Розділ 4. Останні дні та наш час
Коли Ісус говорив про смерть, визначену для Петра, той запитав його про долю Івана. Ісус відповів: «Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі?» (Іван. 21:22). Учні, чуючи ці слова, думали, що Ісус повернеться ще за життя Івана. Крім того Ісус сказав їм: «…не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський» (Матв. 10:23), а також: «Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм» (Матв. 16:28). Посилаючись на ці слова Ісуса, не лише його учні, а й багато християн вірили, що він може повернутися за їхнього життя. І тому їх ніколи не залишала думка про те, що саме їхній час — останні дні.
Причина полягає в їхньому нерозумінні того, що насправді означають останні дні. Розглянувши різні події теперішньої епохи, ми можемо зробити висновок, що насправді останні дні вже настали. У цих подіях можна виявити ознаки відновлення Трьох Благословень, утілення яких і є метою Божого провидіння відновлення. Як сказав Ісус: «Від дерева ж фігового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо» (Матв. 24:32).
4.1. Ознаки відновлення Першого Благословення
Як уже говорилося в главі «Принцип творення», Першим Благословенням, що було дане Богом Адамові та Єві, була здатність до вдосконалення особистості. У сучасному світі відбуваються різні явища, які вказують на те, що Боже провидіння відновлення грішної людини до первісно призначеного їй стану досконалої особистості наближається до свого зеніту.
Доказом цього, по-перше, може бути той факт, що відбувається відновлення духовності грішної людини. Як уже зазначалося, люди були створені, щоб стати досконалими та досягти найповнішої єдності зі Шімджон Бога, спілкуючись із Ним без жодних обмежень. Незважаючи на те, що Адам та Єва були ще недосконалими, вони перебували на стадії, коли могли отримувати від Бога відповіді на свої запитання. Однак їхнє гріхопадіння призвело до того, що їхні нащадки втратили знання про Бога. З ростом переваг епох у провидінні відновлення поступово відновлюється духовність людини. Тому в останні дні багато глибоко віруючих людей набуде здатності спілкуватися з Богом, як це і пророчиться в Біблії: «І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися» (Дії 2:17). Сьогодні ми стаємо свідками появи багатьох людей, здатних спілкуватися з духовним світом, із чого можна зробити висновок, що наша епоха — останні дні. Ми входимо в епоху, у яку зможемо досягти особистісної досконалості та відновити Перше Благословення Бога.
Другу ознаку відновлення Першого Благословення можна виявити в історичній тенденції до відновлення грішною людиною свободи первозданної душі. Людина не могла вільно приходити до Бога, опинившись унаслідок гріхопадіння під володарюванням сатани. Відтоді свобода її первозданної душі була обмеженою. Сьогодні, однак, властиве шімджон людини прагнення віднайти свободу первозданної душі досягло найвищої точки. Люди шукають свободу навіть ціною власного життя; вони дійсно входять в епоху, коли зможуть нарешті досягти особистісної досконалості та відновити дане їм Богом Перше Благословення, чому довго перешкоджав сатана. Тоді вони зможуть вільно прийти до Бога.
По-третє, ми переконуємося в тому, що в наші дні відбувається відновлення Першого Благословення, стаючи свідками того, як відбувається відновлення первозданної цінності грішних людей. Якщо дивитися з горизонтальної точки зору, то всі люди наділені однаковою цінністю, і при такому погляді важко осягнути, наскільки великою є ця цінність. Та якщо дивитися з вертикальної точки зору, поставивши в центр Бога, кожна людина наділена найбільшою цінністю масштабів Чонджу (Христологія 1). Але людина повністю втратила свою цінність унаслідок гріхопадіння. Проте в наш час, коли поширення демократичних ідей досягло своєї кульмінації, настає момент відновлення первозданної цінності людини. Про це свідчить відхід від рабства, згасання расизму, звільнення меншин та малих держав, що супроводжується вимогою поважати гідність іншої людини, статева рівноправність, пропаганда дотримання прав людини тощо. Ці факти доводять, що настали останні дні і грішне людство входить в епоху, у ході якої буде відновлене дане Богом Перше Благословення.
По-четверте, відновлюється первісна любов. Світ, у якому втілився ідеал Божого творення, схожий на досконалу людину. У такому світі кожна людина пов'язана вертикальними стосунками з Богом, і це створює основу для того, щоб люди могли природно вступати один з одним у гармонійні горизонтальні стосунки. Світ неминуче став би одним цілим, якби поєднався по вертикалі та горизонталі любов'ю Бога. Однак через гріхопадіння припинилися стосунки любові, які пов'язували Бога та людство вертикально, що відтак завадило тому, щоб стосунки між людьми на горизонтальному рівні стали стосунками любові. Тому історія людства і стала історією безперервних конфліктів та війн. Сьогодні, незважаючи на це, ідеї загальної любові набувають великого поширення, і люди дедалі більше прагнуть первісної любові. Усе це також доводить, що наш час — це останні дні, коли людина може втілити дане їй Богом Перше Благословення — досягти особистісної досконалості, в основі якої любов Бога.
4.2. Ознаки відновлення Другого Благословення
Втілюючи Друге Благословення, дане Богом, Адам та Єва повинні були стати Істинними Батьками, дати життя дітям добра і створити сім'ю, суспільство і світ під владою добра. Однак унаслідок гріхопадіння вони стали батьками зла, давши життя дітям зла, і їхні нащадки, тобто все людство, створили світ, який перебуває під владою зла. Відтоді Бог направляв провидіння відновлення Своєї влади. Для цього Він відділяв людей від сатани, з одного боку — внутрішньо — за допомогою релігії, що було основою відновлення їхнього духовного рівня, і з іншого — зовнішньо — шляхом численних конфліктів та війн.
Метою внутрішнього й зовнішнього відокремлення людини від сатани в ході провидіння відновлення була поява дітей Бога, здатних присвятити себе служінню Христу — Істинному Батьку людства. Так в історії прокладався шлях відновлення Другого Божого Благословення. Проаналізувавши події та явища сучасності і побачивши, що в них відображається процес внутрішнього й зовнішнього відновлення влади Бога, можна зробити висновок, що наша епоха — це останні дні. Процес цього відновлення наочно проявляється в деяких тенденціях історії розвитку культурних сфер, в основі яких була релігія, та історії розквіту і занепаду різних народів.
Передусім розгляньмо те, яким чином історія розвитку культурних сфер наблизилася сьогодні до межі останніх днів.
Посилаючи грішному людству пророків та святих, Бог дає початок релігіям. Діючи через первозданну душу людини, яка завжди прагне добра, Він сприяє розвитку релігій та на їхній основі формує культурні сфери. Хоча в історії людства виникало багато різних культурних сфер, із плином часу вони або об'єднувалися, або одні з них поглиналися іншими. У наші дні чітко простежується тенденція до утворення єдиної світової культурної сфери, заснованої на засадах християнства. Зараз усі народи стають у положення братів, що об'єднуються навколо Ісуса Христа, який є центром християнства, і ця історична тенденція свідчить про відновлення Другого Божого Благословення.
Головна відмінність християнства від інших релігій — у його меті, яка полягає в тому, щоб прийняти Істинних Батьків людства. Їхня поява дасть можливість усім людям, отримавши народження згори, стати дітьми, які є втіленнями добра. Таким чином християнство може перетворити світ у єдину світову сім'ю, створення якої було визначене Богом іще від початку часів. Тому християнство є центральною релігією, місія якої — виконати мету Божого провидіння відновлення. У нинішню епоху світ об'єднується в єдину культурну сферу на засадах християнства. Прийнявши Ісуса та Святого Духа як Істинних Батьків людства (Христологія 4), усі люди світу стануть дітьми, які втілили в собі добро. Ця тенденція є свідченням відновлення Другого Благословення, даного Богом людству. Тому ми можемо з упевненістю сказати, що в наш час настають останні дні.
Далі розглянемо, яким чином розвиток історії розквіту та занепаду країн, який мав на меті відновлення влади добра, підвів нас сьогодні до епохи останніх днів.
Нерозуміння основного провидіння Бога призводить до поверхневої думки про те, що причиною різних конфліктів та війн є лише інтереси різних ідеологій, що суперечать одна одній. Уся історія людства була історією гріха, яка розпочалася, коли прабатьки людства вчинили гріхопадіння і потрапили під владу сатани. Однак поки Божа мета творення залишатиметься невтіленою, кінцева мета історії полягатиме в тому, щоб відділити людство від сатани та відновити Божу владу добра. Якщо б не було конфліктів та розділення в цьому грішному світі, то влада зла була б вічною, і тоді світ, у якому править добро, не був би створений ніколи. Провидіння відновлення влади на стороні Небес Бог здійснює поступово. Він посилає грішному світу пророків та святих, щоб заснувати релігії і підняти моральний рівень людей. Він підтримує владу, яка відстоює більш високі ідеали добра і протистоїть суспільному ладу, в основі якого більш низькі моральні критерії. Отже, на шляху, яким людству необхідно пройти для здійснення мети провидіння відновлення, конфлікти та війни неминучі.
Хоча більш докладно це питання буде розглядатися в другій частині Принципу, зазначимо, що, оскільки історія людства прямує провіденційним шляхом відновлення за допомогою тангам, іноді, якщо брати до уваги обмежений період часу, може скластися враження, що зло перемагає; та врешті-решт, безсумнівно, воно буде або знищене, або поглинуте сферою, ближчою до добра. Таким чином, розквіт та занепад багатьох країн унаслідок війн є невідворотним результатом провіденційного шляху відновлення влади добра.
У Біблії, наприклад, говориться, що Бог наказав ізраїльтянам знищити сім ханаанських племен. Коли Саул не послухався Його, залишивши в живих деяких з амалікітян та їхню худобу, Бог суворо покарав його (1 Сам. 15:18—23). Того разу Бог наказав ізраїльтянам знищити поганські племена. Іншого разу Він «відкинув від лиця Свого» ізраїльтян північного царства, коли вони повернулися до зла, та віддав їх у рабство ассирійцям (2 Цар. 17:23). Ми повинні розуміти, що Бог робив це лише заради того, щоб знищити владу зла і відновити владу добра.
Тому конфлікти й боротьба між людьми, які перебувають на стороні, підвладній Богу, є злом, бо призводять до її ослаблення і навіть можуть спричинити знищення влади добра; з іншого боку, війни, у яких сторона добра знищує сторону зла, служать добру, оскільки сприяють досягненню мети Божого провидіння відновлення.
Історія конфліктів між народами розвивалася з метою відокремлення людства від сатани і поступово прийшла до моменту, коли Божа сторона може відновити по всьому світу свою владу над землями та багатством. Провидіння, спрямоване на повернення людства на сторону Бога, розпочалося з окремих людей, яких покликав Бог. Потім створена ними основа поступово розширювалася, охоплюючи сім'ї, суспільства, країни, і сьогодні вона досягла світового рівня. Провидіння відокремлення людей від сатани, розпочавшись з епохи родового устрою, пройшло такі стадії політичного та суспільного розвитку, як феодалізм, монархічний устрій і на цей момент перебуває на стадії демократії. Сьогодні світ розділений на два табори: демократичний, що прагне зміцнити владу на стороні Бога, і комуністичний, метою якого є встановлення влади на стороні сатани.
Іншими словами, хоча історія людства розпочалася під владою зла, центром якої був сатана, Боже провидіння викликало поступові зміни в серцях людей під впливом релігії, філософії та етики, пробуджуючи їхню первозданну природу, яка прагне добра. Що більше розвивалася первозданна природа людини, то більшою ставала могутність влади добра через відокремлення від влади зла. Урешті-решт цей процес відокремлення привів до світового протистояння двох могутніх сил. Мирне співіснування цих двох сфер влади, які мають протилежні цілі, неможливе. У часи завершення історії людства шляхи добра і зла обов'язково повинні перетнутися, що спричинить внутрішній конфлікт на ідеологічному рівні. Це внутрішнє зіткнення може вилитися в зовнішній конфлікт із застосуванням військової сили. З розв'язанням цього конфлікту назавжди зникне влада сатани і буде встановлена вічна та єдина влада Бога. Сьогодні ми якраз підійшли до моменту, де перетинаються шляхи світу влади добра, що стоїть на стороні Бога, і світу, що перебуває під сатанинською владою зла, які протистоять один одному в останній боротьбі. Це ще один доказ того, що наша епоха є останніми днями.
Плин історії людства, у ході якої влада добра поступово відокремлювалася від влади зла, можна порівняти з потоком каламутної води. Коли вода біжить повільно, бруд осідає на дно, а чиста вода піднімається вгору. Урешті-решт вода та бруд повністю відокремлюються один від одного. Схоже відбувається і в історії людства: з плином часу влада зла опускається вниз, наближаючись до свого кінця, а влада добра поступово піднімається, досягаючи дедалі більшого розквіту. Після того як в останні дні шляхи сфер влади зла і добра перетнуться, через деякий час перша навіки зникне без сліду, а друга залишиться як сфера влади Бога та буде існувати вічно.
Епоха, коли перетинаються історичні шляхи влади добра і влади зла, і є останніми днями. Це час, коли відновлюється шляхом тангам завершальний етап стадії росту, перебуваючи на якому, згрішили Адам і Єва. Тому все людство в цей час перебуває в ідеологічному хаосі, подібно до своїх прабатьків в Едемському саду, коли ті, перебуваючи в стані цілковитої розгубленості, не знали, кого їм слухати і як чинити.
На шляху провидіння відновлення вже кілька разів наставали останні дні — часи, коли перетиналися шляхи сфер влади добра та зла. Як згадувалося раніше, останніми днями були часи Ноя та Ісуса. Отже, вже тоді дві сфери влади протистояли одна одній. Та оскільки в обох випадках люди не виконали своєї частки відповідальності, не маючи змоги знищити владу зла, Бог обидва рази був змушений знову починати провидіння відокремлення сфери влади добра від сфери влади зла. Відповідно, під час Другого пришестя Господа дві сфери влади зустрінуться знову. Таким чином, провидіння відновлення розвивається по спіралі: події періодично повторюються, формуючи подобу циклів, тоді як саме провидіння рухається вперед у бік утілення мети творення. Тому історія повторюється, що веде до появи паралельних періодів (Періоди 1).
4.3. Ознаки відновлення Третього Благословення
Досягши досконалості, Адам і Єва повинні були втілити Третє Боже Благословення, встановивши володарювання над світом творіння. Володарювання людини над світом творіння має дві сторони: внутрішню і зовнішню. І внутрішнє, і зовнішнє володарювання були втрачені людиною в результаті гріхопадіння, але в цей час ми стаємо свідками їхнього відновлення. На підставі цього ми можемо сказати, що зараз настали останні дні.
Під внутрішнім володарюванням мається на увазі володарювання шімджон, сповненого любові. Людина, яка досягла досконалості, набуває єдності з Богом у шімджон і може відчувати те, що відчуває Шімджон Бога. Тому вона може любити світ творіння тією ж любов'ю, що і Бог, і з таким же захопленням, як і Він, може споглядати його красу. Таке володарювання над світом творіння і є володарюванням шімджон. Однак у результаті гріхопадіння приховані в Шімджон Бога почуття перестали бути для людини реальністю, і вона не змогла любити світ творіння любов'ю, яка була в Шімджон Бога. Боже провидіння відновлення, що втілюється через релігію, філософію та етику, поступово підвищувало рівень духовності грішної людини, наближаючи її до Бога. У сучасну епоху ми можемо знайти свідчення того, що людство набуває необхідних якостей, щоб керувати світом творіння на основі любові.
Зовнішнє володарювання означає освоєння світу природи в процесі розвитку науки й техніки. Якби людина, ставши досконалою, досягла внутрішнього володарювання над світом творіння зі шімджон любові, схожим на Шімджон Бога, то її чутливість до духовного аспекту світу творіння досягла б максимального рівня. Це сприяло б швидкому розвитку наукового знання, який дає людині зовнішнє володарювання над усіма елементами творіння. Вона не лише дуже швидко підкорила б світ природи, включаючи освоєння планет і зірок, вона також у результаті економічного розвитку, який супроводжує наукові досягнення, створила б максимально зручні умови життя. Але через гріхопадіння духовний рівень людини став низьким, і вона втратила внутрішнє володарювання над світом творіння; вона впала до рівня примітивної людини, духовна чутливість якої схожа на чутливість тварин. Із цієї причини вона не змогла досягти й зовнішнього володарювання над світом творіння.
Проте в ході Божого провидіння відновлення відбувалося поступове відновлення духовності людини. Відповідно відновлювалося і внутрішнє володарювання, услід за чим відбувалося відновлення зовнішнього володарювання. У результаті цього вже в наш час наука досягла дуже високого рівня розвитку. І оскільки наукові досягнення супроводжуються економічним розвитком, сучасна людина змогла створити виключно сприятливі умови життя.
Так грішне людство відновлювало своє володарювання над світом творіння, втілюючи тим самим дане йому Богом Третє Благословення. Це ще раз доводить, що людство ввійшло в епоху останніх днів.
На основі всього сказаного можна зробити висновок, що розвиток культурних сфер дійшов до того, що сьогодні формується світова культурна сфера, центром якої буде одна релігія. Одночасно з цим, країни рухаються в напрямку формування апарату міжнародного управління, перейшовши від Ліги Націй до Організації Об'єднаних Націй. Сьогодні люди вже малюють у своїй уяві образ світового уряду. Якщо брати до уваги економічний розвиток, то ми стоїмо на порозі створення світового загального ринку. Великі успіхи в розвитку засобів транспорту і зв'язку прибрали колишні просторові й часові бар'єри. Сьогодні люди можуть подорожувати та спілкуватися один з одним майже так, немов би вони всі жили в одному саду. Люди всіх рас зі Сходу і Заходу можуть зустрічатися один з одним без будь-яких обмежень, немов вони є членами однієї великої сім'ї. Народи всіх шести континентів, перетинаючи океани, будують один з одним стосунки дружби та братської любові. Але сім'я існує, тільки коли є батьки. Саме тоді з'являється можливість відчути справжню братську любов. Отож, варто повернутися Ісусу Христу — Батьку всіх людей — і всі народи зможуть утворити одну велику сім'ю в єдиному саду та дружно жити один з одним.
Усі ці події також доводять, що настали останні дні. Та є ще один останній дар, який історія повинна принести людству: всеосяжна ідеологія на рівні Чонджу, яка об'єднає всіх поки що чужих одне одному людей, які безцільно блукають садом, в одну сім'ю на чолі з єдиними батьками.