаштунками історії в пошуках кожного з нас, щоб ми могли схилити перед Вами свої голови. (4-280, 14.09.1958)

1.2. Мета людських прагнень

Бог не має тіла. Тому все суще стало проявом Його тіла, а Адам став проявом Його обличчя. Це ідеал творення.
Первісно Бог є духовною точкою фокусування, а Адам — фізичною. Ці дві фокусні точки утворюють кут 90°. Це є Божою метою творення та метою, якої прагне людина. Якби Адам і Єва не згрішили, вони б стали навіки батьком і матір'ю в духовному світі. Проте через гріхопадіння це стало неможливим. Якби не гріхопадіння, людям достатньо було б служити своїм батькам немов Богу, щоб потрапити в Царство Небесне. (119-109, 04.07.1982)

1.3. Чому ми з’являємось на світ

У світі розповсюджені круглі форми. Сонце, Земля й зірки є круглими. Навіть рот має круглу форму. Усі речі створені таким чином.
Тому Всесвіт обертається по колу, зберігаючи взаємозв'язки. Навіть якщо щось є круглим, воно існує не лише індивідуально, а й у взаємозв'язку з цілим підтримує сферичну форму. Тоді чому кожен з нас народився? Щоб жити в одному ритмі з макрокосмом. Тому, коли на морі з'являються хвилі, на душі теж неспокійно, коли приємно віє вітер, на душі добре, а коли квіти розквітають і пахнуть, наша душа теж випромінює аромат. (104-122, 22.04.1979)

Коли ви народилися в любові, виросли в любові, жили в любові та помираєте в любові, ви будете вдячними за те, що народилися, за життя і навіть за смерть. Ви народилися, взявши участь там, де ваші мати і батько дуже кохали одне одного. Оскільки ви народилися завдяки любові батьків, то повинні думати, що народилися як прапор, піднятий їхньою любов'ю.
Майоріння цього прапора знаменує любов. Нам усім призначено жити заради любові. Тож махайте прапором любові своїй матері, своєму батьку та своїм братам. (103-258, 25.02.1979)

1.4. Мить (день) і все життя

Жива істота не може досягти досконалості, якщо все її життя не стане платформою для засвоєння поживних речовин. Це явище відбувається у світі природи. Перелом у житті триває не довгий проміжок часу, а одну мить.
Людина, яка нехтує моментом, не може здобути чогось цінного. Вона не зможе стати великою людиною, не зможе успадкувати Божий престол і корону. Тому, щоб зробити кожну мить яскравою, будьте уважними до кожного свого слова, кожної дії і навіть до своїх думок. Упорядковуйте своє повсякденне життя з переконанням, що кожен його аспект залишиться явищем, пов'язаним зі світом.
Тільки так визначається сфера перемоги.
Отже, сфера перемоги визначається в одну мить. Відповідно історична сфера перемоги та космічна сфера перемоги теж визначаються в одну мить. Люди, які відчувають безмежну цінність кожного яскравого моменту і живуть відповідно, можуть стати видатними людьми, святими і навіть синами й дочками Бога. Таким чином, розгалуження життя і смерті залежить від однієї миті. (31-217, 31.05.1970)

Сьогодні проблема полягає в нашому ставленні. Звичайно, потрібно найперше бажати появи Божої країни та здійснення Божої волі. Проте важливішим є те, як ми самі можемо поєднатися з Божою волею.
Візьмімо одну годину. Наші дії протягом цієї години заради поєднання з Божою волею важливіші, ніж прагнення появи Божої країни. Тому ми зможемо встановити зв'язок з Божою країною, лише створивши спочатку оточення на рівні особи, сім'ї, роду та народу, яке дасть нам змогу успадкувати Божу волю. Відтак важливим питанням є те, як протягом дня пов'язати з Божою волею кожну годину, зосереджуючись на Богові.
Якщо подивитись на історію провидіння відновлення, ми побачимо 4000 років від сім'ї Адама до сім'ї Ісуса, які охоплюють також сім'ї Ноя, Авраама й Мойсея. Однак те, що призвело до їхніх помилок, не зайняло й року. Гріхопадіння Адама і Єви не було чимось, що планувалося та здійснювалося в сім'ї Адама протягом року, десятиріччя чи кількох десятиріч. Їхня помилка сталася моментально. І коли ми замислимось над тим, що їхня миттєва помилка позначилася на міріадах поколінь, ми зрозуміємо, наскільки страшною й жахливою була ця мить.
Через цю миттєву помилку безліч людей, які протягом історії йшли шляхом пошуку істини, мусили заплатити за це стражданнями, а численні народи, що не дотримувалися Божої волі, впали у безодню знищення. Ця помилка спричинила величезну жертву відкуплення. Коли думаєш про це, то страшною стає кожна година, яку ми зазвичай проживаємо бездумно в повсякденні свого життя, і навіть одна секунда тієї години, що спливає вслід за цокотінням годинника. Вічне Царство Небесне теж не може існувати окремо від однієї миті. Вічність починається не після нашої смерті. Вона починає тривати з моменту усвідомлення нами Божої волі. При цьому, якщо хоча б на мить у часі виникне розрив або утвориться прірва, вічність перерветься.
Тому, йдучи стежкою віри по життєвому шляху, не відкладайте виконання своєї відповідальності з цього року на наступний, а з наступного знов на наступний, або з молодості на середній вік і, зрештою, — на старість. Так не можна робити. Якщо людина проживе так своє життя, вона помре, так і не поєднавши з Божою волею жодного дня. Якщо людина жила таким чином, вона не зможе потрапити до Царства Небесного.
Хай якою гарною є країна, де ви живете, ви не потрапите в Царство Небесне, якщо вам не вдалося прожити хоча б один день згідно з переможним еталоном. Ви не увійдете у світ вічності, якщо не змогли один рік прожити згідно з еталоном перемоги. Отже, хоча людям віри важливо йти вперед, мріючи про вічність, важливішим є те, як у реальності викорінити зло і стати прапороносцем добра. Це питання важливіше за будь-яке інше.
З цієї точки зору миттєва помилка Адама залишила образу міріадам поколінь. Каїн і Авель в сім'ї Адама мали розвіяти образу своїх батьків, знести стіни між братами та започаткувати єдину сім'ю. Вбивство Авеля, який був представником провидіння відновлення, теж було миттєвою подією.
На 120-річному шляху, коли Ной працював над побудовою ковчега, Бог теж миттєво віддав наказ: «Настав час виконати Моє бажання, тож сідайте в ковчег!» Ті, хто послухався цього наказу, змогли отримати благословення вічного Бога, а ті, хто цього не зробив, були поховані у сфері вічного суду.
Те саме відбувалося й з Авраамом. Бог благословив його, сказавши: «Нащадки твої будуть, немов зорі на небі і немов пісок на березі моря, такі численні, що вони покриють усі народи». Це благословення-наказ було дане за мить. Авраам не витрачав десятки років, щоб зробити жертвоприношення, для цього знадобився всього один день. На те, щоб розітнути жертви й покласти їх на вівтар, пішло не більш як година, але ця година породила всі життя, смерті, щастя і нещастя в історії.
Сьогодні люди віри повинні боятися не суду, який настане в останні дні, а того, як вони узгоджують час зі сфери свого повсякденного життя з Божою волею, і як вони знаходять точку дотику з Божою волею. (37-217, 27.12.1970)

1.5. Раннє дитинство та три послідовних стадії періоду росту

Якщо Бог створив Адама та Єву, як Він це зробив? Якщо Він створював їх із глини, то якої саме? З чого Він починав? З якого моменту почалося життя Адама та Єви? Ми не можемо вважати, що Бог створив їх дорослими. Він створив їх немовлятами. Не встановивши логіки, що Бог творив через той самий процес, що й вагітна мати, яка виношує та викохує дитину, немає способу пояснити того, що все наявне формується через три послідовні стадії.
Отже, Адам і Єва також пройшли через стадію раннього дитинства, яка змінилася стадією зростання. Це Небесний закон. Далі була стадія завершення.
Яким було це раннє дитинство? Ми маємо виходити з логіки, що нематеріальний Бог виношував і викохував немовля, існування якого почалося в нематеріальному світі і пройшло матеріальний процес. (225-198, 20.01.1992)

1.6. Шлях нашого життя

Оскільки суспільство, країна та світ, у яких ми живемо, далекі від ідеального середовища, виникають різноманітні труднощі, а добро та зло перемежовуються й переплітаються. Візьмемо сотню людей. Кожен з них змушений боротися з обставинами, щоб відповідати вимогам щоденного життя. Тому в нашому повсякденному житті ми добре відчуваємо, що жоден з нас не може бути впевненим, що виконає заплановану зранку роботу. До того ж що більшим є масштаб середовища, то пропорційно більшими повинні бути наші рішучість і напористість, щоб переможно завершити день. Без цього день не стане переможним. І такі дні складаються в місяці, а місяці — в роки.
Середовище не сприяє також виконанню наших місячних планів. Щоб здобути перемогу наприкінці місяця, нам потрібно мати драйв і рішучість подолати всі складні ситуації й обставини цього місяця. Без цього ми не зможемо переможно завершити заплановане на місяць.
А щоб успішно пройти через рік, нам потрібно мати напористість чи завзяття, здатне подолати кожен з трьохсот шістдесяти днів. Без цього рік не увінчається перемогою. Якщо ми проживемо так один рік і продовжимо в тому ж дусі, з таких років складеться десятиріччя, потім двадцять, а далі і тридцять років, які зрештою складуть наш життєвий шлях. (31-30, 12.04.1970)

Люди, які сьогодні живуть на землі, обмежені в часі. Так було й протягом усієї історії людства. Особи, сім'ї, роди, народи, країни та світ теж рухаються вперед у межах часу.
У житті в людей неодмінно є мета, якої потрібно досягти. Ми маємо йти до цієї мети 10, 20, 30, 70 років — усе своє життя. Що більша мета, то сильнішою має бути наша внутрішня рішучість. Без цього мети не досягти. Людина не зможе досягти мети, якщо не матиме внутрішньої рішучості, яка перевершує цю мету, впродовж процесу, який називається часом. (31-149, 24.05.1970)

1.7. Первісна батьківщина, яку ми мусимо шукати

Хоча ви можете й не знати реальності духовного світу, я добре знаю невідомий вам світ, адже отримав особливу благодать від Бога.
Докопавшись до основ того світу, я знайшов принцип його організації досить простим. Той світ — це місце, куди потрапляють ті, хто жив заради інших відповідно до Божих принципів небес і землі.
Світ, сформований таким змістом, є ідеальним Небесним Царством. Це місце є первісною батьківщиною, куди ми, люди, повинні потрапити. Вигнані звідти сьогодні ми живемо в гріху, але нам судилося повернутися на первісну батьківщину. Однак через те, що люди не здатні повернутися туди самостійно, Богу довелося створити в ході історії шлях, яким людство зможе повернутися на батьківщину.
Ось чому Бог встановив так багато різних релігій відповідно до культур, звичаїв і традицій різних народів. Релігія була створена як тренувальний майданчик для виправлення. Отже, релігія є майданчиком для виховання якостей, які дозволять людям повернутися на первісну батьківщину. Відповідно до культурного підґрунтя сходу, заходу, півдня та півночі, Бог веде людей до єдиного релігійного світу, який дозволить їм досягти більших висот.
Чого повинна навчати релігія, яка має привести людей на первісну батьківщину? Жити заради інших. Отже, що вища релігія, то більше вона повинна наголошувати на принципі життя заради інших, тому вчить бути лагідними й смиренними. Навчає підносити інших людей, жити заради них і жертовно їм служити. Адже вона повинна виховати людей, які дотримуватимуться законів Царства Небесного. (78-117, 06.05.1975)

1.8. Шлях до вершини життя

Яким шляхом слід іти в житті? Шляхом оволодіння Божою любов'ю. Заволодіти Божою любов'ю — це найвище призначення в житті. Цим шляхом мають пройти і чоловіки, і жінки. Всі повинні ним пройти. Наш життєвий шлях має привести нас до нескінченного Бога любові.
Найвищий шлях у житті — це безперервні пошуки Божої любові, попри десятки й сотні смертельних випробувань, навіть попри смерть.
Де закінчуються бажання? У володінні любов'ю Бога. Навіть якщо ви захопили Бога, але при цьому не змогли заволодіти більш цінним — любов'ю, Бог не є вашим Богом. Тому вам потрібно заволодіти Божою любов'ю. Якщо заволодіти Його любов'ю, то все буде гаразд, навіть коли Бога не буде поруч. Коли те, що належить Йому, стане вашим, а те, що належить вам, стане Його, тоді внутрішнє й зовнішнє стане одним цілим. Така країна стала б ідеальною Батьківщиною без вищих і нижчих класів.
Коли ви потрапите в таке місце, то відчуєте, що на світі немає жодної неприємної вам речі і що на світі немає нічого, що не існувало б заради вас. Оскільки такою є Божа любов, то небесний світ, тобто Боже Царство, куди сьогодні прагнуть люди, є місцем, сповненим любові. (39-210, 10.01.1971)

1.9. Еталон народження та еталон життя

1.9.1. Невірний еталон народження

Люди в сучасному світі не знають, що їхнє народження було неправильним, навіть якщо вони можновладці або доктори наук. Вони не знають, що народилися з любов'ю, життям і родоводом сатани, який є ворогом Бога. Це важливе питання.
Внаслідок гріхопадіння люди народжувалися від сатанинської любові, яка передалася їхнім батькам. Кров сатани тече в тілі моєї матері та мого батька, і ця кров передалася моєму сьогоднішньому «я». Ваше «я» є плодом цих трьох складових.
Ви належите до родоводу сатани. У ваших жилах, так би мовити, тече сатанинська кров. З цієї причини сатана автоматично приносить свої ідеальні плоди, а Бог прагне врятувати таких чоловіків і жінок, щоб вони стали первісно чистими та досконалими людьми.
Ви народилися із сатанинської любові. Ви походите від сатани.
Отже, ваше походження є неправильним. Оскільки початок був неправильним, потрібно повернутися назад. Але якщо повертатися, то куди саме? Вертатися треба в точку початку. Ви походите від неправдивих батьків, тому ви повинні повернутися й почати знову з істинних батьків. Розумієте, як це серйозно? Вам потрібно знову успадкувати Божу любов, Боже життя та Божий родовід.
Ось чому під час Благословення проводиться церемонія зміни родоводу. Ви повинні вірити в неї більше, ніж у своє життя. Незважаючи на те, що це церемонія Церкви Об'єднання, не ставтеся до неї, як до звичайного релігійного ритуалу. Це як ін'єкція, що оживляє мертвих. Це протиотрута.
Наші предки зробили помилку. Через це безліч людей упродовж історії були принесені в жертву. Знаючи це, ми не можемо повторювати цей шлях. Це абсолютно неприпустимо. Людство заплатило величезну ціну протягом історії, використовуючи гріховну любов в аморальному світі. Це мало колосальний вплив на особу, сім'ю, суспільство, країну та світ. (216-109, 09.03.1991)

1.9.2. Еталон нашого життя

Під життям я тут маю на увазі вічне життя. Я говорю не лише про духовний світ, а про життя, яким ми живемо вічно.
Людське «я» було створене як об'єкт Божої любові. «Я» є об'єктом абсолютного Бога-суб'єкта. «Я» є партнером Божої любові. Бог цінує поняття істинної любові більше, ніж Самого Себе. Він є абсолютним і вічним центром життя. А Божий ідеал навіть більш вічний, і саме істинна любов є центром цього ідеалу. Партнером цієї любові є «я».
Одна з властивостей любові в тому, що вона поєднує суб'єкт та об'єкт. Вона об'єднує країну. Любов дозволяє вам брати в усьому участь і йти за суб'єктом, хай куди він подасться. Ви можете успадкувати всі Божі багатства. Ви можете повністю успадкувати навіть Його Шімджон. Я пройшов жалюгідний шлях, щоб відкрити це, і тепер стою на цій основі. Це піднесена, благородна та дивовижна благодать, яку не можна проміняти на будь-що інше.
З цієї причини я займаю однакове з Богом положення. Я розділяю з Ним вічне положення істинної любові. Духовний світ перебуває у вимірі, відмінному від цього обмеженого земного світу. Ми не можемо вільно пересуватися тут через обмеженість, але духовний світ — це місце вищого виміру, тому в ньому все можливо. Можна стрибати крізь час. Якщо ви зосереджені на любові, то варто вам чогось забажати і ви отримаєте це будь-коли та будь-де.
Первісно ми були створені як вічні істоти. Як об'єкти істинної любові ми є вічно живими істотами. Отже, коли ми потрапимо в духовний світ, ми будемо вільними. Тому перший еталон життя — це еталон добра і зла. Ви повинні це знати. Еталон добра і зла є першим, другим є первісна відправна точка, а третім — вічне життя. (216-107, 09.03.1991)