Розділ 4. Ми являємося армією за звільнення і незалежність Батьківщини
Чого ви повинні прагнути в душі? Зустріти день звільнення Батьківщини. Нині корейський народ святкує 15-е серпня, як День національного звільнення. Його шанують, як день визволення. Після Другої світової війни численні малі і слабкі народи святкують звільнення і незалежність власних країн. Але коли прийде день звільнення Божих неба й землі, коли можна буде співати хвалу їх незалежності? Ви над цим замислювалися? Має настати такий день. (155-223, 30.10.1965)
Під кінець періоду японського панування я приймав участь у підпільному русі і боровся з Японією за звільнення і незалежність Батьківщини. Я і зараз це ясно пам'ятаю. Я харкав кров'ю, задихався і падав, але боровся зі словами на вустах: «Я маю підкорити Японську імперію в ім'я Боже». У таких обставинах Бог знаходиться поруч.
Те ж саме було, коли я пішов на північ. Коли мене кидають у в'язницю і я йду туди в ім'я Боже, Він йде за мною слідом. (166-159, 05.06.1987)
Можна зробити висновок, що нинішнє людство приречене будь-що відмовитися від цього світу, в якому ми живемо. В такій ситуації знаходиться багато країн, які направляють людство.
Отже, людство і країни, які існують на цій землі, так чи інакше мусять подолати вершину. Належить зрозуміти: якщо продовжувати зберігати історичні традиції, то звільнення істинної ідеальної Батьківщини, за якою сумує Бог , не відбудеться. (172-9, 03.01.1988)
Коли сказати, що перед наших очей наближається час звільнення Батьківщини Бога, коли корейський народ дізнається, що нинішня корейська територія стає базою звільнення Батьківщини Бога, то чи зможе він спати? Чи буде він їсти і розважатися? Чи задовольнятиме він свої примхи? Він вкладатиме життєві сили день і ніч навіть якщо йому це забороняти. Кошти не являються проблемою. Безсумнівно, почуття обов'язку покличе Республіку Корея успішно завершити цю справу, жертвуючи дітьми, дружиною, вкладаючи все майно і навіть увесь Південь. Чи об'єднається у такому випадку Південь і Північ, чи ні? Ви повинні це розуміти. (172-41, 03.01.1988)
Що ж являється основою для цього? Районна громада. Коли вона запитає особистість: «Ти звільняв Батьківщину?», то треба мати гордість сказати: «Так. Я ступив на любиму Богом і нашими предками первісну Батьківщину. Я ступив на місце, яке любили і хотіли побачити покоління наших предків. Отже, я зробив це, як воскресле тіло заради Батьківщини Бога, в центрі якої любов, як воскресле тіло надії батьків і поколінь предків, які бажали звільнення Батьківщини, як мініатюрне воскресле тіло всього людства, яке бажає звільнення Батьківщини!». (173-184, 14.02.1988)
Дотепер Церква Об'єднання не збудувала жодного будинку. Я міг побудувати будівлю, але чому цього не роблю?
Коли я хотів побудувати штаб-квартиру нашої Церкви на острові Йоідо*, уряд Кореї не дав дозволу. Чи будуватимуть в Церкві Об'єднання районні відділення, коли не змогли побудувати головної будівлі Церкви? Необхідно почати з того, що збудувати єдиний храм служіння Богу, який послужить звільненню Батьківщини і опорою відновлення всіх людей. Тому не можна, щоб члени нашої Сім'ї Об'єднання оселялися і жили в достатку. (174-172, 28.02.1988)
Тому починаючи з Дня батьків, ці дні повинні сповіщати про звільнення Батьківщини і повинні погоджуватися з традиційним початком усіх країн світу. Треба вести таку битву. Це було втрачено і дісталося на здобич сатані. Тоді хто дав цьому початок? Сатана і всі інші кажуть, що це одна людина: «Президент Мун кращий!». Після того, як я з‘явився тут в ролі істинного оливкового дерева, успадкувавши Божу кровну лінію, як центральна істота любові, центром якої є життя небесної країни, країни Батька, країни Господа Другого пришестя, країни Спасителя любові, як центральна істота, яка несе життя небесної країни, то з'явилася Церква Об'єднання, яка може керувати цією церковною групою. Спираючись на неї, я працював над тим, щоб провести щеплення, повністю зрізавши ідею традиційних церков. Але вони піднімають шум, протестуючи проти щеплення і відрізання, чи не так? Якщо не відрізати, то прийде загибель. (191-263, 25.06.1989)
У наші дні японці, у яких убили матір чи одного брата, мстять все своє життя, ризикуючи померти. Зна ючи це, виникає питання, наскільки ж великою буде печаль царя і печаль народу, які знають про трагічні смерті на шляху провидіння відновлення задля звільнення нашої Батьківщини. Однак Бог ще більше горює, коли бачить, що людство, яке є народом, цього не знає. (200-68, 23.02.1990)
Через хибну любов Бог втратив усе, що мав. Отже, воно має повернутися до Бога. Але воно не може повернутися просто так. Необхідно сплатити відкуплення. Тоді хто повинен цим займатися? Тисячі років Бог робив це через релігію. Американське християнство, захищаючи Корею, як країну Адама і зв'язавши Англію, Францію, Японію, Германію та Італію, має звільнити Батьківщину. Воно повинно було побудувати країну Батька. Для цього необхідно з абсолютною слухняністю прищепитися до істинної оливи. (200-301, 26.02.1990)
Шлях Матері ні в якому разі не може бути таким же важким, як шлях Учителя. Навіть якщо на шляху Батька протистоятимуть чоловіки, це не складе труднощів, але на шляху Матері не повинні протистояти жінки. Для того, щоб це успішно завершити, на шляху Матері мені потрібен міст із жінок, щоб я зміг підтримувати жінок-служителів і наказати їм переступити через себе та швидше йти шляхом звільнення Батьківщини, звільнення неба й землі та звільнення Бога. (222-279, 03.11.1991)
Всі члени Сім'ї, що прийшли сюди, відмовилися від країни. Прийшли, покинувши власну Батьківщину. Навіщо? Заради території первозданної Батьківщини, бажаної Богом, заради звільнення Батьківщини. Якою видатною б не була Америка, вона загине, якщо мене не слухатиметься. Людина, яка робить подібні категоричні заяви, не випадковий гість. Ця людина так говорить, бо все виконала. Я не пустомеля. У мене за плечима виконана робота. (233-329, 02.08.1992)
Прийшов час, коли люди минулого, сучасники, люди майбутнього та люди, що пішли в духовний світ, можуть допомагати в справі звільнення Батьківщини. Тому до багатьох людей приходитимуть предки і якщо вони не приєднаються до Церкви Об'єднання, то почнеться гра «Ліки-хвороба». Це робиться не силою президента Муна. Об'єднуються Бог і предки, світ ангелів і предки та заганяють землю в кут. У куту неможливо взятися за проблеми сім'ї. Коли ця нація щиро прийме як добру надію, як основу країни і Батьківщини дивовижний факт, що виключно президент Мун має повноваження, то вона стане країною, якій не буде рівних в усьому світі. (290-172, 18.02.1998)