Розділ 1. Ісус і духовний світ
Ісус помер на хресті, виконуючи місію Івана Хрестителя, і тому не зміг виконати місію сина. З часу своєї смерті і донині, Ісус займався відновленням архангела. Після цього йому потрібно було пройти шляхом сина. Отже, людство шукало шлях, яким можна пройти в якості слуги та прийомного сина. Ісус не зміг виконати місії рідного сина. Він ішов шляхом архангела, слуги й прийомного сина.
З цієї причини, віруючи в Ісуса, у кращому разі, можна стати прийомною дитиною. Прийомна дитина подібна Каїну, який належить до чужого роду. Не з‘єднавшись з Богом кровними узами, людина залишається на рівні архангела. До теперішнього часу історія провидіння була боротьбою за те, щоб з‘єднатися з Богом кровними узами.
Ісус помер на хресті не як син. Якби він став приношенням, зайнявши положення сина, в якому єдині дух і плоть, положення, в якому він міг би піднести Богу перемогу, йому не було б потреби повертатися на землю знов. Він не зміг стати довершеним приношенням. Його приношення було не повним, а половинчастим. Він втратив своє фізичне тіло і міг принести в жертву тільки дух. Цей рівень відповідає сфері ангелів у духовному світі.
Тому, потрапивши в духовний світ, християни не можуть увійти до Царства Небесного. У духовному світі вони опиняються не вище від рівня раю і перебувають там в очікуванні. Духовний світ, який лежить нижче рівня раю, знаходиться під владою архангела, тобто він відповідає сфері архангела. Отже, для того, щоб зберегти переможну сферу в духовному світі, така переможна сфера має бути створена на землі. Божа воля і задум, заради якого приходив на землю Ісус, полягають у тому, щоб передати людям таку сферу. Тому християнство покликане знайти таку переможну сферу одночасно в духовному світі й на землі та успадкувати сферу архангела. Така місія християнства. У християнстві неможлива фізична досконалість, воно орієнтоване тільки на духовну досконалість. Саме тому християнство надавало першорядне значення духовному світу.
Господь Другого пришестя повинен мати право, яке дасть змогу підкорити сферу архангела в духовному світі. Без цього він не може приступити до своєї місії на землі. Так само, як колись Ісус успадкував все від Івана Хрестителя, Господь Другого пришестя повинен повернутися на землю, успадкувавши від Ісуса всю ту сферу духовного світу, над якою той володарював завдяки своїй перемозі. Іван Хреститель передав Ісусу духовну спадщину, але не зміг виконати свою обіцянку та відокремився від Христа. Християнство було створено для того, щоб наново виконати завдання Івана Хрестителя. (47-157, 28.08.1971)
Несправедливим є вже те, що Ісус помер на хресті, але, крім того, після своєї смерті він на три дні відправився до пекла. В цьому полягало його випробування. Смерть — найстрашніше для людини, але для Ісуса найстрашнішою стала подорож у пекло. Що ж він робив у пеклі ці три дні? Він став господарем страху чи господарем щастя? Він пішов у пекло і три дні проходив через тяжке випробування подолання страждань. (34-143, 30.08.1970)
Месія несе людству ідеологію рівності. Бог справедливий. Отже, Месія приходить як Спаситель всіх грішних людей, а значить, щоб врятувати всіх, він повинен зі всіма поводитися по справедливості. Він переслідує справедливу мету і створює у своїй епосі справедливе оточення. Таким чином, всякий, хто об‘єднається з Месією, може стати його учнем. Можна сказати, що Месія проходить шлях із самого дна пекла людського світу до вершини слави. Звідси випливає висновок, що немає такого місця, куди б він не пішов навіть з ризиком для свого життя, якщо це потрібно для спасіння людства.
З цієї точки зору, твердження про те, що Месія з‘явиться в небесах на хмарі, є абсурдним. Це — відверта брехня. Людина, яка вірить в це, нічого не знає про духовний світ. Підіть у духовний світ і подивіться, чи я говорю вам правду. Спробуйте, помріть, і ви дізнаєтеся. Месія діє відповідно до такої формули.
Дотепер не було відомо, чому мешканці духовного світу хочуть вступити в контакт зі світом людей. Чому це так? Для того, щоб знайти шлях до досконалості, необхідно вирішити всі проблеми на землі. Всі люди — видатні та нічим непримітні — попадаються на цьому законі.
Таким чином, разом з Месією ми відкриваємо весь духовний світ. Для цього нам необхідно побудувати взаємостосунки на землі. Тому існує месіанська епоха особи, месіанська епоха сім‘ї, роду і світу. Після цього потрібно з‘єднатися навіть з духовним світом. На землі необхідно закласти переможну основу на рівні особи, сім‘ї, роду, народу, країни і світу. Для цього потрібно мобілізувати весь духовний світ на землю. Щоб знайти центр, прийшовши в цей світ, Месія повинен пройти шляхом страждань. У стражданнях він має крок за кроком відновити особу, сім‘ю, рід, народ, країну і світ. Ось чому люди зараз прагнуть однієї мети та єдиного світу. (91-278, 27.02.1977)