Розділ 2. Чому батьки повинні навчати своїх дітей?
В чому полягає суть істини? Яким би хорошим не було значення істини, воно неможе замінити батька й матір, чоловіка та дружину, синів і доньок.
В чому полягає найбільша з усіх істина? Це — батьки, подружжя та діти. Вище цієї істини нема нічого. Що є центром істини? Любов. Що є центром вищої істини, з цієї точки зору? Ми називаємо Бога Сутністю істини, добра, любові та життя, але що це значить? Ці слова, по суті, значать одне й те саме. Без уявлення про любов і життя неможливо визначити, що є істиною.
Щоб людина могла говорити про справжню істину, потрібно щоб в її житті було прагнення до істини, жага істини. Це бажання відповідає еталону особистості людини.
Отже, Бог є центральною Сутністю життя, любові та істини, але що Він Собою являє? Він одночасно наш Батько й наша Мати. Батьки — це ядро. (21-183, 20.11.1968)
Що є нашим найдорогоціннішим спадком? Найбільшим спадком, який можна передати людям, є Божа любов і любов Істинних Батьків. У світі немає спадку, схожого на це. Батьки повинні як слід предста вити Бога дітям і гарно показати їм, якою є Його любов. Діти не знають цього, тому батьки повинні любити їх як Божі представники, любити так, як любить Він. Батько з матір’ю повинні стати такими батьками, щоб діти через них могли знайти Бога як свого Батька. (93-335, 17.06.1977)
До чого закликає наша Церква Об’єднання? Ми кажемо: «Давайте помремо заради найвищої любові! Давайте помремо заради Бога, людства та всього світу!» «Початок такій дії, такому напрямку і такій меті був покладений заради любові. Чоловік і жінка, батько й мати, син і донька з’явилися заради любові, все в світобудові почалося заради подарунка любові»,якщо ми навчаємо цьому, то більш величного вчення не існує. Безперечно, людина, яка прожила життя таким чином, перейшовши на той світ, предстане перед Богом без всякого сорому. (93-189, 29.05.1977)
Поглянеш на благословенні сім’ї, всі батьки втовкмачують своїм дітям: «Вчіться!» Те, що ви заставляєте їх вчитися, зовсім не означає, що вони стануть шанобливими дітьми та відданими людьми.
Це все дурниця. Вони можуть сказати: «Батько з матір’ю мучились у Церкві Об’єднання, але я по цьому шляху не піду!» Ви повинні навчати їх шляху любові, яка здатна перетравити все це. Тому батько з матір’ю повинні любити своє село й молитися в сльозах за свою країну, навіть якщо їм доводиться тягати всюди своїх синів і доньок, і жити впроголодь. Поки діти ще малі, їм це не буде подобатися, але, ставши дорослими, вони скажуть: «Наші батько з матір’ю — найкращі!»
Діти зрозуміють, що їх батьки проливали сльози не заради них самих. У міру того, як діти будуть ставати більш зрілими, вони стануть усвідомлювати, що, хоча їх батькам доводилось залишати їх, батько з матір’ю прагнули любити свою країну, служити Божій волі та рятувати людство.
Неможна жити, як заманеться. У ваших дітей не буде все гаразд тільки тому, що ви про них піклуєтесь.
Ви повинні ростити їх, годуючи любов’ю. Потрібно навчати їх відчувати напрям, який може привести до любові. Коли вони стануть старшими та розумнішими, вони будуть знаходити золоті зливки. Тоді вони стануть копати глибше й зрозуміють, що гора, де, як вони думали, не знайдеться більше ні однієї крупинки золота, може повністю складатися з нього. (139-77, 26.01.1986)