Розділ 3. Ідеальні подружні стосунки

 Істинний чоловік — це людина, яка каже своїй дружині так: «Я народився заради тебе, тому я живу для тебе та помру для тебе». Істинна дружина повинна бути здатною сказати те ж саме своєму чоловіку. Сім’я, в якій кожен живе за таким принципом, підлаштовуючись під іншого і виходячи за рамки власного «я» заради своєї другої половини, — є ідеальною та щасливою сім’єю, сповненою миру. По-іншому бути не може. (77-106, 01.04.1975)

 Яким би чудовим не був чоловік, причина його народження полягає не в ньому самому, а в жінці. Хіба чоловік може народитися, якщо немає жінки? Так само, якою б чудовою косметикою не користувалася жінка, як би вона не пишалася тим, що вона відома американська актриса, народилася вона не заради самої себе.
  Ось чому в чоловіка широкі плечі, а у жінки — стегна; тільки так вони можуть добре підходити один одному. Отже, звідки береться жінка, яка має істинну любов, де взяти істинну ідеальну і щасливу подружню пару? Ідеальна пара з’являється не там, де кожен живе заради себе, а там, де двоє піклуються один про одного, де вони з таким внутрішнім настроєм досягають єдності один з одним.
  Це — безперечна істина. Якщо дивитися з точки зору цього принципу, де ми можемо знайти ідеальних людей чи щасливих і добрих людей? Зовсім не там, де кожен прагне жити для себе самого. Знайти їх можна там, де люди живуть на благо інших. (БСІК І-880)

 Чоловік і жінка повинні бути здатними пожертвувати своїм життям один заради одного. Таке подружжя пов’язане зі сферою любові Бога та знаходиться під Його безпосереднім захистом, тому вони не можуть скоїти гріхопадіння. (БСІК І-880)

 Ви, чоловіки, повинні любити своїх жінок сильніше, ніж будь-який чоловік на світі любить свою дружину. І ви, жінки, повинні любити своїх чоловіків сильніше, ніж будь-яка жінка на світі любить свого чоловіка. Такою є етика любові, якої повинне дотримуватися подружжя, що створило істинну сім’ю. (БСІК І-964)

 Істинні батьки живуть та помирають заради своїх дітей, тому що таким чином і стверджується любов. Аналогічно, коли чоловік і жінка живуть заради один одного та досягають єдності в любові, вони стають щасливим подружжям істинної любові, ідеальною парою. (БСІК І-880)

 Наречений і наречена повинні досягнути єдності не на основі грошей, влади чи слави, а на основі справжньої Божої любові. (БСІК І-880)

 В миру, сила в подружніх стосунках виникає, коли чоловік приносить додому зароблені гроші. У жінки з’являється сила, коли вона бачить гроші, які заробив чоловік, а у чоловіка з’являється сила, коли він дивиться на свою дружину, сповнену сили. Звичайно так і відбувається.
  Однак, коли чоловіки не можуть заробити грошей, вони починають відчувати неспокій і подружні стосунки можуть навіть зруйнуватися. Істинні ж чоловік і жінка повин ні досягти єдності на основі любові, центром якої є Бог. (БСІК І-880)

 Істинна подружня пара повинна досягнути поступового розвитку на основі кохання. Жінка повинна піклуватися про чоловіка, чоловік — кохати жінку, і, таким чином, разом вони повинні створити сім’ю, яка любить Бога. (БСІК І-880)

 Чоловік повинен любити дружину, а дружина — чоловіка, як представника Бога. Якщо, кохаючи один одного, вони при цьому розглядають одне одного лише з людських позицій, в них обох будуть виявлятися недоліки, що в кінцевому рахунку може привести навіть до розлучення. (БСІК І-880)

 Кажуть, що останнім часом на Чеджудо*, коли дівчатам, які виходять заміж, у посаг дістається поле, вони реєструють його на своє ім’я. Це правда? Вони це роблять ніби для того, щоб у випадку розлучення довести своє право власності на це поле. От вже воістину ідеальне подружжя, вірно? Користуючись грошима, вони їх також ділять: це — мої гроші, а це — чоловіка. Гладенькі купюри вони залишають собі, а зім’яті папірці віддають своєму чоловіку… Це — не кохання.
  Припустимо, один з подружжя розв’яже вузлик з грошима та використає їх, а інший скаже: «А що трапилось з грошима?» — «Я їх витратила». — «Так? Ну, на здоров’я. Бери ще, якщо потрібно». Ось так повинно бути. Якщо один з них з тремтячими губами каже: «Ех, знову вона гроші розтринькала!»він невдаха. Отже, якщо даєш, потрібно завжди вміти віддавати безмежно. Якщо чоловік і дружина здатні віддавати й приймати постійно, скільки душа забажає, в глибокому місці, в низькому, вночі і вдень, тоді вони щасливі. Тому людина нещасна, коли вона хоче віддати, але не може, і коли хоче прийняти, але не може. (БСІК І-880)